Прислівникові сполучення пишуться окремо

Правила	Приклади
1. Прислівникові сполучення, утворе-ні поєднанням різних відмінкових форм іменника (числівника, займен-ника) з прийменником. 2. Прислівникові сполучення, утворе-ні поєднанням слів, ужитих у назив-ному та орудному відмінках.	з боку на бік, один на один, з ранку до вечора, рік у рік, сам на сам чин чином, одним один, сама самотою, кінець кінцем

Увага! Окремо пишуться прислівникові сполучення, які складаються з іменника, що зберігає своє лексичне значення й граматичну форму, та прийменника (між ними, як правило, можна вставити означення).

Приймен-ник

Прислівникові сполучення

без в до за на над по у уві як

без відома, без жалю, без краю, без ладу, без мети, без наміру, без пуття, без сліду, без сумніву, без угаву, без упину, без черги в міру, в нагороду, в ногу, в обмін, в обріз, в позику, в цілості до вподоби, до гурту, до діла, до загину, до запитання, до краю, до крихти, до ладу, до лиха, до лиця, до міри, до обіду, до останку, до пари, до побачення, до пори, до пуття, до речі, до смерті, до реш-ти, до смаку за дня, за кордон, за кордоном, за рахунок на щастя, на диво, на біду, на лихо, на радість, на жаль, на зло, на сором, на шкоду, на бігу, на ходу, на скаку, на льоту, на біс, на вес-ну, на вибір, на видноті, на відчай, на дозвіллі, на мить, на ніщо, на око, на поруки, на прощання, на самоті, на світанку, на совість, на славу, на слово, на добраніч над силу по змозі, по закону, по знаку, по можливості, по правді, по силі, по совісті, по сусідству, по суті, по черзі, по щирості у вигляді, у височінь, у вічі, у стократ, у поміч уві сні як слід, як треба

Вправа 86. Напишіть, де потрібно, прислівники разом, окремо і через дефіс. Поясніть їх написання.

Спід/тишка, в/цілому, видимо/не/видимо, час/від/часу, до/волі, до/чиста, до /вподоби, віч/на/віч, на/весні, на/про/весні, без/кінця/краю, один/на/один, всього/на/всього, один/за/одним, в/віч, на/в/тікача, не/до/речі, по/сусідськи, по/сусідству, на/останку, до/останку, за/пані/брата, до/дому, до/долу, до/побачення, мало/помалу, сам/на/сам, сама/самотою, геть/чисто, аби/куди, невідь/де, дарма/що, пліч/о/пліч, з/плеча/на/плече, по/друге, по/двоє, на/двоє, любо/дорого, на/швидку, на/віки, на/віки/вічні, з/роду/віку, з/роду/в/рід, з/рештою, в/решті/решт, у/низу, під/час, в/одно, все/одно, за/одно, чим/раз, по/військовому, хоч/не/хоч, на/виворіт, що/місяця, поки/що, будь/як, під/силу, на/силу, по/тихеньку, десь/колись, з/боку/на/бік, в/волю, хтозна/як, горі/лиць, на/світанку, ва/банк, де/то, ані/за/що, де/далі, де/де, де/небудь, за/в/глибшки, по/гуманному, /з/с/краю, з/краю/в/край, куди/інде, на/винос, з/ранку, з/ранку/до/вечора, на/в/присядки, на/прикінці, у/кінці, по/товариськи, кінець/кінцем, ні/відкіль, ні/від/кого, на/в/кулачки, до/незмоги, до/решти.

Вправа 87. Перепишіть речення. Поясніть написання прислівників чи прислівникових сполук.

1. Весілля справляли по-старосвітському (Ю. Ян.). 2. Голос доповідача вряди-годи підстрибував, активізуючи аудиторію, то стихав і зовсім губився, переходячи в незрозуміле буботіння (О. Г.). 3. Тоня раз у раз позирає на брата, ближче підсувається до нього (О. Г.). 4. Вже затихли гуслі, вже розтанув під високою стелею голос, вже й сам співець опустив плечі, склав хрест-навхрест руки (В. Мал.). 5. Я присідаю навпочіпки і тихенько придивляюсь, що робиться довкола (М. Ст.). 6. Що мовлено землею наодинці – не повторю ніколи й нікому (Н. Н.). 7. Вперше я відчув повноголосся озер, очей, весняних крил і книг (С. Б.). 8. Двері у передпокої нарозтіж, в тіснім коридорі повно людей (М. Коц.). 9. Зроду-віку сонце уособлювало сили добра і правди (В. Супр.). 10. Хоча стоїть перша половина травня, сонце пекло немилосердно, по-літньому (В. Мал.). 11. Ліхтарі де-не-де маячать по території, заткані скісним летючим паруссям дощу. (О. Г.). 12. Поволі казка йде нічним селом і слухає мови темних вікон (Н. Н.). 13. В сріблясто-зеленому потоці, що без угаву лився навскіс згори, потонув майдан, доми, липи (М. Коц.). 14. Кістяне поле стелиться навсібіч скатертиною ніжної озимини (Є. Гуц.). 15. Рано-пораненьку світанком голубим прокинувся степ (А. Гол.). 16. У четвер Святославів гонець, їдучи навпрошки і міняючи у посадників коней, прискакав до Новгорода-Сіверського (В. Мал.). 17. Сусід заходить, так обережно заходить, сюди-туди зирк-зирк, ніби вулицею переходить (В. Чем.). 18. 12 серпня 1759 року російські війська під командуванням генерал-аншефа графа Салтикова розгромили наголову прусську армію. 19. Батько говорив про те, щоб почули про реактивника Романа Байду, щоб усе було чин чином, як слід (В. Логв.).

Вправа 88. Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть написання разом, через дефіс або окремо прислівників та співзвучних з ними слів.

1. Хрущі гули в тополях, і було тихо/тихо, як буває тільки над/вечір, коли замовкнуть звуки дня (Л. Т.). 2. Ой три шляхи широкі до/купи зійшлися (Т. Ш.). 3. Темрява раз/у/раз змінювалась блакитними потужними спалахами, що охоплювали на мить собою все (О. Г.). 4. Вокзальна будівля, видима з /усіх/усюдів, красувалася на своєму місці (Ю. Зб.). 5. Веселі води, що перед годиною були ще снігом, бігли до/долу по рівчаках, з камінця на камінчик (М. Коц.). 6. Данило став на/в/колішки, хотів заглянути в казанок, заплющився і так на/в/заплюшки мішав щербатою дерев’яною ложкою запашну юшку (Гр. Т.). 7. Сніг іде, і морозик цвіте по/своєму (М. Вінгр.). 8. Романівський повернувся і віч/на/віч зустрівся з Сашком Золотаренком (В. Чем.) 9. За лісом широкі поля по/волі й лагідно спускалися у/низ (М. Коц.). 10. Мов хто випускав по/одному жовтих птахів, і летіли вони один/по/одному понад хатами на ліс (А. Гол.). 11. У/ночі повернувся батько із зборів до/дому (О. Донч.). 12. Над річкою і лісом засинювалось небо: з/далеку/предалеку, погуркуючи та поблис-куючи, накочувалася гроза (Гр. Т.). 13. І руки матері тремтячі на/зустріч тяг-нуться мені. 14. Іду на/зустріч, наче в море. Іду на/зустріч, наче в гори (Л. Т.). 15. У/вечері – на/передодні Нового року – дівчата-підлітки по/одинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати (В. Ск.). 16. Що/ранку спускається стежкою босо/ніж чорняве засмагле дівча років десяти (О. Г.). 17. На чарівному плесі милувалися один/одним двоє лебедів (О. Довж.). 18. А там, в/низу десь, піді мною, в гранітні бубни, море б’є (О. Ол.). 19. Ген/ген простягся шлях – кінця/ краю йому немає (А. Гол.). 20. Клара поклала ложку й несамо/хіть кришила пальцями хліб (Ю. Мушк.). 21. І тут Сашко зштовхнувся плече/в/плече з Петром Приймаком (Ю. Мушк.). 22. У такі дні я крізь сон дослухав, як річкові хвилі докочувалися до прибережного піску, як часто/густо повз нас проходили річкові тральщики (В. Логв.). 23. В машині стояли ще кілька полкових розвідників з автоматами, в пілоточках на/бакир (О. Г.). 24. Піднявшись на/гора з тунелю, рідко коли доходив зразу до гуртожитку (А. Хор.). 25. В/дома вона вже звикла, що Горпищенко без/кінця дирекцію критикує та керуючого відділком батожить на всі заставки, думалось, може, хоч у сина там злагода в усьому, а виходить, і в них по/різному (О. Г.).

Вправа 89. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Поясніть написання прислівників.

1. В/зимку сонце крізь плач сміється. 2. Бережи честь з/молоду. 3. Не будь тією людиною, що до/гори щетиною. 4. Задирай голову на/стільки, щоб шапка не злетіла. 5. Всяк розумний по/своєму: один спершу, а другий потім. 6. В/осени і горобець багатий. 7. В очі співає, а по/заочі лає. 8. Моя хата с/краю. 9. Біда і в/день не спить. 10. Ти йому по/свійськи, а він тобі по/свинськи. 11. У березні сім погод на/дворі: сіє, віє, крутить, мутить.

Запитання для самоперевірки

1. Від яких частин мови утворюються прислівники, що пишуться разом?

2. За допомогою яких часток утворюються прислівники? Сформулюйте правила їх написання.

3. Як утворюються прислівники, які пишуться через дефіс?

4. Які прислівникові сполучення пишуться окремо?

5. Як відрізнити прислівники від однозвучних іменників з прийменниками?

Дата добавления: 2015-07-08