Розвідувальне дослідження (зондажне) використовується, для попереднього обстеження певного про­цесу або явища.

Потреба в ньому виникає, коли проблема або мало вивчена, або зовсім не вивчена. Наприклад, для здобуття додаткової інформації про предмет і об'єкт, для уточнення і коректування гіпотез і завдань, інструмен­тарію і кордонів обстежуваної сукупності в поглибленому, широко­масштабному дослідженні, а також для виявлення труднощів, які можуть зустрітися в подальшій роботі.

Розвідувальне або пілотажне дослідження — це пробне до­слідження, передуюче основному і призначене для перевір­ки якості його методичної та організаційно-технічної підготовки. В ході даного дослідження уточнюються ці­лі, гіпотези, завдання дослідження, здійснюється «обкатка» інст­рументарію, тобто методичних процедур і документів і так далі. Обстежувані сукупності в цьому дослідженні невеликі. Розвідувальне дослідження допомагає отримати оперативну соціологічну інформацію. Проводити таке дослідження важливо у тих випадках, коли вперше починають вивчати дану проблему.

Описове дослідження — більш складний вид соціологі­чного дослідження, який дозволяє сформувати відносно ці­лісне уявлення про явище або процес, що вивчається. Слід пам'ятати, що даний вид дослідження проводиться, як правило, по повній, досить детальний розробленій програмі і на базі методично апробованого інструментарію.

Звичайне описове дослідження застосовується в тих випадках, коли об'єктом служить порівняно велика спільність людей з різними характеристиками. Це може бути колектив крупної фірми або підприємства, де працюють люди різних професій і вікових категорій, що мають різний стаж роботи, рівень освіти, сімейний стан і так далі, або населення міста, району, області, регіону, країни в цілому.

Описове дослідження обмежується загальними характеристиками об’єкта та предмета дослідження й не вимагає від дослідника серйозних аналітичних дій, які супроводжуються розробкою висновків та рекомендацій. Його можна назвати дослідженням констатуючого характеру.

Аналітичне соціологічне дослідження ставить своєю за мету найбільш поглиблене вивчення явища, коли потрібно описати не лише структуру, але і взнати, що визначає його основні кількісні та якісні параметри. Так, якщо в ході описового дослідження встановлюється, чи є зв'язок між характеристиками явища, що вивчається, то в ході аналітичного дослідження з’ясовується, чи носить виявлений раніше зв'язок причинний характер. Наприклад, якщо в першому випадку фіксується наявність зв'язку між задоволеністю змістом виконуваної праці та її продуктивністю, то в другому випадку розглядається, чи є задоволеність змістом праці основною або неосновною причиною, тобто чинником, що впливає на рівень її продуктивності.

Аналітичне дослідження, на відміну від двох попередніх, містить у собі не тільки констатацію фактів, явищ або процесів, але й висновки, рекомендації й прогнози.

Важливо запам'ятати, що підготовка аналітичного дослідження, як правило, вимагає значних часових витрат, ретельно роз­робленої програми і інструментарію. Тим самим аналітичне дослідження істотно відрізняється від раніше розглянутих видів не лише складністю і змістом свого підготовчого етапу й етапу збору первинної інформації, але і підходом до аналізу, узагальнення і пояснення отриманих результатів.

Різновидом аналітичного дослідження можна вважати експеримент – це перевірка гіпотез, результати яких мають вихід на практику, а також управлінських рішень. Його проведення передбачає створення експеримен­тальної ситуації шляхом зміни в тій або іншій мірі звичайних умов функціонування соціального об'єкту. В ході експери­менту особлива увага приділяється вивченню "поведінки" тих фак­торів, які додають об'єкту нових рис і властивостей. Підготовка і проведення будь-якого експерименту — справа досить трудомістка, така, що вимагає спеціальних знань і методичних навиків.

Виділяють за характером: - польовий експеримент; - лабораторний (для перевірки гіпотез дослідження); за структурою: - лінійний; - паралельний експеримент

*********

За обсягом дослідження поділяються на точкові, районовані (коли об’єкт дослідження розбивається на кілька умовних «районів» - цехів, факультетів, курсів), регіональні (коли об’єкт вивчається в територіальному розрізі), та загальнонаціональні.

Залежно від потреби у здобутті інформації про ста­тику або динаміку соціальних явищ і процесів емпіричні соціологічні дослідження бувають разові (точкові) або по­вторні. Разове (точкове) дослідження дає можливість отримати знання з проблеми на даний теперішній момент. Повторне дослідження розглядає об'єкт вивчення в динаміці, зміні, розвитку. Повторне дослідження — це дослідження одного й того ж, або різних контингентів, що проводиться кілька разів, через певні проміжки часу в однакових або різних умовах. Основними вимогами до повторних досліджень є порівнянність досліджень, а також обґрунтованість істотності відмінностей за порівнянними показниками. Аби забезпечити порівнянність досліджень, повторне дослідження проводять за єдиною програмою і інструментарієм.

Повторні дослідження, у свою чергу, діляться на трендові, панельні і лонгітюдні. Трендові дослідження здійснюються на аналогічних вибірках або в рамках єдиної генераль­ної сукупності з інтервалами в часі з метою вивчення змін на рівні певної групи. Розрізняють когортні тренди і історичні тренди.

Об'єктом когортних трендових досліджень є певна вікова група (когорта), яка залишається постій­ною під час досліджень. На різних етапах досліджень ви­бірка не обов'язково повинна складатися з одних і тих же індивідів, важливо лише, аби респонденти були представниками когорти, що вивчалася.

Об'єктом історичних трендових досліджень є певна вікова група, яка обстежується через певні проміжки часу. В цьому випадку постійною залишається вікова група, а когорта і час обстеження змінюються. Дані отримують при обстеженні сукупностей, що знаходяться в од­накових соціальних умовах.

Ні когортні, ні історичні тренди не дають можливості аналізувати індивідуальні долі людей, їх зміни у різних часових відрізках під впливом соціальних обставин. Для цього проводяться панельні і лонгітюдні дослідження.

Панельні дослідження мають два різновиди:

Перший – це обрання стабільної панелі респондентів. Тобто це дослідження одних і тих же осіб через однакові тимчасові інтервали. Частота повторнос­ті і загальна тривалість панельного дослідження можуть бути різними, часові інтервали між дослідженнями є похідними. У даному різновиді досліджень головним є, аби одні і ті ж особи досліджувалися по однаковій методиці.

Другий різновид панельних досліджень означає, що за постійний чинник обирається певна точка (територіальна панель), на якій через обрані інтервали часу здійснюється дослідження.

Близьким, але не тотожним до панельного дослідження є дослідження лонгітюдне.

У панельному дослідженні моменти кожного наступного обстеження встановлюються по зовнішніх для контингенту, що вивчається, чинниках (через певне число років, при здійсненні певних соціальних заходів). Якщо ж момен­ти повторного обстеження вибираються залежно від внутрішніх чинників розвитку сукупності, що вивчається, у міру досягнення нею певній стадії свого розвитку, то таке дослідження називається лонгітюдним. Якщо в панельному дослідженні об'єктом обстеження можуть бути представники будь-яких вікових груп, то в лонгітюдних дослідженнях вивчається тільки молодь як вікова група, що динамічно розвивається. Коректність лонгітюдного дослідження обумовлюється єдністю програми і інструментарію дослідження, збереженням вибірки в перебігу всього часу дослідження і відповідності цієї вибірки генеральній сукупності.

Повторні соціологічні дослідження при відповідній організаційній роботі дозволяють сформулювати нову форму здобуття соціальної інформації — соціальний моніторинг. Соціальний моніторинг є цілісною системою відстежування процесів, що відбуваються в суспільстві, на основі збору, зберігання і обробки інформації через певні проміжки часу. Теоретичне забезпечення системи моніторингу — це програма збору інформації, розробка форм пред’явлення і зберігання цієї інформації. Технічне забезпечення моніторингу — це різні мережі каналів зв’язку, що охоплюють всі об'єкти спостереження, крупний головний обчислювальний центр, пов'язаний з дрібнішими обчислювальними центрами на місцях. При моніторинговій системі дослідження, n правило, проводяться обов'язкові щомісячні обстеження експрес-опити по найбільш актуальних проблемах.

Залежно від масштабів також виділяють міжнародні, загальнонаціональні, регіональні, галузеві та локальні (точкові) дослідження.

******

Дата добавления: 2015-07-08