Особливості складання документів наукової сфери та наукових праць

Анотація – це коротка характеристика змісту книги, статті, рукописного тексту з розкриттям найважливіших питань, стислим викладенням змісту та окресленням категорії читачів, для яких рекомендовано анотовану роботу.

Викладення матеріалу в анотації повинно бути компактним і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові ділових документів, уникати складних граматичних зворотів. Необхідно використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.

Анотація може бути подана двома мовами: мовою тексту та іноземною.

Зразок:

Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад.і голов.ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. – 1440 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови є універсальним довідником із сучасної української мови. В ньому об’єднано академічну повноту мовної лексики з лаконічною формою однотомного видання. Словник містить близько 170 тис.слів і словосполучень, у тому числі ті, що увійшли в українську літературну мову протягом останнього десятиліття. Окрім загальновживаних слів, у словнику наводяться основні терміни сучасної науки і техніки, а також слова, що визначають явища і реалії виробничого, культурного і побутового життя. Новим для тлумачних словників є введення в деякі статті енциклопедичних довідок.

Словник є популярним, загальнодоступним виданням, розрахованим на широкий загал: учнів старших класів середніх шкіл, гімназій, ліцеїв, студентів, аспірантів, викладачів української мови та всіх, хто вивчає українську мову і послуговується нею у повсякденному житті.

Відгук (відзив) – документ, який містить критичний аналіз і висновки фахівця чи організації щодо певної розглянутої праці, обсягу робіт, творів, дій тощо.

Реквізити:

Назва виду документа.

Заголовок, який містить:

назву роботи, твору, тему, посаду, статус, місце роботи або навчання автора, його прізвище, ім’я, по батькові;

- повну назву установи й структурного підрозділу (для відгуку на колективну роботу);

Текст, який містить:

- загальну характеристику теми, проблеми, актуальності роботи, яка аналізується;

коло проблем та місце розглядуваної роботи, теми у певній науковій системі;

стислий виклад основних положень або окремих питань роботи;

висновки, критичні зауваження, оцінку з аналітичним обґрунтуванням кожного суперечливого чи сумнівного аспекту

Посада, підпис та розшифрування підпису офіційної особи, яка уклала документ.

Дата укладання.

Посада, підпис та розшифрування підпису офіційної особи, яка завірила підпис укладача.

Дата завіряння.

Печатка (якщо треба).

Зразок:

Відгук

на дипломну роботу

„Управління адаптацією та профорієнтацією персоналу”

студентки 5-го курсу факультету менеджменту організацій ЗДІА

Гончаренко Христини Сергіївни

Робота присвячена одній з найактуальніших і водночас складних проблем зі сфери сучасного управління персоналом. Вважаємо таку тематичну спрямованість надзвичайно важливою для розуміння широкого спектру питань адаптації та профорієнтації, яким справді приділяється недостатньо уваги як в органах державного управління, так і на підприємствах.

У вступі студентка достатньо обґрунтовано розкрила об’єкт і предмет дослідження, новизну та практичне значення отриманих результатів.

Перший розділ переконливо пояснює теоретико-методологічні основи організації управління профорієнтацією та адаптацією персоналу з посиланням на історичні передумови виникнення та становлення розвитку профорієнтації, з докладним тлумаченням і з’ясуванням співвідношення понять „профорієнтація” та „адаптація”.

У другому розділі глибоко аналізуються концептуальні основи місцевого самоврядування на прикладі Запорізької міської ради в контексті управління профорієнтацією та адаптацією персоналу.

Об’єктивний критичний аналіз прогалин кадрової роботи з аргументованим використанням набутків світового і минулого вітчизняного досвіду дав можливість всебічно розкрити основні напрямки удосконалення організації управління адаптацією та профорієнтацією персоналу в третьому розділі даної роботи.

Висновок підсумовує викладений вище матеріал і систематизовано демонструє здобуті результати.

Автор роботи глибоко і сумлінно опрацювала різні джерела, спромоглася максимально заглибитись у нелегкі проблемні питання обраної теми, продемонструвала вільне володіння теоретичними основами, вміння вдумливо сполучати теорію з практичним аналізом.

Незважаючи на окремі стилістичні невправності та помилки, студентка в цілому впоралася з поставленим завданням і її робота відповідає вимогам, що висуваються до такого роду досліджень. За умов успішного захисту дипломниця заслуговує на відмінну оцінку.

Доцент кафедри менеджменту організацій

Запорізької державної інженерної

академії (підпис) В.О.Зуєва

18.06.2006 р.

Рецензія – це критичний відгук (дає аналіз і оцінку) на друкований художній твір, друковану наукову працю тощо.

Реквізити:

назва виду документа;

заголовок (який містить назву рецензованої роботи, прізвище та ініціали її автора, рік публікації, видавництво);

текст, що складається з двох частин: короткий виклад змісту роботи і висновки, зауваження, пропозиції, оцінки автора рецензії;

підпис та посада особи, яка рецензувала роботу;

дата укладання.

посада, підпис та розшифрування підпису офіційної особи, яка завірила підпис укладача.

дата завіряння.

печатка (якщо треба).

Реферат – є:

коротким усним або письмовим викладом наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги;

доповіддю на будь-яку тему, написаною, зробленою на основі критичного огляду літературних та інших джерел.

У рефераті аналізуються чужі думки, викладається все найголовніше з обраної теми, дається власна оцінка і висновки.

Структура:

титульна сторінка зі стандартним набором та розташуванням необхідних реквізитів: назва міністерства, якому підпорядковується установа, назва закладу, в якому навчається автор, назва кафедри, на якій виконано роботу, назва виду документа (реферат), заголовок (тема реферату), дані виконавця, дані (прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь) керівника роботи, місто і рік написання;

зміст;

текст (вступ, основна частина, висновки;)

список використаних джерел.

Тези – стисло сформульовані, позбавлені деталей, пояснень, таблиць основні положення статті, лекції, доповіді, подані у вигляді цитат з першоджерела або сформульовані власними словами. Кожна теза, що містить нову думку, пишеться з абзацу.

Конспект – стислий письмовий виклад першоджерела (лекції, виступу, промови, книги, статті тощо), який може передаватися своїми словами, цитатами, а частіше за все своїми словами і цитатами.

Реквізити конспекту друкованої праці:

Дата складання.

Бібліографічні відомості першоджерела: прізвище та ініціали автора; назва (заголовок), місто, видавництво, рік видання; кількість сторінок.

Текст.

Вимоги:

залишати певну частину сторінки для запису власних думок, оцінки;

цитуючи, вказувати відповідну сторінку першоджерела;

фіксувати фактичний матеріал, окрім основних положень.

Стаття наукова – невеликий за розміром твір, який містить думки, судження, спостереження та результати дослідження автора. Необхідні елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор; виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Пояснювальна записка як документ наукової сфери є вступною частиною іншого документа (плану, програми, дипломного проекту тощо). В ній обґрунтовується мета, структура, зміст, термін дії, функціональне призначення, актуальність і новизна основного документа.

Окрім того при розробці комплексних науково-технічних проектів, що характеризуються великою кількістю учасників, різноманітністю робіт, що проводяться у його рамках обов’язково укладаються договори, які слугують створенню й організації діяльності тимчасового творчого колективу.

Дата добавления: 2015-07-08