|
правило, не сполучаються між собою (крім рідких винятків), а також з піхвами сухожилків згиначів II, III і IV пальців. Цими топографічними особливостями пояснюється розповсюдження запальних процесів обома синовіальними мішками проксимально в ділянку передпліччя і, зокрема, в його клітковинний простір.
Синовіальна мембрана, що утворює піхву сухожилка, складається з двох листків — парієтального (перитенди- ній), який вистеляє стінки фіброзних каналів, і вісцерального (епітендиній), який вистеляє сам сухожилок. Біля місця переходу парієтального листка в вісцеральний утворюється брижа сухожилка (мезотендиній), якою до сухожилка проникає клітковина з судинами і нерви. На пальцях кисті є значні ділянки сухожилка, де мезотендиній дуже вузький і має вигляд вуздечок (vincula tendinum).
Тильні поверхні пальців (facies digitales dorsales). Шари. Шкіра значно тонша, ніж на долонній поверхні, вкрита рідким, коротким волоссям, головним чином на проксимальних фалангах, де вона найбільш рухома і має сальні залози. Підшкірна фасція пухка, розтяжна, містить невеликий шар жиру. Тут проходять судини і нерви, а саме: дві тильні пальцьові артерії (аа. digitales dorsales), які відходять від кожної а. іп- terossea dorsalis і доходять до середньої фаланги по краях пальців. Вени, як правило, не розміщуються паралельно артеріальним стовбурам, а утворюють сплетення. Нервові стовбури розташовані майже паралельно артеріям і частіше з внутрішнього їх боку. При цьому, як правило, п’ять стовбурів виникають з тильних пальцьових нервів променевого нерва, п’ять інших — з таких же гілок ліктьового нерва і іннервують відповідно по два з половиною пальця. Ці нерви досягають в основному лише середньої фаланги пальців. Тильні поверхні дистальних фаланг цих пальців одержують іннервацію від долонних нервів (за винятком мізинця).
На тильній поверхні пальців сухожилки м’язів-розгиначів утворюють сухожилкові розтягнення на кожному пальці — пальцьові апоневрози. Вони діляться на три ніжки, причому середня ніжка прикріпляється до основи середньої ж фаланги, а бокові йдуть до периферії і прикріплюються до основи дистальної фаланги.
,16 |
ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ РОЗДІЛНИЖНЬОЇ КІНЦІВКИ
Нижня кінцівка складається з пояса нижньої кінцівки і вільної нижньої кінцівки. Пояс нижньої кінцівки є фіксованою частиною і охоплює сідничну ділянку (regio дlutea).
Г р а н и ц і нижньої кінцівки умовно проходять через пахвинну складку спереду і клубовий гребінь ззаду. Точною границею нижньої кінцівки спереду є лінія, проведена від spina iliaca anterior superior до tuberculum pubicum. На протязі вільної нижньої кінцівки виділяють такі ділянки: стегна (regiones femoris) (передня і задня ділянки), коліна (regiones genu) (передня і задня ділянки), гомілки (regiones cruris) (передня і задня ділянки), гомілково-стоп - ні (regiones talocruralis) (передня і задня ділянки), стопи (regiones pedis) (тил, підошва, пальці, п’яткова ділянка).
Кровопостачання нижньої кінцівки здійснюється в основному стегновою артерією. Відтік венозної крові відбувається через поверхневі та глибокі вени в v. femoralis.
Іннервація всіх тканин нижньої кінцівки здійснюється гілками поперекового і крижового сплетень.
Лімфовідтік — в поверхневі і глибокі пахвинні лімфатичні вузли.
У практичній роботі певне значення надається відносній і абсолютній довжині кінцівки. Відносна довжина нижньої кінцівки визначається відстанню від верхньої передньої клубової ості до нижнього краю медіальної кісточки (щиколотки) великогомілкової кістки. Цей покажчик важливий при вивихах у кульшовому суглобі і переломах довгих трубчастих кісток, тому що він у цих випадках змінюється. Абсолютна довжина вільної нижньої кінцівки визначається відстанню від верхівки великого вертлюга стегнової кістки до нижнього краю медіальної кісточки. При вивихах у кульшовому суглобі абсолютна довжина нижньої кінцівки залишається незмінною, однак вона зменшується при переломах стегнової кістки та гомілки.
СІДНИЧ^ДІЛЯНКА (REGIO GLUTEA)
Границі: верхня проходить через
клубовий гребінь, нижня — через сідничну складку, внутрішня — через серединну лінію крижової і куприкової кісток, зовнішня — через лінію, проведену від передньої верхньої клубової ості до великого вертлюга стегнової кістки.
Найбільш помітними кістковими орієнтирами ділянки є верхня задня клубова ость, сідничний горб і великий вертлюг стегнової кістки.
U1 а р и. Шкіра сідничної ділянки товста, має багато сальних залоз, за допомогою сполучнотканинних перемичок з’єднується з підлеглою фасцією. Підшкірна клітковина добре виражена і складається л поверхневого і глибокого шарів. Глибокий шар переходить у клітковину поперекової ділянки. У верхньому відділі сідничної ділянки скупчення клітковини називається massa adiposa lumboglutealis. У клітковині розміщені розгалуження сідничної артерії і нервів (пп. clunium superior es, mediiy inferiores) (рис. 210).
Власна фасція є щільною пластинкою, яка містить сполучнотканинні волокна. Вона продовжується вгору в грудопо- перекову фасцію, а вниз переходить у широку фасцію стегна (fascia lata).
Відростки власної фасції ділять великий сідничний м’яз на окремі м’язові пучки, що сприяє обмеженню нагнійних процесів (інфільтрат, абсцес) у м’язі.
М’язи сідничної ділянки розміщені в три шари: поверхнево лежить великий сідничний м'яз, у середньому шарі зверху донизу — середній сідничний, грушовидний, внутрішній затульний, верхній і нижній близнюкові та квадратний м’язи стегна, в глибокому шарі вгорі — малий сідничний, внизу — зовнішній затульний м’язи.
Великий сідничний м’яз (m. gluteus maximus) починається від крижової кістки і медіальної поверхні клубового гребеня, направляється назовні, вниз і прикріпляється до сідничної горбистості (tuberositas glutea) стегнової кістки (рис. 211). Над великим вертлюгом стегнової кістки під сухожилком великого сідничного м’яза розміщується вертлюжна сумка великого сідничного м’яза (bursa trochanterica m. д lut ei maximi), над сухожилком — підшкірна вертлюжна сумка (bursa subcutanea trochanterica).
Середній сідничний м’яз (m. gluteus medius) виступає з-під верхнього краю великого сідничного м’яза і направляється до зовнішньої поверхні великого вертлюга. Біля нижнього краю середнього сідничного м’яза розміщується грушовидний м’яз (m. piriformik), який має горизонтальний напрямок. Він направляється від передньої поверхні крижової кістки через великий сідничний отвір (foramen is- chiadicum major) до верхівки великого вертлюга стегнової кістки. Проходячи через великий сідничний отвір, грушовидний м’яз розділяє останній на над- грушовидний (foramen suprapiriforme) і підгрушовидний (foramen infrapiri forme) отвори. Біля нижнього краю грушовидного м’яза розміщується сухожилок внутрішнього затульно- го м’яза (m. obturatorius internus), вище якого проходять волокна верхнього близнюкового м’яза (m. gemellus superior, який починається від spina ischiadica), нижче — волокна нижнього близнюкового м'яза (m. gemellus inferior, який почи-
Рис. 210. Поверхневі судини і нерви сідничної ділянки та задньої ділянки стегна: 1 —v. saphena parva; 2— v. saphena magna; 3— n. cutaneus femoris posterior; 4 — rr. cutanei n. obturatorii; 5 — nn. clunium inferiores; 6 — nn. clunium medii; 7 — nn. clunium superiores; 8—rr. cutanei laterale n. iliohypogastrici; 9— n. cutaneus femoris lateralis; 10 — n. cutaneus femoris posterior. |
нається від сідничного горба). Волокна внутрішнього затульного м’яза починаються від внутрішніх поверхонь тазової кістки і затульної перетинки, кон- вергують назовні і переходять в сухожилок, який через малий сідничний отвір виходить в сідничну ділянку, прикріплюючись до вертлюжної ямки (fossa trochanterica) стегнової кістки. Біля нижнього краю нижнього близнюкового м’яза розміщується квадратний м’яз стегна (m. quadratus femo-
Рис. 211. Топографія сідничної ділянки: v- |
1 — ш. gluteus medius; 2 — m. gemellus superior; 3 — щ. oBtu^atorius internus; 4 — trochanter major; 5 — m. gemellus inferior; 6 — m. gluteus maximus; 7 — m. quadratus femoris; 8 — bursa trochanterica m. glutei maximi; 9 — m. adductor magnus; 10 — a. perforans; 11—m. semimembranosus: 12 — m. biceps femoris; 13 — m. semitendinosus; 14 — tuber ischiadicum; 15 — n. ischiadicus; 16 — n. eutaneus temoris posterior; 17 — lig. sacrotuberale; 18 — a. comitans n. ischiadici; 19 — n. pudendus; 20 —* a. pudenda interna; 21 — a. glutea inferior; 22 — n. gluteus inferior; 23 — in. piriformis; 24 — a. glutea superior; 25 — n. gluteus superior; 26 — m. gluteus maximus; 27 — m. gluteus minimus.
ris)у який починається від сідничного горба і прикріплюється до міжвертлюж- ного гребеня.
Зовнішній затульний м’яз (т. obturatorius externus) починається на зовнішній поверхні затульної перетинки, огинає знизу кульшовий суглоб і фіксується до вертлюжної ямки. Малий сідничний м’яз (т. gluteus minimus) починається від зовнішньої поверхні крила клубової кістки і прикріплюється до передньої поверхні великого вертлюга. Разом з середнім сідничним м’язом знаходиться в загальному замкненому кістково-фіброзному клітковинному просторі. Потужний м’язовий шар сідничної ділянки утруднює хірургічні втручання через велику глибину рани та сильну кровотечу.
Судини та нерви сідничної ділянки виходять з порожнини малого таза через над- і підгрушовидні отвори. Через над- грушовидний отвір проходить верхній сідничний судинно-нервовий пучок, через підгрупіовидний — нижній, а також внутрішні статеві судини, статевий, сідничний і задній шкірний нерви стегна.
Верхня сіднична артерія (a. glutea superior) дуже коротка, але більшого діаметра, ніж нижня. Біля верхнього краю великої сідничної вирізки (іпсі- sura ischiadica major) вона фіксована фасцією до кістки, гілки її оточені венозним сплетенням. Артерія ділиться на поверхневу і глибоку гілки, які кровопостачають великий, середній і малий сідничні м’язи, а також інші м’язи середнього і глибокого шарів ділянки. Глибока гілка з’єднується з гілками нивкньої сідничної артерії. Оскільки верхня сіднична артерія фіксована фас- ціальною піхвою до краю сідничного отвору, при пораненні вона зяє і, скорочуючись, переміщується в боковий клітковинний простір малого таза. Через великий шар м’язів сідничної ділянки кровотечу з цієї артерії зупинити дуже важко і доводиться перев’язувати задній стовбур внутрішньої клубової артерії або навіть саму артерію. Верхній сідничний нерв (п. gluteus superior) розміщений ззовні від судин і проходить між середнім і малим сідничними м’язами.
Нижня сіднична артерія (a. glutea inferior) значно меншого діаметра, ніж верхня, оточена гілками однойменної вени і нижнього сідничного нерва (п. gluteus inferior). Ззовні від нижнього сідничного судинно-нервового пучка розміщується сідничний нерв, а досередини від нього — а. et v. pudenda interna і п. pudendus. Гілки нижньої сідничної артерії і нижнього сідничного нерва проникають в товщу великого сідничного м’яза.
Внутрішні статеві артерія і вена, а також п. pudendus виходять з малого таза через підгрушовидний отвір біля його внутрішнього краю і, обігнувши lig. sac- rospinale, через малий сідничний отвір знову проникають в таз. Біля зовнішньої стінки сіднично-прямокишкової ямки, яка складається з внутрішнього затуль- ного м’яза і його фасції, статевий судинно-нервовий пучок проходить у каналі, утвореному дублікатурою фасції внутрішнього затульного м’яза — canalis pu- dendalis (Олкока канал).
Сідничний нерв (п. ischiadicus) в під- грушовидному отворі розміщується найбільш латерально. Через внутрішній край його проходить задній шкірний нерв стегна (п. cutaneus femoris posterior) і артерія, що супроводить сідничний нерв {a. comitans nervi ischiadici) і відходить від нижньої сідничної артерії. Сідничний нерв біля нижнього краю великого сідничного м’яза прикритий лише листком широкої фасції стегна і розміщується поверхнево.
КУЛЬШОВИЙ СУГЛОБ (ARTICULАТЮ COXAE)
Кульшовий суглоб має горіхоподібну конфігурацію. Більше половини головки стегнової кістки розміщується в кульшовій западині і охоплено її кульшовою губою (labrum acetabularе).
Суглобова капсула прикріплюється по краю кульшової западини тазової кістки так, що хрящова кульшова губа знаходиться в порожнині суглоба. На шийці стегнової кістки спереду капсула прикріплюється по міжвертлюжній лінії, ззаду — медіальніше міжвертлюжного гребеня. Таким чином, передня поверхня шийки стегна майже повністю знаходиться в суглобовій порожнині; на задній поверхні капсула покриває майже половину шийки стегна.
Розрізняють поза- і внутрішньосугло- бові зв’язки кульшового суглоба. До впутріитьосуглобових зв’язок відноситься зв’язка головки стегна (lig. capitis femoris), яка натягнена між вирізкою кульшової западини і ямкою головки стегнової кістки (fovea capitis ossis femoris). Зв’язка оточена синовіальною мембраною і є амортизатором, який попереджає переломи кульшової западини. Через зв’язку проходить гілка затуль- ної артерії, яка бере участь у кровопостачанні головки стегнової кістки.
Позасуглобові зв’язки кульшового суглоба утворюють фіброзне кільце капсули. Наймогутніша зв’язка — клубово- стегнова (lig. iliofemorale) — починається від нижньої передньої клубової ості і прикріплюється біля медіальної і передньої поверхні великого вертлюга на міжвертлюжній лінії, досягаючи малого вертлюга стегнової кістки. Її ширина досягає 8 см, товщина 8 мм.
Досередини від попередньої розміщується лобково-стегнова зв’язка (lig. pubo- femorale). Вона починається від нижньої гілки лобкової кістки, направляється до малого вертлюга і вплітається в колову зону (zona orbicularis), яка складає основу фіброзного кільця сумки кульшового суглоба. Пучки волокон колової зони розміщуються циркулярно, фіксуються до передньої нижньої клубової ості і з’єднуються з прилеглими ділянками тазових кісток за допомогою лобково- стегнової і сіднично-стегнової (lig. is- chiofemorale) зв’язок.
Слабкі місця капсули кульшового суглоба знаходяться між його зв’язками, що має значення в розповсюдженні нагнійних процесів суглоба (коксити). Між клубово- і лобково-стегновими зв’язками є переднє слабке місце. Якщо гнійник прориває через цю ділянку капсули, він розповсюджується у фасціаль не ложе клубово-поперекового м’яза, в клубово-гребінцевий м’язовий футдяр (bursa iliopectinea), де біля малбго вертлюга стегнової кістки утворюються натьоки. В 10 % випадків порожнина суглоба сполучається з синовіальною сумкою, розміщеною між суглобовою сумкою і фасціальним футляром клубово-поперекового м’яза.
Друге слабке місце суглоба знахо- дитій^гу ділянці задньонижньої поверхні шийки стегнової кістки, під нижнім краєм сіднично-стегнової зв’язки, яка починається від сідничного горба, зад- ньонижнього краю кульшової западини і прикріплюється до вертлюжної ямки. Тут фіброзний шар капсули пухко зв’язаний з шийкою стегнової кістки і через нього випинається синовіальна кишеня, під якою розміщується зовнішній затульний м’яз. У разі прориву цієї кишені гнійні затьоки з суглобової порожнини розповсюджуються через футляр зовнішнього затульного м’яза на медіальну поверхню стегна, а звідси через затульний канал — в порожнину малого таза, за ходом зовнішнього затульного м’яза і внутрішніх судин, що огинають стегнову кістку, в сідничну ділянку. Через нижній край великого сідничного м’яза гній може переходить на задню ділянку стегна.
Кульшовий суглоб кровопоста- чається rete articulare, яка утворюється гілками медіальної і латеральної артерій, що огинають стегнову кістку (аа. circumflexa femoris medialis et lateralis) (від глибокої артерії стегна), та затульної артерії (a. obturatoria). Венозний відтік відбувається в глибокі вени стегна і таза. Суглобову капсулу іннерву ють nn. obturatorius, femoralis et ischiadicus.
ДІЛЯНКА СТЕГНА (REGIO FEMORIS)
Передня ділянка (regio femoris anterior). Г p a h и ц і. Передня ділянка стегна обмежена вгорі пахвинною зв’язкою, натягнутою між передньою верхньою клубовою остю і лобковим горбком, внизу — горизонтальною лінією, проведеною на 2 поперечних пальця вище надколінка, зовні — лінією, проведеною від передньої верхньої клубової ості до латерального виростка стегнової кістки, зсередини — лінією від лобкового симфізу до медіального виростка стегнової кістки. Між пахвинною зв’язкою і кістками таза знаходиться судинна (Іасипа vasorum) і м’язова (Іасипа musculorum) лакуни. Зовні розміщується більша м’язова лакуна, яка відділена від медіально розміщеної судинної лакуни сухожил- ковою клубово-гребінцевою дугою (аг eus iliopectineus), що йде від пахвинної зв’язки до гребеня лобкової кістки. Через м’язову лакуну проходить т. іііор- soas і п. femoris (рис. 212). Судинна лакуна пропускає стегнові артерію і вену.
Стегнові судини проектуються посередині пахвинної зв’язки, стегнове кільце відповідає медіальній частині судинної лакуни. Стегнова артерія на протязі стегна проектується на лінії Кена, проведеній від середини пахвинної зв’язки до медіального надвиростка стегнової кістки при дещо зігнутій в колінному та кульшовому суглобах і ротованій назовні нижній кінцівці. Стегнова вена під пахвинною зв’язкою розміщується всередині, стегновий нерв — назовні від стегнової артерії. Паралельно пахвинній зв’язці знаходяться поверхневі пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphatici inguinales superficiales), які поділяються на верхньомедіальні, верхньолатерельні та нижні.
У передній ділянці стегна виділяють важливі в практичному відношенні анатомічні утвори: стегновий (скарпівський) трикутник, стегновий, затульний та привідний канали.
Стегновий трикутник (trigonum femo- rale) медіально обмежений довгим привідним м’язом, зовні — кравецьким м’язом, вгорі — пахвинною зв’язкою. Висота стегнового трикутника становить 20 см. Дном його є глибокий малий стегновий трикутник, або ямка (fossa iliopectinea), стінки якої зовні складають клубово-поперековий, зсередини — гребінцевий м’язи.
Шари. Шкіра в ділянці стегнового трикутника тонка, рухлива. В підшкірній клітковині трикутника знаходяться поверхневі кровоносні судини, лімфатичні вузли, шкірні нерви. Поверхневі артерії, які відходять від а. femoralis, проходять через решітчасту пластинку широкої фасції стегна в ділянці під-
Рис. 212. Поверхневі судини і нерви передньої ділянки стегна: I — а. femoralis; 2 — v. femoralis; З — n. iliohypogastricus; 4 — r. cutaneus anterior n. iliohypogastrici; 5 — hiatus saphenus; 6 — a. et v. pudenda externa; 7, 10 — v. saphena magna; 8 — rr. cutanei anteriores n. femoralis; 9 — r. cutaneus n. obturatorii; II — r. infrapatellaris n. sapheni; 12 — rete patellae; 13 — a. et v. circumflexa ilium superficialis; 14 — r. femoralis n. genitofe- moralis; 15 — n. cutaneus femoris lateralis; 16 — a. ct v. epigast- rica superficialis. |
шкірного отвору (hiatus saphenus) (рис. 213). Поверхнева надчеревна артерія (а. epigastrica superficialis) направляється в підшкірній клітковині передньої стінки живота до пупка, поверхнева артерія, що огинає клубову кістку (а. circumflexa ilium super fi- сialis),— від підшкірного отвору паралельно пахвинній зв’язці до передньої
Рис. 213. Топографія передньої ділянки стегна:
а — до пересічення кравецького та гребінцевого м’язів: 1 — m. pectineus; 2 — v. saphena magna; З — v. femoralis; 4 —m. adductor longus; 5 — m. gracilis; 6 — r. articularis a. genus descendens; 7 — m. vastus medialis; 8 — m. vastus lateralis; 9 — m. sartorius; 10 — m. rectus femoris; // — a. femoralis; 12 — a. profunda femoris; 13, 16 — n. femoralis; 14 —a. circumflexa ilium profunda; 15 — lig. inguinale; 17 — a. iliaca externa; 18 — v. iliaca externa; 19 — a. iliaca interna; б — після пересічення м’язів:' 1 — n. obturatorius; 2 — a. iliaca externa; 3 — a. obturatoria et n. obturatorius; 4 — a. circumflexa femoris medialis et m. pectineus; 5 — n. adductor longus; 6 — v. femoralis; 7 — a. femoralis; 8,9 — n. saphenus; 10 — r. articularis a. genus descendens; 11 — m. vastus medialis; 12 — canalis adductorius; 13 — r. muscularis n. femoralis; 14 — m. rectus femoris; 15 — r. descendens a. circumflexae femoris lateralis; 16 — a. profunda femoris; 17 — r. ascendens a. circumflexae femoris lateralis; 18 — n. femoralis; 19 — m. iliopsoas.
верхньої клубової ості. Зовнішні статеві артерії (аа. pudendae externae), їх частіше дві, йдуть в медіальному напрямку, розміщуючись спереду від стегнової вени, вище або нижче місця впадання в неї великої підшкірної вени (v. saphena magna). Ця вена є важливим орієнтиром в підшкірній клітковині під час оперативних втручань у ділянці стегнового трикутника.
Вийшовши з судинної лакуни, розгалужується стегнова гілка статево- стегнового нерва (п. genitofemoralis), що іннервує шкіру на медіальній поверхні пахвинної зв’язки. Нижче і зсередини від верхньої передньої клубової ості, пронизуючи широку фасцію, проходить латеральний шкірний нерв стегна (п. cutaneus femoris lateralis). Вздовж внутрішнього краю кравецького м’яза під шкіру виходять передні шкірні гілки, які відходять від стегнового нерва. На внутрішній поверхні стегна розміщується шкірна гілка затульного нерва, що доходить до колінного суглоба.
Поверхневі пахвинні лімфатичні вузли, які розміщуються в підшкірній клітковині паралельно пахвинній зв’язці, приймають лімфу від нижніх відділів передньої стінки живота, зовнішніх статевих органів, шкіри промежини, поперекової і сідничної ділянок, а також від шкіри і фас цій нижньої кінцівки. Із поверхневих вузлів лімфа відтікає в глибокі пахвинні вузли, які розміщені під поверхневим листком широкої фасції стегна, навколо стегнової артерії. Звідси лімфа відтікає до зовнішніх клубових лімфатичних вузлів (nodi lymphatic і iliac і externi), які розташовані навколо зовнішньої клубової артерії.
Широка фасція стегна (fascia lata) зовні, на бічній поверхні стегна, дуже ущільнена за рахунок сухожилкових пучків великого сідничного м’яза і м’яза- напружувача широкої фасції (m. tensor fasciae latae). Ця ділянка фасції називається клубово-великогомілковим трактом (tractus iliotibialis). Широка фасція віддає внутрішню і зовнішню фіброзні перегородки, які прикріплюються до шорсткої лінії стегна (Ііпеа aspera) і утворюють внутрішній, передній і задній м’язові футляри. Внутріш
ній футляр містить привідні м’язи, передній — чотириголовий м’яз стегна (m. quadriceps femoris), задній — згиначі гомілки. Крім того, широка фасція утворює футляри для окремих м’язів стегна: кравецького (m. sartorius), довгого привідного (m. adductor long us тонкого (m. gracilis) і напружувачЦ широкої фасції. ^
Широка фасція в ділянці стегнового трикутника, біля внутрішнього краю кравецького м’яза, розщеплюється на поверхневий та глибокий листки. Глибокий листок розміщується під стегновими судинами, покриваючи гребінцевий і клубово-поперековий м’язи. Поверхневий листок фасції лежить спереду стегнових судин і вгорі з’єднується з пахвинною зв’язкою. Ця пластинка щільна, спереду стегнової артерії утворює серповидний край (margo falciformis). Спереду стегнової вени поверхневий листок широкої фасції потоншений, через нього проходить велика кількість дрібних артеріальних, венозних і лімфатичних судин, утворюючи решітчасту фасцію (fascia cribrosja). Серповидний край поверхневого листка фасції має верхній і нижній роги (cornu superius et cornu inferius). Верхній ріг вплітається в пахвинну зв’язку, нижній з’єднується з глибоким листком широкої фасції над гребінцевим м’язом. Через нижній ріг перегинається v. saphena magna, яка впадає в v. femoralis. Місце впадання називається підшкірним отвором.
Між поверхневим ііглибоким листком широкої фасції, як зазначалося вище, розміщуються стегнові артерія і вена. Стегнова артерія (а. femoralis), діаметром 1—1,2 см, виходить в стегновий трикутник із судинної лакуни, розміщуючись дещо медіальніше від середини пахвинної зв’язки. В цьому місці артерію при пошкодженні притискають до лобкової кістки, тут проводять її пункцію і катетеризацію. Досередини від артерії в одній фасціальній піхві проходить стегнова вена. В міру наближення до верхівки стегнового трикутника вена переміщується до задньої стінки артерії.
Стегновий нерв розміщується зовні від артерії і відділений від неї клубово- гребінцевою дугою та фасцією клубово-
7 6 5 Рис. 214. Топографія стегнового каналу: і — linea terminalis; 2 — anulus femoralis; З — lig. lacunare; 4 — tuberculum pubicum; 5 — v. saphena magna; 6 — margo falciformis; 7 — m. sartorius; 8 — v. femoralis; 9 — a. femoralis; 10— arcus iliopectineus; 11—lig. inguinale; 12 — spina iliaca anterior superior; 13 — n. femoralis; /4 — m. iliacus; 15—m. psoas major. |
поперекового м'яза. Нерв, вийшовши з м'язової лакуни і пройшовши близько З см, розпадається на свої кінцеві гілки. Його шкірні гілки проривають широку фасцію і біля внутрішнього краю кравецького м'яза виходять під шкіру. Глибокі гілки, перехрещуючись з гілками латеральної артерії, що огинає стегнову кістку, направляються до чотириголового і гребінцевого м’язів, які вони ін-, нервують.
Глибока артерія стегна (a. profunda femoris) — це значний стовбур, який відходить від стегнової артерії нижче пахвинної зв'язки на 4—6 см. Іноді він відходить від останньої високо на рівні пахвинної зв’язки. Глибока артерія стегна проходить біля задньозовнішньої стінки стегнової артерії і поступово відхиляється від неї назад і зовні, роз міщуючись в нижніх відділах стегна.
Від глибокої артерії стегна відходять медіальна і латеральна артерії, що огинають стегнову кістку. Вони дають висхідні і низхідні гілки, які сполучаються з сідничними, затульною і нижньою надчеревною артеріями. Від глибокої артерії стегна відходять також пронизуючі артерії. Перша пронизуюча артерія відходить на рівні малого вертлюга стегнової кістки або сідничної складки, друга та третя — на кожні 6 см нижче від попередньої. Пронизуючі артерії проникають в задню ділянку ^стегна через отвори в сухожилках привідних м'язів. Зовнішня оболонка їх зрощена з краями цих отворів, що обумовлює зіяння артерій при пораненнях. Артерії часто пошкоджуються при переломах стегнової кістки і тоді гематоми, наростаючи, розповсюджуються в підколінну ямку.
Внизу стегновий трикутник переходить в sulcus femoralis anterior, яка зсередини обмежена привідними м'язами, ззовні — чотириголовим м'язом стегна.
Стегновий канал (canalis femoralis). Простір між пахвинною зв'язкою, яка прикріплюється до лобкового горбка, і гребенем лобкової кістки виповнений лакунарною зв'язкою (lig. lacunare). Внутрішня третина судинної лакуни, яка відповідає проміжку між стегновою веною і лакунарною зв'язкою і виповнена пухкою клітковиною та лімфатичним вузлом Розенмюллера—Пирогова, називається стегновий кільцем (anulus femoralis). Цей проміжок набагато ширший у жінок (до 1,8 см) в зв’язку з тим, що жіночий таз значно ширший від чоловічого. Через нього можуть випинатися стегнові грижі, утворюючи на своєму шляху стегновий канал.
У практичній медицині стегнове кільце називають ще глибоким отвором стегнового каналу. Воно обмежене спереду і вгорі пахвинною зв'язкою, ззаду і внизу — гребінцевою зв’язкою (lig. pectined- Іе), зовні — піхвою стегнової вени, зсередини — лакунарною зв’язкою (рис. 214). З боку черевної порожнини це кільце прикрите поперечною фасцією. Поверхневе стегнове кільце відповідає hiatus saphenus і прикрите решітчастою фасцією. Довжина каналу залежить від ширини верхнього рога широкої фасції стегна і становить від 1 до 3 см. Стегновий канал має три стінки: передню і задню, утворені поверхневим і глибоким листками fascia lataf і медіальну — стегновою веною.
Глибоке стегнове кільце іноді оточене судинами. Це спостерігається в 25 % випадків при відходженні затульної артерії від нижньої надчеревної артерії (звичайно а. obturatoria відходить від внутрішньої клубової артерії). Тоді зовні від шийки грижового мішка проходить стегнова вена, вище і зсередини — за- тульна артерія разом з лобковою гілкою нижньої надчеревної артерії, яка йде по задній поверхні лакунарної зв’язки. Таке розміщення судин одержало назву sьінця смерті» (согопа mortis). При хірургічному втручанні з приводу защемлення стегнової грижі судини, що оточують грижовий мішок, можуть бути пошкоджені, а кровотеча в передміхурову клітковину — не розпізнаною.
Затульнии канал (canalis obturatorius) обмежений зверху sulcus obturatorius лобкової кістки, знизу — затульною перетинкою і однойменними м’язами. Канал має косий напрямок — ззовні всередину і ззаду наперед. Внутрішній отвір каналу відкривається в передміхуровий або боковий клітковинний простір таза. Зовнішній отвір каналу проектується на 1,5 см вниз від пахвинної зв’язки і на 2—2,5 см назовні від лобкового горбка. Довжина затульного каналу становить близько 3 см.
Дата добавления: 2015-08-28; просмотров: 26 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |