Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Вибір групових щитків

Читайте также:
  1. Автоматичний вибір кроку інтегрування
  2. Вибір каналів розповсюдження реклами
  3. Вибір марки проводу та способу прокладання
  4. Вибір напруги та джерел живлення
  5. Вибір та обґрунтування розрахункового варіанта
  6. Вибір типу транзисторів

 

 

Розподільні і групові шафи, пристрої, пункти і щитки призначені для розподілу електричної енергії, захисту електричних установок при перевантаженнях і коротких замиканнях, а також для нечастих (до 6 за годину) оперативних включень і відключень електричних кіл.

За призначенням групові щитки діляться на дві групи:

· для промислових, адміністративних і громадських будівель і споруд;

· для житлових будівель.

За родом захисту від дії навколишнього середовища щитки можуть мати такі конструктивні виконання: захищене, закрите, бризконепроникне, пилонепроникне, вибухозахищене і хімічностійке.

Захищеними називаються групові щитки, конструкція яких виключає можливість випадкового дотику до струмопровідних частин і потрапляння всередину щитка сторонніх предметів.

Закритими називаються захищені групові щитки, в яких внутрішній простір відокремлений від зовнішнього середовища оболонкою, що перешкоджає проникненню в нього пилу. Якщо ж ущільнення оболонки виконано таким чином, що всередину щитка не проникає дрібний пил, то таке виконання групового щитка називається пиленепроникним.

бризконепроникні групові щитки мають пристрої, що перешкоджають проникненню в них водяних бризок, що падають під кутом до 45 градусів по вертикалі з будь-яким кутом.

Вибухонепроникними називаються групові щитки, що мають одне з виконань вибухозахищеного устаткування.

Груповими щитками, стійкими в умовах дії на них того чи іншого хімічно агресивного середовища (хімічностійкі), називаються щитки, в яких вибрані конструкційні матеріали і види покриттів надійно протистоять агресії середовища.

За способом установки групові щитки поділяються так:

· для відкритої установки на стінах, колонах, конструкціях;

· для заглибленої установки.

Для відкритої установки застосовуються щитки будь-якого з вищеперелічених виконань за родом захисту від дії навколишнього середовища. Для заглибленої установки щитки виготовляються лише в захищеному виконанні.

Щитки в захищеному виконанні можуть встановлюватися в усіх приміщеннях, окрім сирих, пильних, вибухо- і пожежобезпечних, а також приміщеннях з хімічно активним середовищем. У такому вигляді виготовляють щитки для житлових будинків і більшості приміщень адміністративних і громадських будівель.

При виборі щитків для конкретних приміщень у першу чергу необхідно орієнтуватися на допустиме для даного середовища конструктивно найпростіше і дешевше їх виконання.

Розміщуючи щитки, слід по можливості вибирати для їх установки приміщення з кращими умовами середовища.

Конструкція щитка повинна допускати заміну захисних комутаційних апаратів без демонтажу щитків.

Контактні затискачі для приєднання живильних ліній і відхідних ліній повинні допускати приєднання як мідних, так і алюмінієвих дротів або кабелів. Повинна бути забезпечена можливість введення і виведення ліній як зверху, так і знизу щитка. Дверцята щитка повинні вільно відкриватися на кут не менше 120 градусів для забезпечення зручності експлуатації.

При вирішенні питань розміщення групових щитків враховують такі рекомендації:

а) щитки повинні розміщуватися по можливості в центрі зосередження навантаження, оскільки тим самим скорочується протяжність групової мережі і зменшується переріз дротів; допускається зсув групових щитків у бік джерел живлення;

б) щитки повинні встановлюватися в місцях, вільних від устаткування і зручних для обслуговування. Рекомендується, особливо в будівлях без цілодобової роботи, розміщувати щитки поблизу основних входів. У цехах з хімічно активним, пильним і несприятливим середовищем рекомендується встановлювати щитки у цехових електроприміщеннях;

в) щитки повинні, як правило, забезпечувати живленням ті поверхи будівель, на яких вони встановлені; виняток допускається для щитків аварійного освітлення;

г) щитки з вимикачами треба розміщувати так, щоб були видні керовані ними світильники;

д) у будівлях з технічними поверхами для живлення світильників, обслуговуваних з технічного поверху, допускається установка щитків на тому самому технічному поверсі.

У даний час для виробничих і громадських будівель найбільш широко застосовують такі типи групових щитків:

· розподільні пункти серій ПР8501, ПР8503 і ПР8703 з одно- і триполюсними автоматами;

· розподільні шафи серії ШК85 з чотирма триполюсними автоматами і чотирма трифазними конденсаторами потужністю по 33,3 кВАр для підвищення cos φ РЛВД (замість розподільних пунктів ПР 41);

· групові щитки типу ЯОУ-8501 – ЯОУ-8508 з однополюсними автоматами;

· щитки заводів «Електромонтаж» типів ОП, ОЩ, ОЩВ, УОЩВ з однополюсними автоматами;

· щитки розподілу енергії групових силових і освітлювальних мереж ЩРО 8505 з однополюсними автоматами;

· щитки освітлювальні групові ЩО 8505 з одно-, дво-, три- і чотириполюсними автоматами;

· щитки освітлювальні вибухонепроникні типу ЩОВ-А з однополюсними автоматами.

Застосовують також щитки місцевого виробництва.

Дверцята щитка повинні вільно відчинятися на кут не менше 1200 для забезпечення зручності експлуатації. Дверцята повинні мати вбудований замок, що виключає їх мимовільне відкривання в незамкненому стані і що замикається по бажанню ключем. Відповідно до ПУЕ в щитках для промислових будинків затискачі для приєднання нульових приводів електрично з’єднуються з металевим корпусом.

Для живлення освітлювальних установок я обираю щиток типу ОЩВ з 6 модулями та ступенем захисту ІР40.

 

 

2.5 Електротехнічний розрахунок

Щоб отримати необхідний переріз проводу його необхідно розрахувати по формулі:

 

, мм2 (2.1)

Де S – переріз ділянки провідника в мм2;

SМ – сума моментів всіх ділянок;

Sm – сума моментів відгалужень, що живляться через дану ділянку і мають відмінне число ліній від числа ліній даної ділянки;

a - коефіцієнт приведення моментів, що залежить від числа проводів на даній ділянці;

DU – розрахункові втрати напруги, література ст. 344 таб. 12-6, в залежності від потужності трансформатора соs φ; Кз;

С – коефіцієнт, що залежить від напруги мережі і матеріалу

провідника, література ст. 348 таб. 12-9;

Для подальшого розрахунку визначаю моменти навантажень кожної групової лінії по формулі:

 

M = Σ L × P, (2.2)

де Р – потужність;

L - довжина ділянки проводу.

Результати обчислень заносимо до таблиці 2.1

 

Таблиця 2.1-результати обчислень потужностей та приведених моментів.

 

щиток № групи Встановлена потужність, кВт Приведений момент, кВт·м
ОЩ1   1,0800 31,320
  1,0800 28,080
  1,0800 19,440
  1,0800 10,800
  0,9000 24,300
  0,7200 18,000
  ОЩ1 5.94   131.94
ОЩ2   1,0800 16,200
  1,4400 28,800
  0,9000 24,300
  0,9000 20,700
  1,0800 16,200
Продовження таблиці 2.1
щиток № групи Встановлена потужність, кВт Приведений момент, кВт·м
  ОЩ2 4.32 90.0
ОЩА   0,2700   6,480  
  0,2700   6,480  
ОЩА 0.54 12.96

 

 

Перед розрахунком приведених моментів живильної мережі, знаходимо потужність силового навантаження:

Р осв =Рощ1+ Рощ2+ РощА=10.53 кВт, (2.3)

Р сил =4*Р осв=4*10.53=42.13 кВт

 

Загальна потужність трансформатора становитиме:

Ртр = Р осв + Р сил= 10.54+42.13=52.65кВт (2.4)

Визначаємо приведені моменти на кожній ділянці живильної мережі:

 

МАБАБ · LАБ=52.62 · 50 = 2632.5 кВт·м (2.5)

МБВБВ · LБВ=5.94 · 29= 172.26 кВт·м

 

Визначаю площу перерізу провідника та дійсні втрати напруги:

 

 

 

SСТ = 16 мм2

Знаходимо втрати напруги на даній ділянці:

UАБ = МАБ / (С · SСТ) = 2425 / (72 · 16) = 2,105% (2.6)

 

Тоді можемо визначити допустимі втрати напруги, які будуть на ділянці, починаючи з точки Б:

UБ = 5 – 2,105 = 2,8 %,

 
 


Розраховую струм кожної ділянки мережі

 

Iр=(Р · 1000) / ( 3Uф·соs φ) – для живильної та розподільчої мережі;

I р=(Р · 1000) / (Uф · соsφ) – для групової мережі;

Розрахунок площі перерізу проводів заношу до таблиці 2.2

Таблиця 2.2- Розрахунок площі перерізу проводів

Ділянка S мм2, SГОСТ, мм2 U,% Iр,А Iдд,А Тип кабеля чи провода
АБ 9.16   2,8 163,75   ВВБ 4 (1×16)
БВ 2.1   2,07 11,108   ВВГ4 (1×9)
ОЩ1   2,04   - 3,158   ВВГ 4(1×6)
  1,1   - 3,158  
  1,5   - 3,158  
  4,74   - 3,158  
  2,5   - 2,632  
  1,9   - 2,105  
БГ 1,78 2,5 1,69 7,74   ВВГ 4(1×2,5)
ОЩ2   2,3 2,5 - 6,63  
  1,6 2,5 - 5,45  
  2,4 2,5 - 5,45  
  1,3 2,5 - 2,73  
  1,06 2,5 - 3,18  
БД 7,9   1,4 12,52   ВВГ 4(1×10)
ОЩ3   1,6   - 4,09  
  1,8   - 5,45  
  0,6   - 2,73  
  6,12   - 12,22  
  6,2   - 13,33  
БЄ 0,46 2,5 1,27 2,36   ВВГ 4 (1×2,5)
ОЩА   0,9 2,5 - 2,27   ВВГ 4(1×2,5)
  0,5 2,5 - 1,82  
                 

 

 

2.6 Вибір апаратів захисту

Усі освітлювальні мережі повинні мати захист від струмів короткого замикання (КЗ), а в деяких випадках також від перевантаження.

Захист від перевантаження повинні мати:

· мережі внутрішнього освітлення, виконані відкрито прокладеними проводами з горючою зовнішньою оболонкою або ізоляцією;

· освітлювальні мережі в житлових і громадських будівлях, у торгових приміщеннях, службово-побутових приміщеннях промислових підприємств, включаючи мережі для побутових і переносних електроприймачів (праски, чайники, плитки, кімнатні холодильники, пилососи, пральні і швейні машини і т. п.), при будь-яких видах проводок;

· мережі у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах при будь-яких видах проводів, кабелів і способах проводки.

Захист освітлювальних мереж здійснюється апаратами захисту. Апаратом захисту називається апарат, що автоматично відключає електричне коло, яке захищається, при аномальних режимах. До апаратів захисту належать запобіжники й автоматичні вимикачі (автомати).

Для захисту освітлювальних мереж найбільш поширені автоматичні вимикачі. Однією з переваг автоматів перед запобіжниками є можливість використання їх не лише як захисних, але і як вимикальних апаратів (апаратів управління).

Для захисту освітлювальних мереж слід застосовувати автомати з розщіплювачами, що мають обернено залежну від струму часову характеристику (із зростанням струму час відключення зменшується). Автомати, що мають лише електромагнітний миттєводіючий розчіплювач, для освітлювальних мереж застосовувати не рекомендується.

Автоматичні вимикачі, застосовувані для захисту освітлювальних мереж, мають такі, обернено залежні від струму часові характеристики розчіплювачів:

· теплові нерегульовані;

· комбіновані (теплові й електромагнітні) нерегульовані;

· комбіновані (теплові й електромагнітні) регульовані.

 

Захист електричних мереж від струмів КЗ повинен забезпечувати відключення аварійної ділянки з найменшим часом і по можливості вимоги селективності.

Для забезпечення селективності захисту, якщо це не призводить до завищення перерізу провідників, струм кожного апарата захисту рекомендується брати не менш ніж на два ступені більше наступного апарата, відлічуючи від електроприймача, найвіддаленішого від джерела живлення. Різниця не менше ніж на один ступінь обов'язкова в усіх випадках.

Номінальні струми уставок автоматів і плавких уставок запобіжників слід вибирати по можливості найменшими за розрахунковими струмами ділянок мережі, що захищаються.

Апарати захисту повинні встановлюватися в таких пунктах освітлювальної мережі:

· у місцях приєднання мережі до джерел живлення (розподільні щити ТП, розподільні пункти, магістральні шинопроводи та ін.);

· на введеннях у будівлі;

· у групових щитках на початку кожної групової лінії;

· у місцях зменшення перерізу проводів у напрямку до електроприймачів;

· з боку вищої напруги знижувальних трансформаторів. У цих випадках номінальні струми плавких елементів запобіжників і струми уставок автоматів повинні бути як можна ближче до номінального струму трансформаторів. При живленні однією групою не більше трьох трансформаторів захист може здійснюватися загальним захисним апаратом на початку лінії;

· з боку нижчої напруги знижувальних трансформаторів.

Апарати захисту в освітлювальних мережах допускається не встановлювати в таких місцях:

· при зниженні перерізу – по довжині лінії і на відгалуженнях від неї, якщо захисний апарат лінії захищає також ділянку зі зниженим перерізом;

· при зменшенні перерізу – по довжині лінії і на відгалуженнях від неї, якщо зменшений переріз не менше 50 % перерізу початкової ділянки лінії;

· у місцях відгалужень від лінії до електроприймачів малої потужності (світильники, побутові електроприлади і т.п.), якщо живильна лінія захищається апаратом з уставкою не більше 25 А без обмеження довжини і перерізів;

· у місцях відгалужень від лінії до електроприймачів малої потужності (світильники, побутові електроприлади і т.п.), якщо лінія захищена апаратом з уставкою вище 25 А, але не більше 63 А при довжині до 3 метрів при будь-якому способі прокладки і при прокладці у сталевій трубі без обмеження довжини.

Апарати захисту повинні встановлюватися безпосередньо в місцях приєднання проводів, що захищаються, до живильної лінії.

Апарати захисту повинні встановлюватися в колі таких проводів:

· при захисті мереж запобіжниками останні повинні встановлюватися в усіх нормально незаземлених полюсах і фазах. Установка запобіжників у нульових робочих проводах забороняється;

· при захисті мереж із глухозаземленою нейтраллю автоматами їх розчіплювачі повинні встановлюватися в усіх нормально незаземлених проводах. В однофазних двопровідних лініях у вибухонебезпечних зонах класу В-1 розчіплювачі автоматів повинні встановлюватися в ланцюзі фазного і нульового робочого проводів, при цьому для одночасного відключення повинні застосовуватися двополюсні автомати;

при захисті мереж з ізольованою нейтраллю у трипровідних мережах

трифазного струму і у двопровідних мережах однофазного і постійного

струму допускається встановлювати розчіплювачі автоматів у двох фазах при трипровідній мережі і в одній фазі (полюсі) при двопровідній мережі. При цьому в межах однієї й тієї самої електроустановки захист слід здійснювати в одних і тих самих фазах (полюсах).

Результати вибору апаратів захисту для живильної та розподільчої мережі заношу до таблиці 2.4

 

Таблиця 2.4-вибір апаратів захисту живильної та розподільчої мережі.

Ділянка мережі Іроз ІАЗ Тип апарата захисту
АБ 123,75   S294-C
БВ 11,108   S264-B
БГ 7,74   S264-C
БД 12,52   S264-B
БЄ 1,36   S264-C

 

Результати вибору апаратів захисту для групової мережі заношу до таблиці 2.5

 

Таблиця 2.5-вибір апаратів захисту групової мережі.

Щиток Ділянка мережі Іроз ІАЗ Тип апарата захисту
ОЩ1   5,53   S192-B
    5,45   S192-B
    5,0   S192-B
    9,8   S192-B
    6,31   S262-C
    5,41   S192-B
ОЩ2   6,36   S262-C
    5,45   S192-B
    5,45   S192-B
    2,73   S192-C
    3,18   S192-C
ОЩ3   4,09   S192-B
    5,45   S192-B
    2,73   S192-C
    12,22   S192-C
    13,33   S192-B
ОЩА   2,27   S192-C
  1,82   S192-C

Вибираючи апарати захисту дотримуємося вимог селективності.

 


Дата добавления: 2015-10-30; просмотров: 238 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Налог на добавленную стоимость (НДС) | Приемы и способы анализа бухгалтерской (финансовой) отчетности | Анализ бухгалтерского баланса | Использование компьютерных программ для анализа финансоввой отчетности | Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення | Класифікація слідів | Виявлення, фіксація і вилучення слідів рук. Сутність дактилоскопічної експертизи | Сліди ніг та взуття людини | Трасологічна експертиза | Вибір напруги та джерел живлення |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Вибір марки проводу та способу прокладання| Пере вірка на відповідність обраних апаратів захисту струму

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.019 сек.)