Складнопідрядне речення

Складнопідрядним називається таке складне речення, частини якого синтаксично нерівноправні (одна частина підпорядковується іншій) і з’єднані підрядними сполучниками чи сполучними словами: Десь озивається перепел, ніби вдаряє дзьобом у срібну таріль (І. Ц.).

За значенням і будовою складнопідрядні речення поділяються на такі види:

Види складнопідрядних речень

Приклади

1. Підрядні означальні виступають у значенні розгорнутого означення до члена головного речення, вираженого іменником, і відповідають на питання який?, приєднуючись до головного речення за допомогою сполучників що, щоб, як, наче, ніби та сполучних слів який, звідки, куди, де, що. 2. Підрядні з’ясувальні розкривають зміст пояснювального слова, як правило,дієслова головного речення, що означає мовлення, мислення, воле-виявлення, і відповідають на питання непрямих відмінків іменника. 3. Підрядні обставинні відповідають на питання обставин і поділяються на такі групи: - підрядні способу дії і ступеня вказують на спосіб дії або ступінь вияву ознаки, названої в головному реченні, відповідають на питання як? яким способом? наскільки? і приєд-нуються сполучниками як, ніби, мов, що, щоб; - підрядні порівняльні відносяться до всього головного речення, пояснюють його зміст, відповідають на питання як? подібно до чого? іприєднуються сполучниками як, мов, наче, ніби, немовби, немовбито; - підрядні місця вказують на місце чи напрям дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання де? куди? звідки? і приєд-нуються сполучними словами де, куди, звідки; - підрядні часу вказують на час дії, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? відколи? доки? поки? і приєднуються сполучниками та сполучними словами коли, поки, доки, як тільки, ледве; - підрядні причини вказують на причину, якою зумовлена дія головного речення, відповідають на питання чому? з якої причини? через що? і приєднуються сполучниками бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки; - підрядні мети вказують на мету того, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питання для чого? нащо? з якою метою? і приєднуються за допомогою сполуч-ників щоб, аби, для того щоб; - підрядні умовні виражають умову, за якої можлива дія, про яку йдеться в головному реченні, відповідають на питання коли? за якої умови? і приєд-нуються сполучниками якщо, якби, ко-ли, коли б; - підрядні допустовості виражають дію, всупереч якій відбувається те, про що йдеться в головному реченні, відповідають на питання незважаючи на що? всупереч чому? і приєднуються сполучниками хоч, дарма що, незважаючи на те що; - підрядні наслідкові виражають нас-лідок того, про що йдеться в головно-муреченні, завжди стоять після голов-ного речення і приєднуються до нього сполучником так що.

Стіл, за яким ще недавно сиділи дружньою сім’єю, стояв осиротіло, заставлений тарілками, чашками і різними приборами (І. Ц.). Серед ранкової тиші чути, як спадають з дерев роси(І. Ц.). Сердега так перелякався, Що аж тремтить(Л. Гл.). А на тому боці ген-ген вздовж берега знову майоріли, біліли села, немов там посідали гуртами чайки(Я. Б.). Діти поспішили туди, де спалахнуло рожеве сяйво. Говорили вони та мовчали й тоді, коли море й Дніпро об’єднував золотими рогами місяць (М. Вінгр.). Подія не набрала дальшого розвитку, бо баба Текля була лагідна(І. Сенч.). Сидір заходив, нахиляючи голову, щоб не зачепити одвірок рудим тім’ям (В. Логв.). Якщо зранку на Мокрини йде дощ, то початок осені буде дощовим, задощить опівдні – занегодить сере-дина, а якщо дощ піде надвечір, то буде з дощами кінець осені (В. Ск.). Люди поважали Остапа, хоч і був він молодший за багатьох (К. Св.). Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому(М. Коц.).

Вправа 247. Прочитайте, визначте вид підрядних речень, поставивши запитання від головної частини до підрядної; підкресліть сполучники або сполучні слова, якими вони приєднуються до головних частин.

1. Казали люди, що давно не було такої зими (К. Св.). 2. А під кручею, де розмістилася його вогнева позиція, діялося щось незвичайне (О. Г.). 3. Звичайно, найкраще було тікати влітку, коли кожен кущик заховає тебе чи пустить переночувати (В. Мал.). 4. Червоні маки горіли живим полум’ям, ніби в ніжних пелюстках бунтувала солдатська кров (І. Ц.). 5. Лаврін спинив воли й водив слідком за Мелашкою очима, доки вона ввійшла в свою хату (Н.- Л.). 6. Останніми трьома тижнями мело й понамітало так, що Гусятин засів у снігах не те що по вікна, а й по димарі (В. Ш.). 7. Коли тануть сніги, Сирдар’я виступає з берегів і котить хвилі в степ (О. Десн.). 8. Збереглися оповіді Геродота про те, як двадцять чотири століття тому повз Хортицю на човнах ходили скіфи до греків і греки до скіфів (Я. Б.). 9. Брат мій узявся рвати вишні завзято, щоб якось упоратися зі своєю нормою раніше мене (В. Логв.). 10. Оскільки він добре знав місцевість, командир групи полковник Перепьолкін послав його з трьома солдатами в село, щоб роздобув якихось продуктів (І. Ц.). 11. Щасливий той, кому пером дано небачене у звичному відкрити (Забаш.). 12. Здоровенний дуб розлігся, розширився своїм кострубатим гіллям, так що аж темно під ним (М. Коц.). 13. Там, на Україні, де долинами тихо тече Рось, стоїть велике містечко Богуслав (Н.-Л.). 14. Піч, певне, вже добре нагнітилась, бо мати позгортала вугляки та жар із черені до самих челюстей (Є. Гуц.). 15. Природно і невимушено допомагала вона свекрусі та братовій готувати обід, підмітала хату, спробувала навіть для цікавості вкопати картоплі та принести води, хоч нові родичі непомітно та делікатно відтісняли її від усієї тієї роботи (В. Коз.).

Дата добавления: 2015-07-08