Попередній вибір двигуна

Розрахунок потужності двигуна

Правильний вибір потужності приводних двигунів є необхідною умовою надійної і економічної роботи електроприводу.

Установка двигунів більшої, ніж вимагається, потужності пов'язана із збільшенням їх габаритів, маси, вартості, зниження коефіцієнта завантаження, а це у свою чергу викликає: погіршення коефіцієнта корисної дії, а у разі застосування асинхронних двигунів погіршення коефіцієнта потужності, що приводить до витрат на проведення заходів щодо поліпшення коефіцієнта потужності цеху або заводу.

Для забезпечення нормальної роботи електродвигунів необхідно, щоб їх потужність відповідала тій, що вимагається, визначуваної на підставі оптимальних технологічних параметрів волочіння, що забезпечують високу продуктивність стану при вигідних коефіцієнтах завантаження двигунів по потужності і використовування їх за часом.

Розрахунок потужності двигуна для електропривода механізму переміщення рольганга основано на простих кількісних залежностях, які характеризують роботу ЕД у повторно-короткочасному режимі. Визначення статичного навантаження двигунів механізмів переміщення виконуємо приблизно, так як до складу розрахункових формул входять деякі коефіцієнти, значення яких змінюється у широких межах.

Потужність двигуна при роботі механізму переміщення рольганга витрачається на здолання сил тертя, що виникають при русі рольганга.

Попередній вибір двигуна

Визначаємо максимальну статичну потужність двигуна, що необхідна для пересування візка:

Pc. = (Fc×Vпер)/(1000×ηн), кВт

(1.1)

де F_c – тягове зусилля на ободі ходового колеса, яке обумовлено силами тертя, Н;

V_пер – швидкість пересування візка, м/с

Fc = (10^3×β(mо+ mв) ×g/ Дк) × (2f+μДц), Н

(1.3)

F_c = (10³×2,5(18+10) ×9,8/0,48) × (2×0,001+0,02×0,2)=8584,9 Н

де β – коефіцієнт, що враховує додаткове збільшення опору о руху із-за

тертя реборд коліс по рейках в наслідок перекощення рольганга,

β=2,5;

f – коефіцієнт тертя кочення ходових коліс по рейках, f = 0,001

μ – коефіцієнт тертя ковзання, μ = 0,02

P_c. = (8584,9×1,1)/(1000×0,87)=10,85 кВт

1.3.1.2 Визначаємо попередню потужність двигуна за формулою:

P’попер = λ×Pc, кВт

(1.4)

P’_попер = 1,15×10,85=12,42 кВт

де λ – коефіцієнт, що враховує динамічне навантаження, λ = 1,15 _[1]

Визначаємо орієнтовану тривалість вмикання:

ТВрозр = (tроб/ Tцикл) ×100%, %

(1.5)

ТВ_розр = (90/160) ×100%=56,25%

де t_роб – час роботи візка, с;

T_цикл – час однієї операції (пересування з вантажем та без нього), с

Перерахуємо потужність двигуна на стандартну тривалість вмикання:

Pпопер = P’попер , кВт

(1.6)

Задаємося частотою обертання двигуна n₀ = 1400 об/хв за таблицею 13.16 [2, c 444].

Обираємо двигун за каталогом виходячи із умови Р_max ≤ Р_н. Двигун живиться від мережі змінного струму f = 50 Гц, напругою 380 В. Паспортні дані двигуна заносимо до таблиці № 1.1

P_попер =12,42×

P_попер = P’_попер /z.

P_попер = 12,02/2=6,01 кВт

Таблиця 1.1 – Паспортні данні двигуна

Тип двигуна	Рн кВт	nн об/х	ωн 1/с	Jдв кгм^2	ТВ %	Ммах, Нм	Iн	Z шт
Д-31			147,58	0,3

Визначаємо кутову швидкість обертання двигуна, 1/с.

w_н = 2p × n_н / 60 = 0,105* n_н (1.7)

w_н =2×3,14×1410/60=147,58 1/с

Визначаємо номінальний момент двигуна, Н м

М_н = 10³ × Р_н / w_н (1.8)

М_н = 10³ ×7/147,58=47,43 Нм

Дата добавления: 2015-10-29