Диференціація цінова

— установлення різного рівня цін на однакову продукцію у зв’язку з економічними, природними, територіальними й іншими незалежними від підприємств розходженнями у витратах на її виробництво, а також з огляду на якість продукції (сортність, клас, тип та ін.) і попит на неї.

Диференційований маркетинг

— одна зі стратегій охоплення ринку, за якої компанія приймає рішення орієнтуватися на кілька сегментів ринку і розробляє для кожного з них окреме пропонування.

Диференціювання цін

— спосіб визначення змінюваних цін, які споживач готовий заплатити. Його бажання платити залежить своєю чергою від структури відповідних потреб і породжуваного ними попиту.

«Дійні корови»

— напрям діяльності або товари з низькими темпами зростання і великою часткою ринку.

Діяльність маркетингова

— діяльність підприємства, фірми на ринку, що передбачає: ретельне врахування потреб у товарах і послугах; стану і динаміки попиту; ситуації, що склалася на ринку, і її розвитку; можливе пристосування виробництва до потреб ринку, до існуючих і потенційних запитів покупців; активний вплив на формування попиту, ринку товарів і послуг; контроль за умовами реалізації товарів і послуг; гнучке реагування на зміни попиту.

Діяльність маркетингової служби

— комплексні роботи економічного, валютно-фінансового, планового, техніко-вироб­ничого, збутового і дослідного характеру.

Довгостроковий план

— описує основні чинники і сили, які впливатимуть на організацію діяльності протягом наступних кількох років; містить довгострокові цілі, основні маркетингові стратегії, які буде використано для досягнення цілей, і передбачає необхідні ресурси.

Довжина каналу товароруху

— визначається кількістю незалежних посередників (чи рівнів розподілу), які послідовно здій-

снюють просування товару. Найчастіше трапляються канали однорівневі (один посередник — роздрібний торговець), дворівневі (два посередники — оптовий і роздрібний торговці), трирівневі (три посередники — великий оптовик, дрібний оптовик, роздрібний торговець).

Договір консигнації

— угода, за якою одна сторона (консигнатор) зобов’язується укладати за дорученням другої сторони (консигнанта) угоди з продажу товарів зі складу від свого імені за рахунок консигнанта.

Договір комісії

— угода, за якою підприємство чи особа (комісіонер) зобов’язується за дорученням іншого підприємства (організації) чи особи (комітента) за винагороду здійснити операцію з продажу товару від свого імені.

Договір постачання

— двостороння угода, за якою організація-постачальник зобов’язується передати у визначений термін організації-покупцеві (замовнику) у власність чи в оперативне керування продукцію, а організація-покупець зобов’язується прийняти й оплатити її за встановленими цінами.

Допоміжні матеріали і послуги

— товари промислового призначення, яких узагалі немає в кінцевому товарі.

Дослідження маркетингу

— комплексне дослідження, що включає такі основні напрямки: вивчення ринку, дослідження збуту, оцінювання споживчих властивостей товарів, вивчення реклами, економічний аналіз, мотиваційний аналіз, аналіз зовнішньоторговельного процесу.

Дослідження польове

— спосіб одержання додаткової інформації для проведення маркетингових досліджень, заснований на вибірковому методі. Існує низка галузей, де використання польових (позакабінетних) досліджень є не тільки переважнішим, а й ефективнішим, наприклад, дослідження споживчих властивостей товарів з позиції споживачів, вивчення запитів споживачів, дослідження факторів, що визначають споживчу перевагу і вибір, дослідження реклами.

Дослідження попиту

— перший етап у дослідженні кон’юнк­тури ринків збуту, що полягає у всебічному вивченні споживача: характеристика смаків, диференціація структури потреб за групами споживачів, виявлення незадоволених потреб, аналіз переваг тих чи тих товарів.

Дослідження причинно-наслідкових зв’язків

— маркетингове дослідження з перевірки гіпотез про причинно-наслідкові відносини.

Дослідження ринків збуту

— маркетингове дослідження ринків на основі системи безупинного опрацювання інформації про всі аспекти ситуації на р инку. Застосовується метод машинного опрацювання інформації і збираються дані за каналами офіційної статистики (на базі даних інформаційних обчислювальних систем); опрацьовується комерційна інформація, що з’являється в періодичних виданнях, рекламних проспектах та інших матеріалах; опрацьовуються дані, що надходять зі спеціалізованих підрозділів компанії, які збирають інформацію безпосередньо на ринку збуту. На підставі одержуваних даних робляться висновки щодо основних тенденцій на ринку і прогноз перспектив збуту. При цьому використовуються найрізноманітніші методи аналізу інформації: від суто математичних методів до експертних оцінок.

Дослідження ринку

— елемент маркетингового дослідження, що сприяє зменшенню невизначеності в частині прийняття комерційних рішень. Включає такі процедури: з’ясування розміру і характеру ринку; розрахунок реальної і потенційної місткостей ринку, аналіз факторів, що впливають на розвиток ринку (урахування специфічних особливостей аналізу товарного і регіонального ринку, установлення ступеня насичення ринку і т. п.); сегментація ринку і визначення типів споживачів за основними характеристиками: вік, стать, дохід, професія, соціальне становище, місце мешкання і т. п.; дослідження потужності торговельно-збутової (товаропросувної) мережі, що обслуговує даний ринок, наявності роздрібних і оптових торговельних підприємств, забезпеченості торговими, складськими і допоміжними приміщеннями.

Доступний ринок

— частина зацікавлених покупців, що мають прибуток і доступ до певного товару або послуги.

Доступність

— міра, якою ринковий сегмент може бути охоплений і обслужений.

Думка

— уявлення споживача про товар або послугу.

Літера "Е "

Економічне середовище

— сукупність чинників, що впливають на купівельну спроможність споживачів і структуру споживання.

Економічний аналіз

— оцінка ймовірності того, що реальні розміри обсягів продажу, частки ринку і прибутків з нового товару відповідатимуть очікуваним величинам.

Ексклюзивний розподіл

— надання обмеженій кількості дилерів ексклюзивного права на розповсюдження товару компанії на певній території.

Експеримент

— збирання первинних даних за допомогою виділення порівнянних груп людей і контролю за змінними складовими і за реакцією груп в різних ситуаціях.

Експорт

— вихід на зарубіжний ринок через відправлення продукції та її продаж або за допомогою посередників міжнародного ринку (непрямий метод), або за допомогою власного підрозділу, філіалу і торгових представників чи агентів компанії (прямий експорт).

Експортний відділ

— форма міжнародної маркетингової організації, яка складається з керівника служби збуту та кількох його помічників і здійснює відправлення товарів компанії за кордон.

Еластичність пропонування за цінами

— показник, що виражає зміни сукупного пропонування, які відбуваються у зв’язку зі зростанням цін. У разі, коли збільшення пропонування перевершує зростання цін, то воно характеризується як еластичне.

Ембарго

— заборона на імпорт певного товару.

Етап виведення на ринок

— етап життєвого циклу, на якому новий товар уперше надходить у продаж.

Етап занепаду

— етап життєвого циклу товару, на якому відбувається зниження продажу товару.

Етап зрілості

— етап життєвого циклу товару, на якому зростання продажу сповільнюється або залишається незмінним.

Етап зростання

— етап життєвого циклу товару, на якому продаж товару починає стрімко зростати.

Етичні мотиви повідомлення

— до них удаються, коли треба звернутися до відчуття справедливості і порядності аудиторії.

Літера "Ж,З "

Життєвий цикл товару (ЖЦТ)

— зміна обсягів продажу і прибутків протягом часу життя товару. Складається з п’яти чітких етапів: розроблення товару, виведення на ринок, зростання, зрілість і занепад.

Загальний опис потреби

— етап процесу купівлі, на якому компанія-покупець визначає основні характеристики і потрібну кількість потрібного товару.

Задоволення споживача

— міра збігу характеристик (властивостей) товару, що суб’єктивно сприймаються клієнтом, з очікуваннями, пов’язаними з цим товаром; якщо переваги товару нижчі за пов’язані з ним очікування, споживач залишається незадоволеним; якщо переваги збігаються з очікуваннями, споживач задоволений; якщо переваги товару перевершують очікування, споживач — у захваті.

Закони Енгеля

— закономірності зміни структури витрат сімей і окремих осіб (на продукти харчування, житло, транспортні послуги і т. д.) залежно від зростання їхніх прибутків. З. Е. понад сто років тому сформулював пруський статистик Ернст Енгель.

Закриті питання

— питання, які містять усі можливі відповіді, і респондент вибирає одну з них.

Закупівельний комітет

— група окремих осіб і структурних одиниць підприємства, які беруть участь у процесі прийняття рішення про закупівлю товарів промислового призначення.

Залік

— гроші з фонду стимулювання збуту, що виплачуються виробниками роздрібним торговцям в обмін на згоду певним способом рекламувати або презентувати товар.

Заліки на стимулювання збуту

— виплати або знижки з ціни для винагороди дилерів за участь у програмах реклами і підтримку збуту.

Запас підготовлений

— підготовлена до відправлення певна кількість продукції. Забезпечує такі операції, як розсортовування, маркування, упакування, комплектування партій відправлень, оформлення документів і т. п.

Запас резервний

— певна кількість товарів чи матеріалів, що зберігається на випадок несподіваної ситуації (постачання із запізненням, підвищення попиту, непередбачені перерви у виробництві і т. д).

Запас страховий

— запас матеріальних ресурсів, потрібний для забезпечення нормального перебігу виробничого процесу в разі непередбачених перешкод у постачанні, перебоїв у роботі транспорту, виникнення аварійної ситуації тощо.

Запас товарний

— обсяг товарів у грошовому чи натуральному виразі, що перебуває у сфері обігу на певну дату. Залежно від призначення поділяється на запаси поточного збереження, сезонні й дострокового завезення.

Запас утворених товарів

— повна кількість потрібних товарів у потрібному місці у заданий час.

Запаси матеріальні

— ресурси засобів виробництва і предметів споживання, призначені для забезпечення безперервності су-

спільного виробництва. Створюються три види запасів: готової продукції, виробничі запаси і незавершеного виробництва.

Запаси товарів (товарні запаси)

— сукупність товарів, що постійно перебуває на ринку, у сфері обігу, у процесі переміщення від виробництва до споживання. Утворення З. т. об’єктивно обумовлено процесом відтворення. Запаси споживчих товарів забезпечують безперебійність їхньої реалізації, задоволення попиту населення. Потреба в З. т. може бути пов’язана з умовами транспортування, завезення й реалізаці ї товарів, з можливими коливаннями попиту та пропонування. З. т. є елементом товарного пропонування.

Запит пропозицій

— етап процесу закупівлі, на якому компанія-покупець пропонує кваліфікованим постачальникам зробити свої пропозиції.

Запити

— потреби людини, підкріплені його купівельною спроможністю.

Заплановане застарівання

— стратегія створення продуктів, які морально застарівають раніше ніж виходять з ладу.

Засвоєння

— зміни в поведінці індивіда внаслідок нагромадження життєвого досвіду.

Засоби масової інформації

— канали неособистої комунікації, що включають пресу (газети, журнали, пряму поштову рекламу); теле- і радіомовні З. м. і., вулична реклама (рекламні щити, вивіски, плакати).

Захоплення

— мода, яка несподівано з’являється, швидко поширюється, стрімко досягає свого піка й так само швидко зникає.

Збут інтенсивний

— залучення до збутової програми всіх можливих торговельних посередників незалежно від форми і діяльності (універмаги, дрібні крамнички, спеціалізовані престижні крамниці і т. п.). З. і. практикують насамперед для продажу товарів широкого вжитку, марочних (фірмових) товарів.

Збут націлений

— реалізація товарів за маркетингом, націлена на конкретну групу покупців (наприклад, тільки на жінок певного віку, людей з високими доходами і т. д.).

Збут непрямий

— продаж товару через торговельні організації, незалежні від виробника. З. н. практикують для продажу товарів широкого вжитку і для експорту, здійснюваному через торгових агентів-комісіонерів.

Збут продукції

— фаза процесу відтворення суспільного продукту. Включає розподіл, обіг (обмін) продукції в народному господарстві. З. п. (засобів і предметів праці) здійснюють виготовлювачі або збутові організації за планами розподілу чи за договорами на постачання.

Збут прямий

— збут способом прямих контактів з покупцем, який часто на основі прямої, поштової і телефонної реклами, реклами на телебаченні, радіо, в журналах робить замовлення поштою чи телефоном.

Збут селективний (вибірковий)

— збут, що передбачає обмеження кількості торговельних посередників залежно від характеру клієнтури, можливостей обслуговування і ремонту продукції, рівня підготовки персоналу. З. с. рекомендується застосовувати в тих випадках, коли йдеться про товари, що потребують спеціального обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення ремонтних майстерень або підготовки спеціально навченого персоналу, а також у разі збуту дорогих, престижних товарів.

Звичайна товарна закупівля

— закупівля, за якої підприємство-покупець просто робить повторне замовлення, не вносячи в нього жодних змін.

Звична купівельна поведінка

— тип поведінки споживачів у разі прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли недостатнє залучення споживача супроводжується невідчутною різницею між різними марками товару.

Звіт про результати господарської діяльності (звіт про прибутки і збитки, або звіт про прибуток)

— фінансовий документ компанії, який відбиває рівень продажу, витрати на виробництво і реалізацію товарів за певний період часу.

«Зірки»

— швидко зростаючий напрям діяльності або товари з великою часткою ринку, які часто потребують серйозного інвестування для підтримки їхнього швидкого зростання.

Змінена повторна закупівля

— закупівля, за якої підприємство-покупець навмисно змінює специфікацію замовлення, ціну, умови постачання або постачальника товару.

Змінні витрати

— витрати, які перебувають у прямій залежності від обсягів виробництва і збуту.

Знак фірмовий

— символ, малюнок, відмітний колір чи позначення, що ідентифікують продукт із його виробником і продавцем.

Значущість

— міра, до якої сегмент може вважатися досить великим або прибутковим.

Знижка

— безпосереднє зниження ціни товару, пропорційне його обсягу, закупленому в певний період часу.

Знижка за кількість товару, що закуповується

— зниження ціни товару для покупців, що придбавають товар у великих обсягах.

Знижка за оплату готівкою

— зниження ціни товару для покупців, які оперативно оплачують свої рахунки.

«Зняття вершків»

— установлення високої вихідної ціни на новий товар з метою швидко окупити виробничі й маркетингові витрати.

Зовнішній аудит

— деталізоване дослідження ринків, конкуренції, економічного середовища, в якому функціонує організація.

Зовнішня служба збуту

— зовнішні (польові) торгові агенти, що здійснюють поїздки до замовників.

Зрілість (стабілізація)

— фаза поступового задоволення попиту на даний товар. Головне завдання маркетингової діяльності в цих умовах — зберегти переважне становище товару на ринку якомога довше. Знижуються темпи зростання попиту і стабілізуються обсяги продажу. У цій фазі треба збільшувати витрати на маркетинг-рекламу, підвищувати якість товару, поліпшувати сервіс; можливе зниження цін для підтримки обсягів продажу. Прибутковість торгівлі може бути забезпечена в цій фазі тільки на основі зменшення виробничих витрат. Наприкінці цієї фази вже слід приймати тактичні і стратегічні рішення щодо продукту: чи його дальша модифікація, чи перехід на нову модель.

Зустрічна (компенсаційна) торгівля

— міжнародна торгівля, пов’язана з прямим і непрямим обміном товару на товар замість грошей. Формами такої торгівлі є бартер, компенсація (викуп) і зустрічна купівля.

Літера "І "

Ідея товару

— загальний опис товару, який компанія могла б запропонувати на ринку.

Імідж марки

— сукупність думок споживача, що стосуються даної марки товару.

Імідж товару

— сприйняття або гіпотеза про сприйняття товару покупцями.

Імідж товару (послуги) підприємства

— сукупність вражень у споживача, «образ» товару (послуги), фірми, що виготовляє чи продає товар (послуги). Закріплюється торговим знаком і зміцнює становище виробника або продавця на ринку. Створення іміджу потребує великих витрат на широку рекламу, але здебільшого окупається зростанням обсягів продажу.

Інвайронменталізм

— організований рух небайдужих громадян і державних органів, спрямований на захист і поліпшення стану навколишнього середовища.

Індивідуальний маркетинг

— пристосування товарного асортименту і маркетингових програм до потреб і віддання переваги окремим споживачам.

Індустрія

— група компаній, що пропонують товари або групи товарів, які значною мірою є взаємозамінними. Сукупність усіх виробників товару або послуг.

Ініціатор

— людина, яка перша пропонує купити певний товар або послугу.

Інноваційний маркетинг

— принцип поінформованого маркетингу, згідно з яким компанія має постійно вносити реальні поліпшення в свою продукцію і маркетинг.

Інноваційний потенціал

— здатність різних галузей народного господарства робити наукомістку продукцію, що відповідає вимогам світового ринку. І. п. містить у собі наукові, проектні й конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв’язані з підготовкою нового виробництва, інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій, засоби технологічного контролю тощо.

Інноваційний процес

— процес, спрямований на створення, виробництво, розвиток і якісне вдосконалювання принципово нових видів виробів, технологій, організаційних форм. Характеризується новими формами інтеграції науки, техніки і виробництва, припускає участь різних організацій і відомств.

Інновація

— товар або технологія, запущені у виробництво і репрезентовані на ринку, які споживач сприймає як абсолютно нові або як такі, що мають деякі унікальні властивості. Нові якості, уперше реалізовані в певному товарі або технології.

Інтегроване управління товарорухом

— концепція постачання фірми, яка вважає за потрібне інтеграцію своєї системи постачання з системами постачальників і споживачів. Мета цієї концепції — досягнення максимальної продуктивності всієї системи розподілу.

Інтегрований прямий маркетинг

— прямі маркетингові кампанії, в яких для підвищення коефіцієнта віддачі й прибутку використовують різноманітні способи доставки маркетингових повідомлень і багатоступінчасті рекламні процеси.

Інтегровані маркетингові комунікації

— концепція, згідно з якою компанія ретельно обмірковує і координує роботу своїх численних каналів комунікації, рекламу в засобах масової інформації, особистий продаж, стимулювання збуту, пропаганду, прямий маркетинг, упаковку товару та ін. Це робиться з метою вироблення чіткого, послідовного і переконливого уявлення про компанію і її товари.

Інтенсивний розподіл

— розміщення товару в максимально можливій кількості торговельних точок.

Інтерактивний маркетинг

— форма прямого маркетингу, здійснювана за допомогою інтерактивних послуг комп’ютерного зв’язку в оперативному режимі. Це двоспрямована електронна система, яка зв’язує покупця і продавця.

Інтернет

— глобальна комп’ютерна мережа, яка з’єднує ком­п’ютери за наявності відповідного програмного забезпечення і модема (прилад для передавання даних телефонними лініями), завдяки чому користувачі можуть отримувати і відправляти інформацію, спілкуватися між собою віртуально.

Інформативна реклама

— реклама, яку застосовують для повідомлення споживачів про новий товар або про нову особливість товару, а також для формування первинного попиту.

Інформація внутрішньофірмової звітності

— інформація, яку збирають із внутрішніх джерел компанії. І. в. з. призначена для оцінювання ефективності маркетингової діяльності, а також для виявлення проблем і можливостей маркетингу.

Інфраструктура

— група галузей народного господарства, що забезпечує обмін діяльністю в суспільному виробництві. Складається з господарських самостійних ланок, що не входять до складу виробничих підрозділів.

Інфраструктура виробнича

— галузі й підгалузі, що забезпечують функціонування промисловості і сільського господарства. Містить у собі транспортне господарство, лінії електропередач, трубопроводи і продуктопроводи, водопостачання, засоби інформації і зв’язку, організації і фірми, які надають виробництву послуги технологічного й дослідного характеру.

Інфраструктура ринку

— установи, фірми, компанії всіх видів власності, що забезпечують взаємодію між об’єктами ринкових відносин. І. р. товарного включає підприємства оптової і роздрібної торгівлі, аукціони, ярмарки, товарні біржі, торговельні доми, посередницькі фірми, системи зв’язку, спеціальні державні органи регулювання ринку (антимонопольний комітет, інспекція з контролю за цінами та ін.). І. р. фінансового включає всю банківську систему, фондові біржі, валютні біржі, брокерські і страхові компанії, аудиторські фірми. І. р. праці включає біржі праці, державні системи обліку попиту на робочу силу, перепідготовку кадрів, регулювання міграції, дотації населенню і т. д. І. р. є частиною ринку послуг.

Літера "К "

Канал збуту

— шлях, який проходять товари від виробника до покупця (споживача, підприємства). К. з. складається з ланок (суб’єктів), що беруть участь у товарообігу.

Канал нульового рівня

— канал розподілу, що складається

з виробника і споживача, котрому перший продає товар безпосередньо.

Канал прямого маркетингу

— канал розподілу товарів, в якому немає проміжних ланок або рівнів.

Канал розповсюдження

— сукупність фірм чи окремих осіб, що беруть на себе чи допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар (послугу) на їхньому шляху від виробника до споживача.

Канал розподілу (маркетинговий канал)

— сукупність незалежних організацій, що беруть участь у процесі просування товару або послуги від виробника до споживача. К. р. використовує цей товар чи послуги або безпосередньо, або для виробництва на їх основі інших товарів чи послуг.

Канал товароруху дворівневий

— один з видів розповсюдження товарів, що включає двох посередників. На споживчих ринках такими посередниками зазвичай стають оптовий і роздрібний торговці; на ринках товарів промислового призначення це можуть бути промислові дистриб’ютори і дилери.

Канали неособистої комунікації

— канали комунікації, що поширюють повідомлення, коли немає особистого контакту або зворотного зв’язку; включають в себе основні засоби масової інформації, створення специфічної атмосфери і організацію різних заходів.

Канали особистої комунікації

— канали, якими двоє або кілька осіб спілкуються один з одним напряму. Це спілкування, наприклад, двох співрозмовників, лектора з аудиторією, телефонний контакт і навіть особисте листування.

Канали розподілу

— 1) мережа агентств і інших посередників, що зв’язують виробника і кінцевого споживача; 2) альтернативні способи розподілу продукції виробника. Виробник може вибрати один з п’яти варіантів: виробник — проміжний чи кінцевий споживач; виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — оптовик — роздрібний торговець — споживач; виробник — брокер (комісіонер), консигнатор чи агент — роздрібний торговець — споживач.

Канали розподілу непрямі

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача не прямо, а через посередника — незалежного учасника товароруху. К. р. н. переважно залучають підприємства і фірми, котрі для збільшення своїх ринків і обсягів збуту згодні відмовитися від багатьох збутових функцій і витрат і, відповідно, від певної частки контролю над каналами збуту, а також згодні на деяке послаблення контактів зі споживачами своєї продукції. Як збутові посередники можуть виступати незалежні оптові підприємства (дистриб’ютори), промислові і збутові агенти, брокери, комісіонери і т. д. Інколи К. р. н. можуть включати кількох послідовно діючих посередників. Наприклад, дворівневий канал розподілу складається з виробника — оптового пос ередника — роздрібного торговця-споживача. Трирівневий, крім згаданих, включає ще й дрібнооптового торговця.

Канали розподілу прямі

— переміщення товарів і послуг від виробника до споживача без використання посередницьких організацій.

Канали розподілу товару

— сукупність підприємств чи окремих осіб, що беруть на себе або допомагають передавати комусь іншому право власності на конкретний товар чи послугу на їхньому шляху від виробника доспоживача. У галузі маркетингу канал розподілу товару є складником системи товароруху, що охоплює всі основні процеси збутової діяльності підприємства: опрацювання замовлень, підготовку товарів до відвантаження, перевірку якості, складське господарство, транспортні операції тощо.

Капітал торгової марки

— цінність торгової марки. Визначається тим, наскільки торговій марці довіряє споживач, а також іменним упізнаванням, якістю, в якій споживач упевнений, сильними марочними асоціаціями та іншими активами, такими як патенти, торгові знаки, відносини між каналами розповсюдження.

Капітальне майно

— товари промислового призначення, які наявні в кінцевому товарі частково. Поділяються на стаціонарні споруди і допоміжне обладнання.

Карти-схеми сприйняття

— інструмент позиціонування товарів, призначений для наочного зображення близькості між товарами або сегментами, яка вимірюється психологічними чинниками, для оцінювання котрих застосовують метод багатомірного шкалування споживацьких сприйняттів і переваг.

Кваліфікований ринок

— група покупців, яка виявляє зацікавленість і має прибуток, доступ і право користування стосовно до певного товару або послуги.

Квота

— кількісна межа, дозволена для ввезення в країну товарів певних категорій. Мета квотування — зберегти незмінним курс іноземної валюти, захистити місцевих виробників і запобігти зростанню безробіття.

Керована вертикальна маркетингова система

— координує послідовні етапи виробництва і розподілу товарів завдяки величині й потужності одного з учасників системи, а не за допомогою єдиного власника або договірних зобов’язань.

Керування за контрактом

— спільне підприємство, в якому місцева компанія репрезентує зарубіжній ноу-хау з менеджменту; зарубіжна компанія своєю чергою надає капітал. Місцева компанія експортує не продукцію, а послуги менеджменту.

Керування запасами

— галузь економічної науки, що розв’я­зує завдання раціональних витрат і поповнення матеріальних ресурсів на різних господарських об’єктах.

Керування маркетингом

— аналіз, планування, здійснення й контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення і підтримку вигідних обмінів з цільовими покупцями заради досягнення таких завдань фірми, як одержання прибутку, збільшення обсягу збуту, розширення ринку.

Керування продуктом

— метод керування, що передбачає створення спеціальних органів, відповідальних за планування, проектування, виробництво і збут певних видів продукції. Характерний для фірм з великим ступенем диверсифікованості.

Керування ситуаційне

— прийняття стратегічних рішень у міру виявлення потенційних проблем збуту.

Керування якістю продукції

— методи й діяльність, використовувані для задоволення вимог до якості продукції.

Кількісне дослідження

— дослідження, що передбачає одержання інформації від великої кількості покупців поштою або під час особистого інтерв’ю для проведення статистичного аналізу.

Клуб-склади або клуб оптовиків

— підприємство роздрібної торгівлі за низькими цінами, яке торгує обмеженою номенклатурою марочних бакалійних товарів, електропобутовими приладами, одягом та іншими товарами, надаючи істотну знижку членам таких клубів, тому що вони платять щорічні членські внески.

Ключові чинники успіху

— сильні й слабкі сторони організації, які якнайбільше впливають на успіх організації. Їх визначають, порівнюючи з конкурентами.

Командна торгівля

— залучення фахівців з торгівлі, маркетингу, інжинірингу, фінансів, технічного супроводу і навіть менеджерів вищої ланки до обслуговування великих і складних замовлень.

Комбіновані маркетингові системи

— багатоканальні системи розподілу, коли яка-небудь фірма формує два або більше канали розподілу, щоб охопити два або більше сегмента ринку. При цьому, для того щоб доставити товари фірми споживачеві, використовують безліч прямих і непрямих підходів.

Комерціалізація

— освоєння серійного виробництва і випуск нового товару на ринок.

Комерційні інтерактивні служби

— компанії, що надають своїм передплатникам за певну місячну плату інформацію, розваги, можливість купівлі та інші маркетингові послуги в режимі реального часу. При цьому компанії підключаються до Iнтернет через власні комп’ютерні мережі і комп’ютери, тим самим забезпечуючи більш високий рівень секретності інформації, що передається.

Комівояжер

— роз’їзний агент торговельної фірми, який пропонує покупцям товари за наявними у нього зразками, каталогами і т. п.

Компанії з організації товароруху

— компанії, що надають складські, транспортні або інші послуги та допомагають складувати і переміщувати товари від виробника до споживача.

Компанія, орієнтована на конкурентів,

— компанія, дії якої в основному визначаються діями і реакцією конкурентів. Вона переважно спостерігає за діями конкурентів, їхніми частками ринків і намагається знайти стратегії для протидії конкурентам.

Компанія, орієнтована на ринок,

— компанія, що спостерігає як за покупцями, так і за конкурентами, приділяючи їм однакову увагу під час розроблення власних маркетингових стратегій.

Компанія, орієнтована на споживача,

— компанія, яка під час розроблення маркетингової стратегії орієнтується на активне формування і розвиток споживацьких потреб і пропонує своїм цільовим споживачам найвищу споживчу якість.

Компанія, що обслуговує ринкову нішу,

— компанія галузі, що обслуговує невеликі сегменти, на які інші компанії не звертають уваги або ігнорують.

Дата добавления: 2015-10-29