Вибір та обґрунтування розрахункового варіанта

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

для проведення модульної контрольної роботи за темою Т 6

ТЕМА: “ Розрахункове визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною і пожежною небезпекою ”

МЕТА: 1. Закріпити теоретичні знання курсантів з основних питань лекцій:

2. Засвоїти методику визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок.

4. Виховувати у курсантів та студентів почуття відповідальності за дотримання законності і дисципліни, а також виконання вимог статутів.

ЧАС: 360 хвилин.

МІСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: СРК.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Конспекти лекцій, підручник.

2. Задачник, довідкова література.

Харків – 2014

1. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ

1.1. Видати в групу питання для підготовки до контрольної роботи.

1.2. Звернути увагу командира навчальної групи на забезпечення курсантів навчальною та навчально-методичною літературою, а також мікрокалькуляторами.

2. ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ.

2.1 Видати курсантам індивідуальні завдання для виконання контрольної роботи за варіантами:

Завдання 1 – визначення категорії приміщень.

І-й варіант (перші 10 за списком у журналі) —

задача з розрахунку категорії приміщення з обертанням горючих газів (10 варіантів - таблиця 1);

ІІ-й варіант (від 11 до 20 за списком у журналі)—

задача з розрахунку категорії приміщення з обертанням горючих та легкозаймистих рідин(10 варіантів - таблиця 2);

ІІІ-й варіант (від 21 до 30 за списком у журналі)—

задача з розрахунку категорії приміщення з обертанням горючого пилу та волокон (10 варіантів - таблиця 3)

Завдання 2 – визначення категорії будинків.

Назва виробничої будівлі (протипожежного вiдсiку) та їхнi складові залежать від варіанту, що співпадає з передостаннім номером залікової книжки студента (курсанта) Таблиця 4.

Завдання 3 – визначення категорії зовнішніх установок.

Визначити категорію зовнішньої установки за вибухопожежною та пожежною небезпекою для резервуара з нафтопродуктом. Як варіант аварії приймається ситуація, при якій відбулося руйнування резервуару і розлив нафтопродукту в об’ємі обвалування. Вихідні дані за списком в журналі в Таблиці 5 (30 варіантів), вид нафтопродукту – бензинова фракція (пожежовибухонебезпечні властивості брати з прикладу).

2.2. Під час консультацій по контрольній роботи курсантами слідкувати за самостійністю при вирішенні індивідуальних контрольних завдань, надавати відповіді на запитання курсантів.

2.3. Слідкувати за правильним використанням курсантами навчально-методичної та довідкової літератури, надавати відповідну допомогу.

2.4. При оцінці контрольних робіт курсантів враховувати повноту і правильність вирішення індивідуальних завдань, обґрунтованість висновків, активність на занятті та під час вирішення задачі, рівень самостійності і творчого мислення, міру використання знань, отриманих на інших дисциплінах і в ході самостійної роботи.

1. Визначення категорій приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою

Категорії приміщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою приймаються відповідно до таблиці.

Визначення категорій приміщень слід здійснювати шляхом послідовної перевірки належності приміщення до категорій, які наведені у таблиці 1, від найвищої (категорія А) до найнижчої (категорія Д).

Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою

Категорія приміщення	Характеристика речовин і матеріалів, що знаходяться (обертаються)у приміщенні
А вибухопожежо-небезпечна	Горючі гази (ГГ), легкозаймисті рідини (ЛЗР) з температурою спалаху не більше 28^оС у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні газопароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, який перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали, здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа
Б вибухопожежо-небезпечна	Горючий пил, волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28^оC, горючі рідини (ГР) в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, у разі займання яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху у приміщенні, що перевищує 5 кПа
В пожежонебезпечна	Горючі гази (ГГ), легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, а також речовини та матеріали, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним вибухати і горіти або тільки горіти; горючий пил і волокна, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться (обертаються), не відносяться до категорій А, Б і питома пожежна навантага для твердих і рідких легкозаймистих та горючих речовин на окремих ділянках^1 площею не менше 10 м^2 кожна перевищує 180 МДж/м^2 ^2
Г	Негорючі речовини і матеріали у гарячому, розпеченому або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор та полум'я; горючі гази (ГГ), рідини та тверді речовини, що спалюються або утилізуються як паливо
Д	Речовини і матеріали, що вказані вище для категорій приміщень А, Б, В (крім горючих газів) у такій кількості, що їх питома пожежна навантага для твердих і рідких горючих речовин на окремих ділянках площею не менше 10 м^2 кожнане перевищує 180 МДж/м^2, а також, негорючі речовини і/або матеріали в холодному стані, за умови, що приміщення, в яких знаходяться (обертаються) вищевказані речовини і матеріали, не відносяться до категорій А, Б і В

Примітка 1. Площа окремих ділянок для твердих і рідких важкогорючих, горючих та легкозаймистих речовин, що утворюють пожежну навантагу, визначають за розмірами проекції їх площі розміщення (складування), а також площі розливу під час розрахункових аварій на горизонтальну поверхню підлоги.

Примітка 2. Приміщення відноситься до категорії В, якщо його площа менше або дорівнює 10 м² і в ньому знаходяться (обертаються) горючі матеріали і речовини, що утворюють пожежну навантагу, за умови, що приміщення не відноситься до категорії А і Б.

Табличні величини для визначення категорії приміщення

Таблиця 1. Розрахунок категорії приміщення з обертанням горючих газів

№ п\п

Назва приміщення

Спалювання речовин

Геометричні характеристики приміщень

Коефіцієнт вільного об’єму приміщення, Кв, %

Температура повітря, t,^0C

Аварійна вентиляція

Вибір підгрупи

Характеристика речовини

Характеристика технологічного блоку

Параметри трубопроводу

Тривалість відключення засувки

Відстань до підлоги, м

Вхідний

Вихідний

а

B

h

Резервні вентилятори

Автоматика при підв. ГДК

Електропост. по 1 кат.

Поблизу аварії

Краттність А, 1\год

А

Б

Назва

Максимальний тиск, кПа

Об’єм апарата

Надлишковий тиск, кгс\см^2

Температура в апараті

Подача компресора, м^3\с х10^3

l, м

d, мм

l, м

d, мм

Руч.

Авт.

1.

Зарядна акумуляторних батарей

-

+

+

+

+

+

-

водень

4,1

6,2

0,6

-

2.

Газорозподільча підстанція

-

+

+

+

+

+

-

метан

3,2

2,8

0,5

-

3.

Компресорна станція

-

+

+

+

+

+

-

пропан

2,6

0,8

-

4.

Реакторне відділення

-

+

+

+

+

+

-

оксид вуглецю

3,4

0,4

-

5.

Цех холодильних установок

-

+

+

+

+

+

-

аміак

3,5

-

6.

Лабораторія

-

+

+

+

+

+

-

пропілен

3,7

0,3

-

7.

Дільниця зберігання газу

-

+

+

+

+

+

-

етан

2,3

-

8.

Дільниця полімерізації

-

+

+

+

+

+

-

етилен

3,6

3,2

4,5

-

9.

Газонаповнююча станція

-

+

+

+

+

+

-

бутан

2,4

5,5

0,4

-

10.

Ацетиленова станція

-

+

+

+

+

+

-

ацетилен

4,2

0,7

-

Таблиця 2. Розрахунок категорії приміщення з обертанням горючих та легкозаймистих рідин

№ п\п	Назва приміщення	Спалювання речовин	Вміст розчинника, %	Геометричні характеристики приміщень	Коефіцієнт вільного об’єму приміщення, Кв, %	Температура повітря, t,^0C	Краттність А, 1\год	Вибір підгрупи	Характеристика речовини	Характеристика технологічного блоку	Параметри трубопроводу	Тривалість відключення засувки	Відстань до підлоги, м
Вхідний	Вихідний
а	b	h	А	Б	Назва	Максимальний тиск, кПа	Об’єм апарата, м^3	Ступінь заповнення	Надлишковий тиск, кгс\см^2	Температура в апараті	Подача насоса, м^3\с х10^4	Додаткове випаровування	l, м	d, мм	l, м	d, мм	Руч.	Авт.
Відкр. пов.	Пофарб. пов.
1.	Прміщення приготування розчинників	-								+	-	гептан		2,3	0,7	-		1,91							-
2.	Хімічна лабораторія	-								+	-	бутиловий спирт		1,2	0,8	-		1,82							-
3.	Аптека	-								+	-	діетиловий ефір		1,9	0,6	-		1,42								-
4.	Склад легкозаймистих рідин	-								+	-	циклогексан		2,8	0,9	-		1,3							-
5.	Цех приготування фарб	-								+	-	ацетон		0,7	0,8	-		1,52								-
6.	Наповнювальне відділення	-								+	-	гексан		2,1	0,8	-		1,91							-
7.	Хімічна станція заводу	-								+	-	метанол		0,4	0,9	-		1,67								-
8.	Склад ЛЗР та ГР заводу	-								+	-	етанол		5,8	0,6	-		1,51							-
9.	Реакторне відділення	-								+	-	бензол		3,5	0,8	-		1,48								-
10.	Випробувальна лабораторія	-								+	-	2,2-діметилпентан		1,5	0,7	-		1,15							-

Таблиця 3. Розрахунок категорії приміщення з обертанням горючого пилу та волокон

№ п\п

Назва приміщення

Спалювання речовин

Геометричні характеристики приміщень

Коефіцієнт вільного об’єму приміщення, Кв, %

Температура повітря, t,^0C

Характеристика речовини

Характеристика технологічного блоку

Характеристика відкладення пилу в приміщенні

Коефіцієнт ефективності пилоприбирання, Ку

а

b

h

Назва

Дисперсність більша 350 мкм

Qt, кДж\кг

Маса пилу в апараті

Інтенсивність пилоутворення кг\с

Час відключення засувки^2

Інтенсивність відкладень на доступних поверхнях

Інтенсивність відкладень на важкодоступних поверхнях

Площа доступних поверхонь

Площа важкодоступних поверхонь

Тривальсть одного циклу виділення пилу

Кількість циклів для доступних поверхонь

Кількість циклів для важкодоступних поверхонь

На доступних поверхнях, Ку1

На важкодоступних поверхнях, Ку2

1.

Ділянка готової продукції

-

цукровий пил

+

15,1

1,56·10^-6

1,31·10^-6

0,7

0,3

2.

Склад готової продукції

-

пігмент бордо

+

1,7

1,3·10^-6

0,8·10^-6

0,8

0,4

3.

Ділянка різання тютюну

-

тютюновий пил

+

10,6

1,26·10^-6

8,1·10^-6

0,8

0,5

4.

Ділянка розфасовки

-

4-нітроанілін

+

0,6

1,4·10^-6

1,1·10^-6

0,7

0,3

5.

Бибойне відділення

-

борошно пшеничне

+

2,3

3,74·10^-6

2,17·10^-6

0,6

0,4

6.

Розмольне відділення

-

кукурудзяний порошок

+

1,2

8,1·10^-6

7,6·10^-6

0,8

0,4

7.

Ділянка шліфування

-

пил деревини

+

0,2

5,6·10^-6

4,7·10^-6

0,7

0,3

8.

Цех полімерізації

-

полістірол

+

4,1

4,1·10^-6

2,8·10^-6

0,8

0,3

9.

Склад борошна

-

борошно пшеничне

+

2,3

3,74·10^-6

2,17·10^-6

0,6

0,4

10.

Ділянка розмелення цукру

-

цукровий пил

+

15,1

1,56·10^-6

1,31·10^-6

0,7

0,3

Методи розрахунку критеріїв вибухопожежної небезпеки приміщень

Вибір та обґрунтування розрахункового варіанта

При розрахунку значень критеріїв вибухопожежної небезпеки, як розрахунковий, слід вибирати найбільш несприятливий варіант аварії або період нормальної роботи апаратів, при якому у вибуху бере участь найбільша кількість речовин і матеріалів, найбільш небезпечних щодо наслідків вибуху.

Кількість речовин, які потрапили до приміщення і які можуть утворювати вибухонебезпечні газоповітряні, пилоповітряні або пароповітряні суміші, визначається, виходячи з наступних передумов:

а) відбувається розрахункова аварія одного з апаратів;

б) увесь вміст апарата потрапляє до приміщення;

в) відбувається одночасно витікання речовин з трубопроводів, які живлять апарат по прямому і зворотному потоках, протягом часу, який необхідний для перекривання трубопроводів.

Розрахунковий час перекривання трубопроводів визначається у кожному конкретному випадку, виходячи з реальної обстановки, і має бути мінімальним з урахуванням паспортних даних на запірні пристрої, характеру технологічного процесу та виду розрахункової аварії.

Розрахунковий час перекривання трубопроводів слід приймати таким, що дорівнює:

часу спрацювання (приведення в дію) системи автоматики відключення (перекривання) трубопроводів – згідно з паспортними даними установки, якщо ймовірність відмови системи автоматики не перевищує 10^-6 на рік або забезпечується резервування її елементів;

120 с, якщо ймовірність відмови системи автоматики перевищує 10^-6 на рік та у системі автоматики не забезпечується резервування її елементів;

300 с, у разі ручного відключення (перекривання).

Не допускається використання технічних засобів для перекривання трубопроводів, для яких час перекривання перевищує наведені вище значення.

Швидкодіючі клапани-відсікачі повинні автоматично перекривати подавання газу (рідини) у разі порушення електрозабезпечення або при спрацюванні автоматичної пожежної сигналізації.

г) відбувається випаровування з поверхні рідини, що розлилася; площа випаровування, у разі розливу на підлогу, визначається (у разі відсутності довідникових даних) виходячи з розрахунку, що 1 л сумішей та розчинів, які містять 70% і менше (по масі) розчинників, розливається на площі 0,5 м², а інших рідин – на 1 м² підлоги приміщення;

д) відбувається також випаровування рідини з відкритої поверхні ємностей технологічного обладнання та з поверхонь, на які за технологічним процесом нанесена горюча рідина, що на час аварії знаходиться у стадії висихання;

є) тривалість випаровування рідини приймається рівною з часом її повного випаровування, але не більше 3600 с.

Кількість пилу, який може утворювати вибухонебезпечну суміш, визначають, виходячи з таких передумов:

а) розрахунковій аварії передувало накопичення пилу у виробничому приміщенні, яке відбувалося в умовах нормального режиму роботи (наприклад, внаслідок виділення пилу з негерметичного виробничого обладнання);

б) у момент розрахункової аварії відбулась планова (ремонтні роботи) або позапланова розгерметизація одного з технологічних апаратів, в результаті якої відбувся аварійний викид у приміщення усього пилу, що знаходився в апараті.

Вільний об’єм приміщення визначають як різницю між геометричним об’ємом приміщення (з урахуванням підвісних стель у разі їх наявності) і об’ємом, який займає технологічне обладнання. Якщо вільний об’єм приміщення визначити неможливо, допускається приймати його рівним 80% від загального об’єму приміщення.

Якщо під час аварійної ситуації можливе виділення ГГ, парів ЛЗР, горючого пилу та волокон, надлишковий тиск вибуху у приміщенні слід визначати як суму надлишкових тисків вибуху, які розраховані окремо для ЛЗР, ГГ, горючого пилу та волокон.

Розрахунок надлишкового тиску вибуху для горючих газів, парів легкозаймистих та горючих рідин

Надлишковий тиск вибуху ΔР для індивідуальних горючих речовин, які складаються з атомів С, Н, О, N, Cl, Br, I, F визначається за формулою:

(1)

де P_max - максимальний тиск вибуху стехіометричної газоповітряної або пароповітряної суміші у замкнутому об’ємі, який визначається дослідним шляхом або приймається за довідниковими даними згідно з вимогами пункту 5.4. У разі відсутності таких даних, допускається приймати P_max таким, щодорівнює 900 кПа;

Р_о - початковий тиск, кПа (допускається приймати таким, що дорівнює 101 кПа);

m - маса ГГ або парів ЛЗР та ГР, що потрапили в результаті розрахункової аварії до приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (6), а для парів ЛЗР та ГР за формулою (11), кг;

Z - коефіцієнт участі ГГ або парів у вибуху, який може бути розрахований на підставі характеру розподілення газів і парів в об’ємі приміщення згідно з додатком до цих Норм. Допускається приймати значення Z за таблицею 2;

V_вільн - вільний об’єм приміщення, м³;

ρ_г,п - густина газу або пари при розрахунковій температурі t_p, кгּм^-3, що визначається за формулою:

(2)

де М - молярна маса, кгּкмоль^-1;

V_о – мольний об’єм, що дорівнює 22,413 м³ּкмоль^-1;

t_p - розрахункова температура, ^оС;

С_{с т} - стехіометрична концентрація ГГ або парів ЛЗР та ГР, % (об.), що визначається за формулою:

(3)

де - стехіометричний коефіцієнт кисню в реакції згоряння (при розрахунку β атоми азоту не враховуються);

n_c, n_н, n_o, n_x – число атомів С, Н, О та галогенів у молекулі ГГ або парів ГР;

К_н - коефіцієнт, що враховує негерметичність приміщення й неадіабатичність процесу горіння. Допускається приймати К_н рівним 3.

Негерметичність приміщення обумовлена постійно відкритими прорізами в огороджувальних конструкціях приміщення.

Як розрахункову температуру слід приймати максимально можливу температуру повітря в даному приміщенні у відповідній кліматичній зоні або максимально можливу температуру повітря за технологічним регламентом з урахуванням можливого підвищення температури у разі аварійної ситуації.

Значення коефіцієнта (Z) участі ГГ або парів ЛЗР у вибуху

Вид горючої речовини	Значення Z
Водень	1,0
ГГ (крім водню)	0,5
ЛЗР та ГР, які нагріті до температури спалаху і вище	0,3
ЛЗР та ГР, які нагріті нижче температури спалаху, за умови можливості утворення аерозолю	0,3
ЛЗР та ГР, які нагріті нижче температури спалаху, за неможливості утворення аерозолю

Розрахунок ΔР для будь-яких індивідуальних речовин, крім тих, що наведені в пункті 7.2.1, та сумішей, може бути виконаний за формулою:

(4)

де m - маса ГГ або парів ЛЗР та ГР, що потрапили в результаті розрахункової аварії до приміщення, яку визначають для ГГ за формулою (6), а для парів ЛЗР та ГР за формулою (11), кг,

Н _т - теплота згоряння, Джּкг^-1;

Р_о - початковий тиск, кПа (допускається приймати таким, що дорівнює 101 кПа);

Z - коефіцієнт участі ГГ або парів у вибуху, який може бути розрахований на підставі характеру розподілення газів і парів в об’ємі приміщення згідно з додатком. Допускається приймати значення Z за таблицею 2;

V_вільн - вільний об’єм приміщення, м³;

ρ _{п -} густина повітря до вибуху при початковій температурі T_о, кгּм^-3;

С_р - теплоємність повітря, Джּкг^-1ּК^-1 (допускається приймати рівною 1,01·10³ Джּкг^-1 ∙ К^-1);

T _о - початкова температура повітря, К.

У разі обертання у приміщенні ГГ, ЛЗР або ГР, під час визначення значення маси m, яке входить до формул (1) і (4), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо вона забезпечена резервними вентиляторами, автоматичним пуском у разі перевищення максимально допустимої вибухобезпечної концентрації речовин у повітрі та електрозабезпеченням за першою категорією надійності (ПУЕ) за умови розміщення пристроїв для видалення повітря з приміщення у безпосередній близькості від місця можливої аварії (апарата, установки тощо).

При цьому масу m ГГ або парів ЛЗР, або ГР, що нагріті до температури спалаху і вище, які потрапили в об’єм приміщення, слід розділити на коефіцієнт К, що визначають за формулою:

, (5)

де А - кратність повітрообміну, що створює аварійна вентиляція, с^-1;

τ - тривалість потрапляння ГГ та парів ЛЗР і ГР до об’єму приміщення, с.

Масу m, кг, газу, що потрапив до приміщення під час розрахункової аварії, визначають за формулою:

, (6)

де V_a - об’єм газу, що вийшов з апарата, м³;

V _т - об’єм газу, що вийшов з трубопроводів, м³;

ρ_r, - густина газу при розрахунковій температурі t_p, кгּм^-3, що визначається за формулою (2).

При цьому

(7)

де Р₁ - тиск в апараті, кПа;

V - об’єм апарата, м³;

Р₀ - атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.

, (8)

де V_{1 т} – об’єм газу, що вийшов з трубопроводу до його перекривання, м³;

V_{2 т} – об’єм газу, що вийшов з трубопроводу після його перекривання, м³;

, (9)

де q - витрата газу, яку визначають згідно з технологічним регламентом залежно від тиску у трубопроводі, його діаметру, температури газового середовища тощо, м³ּс^-1;

τ - час, який визначають за пунктом 7.1.2, с;

V_{2 т} = p (r²₁L₁ + r²₂L₂ +...+ r²_nL_n)= 0,01 p∙Р₂ (r²₁L₁ + r²₂L₂ +...+ r²_nL_n), (10)

де Р₂ – максимальний тиск у трубопроводі за технологічним регламентом, кПа;

r – внутрішній радіус трубопроводів, м;

L – довжина трубопроводів від аварійного апарата до засувок, м;

Р₀ – атмосферний тиск, що дорівнює 101,3 кПа.

Масу парів рідини m, які потрапили до приміщення при наявності декількох джерел випаровування (поверхня розлитої рідини, поверхня зі свіжнанесеною рідиною, відкриті ємності тощо), визначають за формулою:

, (11)

де m_р — маса рідини, що випарувалася з поверхні розливу, кг;

т_ємн — маса рідини, що випарувалася з поверхонь відкритих ємностей, кг;

т_св — маса рідини, що випарувалася з поверхонь, на які була нанесена свіжа рідина, кг.

За цих умов кожну з складових у формулі (11) визначають за формулою:

, (12)

де W - інтенсивність випаровування, кг×с^-1×м^-2;

F_в - площа випаровування, м², залежно від маси рідини т_р, що потрапила до приміщення;

- тривалість випаровування, с.

У разі, якщо аварійна ситуація пов'язана з можливим надходженням рідини в розпиленому стані, то вона має бути врахована у формулі (11) шляхом введення додаткової складової, яка враховує загальну масу рідини, що надійшла від розпилювальних пристроїв, виходячи з тривалості їхньої роботи.

Маса рідини m_р, кг, що потрапила до приміщення, визначається відповідно до пункту 7.1.2.

Інтенсивність випаровування W визначають за довідниковими та експериментальними даними. Для ЛЗР, які не нагріті вище температури навколишнього середовища, у разі відсутності таких даних, допускається розраховувати W за формулою:

(13)

де η - коефіцієнт, який приймають за таблицею 3 залежно від швидкості повітряного потоку, що створюється аварійною вентиляцією, та температури повітряного потоку над поверхнею випаровування (у разі відсутності аварійної вентиляції η дорівнює 1);

М - молярна маса, г∙моль^-1 ;

Р_н - тиск насиченої пари за розрахунковою температурою рідини t_р, визначений за довідниковими даними відповідно до вимог пункту 5.4, кПа, або за формулою:

(14)

де: А, В, С_а - константи Антуана (довідникові дані).

Коефіцієнт η, який приймають залежно від швидкості повітряного потоку, що створюється аварійною вентиляцією, наведений у таблиці 3.

Значення коефіцієнта η залежно від швидкості повітряного потоку та температури повітря у приміщенні

Дата добавления: 2015-10-23