Базова характеристика мовленнєвого розвитку та спілкування дітей п'яти років.

Діти п'яти років оволодівають правильною вимовою всіх звуків рідної мови, в тому числі шиплячими і звуком р (хоча ще спостерігається деяка нестійкість у вимові цих звуків); тип мов­леннєвого дихання - змішаний. Диференціюють близькі фоне­ми, добре розвинений фонематичний слух. Темп мовлення нор­малізується, силу голосу регулюють відповідно до ситуації.

Із тексту виділяють слова з потрібним звуком, у слові виок­ремлюють перший і останній звуки, інтонаційно промовляють звук у слові, добирають слова з потрібним звуком; диференцію­ють поняття «звук»,«слово».

Словник дитини налічує 2200-2500 слів. Діти п'яти років характеризуються надзвичайною мовленнєвою активністю, ба­лакучістю, допитливістю, яка виражається у нескінченних за­питаннях: «Чому?» (за хвилину до 15—25 запитань). У словни­ку наявні всі частини мови (іменники, прикметники, дієслова, дієприкметники, дієприслівники, числівники, займенники, частки, вигуки). Упродовж зазначеного віку спостерігається «розквіт» словотворення, дитина створює нові слова від різних частин мови (вагонята, кущата, левики, духла, чайна, повзук, намолочився).

В активному словнику дитини є узагальнювальні слова, аб­страктні поняття (радість, чемність, хоробрість); вона правиль­но використовує багатозначні слова. Легко добирає синоніми, антоніми, класифікує предмети за ознаками, властивостями. Недостатньо розуміє переносне значення слів.

У мовленні користується образними виразами (кіт-воркіт, маки-маківочки). Знає прислів'я, загадки, скоромовки, приказ­ки, застосовує відповідно до ситуації фразеологічні звороти, звуконаслідувальні слова. Вживає форми словесної ввічливості, мовленнєвого етикету в ситуаціях вітання, прощання, знайом­ства, подяки, вибачення, прохання без нагадування вихователя.

Наприкінці п'ятого року завершується засвоєння граматич­них форм, відмінкових закінчень, але в мовленні ще спостері­гаються граматичні помилки, особливо в чергуванні приголос­них. Діти легко утворюють нові граматичні форми за допомо­гою суфіксів, префіксів від інших частин мови; виявляють ініціативу щодо мовленнєвих ігор з дорослими (нові слова»). Легко утворюють форми однини й множини (однак допускають помилки в іменниках, що мають тільки форму однини чи мно­жини). Засвоюють рід іменників, кличну форму як у звертанні до дітей, так і до дорослих, наказовий спосіб дієслова. Будують прості речення, складносурядні зі сполучними словами, речен­ня з прямою мовою.

Самостійно вступають у розмову з іншими дітьми, доросли­ми, підтримують діалог у межах ситуації, ведуть організова­ний (стимульований) діалог на запропоновану тему, груповий діалог (бесіду). Відповідають реченням на запитання за змістом картини, художнього тексту. Вміють складати розповіді за зраз­ками вихователя: описові, сюжетні, з власного досвіду. Пере­казують знайомі оповідання й казки. Знають напам'ять вірші, забавлянки, пісні.

Дата добавления: 2015-11-04