Характеристика нормативно-правової бази щодо профілактики правопорушень серед підлітків

Дитинство - найважливіший, самобутній і неповторний період у становленні особистості. Саме в дитячі роки людина потребує найбільшої уваги та захисту. Від ставлення до дітей, розуміння їхніх проблем, інтересів та потреб, стану охорони дитинства залежить не тільки доля кожної конкретної дитини, а й розвиток суспільства в цілому.

Базовим документом, спрямованим на захист дітей, є Конвенція про права дитини, прийнята Організацією Об'єднаних Націй. Положення Конвенції визнають право дитини вести повноцінне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють впевненості у собі, а також право дитини на особливе провадження у кримінальних справах. [18]

З часу ратифікації Конвенції про права дитини Україна значно просунулася як на шляху вдосконалення нормативно-правової бази, покликаної забезпечити виконання положень Конвенції ООН про права дитини, так і в справі забезпечення цих прав на практиці.

Найголовніший закон - Конституція України - гарантує рівність у правах дітей незалежно від походження, а також від того, народилися вони в шлюбі чи ні.

Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються законом. Утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на державу.

Згідно до Закону України «Про загальну середню освіту» визначається:Загальна середня освіта - цілеспрямований процес оволодіння
систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство,
культуру та виробництво засобами пізнавальної і практичної
діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і
фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти і
трудової діяльності. Загальна середня освіта є обов'язковою основною складовою
безперервної освіти. Загальна середня освіта спрямована на забезпечення всебічного
розвитку особистості шляхом навчання та виховання, які грунтуються
на загальнолюдських цінностях та принципах науковості,
полікультурності, світського характеру освіти, системності,
інтегративності, єдності навчання і виховання, на засадах
гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між
націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства,
держави.

Закон України «Про профілактику правопорушень» від 29.12.09. Цей Закон визначає систему заходів, спрямованих на охорону прав і свобод людини й громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від протиправних посягань, профілактику правопорушень, і порядок їх здійснення органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності, громадськими формуваннями з охорони громадського порядку, окремими громадянами, а також права та обов'язки державних органів і організацій, що проводять роботу з профілактики правопорушень, та осіб, щодо яких здійснюються зазначені заходи.

Закон передбачає порядок здійснення державою контролю за виконанням вимог законодавства з профілактики правопорушень та відповідальність за невиконання або неналежне виконання обов’язків суб’єктами профілактики.

Профілактичні заходи мають здійснюватися на всій території України або в її окремому регіоні, на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності, серед групи населення (загальна профілактика) або стосовно конкретної особи (індивідуальна профілактика).

Профілактика правопорушень в Україні передбачає співробітництво з правоохоронними органами інших держав та участь України в заходах, які здійснюються міжнародними організаціями.

Закон України від 08.07.1999 № 864 – ХІV "Про органи і служби у справах неповнолітніх та спеціальні установи для неповнолітніх" Здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх покладається на:

Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;

- школи соціальної реабілітації та професійніучилища соціальної реабілітації органів освіти;

- центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх закладів охорони здоров'я;

- притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх; суди;

- кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

- приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ;

- виховно-трудові колонії Державного департаменту України питань виконання покарань.

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від формивласності, окремі громадяни [22].

Згідно з Конституцією України та Конвенцією Організації Об'єднаних Націй про права дитини, цей Закон визначає правові основи діяльності органів і служб у справах неповнолітніх та спеціальних установ для неповнолітніх, на які покладається здійснення соціального захисту та профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку.

Постанова Кабінету Міністрів України № 767 від 8 серпня 2012 року. Здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх покладається на:

Державний комітет України у справах сім'ї та молоді, Республіканський комітет у справах сім'ї та молоді Автономної Республіки Крим, служби у справах неповнолітніх обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад;

- школи соціальної реабілітації та професійніучилища соціальної реабілітації органів освіти;

- центри медико-соціальної реабілітації неповнолітніх закладів охорони здоров'я;

- притулки для неповнолітніх служб у справах неповнолітніх; суди;

- кримінальну міліцію у справах неповнолітніх органів внутрішніх справ;

- приймальники-розподільники для неповнолітніх органів внутрішніх справ;

- виховно-трудові колонії Державного департаменту України питань виконання покарань.

У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед неповнолітніх беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.

Указ Президента України від 18.03.1998 № 200/98 «Про затвердження Комплексних заходів щодо профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, їх соціальної реабілітації в суспільстві». У документі вказані конкретні комплексні заходи, основною метою яких є формування основ комплексного розв'язання проблем профілактики бездоглядності та правопорушень серед дітей, створення належних умов для їх фізичного, інтелектуального і духовного розвитку, підготовки до самостійного життя [69].

Указ Президента України від 13.11.2001 № 1071/2001 «Про додаткові заходи щодо запобігання дитячій бездоглядності» із змінами і доповненнями, внесеними Указом Президента України

Постанова Кабінету Міністрів України "Про притулок для неповнолітніх" спрямована на боротьбу з безпритульністю дітей і підлітків.Затверджені основні завдання притулку:

· соціальний захист позбавлених сімейного виховання дітей, які опинилися в складних житлово-побутових умовах, залишили навчальні заклади;

· створення належних житлово-побутових і психолого-педагогічних умов для забезпечення нормальної життєдіяльності дітей, надання їм можливості для навчання, праці та змістовного дозвілля.

Визначені правила прийняття до притулку,умови перебування у притулку, організація у притулку профілактичної, корекційно-виховної роботи серед дітей та ін.

Постанова Кабінету Міністрів України № 767 від 8 серпня 2012 року. Кабінет Міністрів України затвердив план заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року.

Цим нормативно-правовим актом, зокрема, передбачено розвиток мережі центрів соціальної адаптації звільнених з місць позбавлення волі, спеціальних гуртожитків і будинків інтернатів і т.д.. Також заплановано впровадження в діяльність підрозділів патрульно-постової служби портативних (автомобільних) терміналів для оперативного проведення перевірок осіб, підозрюваних у вчиненні правопорушень, установка систем візуального спостереження за дотриманням правопорядку в місцях масового перебування населення: на об'єктах залізничного, повітряного транспорту та зупинках громадського транспорту.

Важливим моментом прийнятої постанови є її соціальна складова. Мова йде про включення до програми соціального та економічного розвитку регіонів заходів, спрямованих на запобігання бідності та безробіття, посилення протидії факторам, які призводять до виникнення злочинності.

У цьому урядовому документі також акцентується увага на необхідності розробки науково-прикладних програм використання досягнень науки і техніки у сфері запобігання та протидії злочинності і правопорушень.

Прийняття даної постанови сприятиме здійсненню комплексу соціальних, правових, організаційно-управлінських, інформаційно-пропагандистських та культурно-виховних заходів, спрямованих на усунення або послаблення дії причин, що породжують правопорушення в різних сферах суспільного життя і умов, при яких вони стають можливими.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про створення кримінальної міліції у справах неповнолітніх", яка враховує особливості відповідальності неповнолітніх за вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.

Україна приєдналася до ряду міжнародних договорів і конвенцій, спрямованих на запобігання торгівлі людьми.

Існують та діють низка нормативно-правових документів де зазначені конкретні плани заходів з попередження та вирішення проблем:

Ø Наказ МОН молоді та спорту України № 888 від 03.08.2012 ''Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року''[50].

Ø Наказ МОН молоді та спорту України № 827 від 19.07.2012 ''Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року''[51].

Ø Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.02.2012 № 136 «Про заборону продажу та вживання алкогольних напоїв, тютюнових виробів у навчальних закладах» [52].

Ø Наказ МОН України №1023 від 29.10.2010 "Щодо профілактики злочинності і правопорушень серед дітей, захисту їх прав на освіту"[53].

На місцевому рівні в Харкові та Харківській області розроблені:

1. «Комплексна програма профілактики правопорушень у Харківській області на 2011-2015 роки»Основне призначення програми – забезпечення умов для зупинення зростання злочинності; поетапні зміни в структурі злочинності регіону до рівня мінімальної небезпеки для суспільства [32].

Основними цілями програми протидії злочинності в регіоні на визначений період є:

· якісне підвищення рівня правової культури населення в частині, що відноситься до сфери профілактики злочинів та охорони громадського порядку;

· забезпечення науково обґрунтованого соціального контролю над злочинністю, що перешкоджатиме стихійному (непередбаченому) погіршенню кримінологічної обстановки в регіоні;

· ниження кількості та рівня негативних наслідків соціально-політичного, економічного, культурного, екологічного, морального і психологічного характеру, створюваних унаслідок вчинення злочинів;

· істотне збільшення ефективності системи заходів боротьби і профілактики злочинності.

2.«Комплексна програма протидії злочинності і корупції в м. Харкові на 2011-2015 роки». Комплексною програмою протидії злочинності і корупції в м. Харкові на 2011-2015 роки передбачені форми і методи створення активної наступальної протидії злочинності на основі чітко визначених напрямків нарощування зусиль органів місцевого самоврядування і правоохоронних органів, в т.ч. і шляхом використання правоохоронними органами досягнень науки і техніки, поліпшенні їх матеріально - технічного забезпечення. [33].

Перелік нормативних документів стосовно профілактики правопорушень надано у вигляді таблиці у Додатку А

З огляду вище зазначеної нормативної бази, ми можемо зазначити, те що в нашій країні створено умови, що мають чітке юридичне підґрунтя для профілактики правопорушень серед підлітків, для охорони їхніх законних прав та інтересів. Також визначено коло державних установ,які здійснюють профілактику правопорушень серед підлітків

Однак, як показує практика, більшість положень нормативних документів не є досконалими і потребують доповнень,та конкретних шляхів подолання правопорушень у підлітків. Або взагалі є такі нормативні документи які є пережитками часу та в сучасному суспільстві не втілюються або взагалі не працюють.

Дата добавления: 2015-11-04