Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Методичні рекомендації до вивчення теми

Читайте также:
  1. IХ. СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНА СХЕМА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «СИСТЕМИ ТА ПРИСТРОЇ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ». ЗВ’ЯЗОК ЇЇ З ІНШИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ
  2. Б. Вивчення залежності фотоструму насичення від освітленості фотокатоду.
  3. Вивчення методики підрахунку терміну вичерпання невідновних ресурсів
  4. Вивчення профілю середовища
  5. Вивчення ситуації: поведінкове насильство
  6. Використання пакету EWB для вивчення роботи
  7. Вправа 12.Проаналізуйте подані нижче пари речень і випишіть англійські засоби вираження поради, рекомендаціївиконувати або не виконувати дію.

Міжнародні розрахунки являють собою систему організації і регулювання платежів за грошовими вимогами й зобов'язаннями у сфері міжнародних економічних відносин. Міжнародні розрахунки охоплюють зовнішню торгівлю то­варами й послугами, а також некомерційні операції, кредити і рух капіталу між державами. Більша частина всіх міжнародних роз­рахунків здійснюється в процесі опосередкування міжнародних торговельних угод.

Основні суб'єкти міжнародних розрахунків – експортери, імпортери й банки, що їх обслуговують. Вони вступають в певні відносини між собою з приводу руху товаросупроводжувальних документів і поточного оформлення платежів. При цьому головна роль в міжнародних розрахунках належить банкам.

«Лоро» – іноземні кореспондентські рахунки в банку.

«Ностро» – рахунки банку в іноземному банку.

Розрахунки національною валютою: торгові, кредитні і платіжні угоди між країнами; напряму.

Розрахунки міжнародною колективною валютою: торгові, кредитні і платіжні угоди у межах інтеграційних угрупувань країн.

Клірингові розрахунки: міжнародні платіжні угоди клірингового типу – угоди між урядами двох і більше країн про обов’язковий взаємний залік міжнародних вимог і зобов’язань.

Розрахунки золотомвідбуваються в міжнародній практиіці опосередковано: золото продається на ринку золота за валюту, якою продавцю золота необхідно розрахуватися зі своїми постачальниками.

Готівкові розрахунки (безпосередні) – це повний розрахунок – повна оплата товару до моменту чи в момент переходу товару або товаророзпорядчих документів у розпорядження покупця);

Розрахунки у кредит (з розстроченням) – надання експортером імпортеру кредиту в комерційній формі (для імпортера).

Форми розрахунків — це засоби виконання розрахунків, що регулюються законодавством країни-учасника розрахунків. На вибір форми міжнародних розрахунків впливають такі фактори:вид товару, який є об’єктом зовнішньоторговельної угоди; існування кредитної угоди; платоспроможність та репутація контрагентів по зовнішньоекономічним угодам; рівень попиту та пропозиції на товар на світових ринках.

Інкасо — це банківська розрахункова операція, за допомогою якої банк за дорученням свого клієнта одержує на основі розрахункових документів належні експортеру кошти від платника за відвантаженні на його адресу товари або за надані йому послуги і зараховує ці кошти на його рахунок в банку. Використанняінкасової форми розрахунківрегулюється «Уніфікованими правилами по інкасо», прийнятими Міжнародною торговою палатою в 1978 році (публікація МТП № 322).

Чисте інкасо — це інкасо фінансових документів, не супроводжене комерційними документами (переказні й прості векселі, чеки та ін.).

Документальне інкасо — це інкасо фінансових документів, супроводжених комерційними документами (рахунки, страхові документи та ін.), а також інкасо тільки комерційних документів.



Акредитивявляє собою письмове зобов’язання банку провести за проханням і у відповідності до вказівок імпортера платіж експортеру проти набору документів, що повністю відповідають умовам акредитиву. В міжнародній торговій і банківській практиці використовуються єдині стандартизовані процедури і правила використання документальних акредитивів. Ці процедури були сформульовані Міжнародною торговою палатою (МТП) в Уніфікованих правилах і звичаях для документальних акредитивів (УПДА), до яких приєдналася більшість банків світу. УПДА періодично переглядаються. В даний час діє редакція правил 1993р. (публікація МТП № 500).

Банківський переказ – це операція, за якою імпортер дає доручення своєму банку провести платіж на користь експортера з його валютного рахунку.

Авансовий платіж –найбільш розповсюджена форма банківського переказу,яка передбачає передачу покупцем продавцю до відвантаження товару в рахунок виконання зобов'язань по контрактуавансу – грошової суми чи майнової цінності.

Загрузка...

Відкритий рахунокє однієї з форм розрахунків між продавцем і покупцем за відправлений товар. Товар або товарні документи передаються покупцеві на умовах наступної оплати у встановлений строк, причому вартість товару заноситься продавцем у дебет рахунку покупця.

Вексель – це цінний папір, що становить собою безумовне зобов’язання провести платіж у зазначений строк. За економічною природою вексель – це знаряддя комерційного кредиту.

Оборотоздатність векселів – спроможність передаватися з рук в руки за допомогою передатного напису на зворотному боці векселя, що зветься індосаментом.

Індосант – особа, яка ставить напис на векселі, що означає передавання права на отримання грошей за цим векселем будь-кому.

Іменний вексель – індосант зазнає конкретну особу, якій передається право одержання коштів за векселем.

Ордерний вексель – коли право на одержання платежу має особа, зазначена у векселі, чи «за його наказом».

Пред’явницький вексель — особа, яка передає право одержання коштів за векселем, ставить лише свій підпис і дату, після чого вексель набуває пред’явницького характеру.

Безобіговий вексель (лише за правом ряду країн) — індосант звільняється від солідарної відповідальності за платіж при протесті векселя за допомогою напису «без обороту на мене» на зворотному боці векселя (із зазначенням конкретної особи або ні).

Передоручений вексель – векселі передаються до банку, який, коли прийде час отримання з боржників коштів, стягує їх та зараховує на рахунок векселевласника.

Чек це письмовий безумовний наказ власника поточного рахунка своєму банку про виплату з цього рахунка позначеної в ньому суми по пред’явленні чи протягом терміну конкретній особі, або про переказ зазначеної суми на інший рахунок.

Поштовий переказце письмове платіжне доручення, що висилається одним банком іншому і являє собою вказівку цьому банку виплатити визначену суму грошей зазначеному одержувачу.

Телеграфний переказаналогічний поштовому, тільки інструкції банку пересилаються телеграфом.

Інструкції системи SWIFT(міжнародні експрес-перекази) – це особливий вид переказів, що дозволяють істотно скоротити час передачі інструкцій між банками-кореспондентами, що є членами системи.

SWIFT(Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) – співтовариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій ; провідна міжнародна організація в сфері фінансових телекомунікацій, призначена для забезпечення передачі та розподілу міжнародних грошових переказів між членами організації.

Кореспондентські відносиниз іноземними банкамипередбачають: встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками; самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками («Лоро» – іноземні кореспондентські рахунки в банку; «Ностро» – рахунки банку в іноземному банку); досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам; робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків; встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

Банк-кореспондент — це банк, що виконує на основі кореспондентського договору доручення іншого банку по платежах і розрахункам. Банки-кореспонденти домовляються, по яких рахунках будуть проводитися взаємні розрахунки, обмінюються зразками підписів посадових осіб, тарифами комісійної винагороди. Кореспондентські договори укладаються між банками як усередині країни, так і за її межами. На основі кореспондентських договорів проводяться розрахунки по зовнішній торгівлі, у тому числі акредитивами, переказними векселями, іноземними грошовими переказами.

Валютна політика – сукупність економічних, правових та організаційних заходів і форм, що здійснюються державними органами, центральними банківськими і фінансовими установами, міжнародними валютно-фінансовими організаціями у галузі валютних відносин. Через валютну політику держава впливає на ефективність та цілеспрямованість використання валютних засобів. Сфера дії валютної політики охоплює валютний ринок та ринок дорогоцінних металів та каменів.

Валютна дисконтна політика— це система економічних і організаційних заходів держави з використання облікової ставки процента для орієнтовного коректування валютного курсу, регулювання руху короткотермінових інвестицій та збалансування платіжних зобов'язань.

Валютна девізна політика— це система регулювання валютного курсу купівлею та продажем валюти через валютну інтервенцію та валютні обмеження. Одним з інструментів валютної політики офіційних органів є валютні інтервенції центрального банку з метою коригування динаміки валютного курсу.

Валютна інтервенція— це форма впливу центрального банку країни на формування курсу національної валюти. Полягає у здійсненні банком цільових операцій з купівлі-продажу іноземної валюти (твердої) за національну.

Валютні обмеження – це система правових, організаційних та економічних заходів, які регламентують операції з національною та іноземною валютами.

Диверсифікація валютних резервів – це політика держави або великих кампаній, спрямована на регулювання структури валютних запасів шляхом включення в їхній склад валют різних країн з метою захистити себе від падіння курсу валюти однієї країни.

Девальвація – це зниження курсу національної валюти щодо іноземної шляхом зміни валютного паритету.

Ревальвація – зворотна девальвації, тобто підвищення курсу національної валюти шляхом зміни валютного паритету.

Нуліфікація – це скасування старих грошових одиниць і введення нових.

Міждержавні валютно-кредитні організації – займають важливе місце в системі інституціональних структур регулювання світової економіки і валютно-фінансових відносин.

«Бреттон-Вудські інститути» - ключові міжнародні фінансові інститути - Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Світовий банк, які є провідними міжнародними валютно-фінансовими установами, найважливішою ланкою сучасної інституціональної структури міжнародних валютних відносин.

Міжнародний валютний фонд — міжнародна валютно-кредитна організація, метою якої є сприяння розвиткові міжнародної торгівлі і валютного співробітництва встановленням норм регулювання валютних курсів і контролю за їх додержанням, вдосконалення багатосторонньої системи платежів, надання державам-членам коштів у іноземній валюті для вирівнювання платіжних балансів.

Світовий банк — багатостороння кредитна організація, яка складається з п'яти тісно пов'язаних між собою установ, що входять у систему ООН, загальною метою яких є надання фінансової допомоги країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою за рахунок розвинутих країн.

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - історично перша кредитна організація групи Світового банку, міждержавний інвестиційний інститут, створений з метою сприяння країнам-учасницям у роз­виткові їх економіки наданням довгострокових позик та кредитів, гарантуванням приватних інвестицій.

Регіональні банки розвитку — регіональні банківські установи, які через надання насамперед довгострокових кредитів на фінансування інвестиційної діяльності приватних фірм і міжнародних проектів впливають на систему міжнародних валютно-фінансових відносин і процеси міжнародної торгівлі.

Банк міжнародних розрахунків (БМР) – відіграє важливу роль у сфері регулювання міжнародних розрахунків і розробки нормативних документів з банківського нагляду.

Паризький і Лондонський клуби займаються проблемами міжнародної заборгованості спеціальні міжнародні організації:

 
 


Тема семінару: Міжнародні розрахунки:


Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 136 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Програма дисципліни | Методичні рекомендації до вивчення теми | Тема семінару: Світова валютна система: характеристика, особливості створення та функціонування | Платіжний баланс та макроекономічна рівновага | Стан платіжного балансу України | Тема семінару: Платіжний баланс в системі забезпечення міжнародної макроекономічної рівноваги | Ситуаційні завдання та вправи | Особливості, структура та форми міжнародної економічної інтеграції | Обґрунтування необхідності та порядок створення вільних економічних зон | Шляхи розвитку інтеграційних процесів у регіонах світу |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Ситуаційні завдання та вправи| Ключові поняття

mybiblioteka.su - 2015-2020 год. (0.065 сек.)