Тема 6. Усне професійне спілкування. 52

Зміст

Передмова 4

Модуль І

Тема 1. Функції та стилі сучасної української літературної мови. 5

Тема 2. Офіційно-діловий функціональний стиль мовлення. Документ

основний вид ділового спілкування. Документи особового складу. 7

2.1. Поняття офіційно-ділового функціонального стилю мовлення. 7

2.2. Документ та його функції. Загальні вимоги до його укладання й оформлення. Ознаки та групи класифікації документів. 10

2.3. Документи особового складу. 15

Тема 3. Ознаки, особливості та функціонування наукового стилю в сучасній українській літературній мові (за професійним спрямуванням). 25

3.1 Ознаки наукового стилю, мовні засоби, функціональні підстилі.

3.2 Загальні вимоги до складання та оформлення наукових текстів

(правила оформлення посилань, цитат, формул, таблиць,

списку використаних джерел). 26

Особливості складання документів наукової сфери та наукових

праць. 30

Тема 4. Лексичні норми сучасної української літературної мови в науковому

та офіційно-діловому стилях. 34

4.1.Лексика як один із розділів мовознавства. 34

4.2. Однозначні та багатозначні слова. Омоніми. 35

4.3. Синонімічний вибір слова. Близькозвучні слова. 36

4.4. Професійна лексика й терміни. 39

4.5. Власне українська та іншомовна лексика. 41

Тема 5. Специфіка перекладу професійних текстів. Етапи роботи та основні джерела інформації перекладача 43

Переклад як вид мовленнєвої діяльності. 43

Класифікація перекладу: за якістю, за матеріалом для

Перекладу, за видами перекладу. 44

5.3 Технічний переклад як форма обміну спеціальною

науково-технічною інформацією. 45

Загальні та спеціальні джерела інформації. 47

5.5 Порядок користування джерелами інформації. 49

Правила повного письмового перекладу. 50

Тема 6. Усне професійне спілкування. 52

6.1 Діловий етикет. 52

6.2 Види усного ділового спілкування. 56

6.3 Жанри публічних виступів. 61

Тема 7. Українська орфографія, її роль у мові професійного спрямування. 64

7.1. Поняття орфографії. 64

7.2. Писемне мовлення. Сучасні правописні норми. 65

Список рекомендованої літератури 71

Передмова

Професійно орієнтований характер мовлення студента – майбутнього фахівця покликана забезпечити така навчальна дисципліна, як українська мова професійного спрямування.

Головна педагогічна мета практичного курсу – формування комунікативної культури у сфері професійного мовлення в його усній і писемній формах; навичок практичного володіння мовою в обсязі тематики, обумовленої фаховими потребами, задовольнити які сьогодні можуть нові форми, методи, шляхи отримання глибоких професійних знань завдяки інноваційним схемам навчання, до яких належить структурно-модульне навчання як основна вузлова ланка розвитку творчості викладача і студента, вчителя і учня.

В основу практичного курсу «Українська мова професійного спілкування» покладено структурно-модульну систему навчання, яка має чимало переваг перед класно-урочною, адже студенти набувають знань не в готовій формі, не в заучуванні правил і наведенні до нього прикладів, не як пасивні спостерігачі, а як активні учасники динамічного навчального процесу.

Студенти повинні вирішувати важливі мовні проблеми, пов’язані з труднощами слововживання, секретами ділового мовлення, професійного спілкування; вивчати закони лексичної сполучуваності слів; досліджувати історичні аспекти походження термінів, професіоналізмів, фразеологізмів.

Даний навчально-методичний посібник ставить за мету допомогти студентам засвоїти особливості професійного мовлення на граматичному, лексичному, фразеологічному, стилістичному рівнях.

Повнота засвоєння навчальної програми забезпечується вибором і розподілом тем, об’єднаних у два тематичні модулі. До кожної теми навчального модуля подаються ключові слова; правила-схеми, правила-інструкції, що орієнтують студентів на правильний вибір граматичної, лексичної форми слова, застерігаючи від помилок як в усному, так і в писемному мовленні. Також до кожної теми подаються контрольні запитання для перевірки теоретичних і практичних знань студентів як під час проміжкової атестації, самоконтролю, так і на екзамені.

Посібник може бути використаний викладачами, студентами вищих навчальних закладів і усіма, хто цікавиться особливостями професійного мовлення, прагне підвищити рівень культури професійного спілкування.

Тема 1. Функції та стилі сучасної української літературної мови

Зі ставлення кожної людини до своєї мови

можна абсолютно точно судити не тільки про

її культурний рівень, але й про її громадянську цінність.

Щира любов до своєї країни немислима без любові

до рідної мови. Людина, яка байдужа до рідної мови, -

дикун. Вона шкідлива самою суттю тому, що її байдужість

до мови пояснюється цілковитою байдужістю до

минулого, сьогодення й майбутнього свого народу.

К.Паустовський

Українська мова – національна мова українського народу, скарбниця духовних надбань нації, запорука інтелектуального його зростання та розвитку. Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. „...Мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура”, - зазначав видатний німецький філософ Л.Фейєрбах.

Оскільки мова – явище суспільне, то не лише загибель суспільства призводить до зникнення мови, а й умирання мови спричиняє зникнення нації. „Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”, – зазначається у статті 10 Конституції України. Професійна діяльність – одна з визначальних суспільних сфер суспільного життя людини. Отже, володіння українською літературною мовою (за професійним спрямуванням) є обов’язком як сучасного фахівця, так і громадянина України.

Метою вивчення курсу українська мова професійного спрямування є формування системи знань із специфіки української професійної мови та стилістики службових документів.

Предметом вивчення дисципліни є лексика та граматика мови, що дає можливість здійснювати професійне спілкування та одержувати потрібну професійну інформацію.

Завдання курсу:

Сформувати уміння й навички складання фахових текстів, вдалого користування лексикою української мови.

Забезпечити оволодіння нормами української літературної мови та дотримання вимог культури усного та писемного мовлення, оволодіння навичками виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситуаціях, а також у певній професійно-орієнтованій галузі.

Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує цілу низку функцій: комунікативну, ідентифікаційну, експресивну, імпресивну (апелятивну чи прагматичну), гносеологічну (пізнавально-відображальну), мислетворчу, естетичну, культуроносну, номінативну (інформативну).

Головною ознакою літературної мови є унормованість, для якої обов’язкова правильність, точність, логічність, чистота і ясність, доступність і доцільність висловлювання.

Розглядом особливостей прояву мови, її писемної та усної форм займається стилістика, тобто наука про стилі, мовленнєві особливості.

Стиль літературної мови – різновид мови (її функціональна підсистема), що характеризується відбором таких засобів із багатоманітних мовних можливостей, які більш повною мірою відповідають завданням спілкування між людьми в даних умовах. Кожний стиль має сферу поширення й використання, функціональне призначення, характерні ознаки, систему мовних засобів і стилістичних норм (лексику, фразеологію, граматичні форми, типи речень тощо).

Сучасна українська літературна мова має розгалужену систему стилів: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий і конфесійний. Слід зазначити, що в науковій думці тривають дискусії з приводу конфесійного (сакрального), епістолярного та ораторського стилів. Разом з цим усі стилі перебувають у тісній взаємодії, їх елементи можуть проникати з одного стилю в інший, тому на сучасному етапі названі класичні зразки стають рідкістю.

Загалом, усі стилі мають усну і писемну форми. У межах кожного функціонального стилю сформувалися свої різновиди – підстилі –для більш точного і доцільного відображення певних видів спілкування та реалізації конкретних завдань. Наприклад, публіцистичний – інформаційний, агітаційний; художній – поетичний, прозовий, драматичний тощо.

Дата добавления: 2015-07-08