Туристичні ресурси Європи

Європа. Має в своєму розпорядженні сприятливі рекреаційні ресурси і надалі залишається основним регіоном світу в сфері санаторно-курортного лікування, відпочинку та туризму.

Позитивні якості:

* вигідне економічно-географічне розташування;

* високий рівень економічного розвитку;

* зростаюча урбанізація;

* зручні транспортні зв’язки з іншими країнами;

* розвинена рекреаційна інфраструктура.

В європейському регіоні зосереджені джерела мінеральних вод, пляжі, гірські території. Більша частина регіону має всі умови для проведення відпочинку, санаторно-курортного лікування.

До країн з найкращими рекреаційними ресурсами відносяться:

> приморські, з переважною кількістю сонячних днів (Італія, Франція, Хорватія, Монако та інші);

> країни з гірськими ландшафтами та чистим повітрям (Швейцарія, Австрія).

Ще одна причина популярності європейського регіону – це зосередження найбільшої кількості історичних та архітектурних цінностей. На розвиток рекреації впливає і те, що в Європі найвищий рівень освіченості та культури. Традиційно тут проводяться різні міжнародні заходи: конгреси,

з’їзди, конференції, семінари, симпозіуми, фестивалі, спортивні змагання і інше, що сприяє розвитку туризму.

Як ви вже знаєте, закордонна Європа - головний район міжнародного туризму. "Рекордсмен світу" по туризму - Франція, яку щорічно відвідує понад 50 млн. туристів; це значить, що на кожного француза доводиться приблизно по одному приїжджому іноземцеві. До числа самих популярних туристських країн належать також Іспанія, Італія, Швейцарія, Австрія, Великобританія, Чехія, Угорщина, Португалія, Греція. А в таких мікродержавах, як Андорра, Сан-Марино, Монако, обслуговування туристів давно вже служить головним джерелом доходів. Тут на кожного жителя припадає по ста туристів. У закордонній Європі найбільше широко представлені туристично - рекреаційні райони двох типів - приморські й гірські. Головний район приморського туризму - Середземномор'я, яке щорічно відвідують від 100 до 150 млн. чоловік. Особливо популярні узбережжя Лагурійського моря, де перебуває захищений з півночі Альпами Лазурний берег (Рив'єра) із центром у Ніцці, узбережжі Адріатичного моря в Хорватії, узбережжя Іспанії, Балеарські острови. Головний район гірського туризму - Альпи. Нижній пояс гір використовується головним чином для лікування й пішохідного туризму, середній - для заняття гірськолижним спортом, верхній - для альпінізму. Поряд із країнами, "які продають свій клімат", туристів і відпочиваючих залучають "старі камені Європи" - визначної пам'ятки її міст. Своєрідною "туристською Меккою" стали Париж, Рим, Мадрид, де в липні - серпні місцевих жителів, напевно, менше, ніж приїжджих. Безліч туристів буває також у Лондоні, Амстердамі, Відні, Дрездені, Празі, Будапешті, Венеції, Неаполі, Афінах. Європейські країни приймають найбільше число іноземних туристів. Однак частка Європи у світовому туризмі поступово падає. Дослідження національної приналежності туристів, що подорожують по континенті, показують, що 90 % європейських туристів — це жителі самих європейських країн. Німці становлять 19 % від загального числа подорожуючих, британці — 10 %, французи — 7 %, датчани — 6 %.

Відносна втрата домінуючого положення Європи в туризмі викликана: старінням туристського продукту південноєвропейских країн (Греція Італія); високі ціни на туристські продукти в північноєвропейських країнах (Великобританія, Швеція); соціально-економічні й етнічні проблеми в східноєвропейських країнах; ріст популярності країн Південно-Східної Азії.

Європейський туристичний простір виходить далеко за географічні межі Європи (див. додаток В). Власне "європейськими" є Північно- і Західноєвропейський туристичні райони. До складу Південної Європи включені Ізраїль, Кіпр і Туреччина, а до району "Центральна і Східна Європа" додані Росія, країни Середньої Азії (Киргизстан, Узбекистан, Таджикистан, Туркменістан), Закавказзя (Грузія, Вірменія, Азербайджан) і Казахстан. Такий підхід до районування туристичного простору є дискусійним і вимагає змін та уточнень, але він запропонований Світовою Туристичною Організацією і є основою для статистичної звітності й аналітичних досліджень у планетарному і регіональному масштабах. Він пояснюється як геополітичними й історико-культурними традиціями, так і тісними туристичними зв'язками між окремими країнами і районами. Тому дана регіоналізація - робочий інструмент для вирішення певних питань практичного характеру.
У межах Європейського туристичного регіону провідну роль за рівнем розвитку міжнародного туризму відіграють Південна та Західна Європа. Позитивну динаміку зростання кількості міжнародних прибуттів демонструють країни Центральної і Східної Європи, що пояснюється ліквідацією "залізної завіси" між Заходом і Східною Європою та СРСР після розпаду останнього і демократизацією суспільного життя. Як наслідок - світ, завдяки туризму, "відкриває" для себе колишні тоталітарні держави.
Незмінно потужним, на рівні 450-500 млн візитерів щороку, лишається обсяг туристичного потоку до країн Європейського туристичного регіону. Такий стан речей обумовлений впливом кількох груп чинників.
По-перше, потужний і багатоманітний туристичний природний і культурно-історичний потенціал: тисячі кілометрів морських пляжів, освоєні гірські системи, мозаїчність і різноманітність ландшафтів, рясна річкова й озерна мережа, багаті бальнеологічні ресурси, багатство різноманітних історичних, архітектурних і археологічних пам'яток, значна кількість культурних, сакральних і техногенних атракцій (мегаліти, монастирі, церкви, музеї, тематичні парки, аквапарки, розважальні заклади тощо), численні події, які використовуються у туристичній індустрії і формують значні туристичні потоки.
По-друге, сприятливі соціально-економічні та суспільно-географічні чинники: високий рівень економічного розвитку біль-шості країн регіону, якісна транспортна і соціальна інфраструктура, тісне сусідство держав, давні та багаті культурні традиції, у тому числі напрацьована культура відпочинку і подорожі, релігійна й етнічна толерантність, притаманна населенню більшості країн Європи, відносно низький рівень злочинності і висока безпека життя, якісні трудові ресурси, традиційно високий рівень розвитку туристичної індустрії та якості обслуговування.
По-третє, сприятливий політичний клімат: давні демократичні традиції суспільно-політичних устроїв, стабільність політичної ситуації в більшості європейських країн, функціонування Європейського Союзу, формування єдиної єврозони і спрощення процедур в'їзду - виїзду туристів, що дозволяє безперешкодно відвідувати ряд країн.
Перспективи розвитку туризму у Європейському регіоні пов'язані із ширшим залученням ресурсів східноєвропейських, особливо пострадянських країн, їх інтеграцією до єдиного туристичного середовища і створенням сучасної туристичної інфраструктури.

Дата добавления: 2015-07-08