Відповідно до ділянок розрізняють основні зчленування вільної верхньої кінцівки — плечовий (articulatio humeri), ліктьовий (articulatio cubiti) і про- менезап’ястковий суглоби (articulatio radiocarpea).
Артеріальне кровопостачання верхньої кінцівки здійснюється підключичною артерією (а. subclavia), венозний відтік — в підключичну вену (v. subclavia).
Іннервація — з плечового сплетення (plexus brachialis).
Лімфовідтік в основному в пахвові лімфатичні вузли (nodi impha- tici axillares).
ПІДКЛЮЧИЧНА ДІЛЯНКА (REGIO INFRACLAVICULARIS)
Границі. Ділянку вгорі обмежує ключиця, внизу — горизонтальна лінія, яка проходить через III ребро (у жінок — верхній край молочної залози), зсередини — край грудини, ззовні — передній край дельтоподібного м’яза.
Шари. Шкіра з підшкірною клітковиною, поверхнева фасція, в якій можуть знаходитись потоншені волокна підшкірного м’яза шиї. Далі проходить грудна фасція (fascia pectoralis), яка утворює піхву для великого грудного м'яза (m. pectoralis major) і віддає відростки в товщу м’яза, поділяючи його на три частини: ключичну (pars сіа- vicularis), грудинно-реберну (pars ster- nocostalis) і черевну (pars abdominalis). Між великим грудним м’язом, ключицею (вгорі) і дельтоподібним м’язом ЗЗОВНІ знаходиться трикутної форми заглиблення (trigonum deltoideopectorale), в якому розміщується латеральна підшкірна вена руки (v. cephalica), що впадає в пахвову або підключичну вену (рис. 198).
За великим грудним м’язом у глибині розміщений малий грудний м’яз (m. pectoralis minor), міяс ними — невеликий шар пухкої клітковини, в якому знаходиться грудоакроміальна артерія (a. thoracoacromialis) з однойменною веною і медіальний та латеральний грудні нерви (пп. pectoralis medialis et lateralis) — гілки плечового сплетення. Поверх малого грудного м’яза лежить глибока фасція грудей, яка утворює його піхву і називається ключично-грудною фасцією (fascia clavipectoralis). Вона прикріпляється до ключиці, дзьобоподіб- ного відростка лопатки і до верхніх ребер. Між задньою поверхнею малого грудного м’яза і ключично-грудною фасцією утворюється глибокий субпек- торальний простір. Ключично-грудна фасція переходить в пахвову ямку, утворюючи зв’язку, що підтримує її (lig. suspensorium axillae).
У підключичній ділянці виділяють три трикутники, які проектуються на передню стінку пахвової ямки. Тут розміщений судинно-нервовий пучок
6 5 4 3 Рис. 198. Топографія підключичної ділянки: 1 — m. pect oral is minor; 2 — nn. thoracici; 3 — v. cephalica; 4 — a. axillaris; 5 — v. axillaris; 6 — rr. pectorales; 7 — clavicula; 8 — m. subelavius; 9 — plexus brachialis; 10 — a. thoracoacromialis; 11 — fascia clavipectoralis. |
верхньої кінцівки. Ключично-грудний трикутник (trigonum clavipectorale)
простягається від ключиці і підключичного м’яза (m. subclavius) до верх- - нього краю малого грудного м’яза. ' Грудний трикутник (trigonum pectorale) відповідає розміщенню малого грудного м’яза. Підгрудний трикутник (trigonum subpectorale) розміщений від нижнього краю малого грудного м’яза до нижнього вільного краю великого грудного м’яза.
У ключично-грудному трикутнику, частково позаду ключиці, знаходиться основний судинно-нервовий пучок верхньої кінцівки, представлений підключичною веною (v. subclavia) і артерією (а. subclavia), яка розміщена ла- теральніше вени, і плечовим сплетенням (plexus brachialis). Це сплетення знаходиться найбільш латерально і глибше судин і переходить в пахвову ділянку, розміщуючись в двох наступних трикутниках (trigonum pectorale і trigonum subpectorale) і зазнаючи змін у своїй топографії.
ДЕЛЬТОПОДІБНА ДІЛЯНКА (REGIO DELTOIDEA)
Дельтоподібна ділянка відповідає розміщенню дельтоподібного м’яза. Форма ділянки нагадує трикутник, обернений верхівкою вниз і латерально. За шкірою, підшкірною клітковиною і поверхневою фасцією йде дельтоподібна фасція, яка утворює піхву дельтоподібного м’яза і проникає вглиб між пучками його волокон. Під дельтоподібним м’язом знаходиться однойменний клітковинний простір (spatium subdeltoideum), в якому розміщується судинно-нервовий пучок, а також сухожилки м’язів, які прикріплюються до проксимального кінця плечової кістки. Основною судиною ділянки є задня артерія, що огинає плечову кістку (a. circumflexa humeri posterior), яка відходить від пахвової артерії (a. axillaris). Проникає артерія сюди через чотиристоронній отвір (fo- ramen quadrilaterum) разом з однойменною веною і пахвовим нервом (п. axillaris). Крім задньої артерії, що огинає плечову кістку, в піддельтовидному просторі проходить a. circumflexa humeri
anterior, яка огинає шийку плечової кістки і з’єднується з однойменною задньою артерією.
ПАХВОВА ДІЛЯНКА (REGIO AXILLARIS)
Пахвова ділянка нагадує піраміду, обернену верхівкою вверх і медіально, а широкою основою — вниз і латерально.
Границі. Передньою границею основи ділянки є нижній край великого грудного м’яза (m. pectoralis major), задньою — нижній край найширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi), медіальною і латеральною — умовні лінії, які з’єднують краї цих м’язів і проходять по грудній стінці та внутрішній поверхні плеча. Стінки пахвової ямки, яка розміщена в цій ділянці, складають спереду великий і малий грудні м’язи, ззаду — найширший м’яз спини, великий і малий круглі (m. teres major et m. teres minor), підлопатковий м’язи (m. subsca- pularis), медіально — латеральний бік грудної клітки до IV ребра з переднім зубчастим м’язом (m. serratus anterior), латерально — плечова кістка з дзьобо- плечовим м’язом (m. coracobrachialis), що покриває її, і короткою головкою двоголового м’яза плеча (caput breue m. bicipitis brachii).
Шари. Шкіра вкрита волоссям і містить велику кількість потових, сальних і апокринових залоз. При їх запаленні можуть виникати гідраденіт і фурункули. Підшкірна клітковина виражена слабко. Пахвова фасція (fascia axillaris) щільніша біля країв пахвової ямки і потоншена в центрі. Пахвова порожнина (cauum axillare) заповнена клітковиною, в якій розміщені судини, нерви та лімфатичні вузли.
Трикутники. Для точнішого описання топографії цих елементів пахвову ямку також ділять на три трикутники, про які згадувалось вище. В ключично- грудному трикутнику розміщується основний судинно-нервовий пучок, компоненти якого продовжуються і в грудний трикутник. В ньому найбільш медіально лежить пахвова вена і латерально від неї однойменна артерія. Підключична частина плечового сплетення розпадається на три пучки: медіальний (fasciculus medialis), латеральний (fasciculus lateralis) і задній (fasciculus posterior), які з трьох сторін — зсередини, ЗЗОВНІ і ззаду — оточують пахвову артерію. Медіальний пучок, таким чином, лежить між пахвовими артерією і веною. В грудному трикутнику від пахвової артерії відходить латеральна грудна артерія (а. thoracica lateralis). Тут розміщується і довгий грудний нерв (п. thoracicus longus), який виникає з надключичної частини плечового сплетення.
У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) найбільш медіально (як і в двох попередніх трикутниках) лежить пахвова вена, латеральніше від неї — пахвова артерія, а пучки плечового сплетення розпадаються на окремі нерви, які оточують а. axillaris з усіх боків. Спереду розміщується серединний нерв (п. medianus), що виникає двома корінцями від медіального і латерального пучків. Латерально від артерії лежить м’язово-шкірний нерв (п. musculocuta- neus), який бере початок від латерального пучка, після чого йде на плече, пронизуючи дзьобоплечовий м’яз. Медіально від артерії знаходиться ліктьовий нерв (п. ulnaris), медіальний шкірний нерв передпліччя (п. cutaneus antebrachii medialis) і медіальний шкірний нерв плеча (п. cutaneus brachii medialis). Ззаду від артерії проходить променевий нерв (п. radialis) і пахвовий. Це довгі нерви плечового сплетення, що йдуть на вільну верхню кінцівку. Короткі гілки сплетення (п. dorsalis scapulae, п. thoracicus lonqus, п. suprascapularis, zw. pectoralis medialis et lateralis, n. subclaviusy nn. subscapulares), а також n. axillaris, який є найтовщим нервом серед коротких гілок плечового сплетення, постачають м’язи пояса верхньої кінцівки і плечового суглоба.
Від пахвової артерії в підгрудному трикутнику відходять великі гілки: підлопаткова артерія (a. subscQpularis), яка розгалужується на грудоспинну артерію (a. thoracodorsalis) і артерію, що огинає лопатку (a. circumflexa scapulae), передня і задня артерії, що огинають плечову кістку.
На
м’яз а
лежать на рівні III ребра під краєм великого грудного м’яза). В деяких випадках він один уражається пухлиною (метастаз) і пальпується у вигляді великого рухомого або малорухомого вузла.
ЛОПАТКОВА ДІЛЯНКА (REGIO SCAPULARIS)
Місцеположення лопаткової ділянки відповідає лопатці. Шкіра товста, малорухома. Підшкірна клітковина виражена незначно і пронизана фіброзними волокнами. Поверхнева фасція щільна, дельтоподібна — тонка і покриває трапецієподібний і найширший м’язи спини. Глибока фасція має вигляд апоневроза. Вона прикріпляється до країв над- і під- остьової ямок і утворює разом з лопаткою остеофіброзні піхви для підостьово- го (т. infraspinatus) і надостьового м’язів (m. supraspinatus). Обидва м’язи крово- постачаються надлопатковою артерією (a. suprascapularis), яка відходить від щитошийного стовбура (truncus thyro- cervicalis), підключичної артерії. М’язи іннервуються надлопатковим нервом надключичної частини плечового сплетення. Слід відзначити, що спереду від лопатки знаходиться ямка, виповнена підлопатковим м’язом (m. subscapularis). Кровопостачання її здійснюється підлопатковою артерією (a. subscapularis), іннервація — однойменним нервом (п. subscapularis).
ПЛЕЧОВИЙ СУГЛОБ (ARTICULATIO HUMERI)
Плечовий суглоб утворений головкою плечової кістки (caput humeri) і суглобовою западиною лопатки (cavitas діе- noidalis scapulae) (рис. 200). По окружності западини розміщується хрящова суглобова губа (labrum glenoidale), яка збільшує об’єм западини і пом’якшує поштовхи від руху головки плечової кістки. Зверху над суглобом знаходиться склепіння (fornix), утворене дзьобопо- дібним і акроміальним відростками лопатки, між якими натягнута дзьобо- акроміальна зв’язка (lig. согасоасго- тіаіе). Суглобова капсула плечового суглоба прикріпляється на лопатці до кісткового краю суглобової западини і, охопивши головку плечової кістки, закінчується на анатомічній шийці її. Суглобе» у капсулу укріплюють кілька зв’язок. Основною є дзьобоплечова зв’язка (lig. coracohumerale), яка йде від основи дзьобоподібного відростка лопатки до великого горба плечової кістки. Інші суглобово-плечові зв’язки (Іідд. діепо- humerale) є ущільненими відділами суглобової капсули, які розміщені вгорі (lig. glenohumerale superius), зсередини (lig. glenohumerale medius) і знизу (lig. glenohumerale inferius) суглоба. Ці зв’язки прикріплюються, з одного боку, до анатомічної шийки плечової кістки, з другого — до суглобової губи.
Крім зв’язкового апарата плечовий суглоб укріплюють м’язи, що його оточують: спереду і медіально — m. subscapularis, m. coracobrachialis, коротка головка m. bicipitis brachii, m. pectoralis major; ззаду — m. supraspinatus, m. infraspinatus і m. teres minor; ззовні — m. deltoideus, під яким розміщується сухожилок довгої головки двоголового м’яза плеча. Нижньомедіальна ділянка суглобової капсули не укріплена м’язами, тому вивихи в плечовому суглобі найчастіше бувають в пахвову ямку (аксилярні вивихи).
Поблизу суглоба є синовіальні сумки (bursae synoviales): піддельтоподібна
сумка (bursa subdeltoidea) і підсухо- жилкова сумка підлопаткового м’яза (bursa subtendinea m. subscapularis), яка з’єднується з порожниною плечового суглоба і називається ще підлопатковим заворотом (recessus subscapularis). Крім цього завороту синовіальна мембрана утворює ще два випини, які розширюють порожнину суглоба: пахвовий заворот (recessus axillaris), що розміщується в нижньому відділі суглоба, і між- горбкову синовіальну піхву (:vagina synovialis intertubercularis), яка є синовіальною піхвою сухожилка довгої головки двоголового м’яза плеча. В місцях синовіальних заворотів суглобова капсула слабша і при гнійному запаленні плечового суглоба гній може прориватись в сусідні ділянки.
Кровопостачання плечового
Рис. 200. Топографія пояса верхньої кінцівки: і — facies costalis scapulae; 2 — bursa subtendinca; 3— m. subscapuiaris; 4,9 — capsula articulationis humeri; 5 — vagina synovialis intertubercularis; 6 — caput longum m. bicipitis brachii; 7 — humerus; 8 — bursa subdeltoidea; 10 — lig. coracoacromiale; 11 — processus coracoideus: 12—clavicula; 13 — lig. trapezoideum; 14 — lig. conoi- deum; 15 — m. supraspinatus; 16 — lig. transversum scapulae superius. |
|
суглоба — за рахунок a. circumflexa humeri anterior, a. circumflexa humeri posterior, a. thoracoacromialis (від a. axillaris). Венозний відтік—в однойменні вени, що впадають в v. axillaris.
Іннервація — за рахунок п. axillaris і п. supra scapular is.
ДІЛЯНКА ПЛЕЧА (REGIO BRACHII)
Границі. Верхня границя ділянки — лінія, що з’єднує на плечі нижні краї т. pectoralis major і m. latissimus dorsi, нижня — лінія, що проходить на два поперечних пальці вище над виростків плечової кістки. На шкірі біля внутрішнього і зовнішнього країв двоголового м’яза плеча видно дві борозни — sulcus bicipitalis medialis et lateralis. Вони відповідають границям між передньою і задньою групами м’язів плеча. Перша борозна глибша і служить ложем для судинно-нервового пучка.
Передня ділянка (regio brachii anterior). Шари. Шкіра тонка, рухома. Підшкірна клітковина з розміщеними в ній підшкірними судинами і нервами. В sulcus bicipitalis lateralis розміщена v. cephalica, яка впадає в пахвову вену (рис. 20І)ТВ sulcus bicipitalis medialis знаходиться медіальна підшкірна вена руки (v. basilica), яка впадає в плечову або пахвову вену. Вона йде разом з медіальним шкірним нервом передпліччя (п. cutaneus antebrachii medialis) у власному каналі, який утворений плечовою фасцією в середній третині плеча. Поверхнева і власна фасції. Піхва основного судинно-нервового пучка плеча, як показав M. І. Пирогов, відокремлена від цих поверхнево розміщених утворів. На медіальній поверхні плеча розміщуються гілки п. cutaneus brachii medialis і межреберно-плечового нерва (п. intercostobrachialis). З латерального боку лежить верхній латеральний шкірний нерв плеча (п. cutaneus brachii lateralis superior), який виникає з пахвового нерва. В нижній третині плеча розгалужується п. cutaneus brachii lateralis inferior (від променевого нерва).
Фасція плеча (fascia brachii) тонка, оточує м’язи плеча. З боків від неї вглиб до плечової кістки відходять дві міжм’я- зові перегородки (septa intermuscularia brachii mediale/laterale), які відділяють передню групу м’язів від задньої. На передній поверхні плеча розміщується група згиначів: m. biceps brachii, m. cora- cobrachiatiSy m. brachialis. Заднє м’язове ложе виповнене одним м’язом — m. tri- ceps brachii.
У передньому м’язовому ложі, в sulcus bicipitalis medialis, лежить основний судинно-нервовий пучок. Він представлений плечовою артерією, яка йде в супроводі двох однойменних вен, і серединним нервом (п. medianus). Серединний нерв, розміщуючись латерально від ар-
Рис. 201. Топографія пахвової ямки і передньої ділянки плеча: |
а— судинно-нервові утвори: 1 —tendo m. bicipitis brachii; 2— v. cephalica; 3— m. biceps brachii; 4— n. cutaneus antebrachii lateralis; 5 — aponeurosis m. bicipitis brachii, s. lacertus fibrosus; 6 — n. medianus; 7 — a. collateralis ulnaris inferior; 8 — septum intermusc ul are brachii; 9 — n. ulnaris; 10 — a. collateralis ulnaris superior; 11 —v. basilica; 12 — a. profunda brachii; 13 — a. bra- chialis; /4 — n. medianus; 15 — vv. brachiales; 16 — n. radialis; 17 — n. ulnaris; 18 — n. cutaneus antebrachii medialis; 19 — n. cutaneus brachii medialis; 20 — fasciculus posterior plexus brachialis; 21 — fasciculus medialis plexus brachialis; 22 — a. axillaris; 23 — fasciculus lateralis plexus brachialis; 24 — n. musculocutaneus; 6 — судини і нерви після видалення вен: 1 — m. deltoideus; 2 — m. coracobrachialis; 3 — n. musculocutaneus; 4 — m. biceps brachii; 5 — rr. musculares n. musculocutaneus; 6 — m. brachialis; 7 — a. brachialis; 8, 15 — n. medianus; 9 — epicondylus medialis; 10 — a. collateralis ulnaris inferior; 11 — caput mediale m. tricipitis brachii; 12 — a. collateralis ulnaris superior; 13 — n. ulnaris; 14 — a. profunda brachii; 16 — n. radialis; 17 — n. axillaris; 18 — a. axillaris.
Рис. 202. Топографія задньої ділянки плеча: |
а — після видалення поверхневих шарів: 1 —caput longum m. tricipitis brachii; 2— n. radialis; 3— a. profunda brachii; 4— a. brachialis; 5 — a. collateralis ulnaris inferior; 6 — n. ulnaris: 7 — rete articulare cubiti; 8 — epicondylus lateralis; 9 — a. collaleralis radialis; 10 — n. cutaneus antebrachii posterior; 11 —septum intermusculare brachii laterale; 12 — m. brachialis; 13 — n. cutaneus brachii posterior; 14 — m. deltoideus; 6 — після розсічення триголового м’яза: 1 — n. axillaris; 2 — a. circumflexa humeri posterior; З — n. cutaneus brachii posterior; 4 — a. brachialis; 5 — n. radialis; 6 — a. profunda brachii; 7 — a. collateralis ulnaris inferior; 8 — rete cubiti; 9 — n. ulnaris; 10—a. recurrens ulnaris; 11 —eprcondylus lateralis; 12 — n. musculocutaneus; 13—n. cutaneus antebrachii posterior; 14 — caput laterale m. tricipitis brachii.
Рис. 203. Поперечний розріз плеча: 1 — v. cephaiica; 2 — m. biceps brachii; 3 — ш. brachialis; 4 — humerus; 5— n. radialis; 6—a. profunda brachii; 7— caput laterale m. tricipitis brachii; 8 — caput longum m. tricipitis brachii; 9 — caput mediale m. tricipitis brachii; 10 — n. ulnaris et a. collateralis ulnaris superior; 11 — n. cutaneus antebrachii media lis; 12 v. basilica; 13 — n. medianus; /4 — a. brachialis; 15 — n. musculocutaneus. |
терії, в 85 % випадків у середній третині плеча перетинає її спереду, а в ділянці ліктьової ямки (fossa cubit і) медіально. Назовні від основного судинно- нервового пучка знаходиться м’язово- шкірний нерв. У верхній третині плеча він лежить між тп. coracobrachialis і короткою головкою т. biceps brachii, далі направляється ще латеральніше, розміщуючись біля латерального краю міжм’язової щілини між т. biceps brachii і т. brachialis. Досередини і дещо глибше від плечової артерії лежить ліктьовий нерв (п. ulnaris). В середній третині плеча він пронизує медіальну міжм’язову перегородку і в супроводі верхньої ліктьової колатеральної артерії (a. collateralis ulnaris superior) переходить в ложе т. triceps brachii, розміщуючись під плечовою фасцією.
Задня ділянка (regio brachii posterior). Шари. Шкіра товста, зв’язана з шаром підшкірної клітковини. Плечова фасція тонка, утворює заднє фасціальне ложе, яке обмежене плечовою фасцією і septum intermusculare mediale et laterale. В ньому розміщується триголовий м’яз плеча (рис. 202). Глибше цього м’яза лежить задній судинно-нервовий пучок. Він представлений глибокою артерією плеча (a. profunda brachii), яка є гілкою плечової артерії, двома однойменними венами і променевим нервом (п. radialis). У верхній третині пЛеча променевий нерв лежить в sulcus п. radialis, яка, покриваючись триголовим м’язом плеча, утворює канал (canalis humeromuscularis, s. canalis n. radialis, s. canalis spiralis) (рис. 203). Близьке розміщення n. radialis до плечової кістки під час проходження його в каналі потрібно враховувати при накладенні джгута, проведенні наркозу, при фіксації плеча до краю операційного стола, при переломах діафізу плечової кістки. Обігнувши кістку, нерв з’являється на латеральній поверхні плеча і, пронизавши septum intermusculare brachii lateraleу лягає в борозні між плечовим і плечопроменевим (m. brachiora- dialis) м’язами.
ДІЛЯНКА ЛІКТЯ (REGIO CUBITI)
Границі ділянки умовно визначаються на 3^—4 см вище і нижче лінії, яка з’єднує обидва надвиростки плечової кістки. Лініями, проведеними через надвиростки і які йдуть далі вздовж плеча і передпліччя, ділянка ділиться на передню і задню. В ліктьовій ділянці вільно можна прощупати зовнішні і внутрішні надвиростки плечової кістки, ззаду — ліктьовий відросток (olecranon). Конфігурація ділянки залежить від розміщення тут м’язів, їх сухожилків й інших компонентів, але більше всього від блоку плечової кістки (trochlea humeri).
Між внутрішнім надвиростком і ліктьовим відростком визначається довгасте поглиблення, в якому прощупується ліктьовий нерв. Зовні від ліктьового відростка в невеликій ямці можна прощупати головку променевої кістки. Обертові рухи головки можна визначити, виконуючи пронацію і супінацію передпліччя.
Ліктьова складка, яка розміщена на згинальній поверхні ділянки, знаходиться на 1,5—2 см вище лінії ліктьового суглоба, причому зовнішній надвиросток
Рис. 204. Топографія ліктьової ямки: 1 — m. biceps brachii; 2— a. brachialis; З— n. radialis; 4— m. brachioradialis; 5 — r. superficialis n. radialis; 6 — aponeurosis m. bicipitis brachii, s. lacertus fibrosus; 7 — r. profundus n. radialis; 8— tendc m. bicipitis brachii; 9 — a. radialis; 10— n. cutaneus antebrachii lateralis; 11 — m. supinator; 12 — m. pronator teres; 13 — a. recurrens ulnaris; /4 — a. ulnaris; 15 — epicondylus medialis; 16 — m. brachialis; 17 — n. ulnaris; 18 — a. collateralis ulnaris irtferior; 19 — n. medianus; 20 — septum intermusculare brachii mediale; 21—n. cutaneus antebrachii medialis; 22 — caput mediale m. tricipitis brachii. |
визначається приблизно на 1 cm, а внутрішній — на 2 cm вище суглобової лінії.
М’язи і їх сухожилки в ділянці ліктя утворюють підвищення і поглиблення. Спереду і по середині ліктьового згину виступає і добре прощупується сухожилок двоголового м’яза, який поступово розширюється догори. Біля внутрішнього краю цього м’яза можна прощупати пульс плечової артерії, яка тут розміщується на плечовому м’язі.
Передня ділянка (regio cubitalis anterior). Шари. Шкіра рухома, податлива, добре розтягується, особливо тонка на місці ліктьового згину і ліктьової ямки. В підшкірній клітковині розміщені поверхневі судини і нерви: латерально — v. cephalica, яка йде від зовнішнього краю передпліччя до sulcus bicipi- talis lateralis, а вздовж неї — n. cutaneus antebrachii lateralis, який є продовженням м’язово-шкірного нерва. V. basilisa йде від внутрішнього краю передпліччя через ліктьову ямку в напрямку sulcus bicipitalis medialis, а вздовж неї на передпліччя спускається п. cutaneus antebrachii medialis (рис. 204). Обидві поверхневі вени приблизно посередині ліктьового згину з’єднуються анастомозом (у вигляді літери И) — проміжною веною ліктя (v. intermedia cubiti). Ана-. стомоз може мати форму кута, оберненого до периферії своєю верхівкою, в яку вливається проміжна вена передпліччя (v. intermedia antebrachii). В таких випадках сторонами цього анастомотичного венозного кута будуть V. intermedia cephalica латерально і v. intermedia basilica медіально. Такі анастомози разом з основними поверхневими венами за формою нагадують літеру М. Поверхневі вени мають анастомози з глибокими венами кінцівки.
В поверхневих шарах передньої ліктьової ділянки зустрічається незначна кількість (1—3) лімфатичних вузликів.
Власна фасція є продовженням однойменної фасції з боку плеча. Внизу вона стає товстішою внаслідок приєднання додаткового сухожилка двоголового м’яза (aponeurosis m. bicipitis brachii), який розміщується косо і медіально від сухожилка цього м’яза. Власна фасція зрощена з виступаючими частинами кісток як передньої, так і задньої ділянок ліктя — з надвиростками, ліктьовим відростком, краєм ліктьової кістки.
М’язи розміщуються під власною фас цією трьома групами. Плечопроменевий м’яз (m. brachioradialis) і м’язи—розги- ^ начі кисті і пальців складають зовнішню групу, двоголовий м’яз плеча і плечовий м’яз — середню, а круглий пронатор і згиначі — внутрішню групу. Між цими групами м’язів і їх сухожилками є борозни.
Ліктьова ямка виповнена клітковиною, яка зв’язана з клітковиною між- м’язових просторів сусідніх ділянок (плеча і передпліччя), і клітковиною, що оточує судинно-нервові пучки цих ділянок. Такий зв’язок обумовлює хід і розповсюдження гнійних процесів. Під aponeurosis m. bicipitis brachii досередини від сухожилка двоголового м’яза роз- міщегіі плечова артерія (деякі автори називають цей відрізок артерії артерією ліктьового згину — a. cubitalis) з двома однойменними венами і серединним нервом. Серединний нерв поступово відходить від артерії медіально і, розміщуючись між головками т. pronator teres, направляється на передпліччя. В ліктьовій ямці плечова артерія ділиться на променеву (a. radialis) і ліктьову (а: иі- naris) артерії. Променева артерія, проходячи вниз, знаходиться над т. pronator teres і вступає в променеву борозну (sulcus radialis antebrachii) передпліччя. Ліктьова ж артерія нерідко відходить від плечової дугоподібно, невеликою опуклістю, оберненою в сторону ліктьової кістки. Вона йде під т. pronator teres вглиб, а далі розміщується між поверхневими і глибокими згиначами.
У межах цієї ділянки від променевої артерії відходить променева поворотна артерія (а. recurrens radialis), яка з’єднується з променевою колатеральною артерією (a. collâteralis radialis), що йде зверху, з плечової ділянки. Тут відходить і ліктьова поворотна артерія (а. recurrens ulnaris), яка з’єднується, в свою чергу, з аа. collateralis ulnaris, що йдуть зверху. Колатеральні і поворотні артерії утворюють сітку ліктьового суглоба — rete articular е cubit і (див. рис. 202). Променевий нерв, переходячи в передню ліктьову ділянку, спочатку знаходиться між плечопроменевим і плечовим м’язами, потім, розміщуючись більш поверхнево, ділиться на дві гілки — поверхневу і глибоку. Перша гілка йде досередини від т. brachioradialis в sulcus radialis antebrachii, розміщуючись разом з променевою артерією. Глибока гілка пронизує т. supinator і переходить на тил передпліччя, іннервуючи м’язи цієї ділянки. Біля біфуркації плечової артерії знаходиться кілька лімфатичних вузлів (nodi lymphatici cubitales), як’ приймають лімфу з глибоких лімфа тичних судин передпліччя і кисті.
Задня ділянка (regio cubitalis posterior). Шари. Шкіра тут товстіша, ніж спереду ліктя, але рухома. Гід- шкірна клітковина представлена тс лим шаром, але податлива і розтяжку. На рівні ліктьового відростка під шкірою знаходиться слизова сумка (bursa subcutanea olecrani).
Поверхнева фасція еластична і також добре розтяжна. Власна фасція, як зазначалось вище, щільно фіксована до кісткових виступів — надвиростків і краю ліктьової кістки.
До верхньозадньої поверхні ліктьового відростка прикріплюється сухожилок триголового м’яза плеча, під яким знаходиться його слизова сумка (bursa subtendinea m. tricipitis brachii). Ззовні вд ліктьового відростка розміщуються м’язи-розгиначі, які починаються від зовнішнього виростка: mm. extensor es carpi radialis long us et brevis, m. extensor digitorum/ m. extensor carpi ulnaris, m. anconeus (ліктьовий м’яз). Досередини від ліктьового відростка, тобто між ним і внутрішнім виростком плечової кістки, в sulcus ulnaris знаходиться ліктьовий нерв. Тут він покритий поверхневими шарами ділянки, в тому числі і власною фасцією, і, як уже зазначалось, легко прощупується.
Через щілину між двома головками (ліктьовою і плечовою) ліктьового згинача зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris) ліктьовий нерв направляється на передню ділянку передпліччя, розмішуючись далі в ліктьовій борозні (sulcus ulnaris antebrachii).
Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti). В утворенні ліктьового суглоба беруть участь три кістки: дистальний кінець плечової кістки і проксимальні кінці ліктьової та променевої кісток. Цей суглоб анатомічно є з’єднанням трьох суглобів: плечоліктьового, плечопроме- невого і променеліктьового (проксимального, тому що нижче на передпліччі є дистальний променеліктьовий суглоб). Ці суглоби, складаючи один спільний ліктьовий суглоб, мають спільні суглобові порожнину і капсулу. В перших двох суглобах відбувається згинання і розгинання передпліччя, в другому і третьому — пронація і супінація за рахунок обертального руху головки променевої кістки. Блоку, що є на внутрішній поверхні дистального кінця плечової кістки (trochlea humeri), відповідає на ліктьовій кістці блокова вирізка (іпсі- sura radialis), а головці, розміщеній на зовнішній поверхні цього кінця плечової кістки (capitulum humeri), відповідає на головці променевої кістки суглобова ямка (fovea articularis). Разом з тим на ліктьовій кістці знаходиться неглибока променева вирізка (incisura radialis), яка відповідає суглобовій окружності головки променевої кістки.
Суглобова капсула тонка, особливо ззаду, прикріпляється порівняльно високо вгорі над суглобовим хрящем блоку плечової кістки. Тому вінцева (fossa coronoidea), променева ямки (fossa radialis) і ямка ліктьового відростка (fossa olecrani) є внутрішньосуглобовими утворами. Що ж торкається латерального і медіального надвиростків плечової кістки, то вони знаходяться поза суглобовою порожниною, від них починаються м’язи передпліччя. Внизу, тобто вже на кістках передпліччя, суглобова капсула фіксована нижче краю суглобового хряща на вінцевому відростку ліктьової кістки (processus coronoideus), біля краю блокової вирізки на ліктьовому відростку цієї кістки (оіесгапоп) і шийці променевої кістки дистальніше кільцевої зв’язки її (lig. anulare radii). Ця зв’язка, охоплюючи головку і шийку промене- невої кістки і прикріпляючись до країв променевої вирізки ліктьової кістки, укріплює суглобову капсулу. Крім того, її укріплюють колатеральні зв’язки: lig. collatérale ulnare, яка йде від внутрішнього надвиростка плечової кістки до медіального краю блокової вирізки ліктьової кістки, і lig. collatérale radiale, що простягається від зовнішнього надвиростка плечової кістки до ліктьової.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 25 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
