Індивідуальне навчально-дослідне завдання

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

АКАДЕМІЯ МУНІЦИПАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра економічної теорії та економіки підприємства

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з науково-педагогічної роботи

______________________.

“____”________ 2015р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

З дисципліни ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА

для підготовки магістра галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

спеціальності 8.030508 «Фінанси і кредит». 8.030504 «Економіка підприємства», 8.030509 «Облік i аудит»

денної та заочної форми навчання

УХВАЛЕНО:

на засіданні кафедри

економічної теорії та економіки підприємства

Протокол № від 2015р. Завідувач кафедри __________

Погоджено: проф. Шевченко Н.О.

Зав. навчально-

методичним відділом

Зав. відділом докторнатури,

аспірантури та організації

наукової роботи ________

Київ - 2015

Робоча навчальна програма з “Глобальна економіки” для підготовки магістра галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво» за напрямами 8.030504 «Економіка підприємства», 8.030508 «Фінанси і кредит», 8.030509 «Облік i аудит» (денна та заочна форми навчання).

«»2015 року, 34 с.

Укладач:Савенко Анна Євгенівна, доцент кафедри економічної теорії та економіки підприємства, канд. екон. наук, доцент.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………...
Розділ 1. Тематичний план дисципліни…………………………………...
Розділ 2. Зміст дисципліни…………………………………………………
Розділ 3. Плани лекцій……………………………………………………..
Розділ 4. Плани семінарських занять……………………………………..
Розділ 5. Самостійна робота студентів …………………………………..
5.1.Організація самостійної роботи студентів…………………………
5.2. Індивідуальні навчально-дослідні завдання……………………...
5.3. Тестові завдання ………….…………………………………………
Розділ 6. Індивідуально-консультативна робота…………………………
Розділ 7. Методи активізації навчального процесу……………….……..
Розділ 8. Система поточного і підсумкового контролю знань…………..
8.1. Порядок поточного та підсумкового контролю знань студентів…
8.2. Організація підсумкового контролю у формі іспиту. Перелік питань для підготовки до іспиту…………………………………………
Рекомендована література (основна і додаткова)………………………..
Інтернет джерела…………………………………………………………..

ВСТУП

Мета опанування дисципліни: формування розуміння магістрантами умов і факторів становлення та механізмів функціонування глобальної економіки.

Завдання дисципліни:

· виявлення системної сутності економічної глобалізації;

· визначення впливу глобальних трансформацій на світові інтеграційні процеси;

· ідентифікація принципових параметрів глобального розвитку;

· формування системи поглядів щодо існуючих суперечностей глобалізаційних процесів, виникнення глобальних проблем людства та шляхів їхнього подолання;

· аналіз особливостей формування національних і міжнародних стратегій розвитку.

Предмет навчальної дисципліни - закономірності, моделі і вплив глобалізації на економічний розвиток світу.

Місце дисципліни у структурно логічній схемі підготовки фахівців. Нормативна навчальна дисципліна «Глобальна економіка» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр», які спеціалізуються в галузі знань Економіка та підприємництво. Система знань, отримана при вивченні дисципліни «Глобальна економіка», є необхідною для підвищення фахових знань, з метою їх застосування в практичній діяльності.

Перелік знань яких набуває магістрант після опанування даної дисципліни:

· природа, передумови та фактори становлення глобальної економіки:

· зміст поняття економічної глобалізації;

· концепції дослідження глобалізації;

· сутність глобальних проблем людства;

· інституціональний устрій глобальної економіки;

· напрями інтеграції України в глобальний економічний простір.

Для реалізації завдань дисципліни магістрант повинен уміти:

· здійснювати аналіз концепцій розвитку глобальної економіки;

· визначати економічні чинники глобалізації та глобальних проблем людства;

· визначати відмінності між корпоративними та національними інтересами у системі глобалізації;

· визначати особливості впливу глобалізації на розвиток країн світу, проводити аналіз ефективності та виявлення закономірностей розвитку;

· проводити аналіз підсумків економічних та соціальних перетворень участі України у процесах глобалізації;

· аналізувати конкурентну стратегію розвитку України в умовах глобалізації.

РОЗДІЛ 1. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

спеціальності 8.030504 «Економіка підприємства», 8.030508 «Фінанси і кредит», 8.030509 «Облік i аудит»

Назва теми	Кількість годин*
Денна форма	Заочна форма
Л	С	І, К Р	С Р С	Л	С	І, К Р	С Р С
Модуль 1. Становлення глобалістики, формування ії методологічної та теоретичної бази
1. Часові межі феномену глобалізації. Сучасна методологія глобалістики.							-
2. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики.							-
3. Становлення глобальної економіки.					-	-	-
4. Суперечності сучасного етапу глобалізації.							-
Модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи ії глобального розвитку
5. Альтерглобалізм та його форми.					-	-	-
6. Глобальна економіка як прогностична реальність.					-	-	-
7. Регулятивні механізми глобальної економіки.						-	-
8. Міжнародні стратегії глобалізації.					-	-	-
9. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації.					-	-	-
Разом годин							-

* де Л – лекції, С – семінари, І – індивідуальна робота, КР – консультативна робота, СРС – самостійна робота студентів.

.

РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Модуль 1. Становлення глобалістики, формування ії методологічної та теоретичної бази

Тема 1. Часові межі феномену глобалізації. Сучасна методологія глобалістики

Визначення глобалізації, основні прояви, ознаки і чинники глобалізації.. Джерела та процеси глобалізації. Форми глобалізації. Механізми глобалізації. Глобалізація світової економіки. Суб’єкти глобалізації світової економіки. Рівні глобалізації світової економіки. Основні показники глобалізації. Комплексні індикатори глобалізації. Індикатори розвитку людського потенціалу. Індикатори глобальної конкурентоспроможності. Індикатори розвитку технологічної та інформаційної сфери.

Глобалістика як наукова дисципліна. Напрями наукових досліджень глобалістики. Етапи становленні глобалістики як науки. Українська школа глобалістики.

Концепції розвитку глобалізації, історичний аналіз, сучасні моделі, їх висновки, зміст і протиріччя. Концепція «архаїчної глобалізації». Концепція глобалізації як сучасного економічного феномену. Концепція протоглобалістів. Концепція Е. Азроянца.

Тема 2. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики

Основні школи сучасної глобалістики. Еколого-економічна школа. Школа універсаль­ного еволю­ціонізму. Школа глобальної екології. Школа контрольованого гло­бального розвитку. Школа міжнародної політичної економії. Школа економічної соціології.

Теоретичні моделі глобалізації. Школа світ-системного аналізу І.Уоллерстайна. Теорії Е. Гідденса і Л. Склера. Моделі глобалізації, розроблені на основі критики теорії світової системи та теорій глобальної системи.

Тема 3. Становлення глобальної економіки

Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі. Традиційний підхід. Геоекономічний підхід. Основні риси постіндустріальної цивілізаційної моделі як вищої техногенної фази світового розвитку. Закономірності функціонування глобальної економіки

Економічні складові глобалізації: міжнародні торговельні потоки, глобалізація фінансових ринків та прямі іноземні інвестиції, міграція робочої сили, глобальний характер знань, технологій, менеджменту та маркетингу. Фінансова глобалізація. Нові суб’єкти світогосподарських відносин.

Позитивні наслідки глобалізації. Протиріччя процесу глобалізації.

Тема 4. Суперечності сучасного етапу глобалізації

Зростання світової економіки в ХХ- поч. ХХІ сторіччі: досягнення і проблеми. Основні риси економічного зростання в ХХ- поч. ХХІ сторіччі. Темпи і пропорції економічного росту і росту населення планети. Динаміка МЕВ. Динаміка галузевої структури світової економіки.

Нерівномірність економічного розвитку і диференціація країн у світовій економіці. Розрив у рівнях соціально-економічного розвитку країн світу. Порівняння країн за показником середнього ВВП на душу населення. Оцінка розвитку країн на основі аналізу індексу людського розвитку. Нерівномірність освоєння інформаційних технологій у світі. Трансформаційний спад у постсоціалістичних країнах. Моделі догоняючого розвитку.

Класифікація країн у світовій економіці. Основні критерії виділення підсистем світового господарства: рівень соціально-економічного розвитку, рівень і якість життя, характер економіки та ін. Група промислово розвинених країн. Група країн, що розвиваються. Країни з перехідною економікою. Найменш розвинуті країни світу і поняття периферії сучасного світового господарства.

Причини виникнення та розвитку глобальних проблем людства (ГПЛ).

Сутність і причини виникнення глобальних проблем сучасності. Класифікація глобальних проблем, їх характеристика, ознаки. Співвідношення глобалізації і глобальних проблем сучасності. Основні теоретичні напрями осмислення глобальних проблем з точки зору глобалістики.

Екологічна криза: сучасний стан, проблеми. Екологічна безпека: стратегія довгострокового виживання. Напрямки захисту навколишнього середовища. Сировинна і енергетична проблема. Абсолютна і відносна обмеженість мінерально-сировинних і енергетичних ресурсів. Наслідки енергетичної і сировинної кризи. Проблема сировини і енергії в Україні. Продовольча проблема в сучасному світі. Наслідки продовольчої проблеми. Протекціонізм у світовій торгівлі харчуванням. Продовольча доступність в Україні. Демографічні проблеми сучасного світу. Проблеми миру і демілітаризації. Глобалізація тероризму.

Шляхи вирішення глобальних проблем. Роль міжнародних організацій (установи ООН, Римський клуб, ОБСЄ та інші) у вирішенні ГПЛ. Основні міжнародні договори для подолання.

Парадоксальна природа глобальних трансформацій. Сутність глобальних економічних парадоксів. Базові глобальні парадокси, їх характеристика: парадокс глобальної стратифікації;феномен домашнього заміщення; парадокс «Фелдстайна – Хоріока»; парадокс низької мобільності нетто-потоків капіталу; парадокс дисоціації.

Модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи ії глобального розвитку

Тема 5. Альтерглобалізм та його форми

Криза глобалізації і критика корпоративного глобалізму, нерівномірність розподілу переваг від глобалізації в окремих країнах і регіонах. Оцінка альтернативи глобалізації. Альтерглобалізм.

Антиглобалізм. Мета антиглобального руху. Склад учасників.

Тема 6. Глобальна економіка як прогностична реальність

Особливості сучасного етапу світового розвитку. Сценарії глобального розвитку. Неоліберальна глобалізація. Апокаліпсис: глобальна цивілізаційна катастрофа.Приборкана глобалізація.Неоколоніалізм.Моральна глобалізація. Оптимістична програма майбутнього устрою глобальної системи.

Тема 7. Регулятивні механізми глобальної економіки

Зменшення стихійності і посилення урегульованості відносин між країнами в умовах глобалізації. Глобалізація регулювання світової економіки як відбиток ієрархічності її структури. Елементи тоталітаризму в міждержавних відносинах. Глобальна монополізація світової економіки та її прояви.

Значна концентрація влади, багатства, досягнень інформаційної революції в групі ПРК. Глобалізація транснаціонального капіталу. Значний вплив ПРК на прийняття рішень світового рівня в міжнародних організаціях. Політичний та економічний тиск на більш слабкі держави. Використання воєнної сили. Інституційне оформлення лідерства світової еліти. Роль США в сучасному світі.

Світовий економічний порядок, його поняття і складові. Роль міжнародних організацій у регулюванні глобальної економіки.

Трансформація регулюючої ролі держави в економіці в умовах глобалізації Державно-корпоративний глобалізм. Метакорпорації – характерні суб’єкти глобальної економіки. Сутність транснаціональних корпорацій. Критерії визначення ТНК. Моделі ТНК. Напрями теоретичного аналізу міжнародного співробітництва. Теорія міжнародного розподілу ресурсів. Теорії промислової організації. Теорії інтернаціоналізації. Еклектична парадигма Даннінга. Сучасний етап транснаціоналізації. ТНК як суб’єкт глобалізації світової економіки. Масштаби діяльності ТНК. Стратегічні альянси. Транскордонні злиття та поглинання.

Тема 8. Міжнародні стратегії глобалізації

Стратегії глобального розвитку світу. Американська атлантична лінія геополітики. Європейська лінія геополітики (континенталізм). Концепція уніполярності. Концепції країни-гегемона. Концепція глобального й антитерористичного уряду. Бі/триполярнасистема. Коаліції держав. Коаліція регіональних інтеграційних об’єднань ( РІО ). Поліполярна система. Корпорації. Глобальне громадянське суспільство.

Тема 9. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації

Вплив глобалізації на економічний розвиток України.

Головні вектори геополітичної спрямованості зовнішньоекономічних зв’язків України. Вплив проявів глобальної економіки на економічну позицію України: наслідки глобальної економічної кризи.

РОЗДІЛ3. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Модуль 1. Становлення глобалістики, формування ії методологічної та теоретичної бази

Тема 1. Часові межі феномену глобалізації. Сучасна методологія глобалістики

1. Глобалізація та її суть.

2. Становлення глобалістики, формування її методологічної основи.

3. Базові концепції, які характеризують історичні межі глобалізації.

Тема 2. Школи і міждисциплінарний статус глобалістики

1. Основні школи сучасної глобалістики.

2. Становлення теоретичної бази глобалістики.

Тема 3. Становлення глобальної економіки

1. Картографія світу у новітньому геоекономічному просторі. Закономірності функціонування глобальної економіки

2. Економічні складові глобалізації.

3. Наслідки глобалізації.

Тема 4. Суперечності сучасного етапу глобалізації

1. Розвиток світової економіки в ХХ - поч. ХХІ ст.

2. Глобальні проблеми людства та шляхи їх вирішення.

3. Парадоксальна природа глобальних трансформацій.

Модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи ії глобального розвитку

Тема 5. Альтерглобалізм та його форми

1. Сутність альтерглобалізму, його значення для розвитку глобалізації.

2. Антиглобальний рух.

Тема 6. Глобальна економіка як прогностична реальність

1. Особливості сучасного етапу світового розвитку.

2. Сценарії глобального розвитку.

Тема 7. Регулятивні механізми глобальної економіки

1. Трансформація регулюючої ролі держави в економіці за умов глобалізації.

2. Вплив метакорпорацій на розвиток сучасної світової економіки.

3. Міжнародні організації в системі регулювання глобальної економіки.

Тема 8. Міжнародні стратегії глобалізації

1. Стратегії глобального розвитку світу.

2. Американська атлантична лінія геополітики.

Тема 9. Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації

1. Вплив глобалізації на економічний розвиток України.

2. Стратегія інтеграції України у міжнародний економічний простір.

3. Методологічні засади геоекономічного аналізу і прогнозування, необхідні для формування стратегії подальшого розвитку України в умовах глобалізації

РОЗДІЛ 4. ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Модуль 1. Становлення глобалістики, формування ії методологічної та теоретичної бази

ЗАНЯТТЯ 1. Часові межі феномену глобалізації. Сучасна методологія глобалістики

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: засвоєння базових знань із сучасної глобалістичної проблематики; здатність до аналізу новітніх тенденцій глобального розвитку; вміння застосовувати набуті знання на практиці у формі презентацій; здатність працювати в малих творчих групах.

I.Програмні питання до семінарського заняття

1. Визначення глобалізації, основні прояви, ознаки і чинники глобалізації. Джерела та процеси глобалізації.

2. Форми глобалізації. Механізми глобалізації.

3. Основні показники та індикатори глобалізації

4. Глобалістика як наукова дисципліна. Напрями наукових досліджень глобалістики.

5. Етапи становленні глобалістики як науки.

6. Українська школа глобалістики.

7. Концепції розвитку глобалізації.

8. Школи та напрямки глобалістики

ІІ.Методологія проведення семінару

а) Експрес-опитування на тему: «Сучасні тенденції глобального розвитку».

б) Семінар-дискусія на тему: «Часові кордони феномену «глобалізація». В рамках семінару-дискусії студенти діляться на 4 міні – групи, кожна з яких отримує одну наукову концепцію щодо часових параметрів феномену глобалізації, а саме: 1 група - концепцію «архаїчної глобалізації»; 2 група - концепцію глобалізації як сучасного економічного феномену; 3 група - концепцію протоглобалістів; 4 група - концепцію Азроянца. Дискусія починається після того, як в кожній із міні – груп студенти сформулюють власні тези на користь своєї наукової концепції. Для отримання позитивної оцінки учасникам міні – груп необхідно аргументовано відстояти свою точку зору щодо часових меж глобалізації.

в) Підготовка міні-презентації на тему: «Школи і міждисциплінарний статус глобалістики». Міні-презентація являє собою змістовне інформаційне повідомлення на основі дослідження науково – методологічної та періодичної літератури із використанням сучасних технічних засобів. Кожному студентові надається 5 хвилин для викладення підготовленого завдання.

ЗАНЯТТЯ 2. Становлення глобальної економіки

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: здатність виявити основні наслідки глобального розвитку; здатність до аналізу значення та ролі основних учасників сучасних глобальних трансформацій; вміння аналізувати глобалістичні процеси на товарних та фінансово- інвестиційних ринках.

I.Програмні питання до семінарського заняття

1. Економічні складові глобалізації.

2. Глобальний ринок та його сегментація.

3. Характеристика сучасної економічної глобалізації.

4. Особливості науково-технічної та виробничої глобалізації.

5. Політико-правовий прояв глобалізації.

6. Фінансова глобалізація.

7. Характеристика глобалістичних процесів на товарних ринках.

8. Соціалізація глобальної економіки.

9. Наслідки глобалізації.

ІІ.Методологія проведення семінару

а) Семінар-розгорнута бесіда на тему: «Становлення глобальної економіки». В рамках семінару - розгорнутої бесіди кожний студент попередньо готує індивідуальне завдання. На викладення підготовленого матеріалу надається 5 хвилин, після чого бажаючі висловлюють свою точну зору з даної проблематики.

б) проведення дебатів на тему: «Глобальні виклики і проблеми розвитку» орієнтується на формування навичок презентації власної аргументованої позиції, коректуванні її з урахуванням точок зору інших учасників дебатів та схильності до компромісів. Викладач розподіляє студентів на дві групи – в підтримку запропонованої тези та проти неї. Студенти кожної з підгруп, в свою чергу, готують конструктивні аргументи, які ґрунтуються на кількох положеннях, логічно викладених та підкріплених відповідним фактажем. Під час дебатів студенти з кожної підгрупи, виступаючи промовцями, є опонентами інших попередніх виступаючих та мають намір переконати студентів з іншої підгрупи в тому, що з їх точки зору та бачення ситуації, є найбільш ефективним рішення. Дебати складаються з наступних елементів: формулювання та обґрунтування студентами власної точки зору, обмін аргументами та запитання інших студентів (опонентів), заключне слово промовців.

В) експрес-опитування на тему: «Характеристика сучасної економічної глобалізації».

ЗАНЯТТЯ 3.Суперечності сучасного етапу глобалізації

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: вміння відстоювання власну точку зору; полеміка через діалог учасників та оголошення позицій; здатність до критики сучасних суперечливих глобальних процесів

I.Програмні питання до семінарського заняття

1. Основні риси економічного зростання в ХХ сторіччі.

2. Нерівномірність економічного розвитку і диференціація країн у світовій економіці.

3. Об’єктивна природа і типізація глобальних парадоксів

4. Сутність і характеристика парадоксу стратифікації.

5. Сутність і характеристика парадоксу дисоціації.

6. Сутність і характеристика парадоксів глобальної фінансової системи.

7. Феномен антиглобалізму: природа, прояви та закономірності

8. Програмні проекти антиглобалістів

9. Зовнішні та внутрішні протиріччя сучасного антиглобального руху

10. Альтерглобальні моделі світового економічного розвитку

ІІ.Методологія проведення семінару

а) дискусія з елементами аналізу проблемних питань на тему: «Оцінка перспективності альтерглобалізму як варіантної економічної платформи світового економічного розвитку» спрямоване на формування у студентів чіткого розуміння основних ідеологем альтерглобалізму.

б) опрацювання теоретичних основ питання ««Класифікація та виявлення глобальних економічних парадоксів» застосовує форму спільного обговорення проблеми, з метою виявлення природи виникнення, закономірностей протікання та наслідків глобальних економічних парадоксів та обговорення можливих сценаріїв іх подальшого поглиблення.

в)підготовка доповідей на тему: «Виникнення та розвиток глобальних проблем людства та шляхи іх вирішення» передбачає презентацію аргументованих доповідей-презентацій, головною метою яких є висвітлення складної природи виникнення, закономірностей протікання та шляхів вирішення глобальних економічних проблем.

г)експрес-опитування на тему: «Суперечності, проблеми та парадокси глобального розвитку» являє собою завершальний етап опанування теми «Суперечності сучасного етапу глобалізації» і ставить за мету виявити у студентів комплексного бачення нерівномірності і парадоксальності процесів глобалізації.

Модуль 2. Сучасна система світової економіки та перспективи ії глобального розвитку

ЗАНЯТТЯ 4.Регулятивні механізми глобальної економіки

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: здатність до аналізу функцій держави в умовах глобалізації; здатність до формулювання та обґрунтування власної точки зору щодо глобальних викликів і проблем інституціоналізації глобального розвитку; вміння прогнозувати сценарії розвитку глобальних процесів та використовувати оптимальний інструментарій управління кризами на мікрорівні.

I.Програмні питання до семінарського заняття

1. Функції держави в умовах глобалізації.

2. Ринок і держава. Відмінність між національними та корпоративними інтересами.

3. Закономірності сучасної корпоратизації. Стратегія ТНК і МНК

4. Еволюція механізму та функцій міжнародних організації в умовах глобалізації, їх роль в встановлені глобального світового порядку

5. Об’єктивність формування глобальної системи регулювання світогосподарських відносин.

6. Проблеми глобальної регулюючої системи

7. Вплив глобальної регулюючої системи СОТ на розвиток світової економіки.

8. Глобальні регуляторні інститути.

9. Загальна оцінка ефективності глобальних регуляторних інститутів і проблеми їх реформування.

ІІ. Методологія проведення семінару

а) підготовка міні-презентації на тему: «Становлення глобальних регуляторних інститутів» організується з метою виявити сучасну інституційну взаємодію в глобальних умовах та показати роль та значення кожного глобального інституту в ієрархізованій та мережевій структурах.

Міні-презентація може мати вигляд невеличкого повідомлення, структурованого за типологією інститутів та їх можливих зв’язків (міжнародні організації - держави-копрорації; держави – міжнародні організації- корпорації; корпорації- держави – міжнародні організації тощо)

б)ділова гра на тему: «Майбутнє національної держави» передбачає розподіл студентів на чотири міні-групи, учасникам яких рекомендується взяти участь у розв'язанні ряду проблемних ситуацій стосовно функціональної обмеженості ролі держав (як типові можуть бути запропоновані ситуації: управління зовнішньою заборгованістю, проблематика національного економічного суверенітету, незалежність національних банківських установ, впровадження системи електронного уряду і національна безпека тощо)

Студенти пропонують власний варіант вирішення проблемної ситуації, після чого прийняте рішення підлягає всебічному аналізу з метою виявлення його обґрунтованості, відповідності ситуації, нарешті, його оптимальності. Ухвалене рішення і його аналіз надають можливість оцінити конкретні дії учасників цієї гри, проаналізувати хід їхніх міркувань і опрацювати певний алгоритм дій у стандартних ситуаціях, а також сприяють формулюванню певних правил ефективної діяльності в екстремальних умовах.

ЗАНЯТТЯ 5. Прогностичні сценарії глобалізації

Під час проведення семінару у студентів формуються наступні компетентності: навички управління інформацією; знання особливостей та тенденцій сучасного цивілізаційного розвитку; виявлення сценаріїв глобального розвитку; визначення стратегій глобального розвитку світу.

I.Програмні питання до семінарського заняття

1. Геоекономічний простір, новітня поляризація світу та війни "нового покоління" як генератори нової конфігурації геоекономічного простору

2. Характер сучасної архітектури геоекономічного простору

3. Домінантні прогностичні сценарії глобального розвитку

4. Глобальні стратегії і стратегії глобалізації

5. Глобальний корпоративізм і державні стратегії глобалізації

6. Державно-корпоративний глобалізм

7. Інтегративні стратегії глобалізації

8. Альтернативи глобалізації

ІІ. Методологія проведення семінару

а) дискусія на тему: "Геоекономічний простір, новітня поляризація світу" передбачає обговорення сучасної, історично обумовленої, поляризації світу, формуючи у студентів навички активного обміну інформацією, ідеями і власними припущеннями щодо новітнього геоекономічного устрою;

б) робота в малих творчих групах на тему: "Домінантні прогностичні сценарії глобального розвитку" полягає у поділі групи студентів на три підгрупи, кожна з яких доводить перспективність певного сценарію глобального розвитку (уні-, бі- та поліполярного) з метою прогнозування та аргументації позитивних та негативних проявів кожного з них, перспективного інституційного забезпечення та перспективного співвідношення полюсів влади.

в) імітаційна ділова гра на тему: "Взаємодія основних глобальних акторів у глобальному середовищі (держава, корпоративний сектор, міжнародні інституції)" передбачає адвокацію студентами позицій різних глобальних акторів (держав, міжнародних інститутів, корпорацій, банків, інтеграційних об’єднань). Викладач пропонує різноманітні проблемні ситуації глобального масштабу (кризи, політичні суперечки, економічні, політичні, культурні та релігійні конфлікти), які студенти намагаються вирішити, з врахуванням інтересів уособлених ними акторів, що дозволяє розвивати навички практичного використання їх теоретичних знань, поглиблює розуміння закономірностей глобального середовища.

г) експрес опитування на тему: "Характер сучасної архітектури геоекономічного простору".

ЗАНЯТТЯ № 6. Тема: Конкурентна стратегія розвитку України в умовах глобалізації

У ході семінару студенти отримують такі компетентності, як: вміння розробляти стратегічні заходи для забезпечення міжнародної конкурентоспроможності; здатність критично мислити, генерувати креативні ідеї та вирішувати важливі проблеми на інноваційній основі; навики прийняття стратегічних рішень і здатність до аналізу й синтезу; формування лідерських якостей.

I. Програмні питання до семінарського заняття

1. Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації

2. Україна в сучасних глобальних процесах

3. Геоекономічна позиція України

4. Сучасна інтеграційна політика України

5. Конкурентна модель економічного розвитку України

6. Головні вектори геополітичної спрямованості зовнішньоекономічних зв’язків України.

7. Вплив проявів глобальної економіки на економічну позицію України: наслідки глобальної економічної кризи.

ІІ. Методологія проведення семінару

а) дискусія з елементами аналізу на тему: "Проблема національної конкурентоспроможності в умовах глобалізації" передбачає обговорення студентами проблеми національної конкурентоспроможності у сучасних умовах. Наголос робиться на вмінні визначати та аналізувати оптимальні приклади досягнення та забезпечення національної конкурентоспроможності.

б) мозковий штурм на тему: "Оптимальна конкурентна модель геоекономічного позиціонування України". Порядок організації: першому доповідачу надається до 5 хвилин часу на висловлення власної думки щодо створення оптимальної конкурентної економічної моделі України, наступним – до однієї хвилини на альтернативні пропозиції. Особливістю даного виду роботи є мінімізація критичних зауважень з боку викладача та колег на представлені студентами конкурентні моделі, що дозволяє сформувати міжособистісні навички і уміння. Результатом повинна стати оптимальна модель геоекономічного позиціонування України, що враховує попередні раціональні пропозиції..

РОЗДІЛ 5. САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

5.1. Організація самостійної роботи студентів

Самостійна робота студентів над навчальною дисципліною глобальна економіка включає: опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу; вивчення окремих тем та питань, що передбачені для самостійного опрацювання; підготовка до виступу на семінарському занятті; підготовка конспектів навчальних, наукових текстів, підготовка опорно-інформаційних схем, словників та ін.; систематика вивченого матеріалу перед іспитом; виконання індивідуальних завдань; контрольні роботи для студентів заочної форми навчання.

Індивідуальні завдання є однією з форм організації навчального процесу у вищих закладах освіти, яка передбачає створення умов для як найповнішої реалізації творчих можливостей студентів і має на меті поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти одержують в процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці.

До індивідуальних завдань відноситься написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з публікацій, підготовка до участі у студентських наукових конференціях.

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

Студенти мають можливість підготувати наукову доповідь відповідно до теми індивідуального навчально-дослідного завдання (ІНДЗ).

Виконання ІНДЗ передбачає:

чіткий виклад суті поставленої проблеми, включати самостійно проведений аналіз з використанням концепцій й аналітичного інструментарію, розглянутого в рамках дисципліни; аналіз статистичних даних з проблеми, що досліджується, докладний аналіз запропонованого завдання з розгорнутими думками, наведення і детальний аналіз прикладів, які ілюструють проблему; висновки, що узагальнюють авторську позицію з проблеми.

Структура звіту з ІНДЗ: титульний аркуш; зміст; вступ; основна частина; висновки; список літератури; додатки. Обсяг звіту з ІНДЗ – 15-18 сторінок друкованого тексту (14 шрифтом, 1,5 інтервал).

Тема ІНДЗ обирається студентом відповідно до його наукових інтересів

При оцінюванні ІНДЗ враховуються наступні елементи:
1.Представленння власної точки зору позиції, ставлення) при розкритті проблеми;
2.Розкриття й аналіз проблеми на теоретичному рівні.
3.Аргументація своєї позиції з опорою на факти.

Дата добавления: 2015-10-24