Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Суть позикових коштів і їх роль у виробничо-господарській діяльності підприємств

Читайте также:
  1. Адміністративно-правовий захист суб'єктів підприємницької діяльності
  2. АЛГОРИТМ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  3. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.
  4. Взаємозв’язок факторів, які визначають середньорічне вироблення продукції працівником підприємства
  5. Види й суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності
  6. Види підприємницької діяльності
  7. Види підприємницької діяльності, що підлягають патентуванню

 

У умовах перетворення ринкових відносин підвищується роль ефективності використання фінансових ресурсів господарюючих суб'єктів. Визначальними чинниками в цьому процесі виступає: існуюча господарська самостійність підприємств і необхідність отримання прибутку.

Виникнення і функціонування позикових коштів пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворювання, тимчасовим вивільненням коштів одних підприємств і потребою в них інших.

Як економічна категорія позикові кошти виступають як фінансові ресурси підприємств.

Фінансові ресурси підприємств - це сукупність власних грошових прибутків і надходжень з поза (залучені і позикові кошти), призначені для виконання фінансових зобов'язань підприємства, фінансування поточних витрат і витрат, пов'язаних з розширенням виробництва.

По режиму використання розрізнюють три виду джерел утворення фінансових ресурсів: власні, позикові, залучені. Ряд економічних джерел літератури об'єднує позикові і залучені ресурси в одну групу - позикові кошти.

Загальна сума позикових коштів може бути представлена:

- короткостроковими і довгостроковими кредитами банків;

- небанківськими позиковими коштами;

- кредиторською заборгованістю;

- іншими позиками.

Услід за грошима винахід кредиту є геніальним відкриттям людства. Завдяки кредиту скорочується час на задоволення господарських і особистих потреб.

Під кредитом розуміють економічні відносини, виникаючі між кредитором і позичальником з приводу отримання останніми позики в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний термін і, як правило, з сплатою процентів.

Існує три форми кредиту - державний, комерційний і банківський (див. рис. 7.1.).

Небанківські позикові кошти представлені:

- комерційним кредитом (або вексельним кредитуванням);

- лізинговим кредитом;

- державним кредитом (або бюджетним асигнуванням);

- кредитами міжнародних фінансово-кредитних інститутів;

- іншими позиковими ресурсами.

Кредиторська заборгованість представлена в п'ятому розділі пасиву балансу «Поточні зобов'язання» і включає в себе наступні види:

- кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточні зобов'язання по отриманих авансах, з бюджетом, по позабюджетних платежах, по страхуванню, по оплаті труда, з учасниками, інша заборгованість.

Інші позикові кошти пов'язані з різноманітністю організаційних форм суб'єктів господарювання.

Для визначення потреби підприємства в позикових коштах необхідно володіти інформацією про наявність оборотних коштів і потреби в них на перспективу. Потреба в оборотних коштах розраховується окремо під товарно-матеріальні цінності, грошові кошти, незавершене виробництво, готову продукцію, інші оборотні кошти.

 

 


Основна ознака цієї форми кредиту обов’язкова участь держави в особі органів виконавчої влади різних рівнів. Здійснюючи функції кредитора, держава через центральний банк проводить кредитування. Але може виступати і в ролі позичальника в процесі розміщення державних позик або проведенні операцій на ринку державних короткострокових цінних паперів. Це товарна форма кредиту, що визначає відносини в сфері перерозподілу матеріальних фондів у вигляді кредитної операції між двома суб’єктами господарської діяльності. Учасники кредитних відносин при комерційному кредиті можуть створювати платіжні кошти у вигляді векселів. Об'єктом комерційного кредиту можуть бути реалізовані товари, виконані роботи, наданні послуги з відстрочкою платежу. Є основною формою кредитування. Він надається банкам в грошовій формі підприємствам з будь-якою формою власності і галузевою приналежністю, населенню і державі. Як суб'єкти кредитних відносин виступають кредитор і позичальник. Основними критеріями, що визначають можливість встановлення кредитних відносин, є кредитоспроможність і платоспроможність позичальника.

 

Рис. 7.1. Форми кредиту в Україні

 

 

Для визначення розміру оборотних коштів на покриття збільшення потреби в оборотних коштах використовують формулу:

(7.1)

де, Ко.б. - розмір позикових коштів, необхідний для залучення в господарський оборот для поповнення оборотних коштів;

ОК - розрахункова сума потреби в оборотних коштах;

ОКн - сума власних оборотних коштів на початок періоду;

Окпр - сума можливого поповнення власних оборотних коштів за рахунок прибутку підприємства;

КЗ - розмір зменшення кредиторської заборгованості в періоді, що розглядається.

Потреба підприємств в позикових коштах формується з урахуванням наступних причин:

 

       
   
 
 

       
   

       
   


Рис. 7.2 Характеристика причин виникнення потреби в позикових коштах

 

Після проведення оцінки потреби підприємства в позикових коштах, тобто встановлення необхідного розміру, з'ясовують їх вигляд, умови залучення, плануються можливі джерела погашення.

Важливе значення при визначенні ефективності структури капіталу має співвідношення позикових і власних як одні з класичних ключових показників кредитоспроможності.

Однак в сучасних умовах цей показник має обмежену застосовність. По-перше, балансова вартість власних і позикових коштів підприємства може виявитися вельми далекою від реальності, що спотворює значення показника. По-друге, внаслідок макроекономічних причин протягом тривалого періоду більшість підприємств не мала доступу до довгострокових кредитів і тому покладалася в основному на власні джерела фінансування і на нарощування кредиторської заборгованості, яка нерідко може складати до 50% підсумку балансу.

Незважаючи на перераховані обмеження, в процесі аналізу ефективності структури капіталу все ж доцільно розрахувати ряд ключових показників, головним чином для виявлення їх динаміки і оцінки відхилень від средньогалузевих значень:


 
 

Велика величина даних показників збільшує ризик. Крім ризику непогашення зобов'язань, висока частка позикових коштів може свідчити про недостатню фінансову гнучкість підприємства, про неможливість залучення додаткових позикових коштів у разі необхідності. При цьому підприємства з більш ліквідними активами і з меншим операційним ризиком можуть дозволити собі використати відносно більш високу частку позикових коштів.

Використання різних видів позикових коштів у виробничо-господарській діяльності сприяє прискоренню процесу оборотності фінансових ресурсів, збільшенню віддачі на вкладений капітал, підвищенню ефективності фінансової діяльності суб'єкта господарювання.

 


Дата добавления: 2015-07-08; просмотров: 218 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: СУТНІСТЬ ПОДАТКІВ ТА ЇХ ФУНКЦІЇ. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПОДАТКІВ. | НЕПРЯМІ ПОДАТКИ З ПІДПРИЄМСТВ. | РІШЕННЯ. | РІШЕННЯ. | Елементи непрямих податків в Україні станом на 1.01.2011 р. | Елементи податків в Україні станом на 1.01.2011 р. | ОРГАНІЗАЦІЯ ПОДАТКОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ. | ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ КОШТІВ | СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА. | Нормування оборотних коштів методом прямого розрахунку. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ| ФОРМИ І ВИДИ КРЕДИТІВ В УКРАЇНІ

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)