Промислових комплексів України.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ТЕХНОЛОГІЙ

ТА ДИЗАЙНУ

Кафедра обліку та аудиту

факультет економіки та бізнесу

Бухгалтерський облік

Контрольна робота

Змістовний модуль IV: Технологічні процеси і продукція виробництв

промислових комплексів України.

Виконала: студентка 3 курсу

заочної форми навчання

групи ЗМРТ-13

Мельничук Дарина Михайлівна

Зміст

1.Оборотні відомості, їх види, порядок складання та особливості

використання для складання балансу підприємства

2.Комп’ютерна форма ведення бухгалтерського обліку і її значення

3. Тестове завдання П(С)БО 11 "Зобов’язання"

4. Практичне завдання

1. Оборотні відомості, їх види, порядок складання та особливості використання для складання балансу підприємства

Для узагальнення господарських операцій,відображених на рахунках,з метою отримання інформації про зміни ресурсів підприємства та джерел їх формування, а також для перевірки правильності облікових записів і складання звітності необхідно узагальнювати дані поточного бухгалтерського обліку за звітний період. З цією метою складають оборотні відомості.

Оборотна відомість - спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб зв’язку між балансом і рахунками.

Розрізняють два види оборотних відомостей:

- за синтетичними рахунками;

- за аналітичними рахунками;

В оборотних відомостях відображають обороти за дебетом і кредитом рахунків,а також залишки на початок і кінець звітного місяця.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками будують у вигляді багатографної таблиці,у першій графі якої записують назву рахунків,а в наступних- дебетові та кредитові залишки на рахунках на початок місяця,обороти за дебетом та кредитом кожного рахунку за місяць,а також залишки на рахунках на перше число наступного за звітним місяця.У кінці оборотної відомості за кожною графою підбивають підсумки.
Для підбиття підсумків виробничої та фінансово-господарської діяльності, визначання показників, упевненості в тотожності синтетичного й аналітичного обліку, забезпечення своєчасності облікових записів (на 1 число кожного місяця), а також для перевірки правильності реєстрації господарських операцій на рахунках та отримання нового балансу складають оборотну відомість за рахунками синтетичного обліку.

В оборотній відомості відображуються обороти за відповідний проміжок часу та стан засобів господарства на початок і кінець звітного періоду. Вона використовується також для контролю правильності записів господарських операцій, аналізу діяльності підприємства.

Контрольне значення оборотної відомості ґрунтується на досягненні рівності трьох показників:

-підсумків залишків (сальдо) за дебетом і кредитом рахунків на початок звітного періоду;

-підсумків оборотів за дебетом і кредитом рахунків за звітний період;
-підсумків залишків (сальдо) за дебетом і кредитом рахунків на кінець звітного періоду.

В основу забезпечення рівності сальдо за дебетом і кредитом рахунків покладено обороти, рівність яких є підтвердженням дотримання принципу подвійного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку.

Підсумки сальдо всіх рахунків за дебетом і кредитом дорівнюють один одному, бо сукупність усіх рахунків, які мають дебетове сальдо, дає актив балансу, а сукупність усіх рахунків, які мають кредитове сальдо, дає пасив балансу, що забезпечує, як відомо, рівність активу й пасиву.
За допомогою оборотних відомостей за рахунками синтетичного обліку можна відшукати помилки в облікових записах, які було зроблено через порушення правила подвійного запису. Наприклад, коли суму операцій записано на дебет одного рахунка, а за кредитом іншого — пропущено (чи навпаки); або коли на дебет рахунка щодо даної господарської операції записано одну суму, а на кредит — іншу (більшу чи меншу). У таких випадках рівність підсумків оборотів за дебетом і кредитом в оборотній відомості буде порушено, що й свідчитиме про допущену помилку.
Проте оборотна відомість не дає можливості виявити помилки, які виходять за межі порушення подвійного запису. Наприклад, неправильний запис кореспондування рахунків — на дебет чи кредит іншого рахунка або пропуск запису певної господарської операції. Такі помилки виявляються іншими способами, про які йтиметься далі.

Для контролю за повнотою відображення господарських операцій в обліку треба орієнтуватися на загальну підсумкову суму всіх операцій за журналом реєстрації господарських операцій. При цьому загальна підсумкова сума всіх операцій за журналом реєстрації має дорівнювати підсумку оборотів за дебетом і кредитом оборотної відомості за відповідний період.
Значення оборотної відомості для оцінки виробничої та фінансово-господарської діяльності підприємства полягає в тім, що вона дає змогу скласти точне уявлення про роботу підприємства, його прибутковість, стан запасів, зміну залишків майна на кінець звітного періоду проти таких залишків на його початок.

Але оборотна відомість за рахунками синтетичного обліку (оборотний баланс), складена тільки у вартісному вимірі, не може задовольнити потреби управління в більш деталізованій інформації. У зв'язку з цим у процесі складання оборотних відомостей доводиться значно розширювати їхню аналітичну частину.

Отже, основне призначення оборотних відомостей — узагальнення даних поточного бухгалтерського обліку. Оборотні відомості — це один з найважливіших регістрів бухгалтерського обліку, в якому накопичується інформація про початкову наявність, рух за звітний період та залишок на кінець звітного періоду відповідного майна, заборгованості за розрахунками й операціями. Складання оборотних відомостей — кінцевий етап створення передумов для підготовки бухгалтерського балансу. Необхідність складання оборотних відомостей пояснюється й тим, що за розрахунками з дебіторами і кредиторами вивести сальдо на кінець періоду синтезованим способом неможливо. Тому за розрахунковими рахунками (розрахунки з дебіторами і кредиторами, підзвітними особами) сальдо виводять лише аналітичним способом.

Оборотні відомості, складені за даними аналітичних рахунків до окремих синтетичних рахунків, називаються оборотними відомостями за аналітичними рахунками. Такі оборотні відомості складають у кількісно-сумарному і сумарному вираженні, тобто вони бувають двох видів:
-оборотні відомості за товарно-матеріальними рахунками;
-оборотні відомості за розрахунковими рахунками.
В окрему групу виділяють шахові оборотні відомості, котрі, як уже було сказано, можуть бути рекомендовані в разі порівняно невеликої кількості господарських операцій.

Оборотні відомості різняться між собою і за формою, і за економічним змістом. Якщо оборотна відомість за синтетичними рахунками дає узагальнюючу інформацію про наявність і рух господарських засобів та джерел їх утворення в цілому на підприємстві, то оборотна відомість за товарно-матеріальними рахунками й оборотна відомість за розрахунковими рахунками характеризує стан тільки певної частки майна підприємства.
Для складання оборотної відомості необхідно за поточний місяць за кожним рахунком підбити підсумки оборотів і вивести сальдо на кінець місяця.
Проте оборотна відомість за синтетичними рахунками не деталізує змісту оборотів. Доповненням і розвитком цієї простої оборотної відомості, покажчиком взаємозв'язку між рахунками є шахова оборотна відомість.
Шахова оборотна відомість — це таблиця, поділена на клітинки. Кожна клітинка відображає одночасно дебет одного і кредит іншого рахунка, тобто відображає взаємозв'язок між ними і дає можливість розчленувати загальну суму оборотів за кожним рахунком у розрізі кореспондуючих рахунків.

Шахову оборотну відомість необхідно складати послідовно протягом місяця. Записи в ній треба робити одночасно з реєстрацією господарських операцій в журналі, тобто шахова оборотна відомість ведеться паралельно з журналом реєстрації господарських операцій. Тоді на кінець місяця підприємство матиме контрольний показник суми оборотів у розрізі коленого кореспондуючого рахунка за дебетом і кредитом.

Контрольне значення шахової оборотної відомості полягає у виявленні помилкової кореспонденції між рахунками. Крім того, шахова оборотна відомість використовується як одне із важливих джерел інформаційного забезпечення аналізу господарської діяльності підприємства. На підставі вивчення оборотів за шаховою оборотною відомістю можна дати повну й глибоку оцінку роботи підприємства за визначений проміжок часу. А тому користувачі інформації повинні вміти читати цю відомість і робити обґрунтовані висновки.

Інформації, що міститься в оборотних відомостях за синтетичними рахунками, недостатньо для контролю за забезпеченням виробництва конкретними видами сировини й матеріалів, комплектуючих виробів, палива, запасних частин; її замало також і для поглибленого поточного та перспективного аналізу фінансового стану підприємства, стану розрахунків з постачальниками, дебіторами та кредиторами, оцінки забезпечення підприємства основними засобами та оборотними коштами і т. п. Для ліквідації цих недоліків використовують поточні дані аналітичного обліку та складають оборотні відомості за рахунками аналітичного обліку, відображаючи обороти за аналітичними рахунками в межах якогось одного синтетичного рахунка. За допомогою таких оборотних відомостей можна висновувати щодо тотожності синтетичного й аналітичного обліку, перевіряти правильність записів на аналітичних рахунках, аналізувати стан матеріальних запасів, контролювати збереження майна та повноту відображення руху товарно-матеріальних цінностей (табл. 4.8).
Оборотні відомості разом із картками складського кількісного обліку є важливим джерелом інформації для осмислювання руху та складу товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Вони сигналізують про наявність неповноцінних, залежалих та неякісних матеріальних цінностей, пересортицю, недостачі та надлишки. А якщо у згаданих джерелах інформації будуть кредитові (червоні) залишки, то це свідчитиме про перекручення аналітичного обліку, помилки, пересортицю і може бути підставою для перевірки правильності записів на аналітичних рахунках у поточному обліку чи для проведення суцільної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Оборотні відомості за розрахунковими рахунками за формою схожі з оборотними відомостями за синтетичними рахунками (оборотним балансом), але вони характеризують обороти й сальдо за відповідний звітний період тільки за конкретним синтетичним рахунком.

Оборотну відомість за синтетичними рахунками використовують для складання бухгалтерського балансу на наступну звітну дату (на перше число наступного за звітним мсяця). Підсумкові залишки на рахунках оборотної відомості показують наявність і розміщення господарських засобів (дебетові залишки), а також джерела їх формування (кредитові залишки). Ці залишки рахунків переносяь у баланс, в якому рахунки, що мають дебетові залишки.

Складання балансу – це не мехнічне перенесення в балансову таблицю залишків рахунків, наведених в оборотній відомості, Оборотна відомість містить тільки попередні показники про наявні господарські ресурси та їх джерела на звітну дату.Вмизначені в ній залишки перевіряють і уточнюють перед складанням балансу. Тому оборотну відомість за синтетичними рахунками називають ще перевірочним балансом.

Дата добавления: 2015-07-10