Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Зразки відмінювання іменників ІІ відміни

Читайте также:
  1. I. Рід іменників
  2. В якому випадку не порушені правила вживання іменників у ОДС?
  3. Відмінювання прикметників
  4. Дієвідмінювання дієслів
  5. Лексико-граматичні групи іменників
  6. Особливості відмінювання іменників II відміни

Однина

Відмінок Тверда група М’яка группа
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. хутір озер-о хутор-аозер-а хутор-у озер-у хутір озер-о хутор-ом озер-ом ...хутор-і... озер-і хутор-еозер-о володар кільц-е володар-я кільц-я володар-еві(ю) кільц-ю володар-якільц-е володар-емкільц-ем ... володар-еві...кільц-і володар-екільц-е

Множина

Відмінок Тверда група М’яка група
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. хутор-иозер-а хутор-ів озер хутор-ам озер-ам хутор-иозер-а хутор-ами озер-ами … хутор-ах… озер-ах хутор-и озер-а володар-і кільц-я володар-ів кілець володар-ямкільц-ям володар-ів кільц-я володар-ями кільц-ями …володар-ях… кільц-ях володар-і кільц-я

 

 

Мішана група
Відмінок Однина Множина
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. різьбяр горищ-е різьбяр-а горищ-а різьбяр-у(еві) горищ-у різьбяр-а горищ-е різьбяр-емгорищ-ем ...різьбяр-еві (і)... горищ-і різьбяр-егорищ-е різьбяр-і горищ-а різьбяр-ів горищ різьбяр-ам горищ-ам різьбяр-івгорищ-а різьбяр-ами горищ-ами ...різьбяр-ах... горищ-ах різьбяр-ігорищ-а

Увага! 1.У родовому відмінку однини іменники чоловічого роду другої відміни мають закінчення –а(-я) або –у(-ю).

-а(-я) -у(-ю)
Іменники, що позначають: а) назви істот: товариша, пса, Єгора; б) назви дерев: дуба, клена, явора; в) назви чітко окреслених предметів: диска, ліхтаря, вентилятора; г) назви населених пунктів: Донецька, Канева; але у складених назвах – -у, -ю: Кривого Рогу, Зеленого Гаю; д) географічні назви з наголосом у ро-довому відмінку на кінцевому складі: Інгульця, Дніпра, Іртиша; д) назви мір довжини, ваги, часу, гро-шових одиниць: метра, центнера, мі-сяця (але віку, року), серпня, долара; е) терміни іншомовного походження та суфіксальні власне українські: ци-ліндра, атома, додатка (але: складу, роду, виду, синтаксису) Іменники, що позначають: а) назви речовин, матеріалів: сиропу, алмазу, гіпсу; б) збірні назви: хору, очерету, люду; в) назви явищ природи, почуттів: гра-ду, вітру, спокою, відчаю; г) назви процесів, абстрактних понять: спорту, проїзду, галасу; д) просторові поняття: шляху, майда-ну, абзацу; е) географічні назви, крім уже зазна-чених: Алтаю, Паміру,Казахстану; є) назви ігор, танців: волейболу, вальсу (але: гопака, козака); ж) префіксальні та складні безсуфіксні іменники: переходу, запису, водопро-воду, суходолу; з) назви установ, закладів, організацій: університету, магазину, клубу; і) літературознавчі терміни та терміни іншомовного походження на позначе-ння хімічних та фізичних процесів: ро-ману, нарису, імпульсу, синтезу

Увага! 1. Деякі іменники в родовому відмінку однини можуть мати закінчення -а(-я) або -у(-ю): каменя (одиничне) – каменю ( збірне), наказа (документ) – наказу (дія), алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), терміна (мовознавче поняття) – терміну (строк), апарата (прилад) – апарату (установа) та ін.

2. У давальному відмінку однини паралельно вживаються закінчення - ові, -еві, (-єві), або -у(-ю). У назвах неістот переважає закінчення -у(-ю): столу, темпу. У кількох підряд вжитих іменниках у давальному відмінку однини спочатку треба вживати закінчення -ові, -еві(-єві), а потім -у(-ю): Шпакові Олегу Петровичу.

3. В іменниках середнього роду II відміни в давальному відмінку вживаються закінчення , якщо у називному відмінку іменник мав флексію : узбережжю, колоссю; в іменниках на вживається закінчення -у(-ю): добру, сонцю.

4. У знахідному відмінку однини іменники на позначення предметів можуть мати паралельні форми, спільні з формами родового або називного відмінків: прочитав лист й листа, вивчив вірш і вірша.

5. В орудному відмінку однини іменникові власні назви з суфіксами присвійності -ов, -ев(-єв), - ів(-їв), -ин, -ін(-їн) мають закінчення -им або - ом:

 

- им -ом
1. Прізвища слов’янського походжен-ня: Винокуровим, Єгоровим, Верьовкі-ним. 2. Географічні назви середнього та чо-ловічого роду, що відмінюються як прикметники: Голубине – Голубиним, Михайлове – Михайловим. 1. Прізвища неслов’янського поход-ження: Брюлловом, Дарвіном, Чаплі-ном. 2. Географічні назви середнього та чоловічого роду, що не відмінюються як прикметники: Києвом, Бородіном, Зайцевом.

 

6. У місцевому відмінку однини вживаються закінчення -ові, -еві(-єві) в іменниках II відміни, що позначають назви істот: на дядькові, на Василеві, на вовкові; -у(-ю) – в іменниках з суфіксами -к, -ок-, -ик на позначення неістот: у садку, на дощику, у горщику та іменниках чоловічого роду з односкладовою основою, якщо наголос переходить у місцевому відмінку з основи на закінчення: у гаю, у степу, на даху; -і(-ї) – у безсуфіксних іменниках чоловічого роду, що означають назви неістот: на березі, на поверсі, на лузі.

В іменниках чоловічого роду II відміни, як і в іменниках I відміни жіночого роду, відбуваються чергування кінцевих приголосних основи г, к, х на з, ц, с: у вусі, на торзі, у капелюсі.

8. У кличному відмінку вживаються закінчення:

 

В іменниках твердої групи з суфіксами -ик, -ок, -к: батьку, синку та мішаної: слухачу, то-варишу; В іменниках іншомов-ного походження з ос-новою на г, к, х: Фрід-ріху, Джеку. В іменниках м’якої групи: Юрію, краю, лікарю. В іменах з основою на твердий приголосний та ж, ч, ш, дж (у запозичених): Степане, Петре, Джордже. У переважній частині за-гальних назв твердої групи: друже, брате. При цьому чергуються приголосні к, ц// ч, г// ж, х// ш: козак – козаче, друг – друже, пастух – пастуше.

 

У звертаннях, виражених двома власними або загальними назвами, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Іване Петровичу, Тетяно Максимівно, пане добродію. Однак прізвища зберігають форму називного відмінка: друже Садовенко, панно Липовецька.

9. У називному відмінку множини іменники твердої групи мають закінчення , але звірі, комарі, снігурі, хабарі. Іменники чоловічого роду із суфіксами -анин(-янин), -ин, -ін у множині втрачають -ин, -їн: полтавчанин – полтавчани, харків’янин – харків’яни, селянин – селяни, але: грузини, осетини.

10. У родовому відмінку множини при збігові двох приголосних перед нульовим закінченням в іменниках II відміни, як і в іменниках I відміни, може з’явитися вставний голосний о чи е: озерце – озерець, гасло – гасел, дно – ден.

Вправа 113. Розподіліть подані іменники на тверду, м’яку і мішану групи; утворіть від них форми родового та орудного відмінків однини.

Помідор, вечір, тротуар, знахар, байкар, Ігор, зброяр, Назар, янтар, гусар, школяр, твір, весляр, Єгор, димар, командир, квітникар, дар, аптекар, шедевр, оленяр, інженер, ліхтар, собор, вибір, архітектор, богатир, хор, човняр, формуляр, абажур, господар, бригадир, жир, пасажир, кресляр, кумир, волонтер, казаняр, Сибір, звір, хабар, міксер, столяр, боксер, тур, базар, директор, ковзаняр.

Вправа 114. Утворіть від поданих іменників форму родового відмінка однини.

Телефон, напій, хокей, розум, тиждень, вишняк, відсоток, ситець, інститут, келих, грім, Ніл, успіх, аркуш, цемент, об’єм, нікель, Крим, Париж, острів, тунець, Кіпр, комп’ютер, марганець, жар, вересень, проспект, карбованець, чистотіл, фініш, прислівник, палац, діапазон, квас, амперметр, гектар, Воронеж, Дунай, Сахалін, вокзал, висновок, настрій, долар, колектив, аванс, циліндр, схил, пенал, крем, трамвай, сміх, лід, Вашингтон, Китай, льон, водопровід, закон, апостроф, виклик, метод, словник, серіал, бульйон, рядок, поверх, Львів, Севастополь, престиж.

 

Вправа 115. Запишіть подані іменники у місцевому відмінку однини, зверніть увагу на чергування приголосних перед відмінковим закінченням.

Університет, Острог, птах, Тимоха, скринька, вухо, бібліотека, тарілка, рух, свекруха, лялька, Кривий Ріг, муха, ненька, виднокруг, травичка, розбишака, кішка, аптека, стріха, тітка, берег, квітникарка, ткачиха, узбечка, подруга, кіоск, онука, бідолаха, зірка, смуга, Ївга, універмаг, вечірка.

 

Вправа 116. Утворіть від поданих слів форму кличного відмінка.

Невістка, зоря, Віталій, Явтух, юнак, Олекса, Федір, голуб, серце, Україна, Дніпро, гай, тиша, Захар, Катря, хлопець, тітонька, орхідея, Юлія, козак, панна Маргарита, князь Ігор, юний книголюб, рідна Дніпропетовщина, шановний колега, люба приятелька, бабуся Марія, доповідач Шевченко, поетеса Сусанна, Тоня, господиня, лікар Олег Максимович, прокурор Сергій Васильович, ректор Геннадій Григорович, професор Ніна Віталіївна, господиня Софія Вікторівна, син Ярослав, сестра Галина, Семеній Тетяна, брат Андрій, рідний братик, подруга Світлана, Ганна Григорівна.

Вправа 117. Запишіть подані іменники у формі родового відмінка множини, поясніть вибір відмінкових закінчень.

Озерце, поле, креслення, гасло, подвір’я, полтавчанин, галичанин, болото, відро, море, вітрище, плече, кільце, киянин, місце, килим, рояль, опеньок, дно, дитятко, весілля, село, пальто, узбережжя, хліб, запис, віконце, вовчисько, гість, яйце, полотно, дрова, вишня, сльоза, береза.

 

 

Зразки відмінювання іменників III відміни

Відмінок Однина Множина
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. зустріч мат-и зустріч-і матер-і зустріч-іматер-і зустріч матір зустрічч-юматір’-ю ... зустріч-і... матер-і зустріч-е мати (мам-о) зустріч-і матер-і зустріч-ейматер-ів зустріч-амматер-ям зустріч-іматер-ів зустріч-амиматер-ями ... зустріч-ах...матер-ях зустріч-іматер-і

Увага! 1.Іменники височінь, далечінь, глибочінь у непрямих відмінках, крім знахідного та орудного, мають такі ж форми, як відповідні іменники I відміни на -ин(а): височина, далечина, глибочина.

2. У непрямих відмінках множини, зокрема у давальному, орудному та місцевому, наявні розбіжності у відмінкових закінченнях: в іменниках на м’який приголосний закінчення -ям, -ями, -ях: радостям, радостями, радостях; в іменниках на шиплячий – -ам, -ами, -ах: ночам, ночами, ночах.

 

Вправа 118. Утворіть від поданих слів форму орудного відмінка однини, поясніть їх правопис.

Щирість, відповідь, чемність, січ, вуаль, розкіш, кров, папороть, велич, голубінь, подорож, область, заметіль, сталь, герань, швидкість, міць, від-важність, блакить, далечінь, користь, печаль.

 

Вправа 119. Спишіть словосполучення, розкриваючи дужки.

Декілька (ночі), двоє (болгари), багато знайомих (обличчя), засіяти поле (пшениця), до двохсот (тонни), вмивалася (сльози), автор (вірш), виконавець (пісні), п’ять (відра), двоє (звірі), дістати до (зорі), новизна цих (відкриття), перевірка (знання), хлів для (свині), хтось із (товариші), привітати (гості), кі-лька (особи), йти (вулиця), помічник (бригадир), сподіватися (дощ), кілька кроків до (перехід), їхати (коні), хвалитися (врожай), наділений (щедрість), мешкають на другому (поверх), магазин на (ріг), подорож до (Єгипет), поїздка до (Львов), хліб з (сіль), дідусь з (бабуся), рушник вишитий (заполоч), досягти (успіх), лист з (Тернопіль).

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 939 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ІМЕННИКІВ | ПРАВОПИС СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ | Прислівникові сполучення пишуться окремо | Порівняйте | Порівняйте | НЕ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ | НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ | Українська савана | Лексико-граматичні групи іменників | I. Рід іменників |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ІІ відміна| Тестові завдання №16

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)