Синонімічний вибір слова. Близькозвучні слова

Синоніми (від грецького synonymia - однойменність) – слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням. Багатство синонімії дає можливість вибрати найточніше для даного контексту слово. Наприклад, на означення поняття „рухатися вперед ” в українській мові існує багато слів: йти, просуватися, простувати, ступати, шкандибати та інші. Але кожне із синонімічних слів чимось відрізняється від усіх інших. Мовознавці виділяють синоніми лексичні, тобто такі, які належать до однієї і тієї ж частини мови і мають відмінності у значенні, наприклад, розглядати й аналізувати. Перше слово загальніше за значенням, друге відзначається насамперед належністю до наукової термінології.

Серед лексичних синонімів виділяються стилістичні, наприклад, говорити і балакати (друге слово доречне в розмовному стилі); семантичні, наприклад, вивчати і студіювати (у значенні другого слова є відтінок „ретельно вивчати ”) і семантико-стилістичні, наприклад, архітектор і зодчий (друге слово має відтінок урочистості). Український словник має у своєму складі і так звані абсолютні синоніми, наприклад, алфавіт – абетка, процент – відсоток. Слова, що мають однакове чи подібне значення, утворюють синонімічний ряд: період – етап, епоха, ера, час, пора, вік, проміжок часу.

У синонімічному ряду (або синонімічному гнізді) є стрижневе слово, навколо якого групуються усі інші компоненти ряду (гнізда). Стрижневе слово найчіткіше виражає загальне значення синонімічного ряду (гнізда): думка – твердження - ідея – задум. Для ділового і наукового мовлення важливе явище синонімії, адже воно покликане якнайточніше відтворювати відтінки людської думки. Незнання синонімічних можливостей слова часто призводить до помилок. Уміле використання синонімів робить мовлення багатшим, досконалішим. Добираючи слова із синонімічного ряду для досягнення точності висловлювання, слід враховувати відтінок у значенні, стильову належність. Усе це зобов’язує мовця добре знати мову. Якщо офіційно-діловому та науковому стилям емоційно-експресивна точність невластива, то для інших стилів потрібні обидві форми точності. За межами наукового та ділового мовлення повинні залишатися стилістичні синонімічні форми, які мають емоційно-експресивну забарвленість. Використання розмовних, просторічних, діалектних та жаргонних варіантів мови є неприпустимим. Помилки у використанні синонімів часто трапляються через те, що багатозначне слово може бути синонімом іншому тільки в одному зі своїх значень. Слід мати на увазі, що не завжди слова однозвучні з російськими, мають те саме значення і в українській мові. Наприклад, слова: положення – становище – стан. У російській мові на ці слова існують два відповідники – положение, состояние. Щоб правильно підібрати потрібне слово, визначаємо значення кожного з них. Слово положення вживається в словосполученнях: горизонтальне положення, вертикальне положення. Становище – міжнародне, офіційне; вживається і в значенні: знайти вихід з певного становища. Слово стан – у таких словосполученнях: стан економіки, фінансів, стан справ, стан хворого.

Порушенням норм літературної правильності і культури мовлення є також тавтологія та плеоназм. Тавтологія – смислові повторення, які виникають у тих випадках, коли в реченні стоять поруч однокореневі слова: користь від використання агрегатів; установлено дві фасувальні лінії для розфасування. Подібні повтори роблять фразу не милозвучною, ускладнюють її сприйняття, оскільки притягують до себе особливу увагу. Для уникнення тавтології при написанні текстів слід користуватися синонімічними можливостями мови, але термін не можна замінювати словом, яке є близьким за значенням. Плеоназмом називається частковий збіг значень слів, які утворюють словосполучення: пам’ятний сувенір, спільне співробітництво, передовий авангард. Плеоназми зустрічаються в текстах як результат неправильного вживання іноземної лексики, як наслідок невміння виражати думки точно і лаконічно. Наприклад, неправильно: прейскурант цін (прейскурант – перелік цін), але допускаються вирази типу прейскурант роздрібних цін, прейскурант місцевих цін, де конкретизується поняття ціни й отримує форму розгорнутого словосполучення. У текстах ділового та наукового стилів уникають емоційно забарвлених висловів, натомість вживають описові звороти нейтрального характеру. Так, замість брехати зустрінемо говорити неправду, вигадувати, фантазувати. Слова або вислови, що вживаються замість слів із грубим чи неприємним змістом – синоніми- евфемізми. Прагнення до точності зумовлює появу перифраз – описових зворотів, за допомогою яких явище, предмет, особа називаються не прямо, а описово, через характерні їх риси. Перифраз властивий публіцистичному та художньому текстам. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия; вугілля – чорне золото, тверде паливо; газ – блакитне паливо.

Пароніми – це слова, близькі за звучанням, але зовсім різні за значенням і написанням. Під час складання текстів надзвичайно важливо не сплутати значення близькозвучних слів (паронімів). Незначна різниця у вимові ускладнює їх засвоєння, призводить до неправильного вживання слова. Тому щоб уточнити значення та правопис потрібної лексеми, варто звертатися до відповідних словників. Так, скажімо, необізнаній людині важко розрізнити значення прикметників, що мають спільний корінь: комунікабельний – комунікаційний – комунікативний. Насправді ж кожна лексема має своє значення: слово комунікабельний служить для характеристики людини, з якою легко спілкуватися, мати ділові стосунки: комунікабельна людина; прикметник комунікаційний має значення „який стосується комунікації – шляхів сполучення, транспорту, ліній зв’язку ”: комунікаційні труби; прикметник комунікативний – „який стосується комунікації як спілкування, інформації”: комунікативна функція мовлення. Пароніми можуть бути різнокореневими (земний, земельний, земляний) і спільнокореневими (компанія, кампанія). Через подібність вимови можуть виникати проблеми у сприйнятті та використанні незнайомих слів, що спричиняє неправильне тлумачення тексту, бо паронім має інше значення. Семантичні зв’язки між паронімами можуть бути різними – синонімічними (крапля - капля; привабливий - принадливий), антонімічними (прогрес – регрес; експорт - імпорт), семантично близькими (цегельний – цегляний; ніготь - кіготь), семантично різними (дипломат – дипломант; ефект - афект).

Дата добавления: 2015-07-08