Серце перегріте

Я люблю дивитись людям прямо в очі,

Особливо в ніжні голубі дівочі.

І мені здається, серце перегріте

От‑от запалає і почне горіти!

А як загориться – все згорить навкруги,

Так що пам’ятайте ви про це, подруги.

18.5.1961 р.

В. КАРПАЧОВІЙ

– Як же так? – до Президента

Мовить Карпачова,–

Ви загляньте у в’язницю,

Які там умови?

Треба винести параші,

З вікон грати познімать,

Адже там всі хлопці наші,

Ми ж Європа, так сказать.

Ну а я собі подумав:

"Й телевізор треба дать,

Ще й прислати проституток,

Щоб було кого... кохать".

Ходить, стогне Карпачова,

Але це усе до слова,

Щоб всім в’язням України

Персонально всім каміни.

Бо як їм це не дадуть,

То в Європу не візьмуть.

Адже в’язень – теж людина,

Хоч убив він Онесима,

Бабу Катю згвалтував,

Як брела та через став.

З ким такого не буває,

Як гарненько випиває?

Бо якби самі давали,

То хіба ж їх гвалтували?

Тож і їх судити треба,

Щоб не корчили дур з себе.

Треба мати й співчуття,

Коли капає з кінця.

Раптом й нас по волі неба

Дід Лук’ян гукне до себе

8.6.2006 р.

НОВА ЕПОХА

Недосконалий наший світ,

Кожен гребе, що тільки може,

І швидше руку відірве

Він ту, що комусь допоможе.

Всі стали менше говорить,

До нас прийшла нова епоха,

Стали здоровими всі вмить,

І головне, що вірить в Бога.

Навіть антихристи, і ті

Стали ходить до церкви, в храми –

Які не можуть відрізнить

Простий верстат від пилорами.

Нічого божого нема,

Хіба лише подібність божа,

І розвелось того лайна –

Що й обійти не кожний зможе!

13.9.2001 р.

ТІЛЬКИ КОХАЙ!

Один працює, аби жить,

А другий – світом щоб крутить,

А третій – щоб людей душить,

Четвертий – щоб пісні творить,

А я працюю, щоб любить,

І світ наш ще кращим зробить,

І щоб кохані любі очі

Міг цілувать, коли захочу,

І міг тулитися всю ніч

До грудоньок твоїх, до пліч.

Й мені не треба інший рай,

Тільки – кохай мене, кохай!

12.6.1990 р.

ВМАЗАНИЙ

Цілий день всіх допікає

Самодур наш вмазаний:

–Знаю я, що неправий,

Та робіть, як сказано!

5.6.1990 р.

НОВІ ЕРУДИТИ

Буть нормальним в нас –

Це бути ненормальним.

Бути скромним – просто маячня,

Бо якщо ти будеш ідеальним,

То тебе засвище і свиня.

В нас, немов, не люди, а, бандити:

Там пограбування, там розбій!

І це в нас – в країні ерудитів,

Де почався за корито бій.

Знову будуть автокатастрофи.

Ерудит, на те він ерудит,

Знову в нас почнуться нові бойні –

На арену проситься бандит.

А що нам лишається робити?

Тут уже не допоможе крик,

Тут – або підняти треба руки,

Або треба братися за штик.

Бути патріотом – це похвально,

Та без діла все це – тріпотня.

Піднімайсь, народе, на свій захист

Проти проходимців, проти зла.

Я не закликаю до погромів,

Я не закликаю до війни,

Просто, не дать змоги новій банді,

Щоб глумились над людьми вони.

А людина, в чім та винувата?

Може, що довірлива така?

Жаль мені ті личики кирпаті,

Що підуть за бакси під кнура.

То ж і розкошують проходимці,

А народ затурканий – мовчить.

Наша справа, чесні українці,

Наш народ сьогодні – розбудить!

21.8.2001 р.

ОДНІ ЖЛОБИ

Одні жлоби. Про що і з ким гутарить?

При виді їх, ну як тут не затарить?

7.2.2002 р.

ЖИРНІ КОТИ

Були колись люди як люди

І друзями звались вони,

Жили собі дружньо в Союзі,

Сьогодні уже це – пани.

Ні в кого ні їсти, ні пити,

Ледь зводять з кінцями кінці,

Зате на базарах – що хочеш,

Було б тільки в вас в гаманці!

О,Боже! Що сталось із світом?

О, Боже! Що сталось з людьми?

Куди ж це поділися друзі,

І звідки взялися пани?

Куди не поткнись – всюду війни,

Кого не послухай – біда,

Зникають корівоньки дійні

І люди кудись без сліда.

Десь зникли вже "друг" і "товариш",

Сьогодні це вже – бізнесмен,

Вже кожний поперся в артисти,

Став модним бандит і спортсмен.

А бідний, щоб вижить хоч якось,

Тягне на базар сумочки,

Бо треба дитинці купити

Хоча би якісь повзунки.

Бо діти осліпли від щастя,

А в хаті, хоч діжку коти...

Зате депутати "народні"–

На мерсах, як жирні коти.

30.12.1993 р.‑ 2003 р.

Дата добавления: 2015-10-31