Читайте также:
|
Мета: навчити дітей правильно вимовляти звук ш, розвивати фонематичний слух, інтонаційні засоби виразності, тренувати мовленнєвий апарат.
Матеріал: лялька-дівчинка, лялька-коваль, іграшковий котик, забавлянка «Ой ковалю, ковальочку», скоромовка «Для мишки немає звіра, страшнішого від кішки».
Словник: Ясочка-Незнайка, коваль, ковальочок.
Хід заняття: вихователь: «Діти, прибігла до мене вранці Ясочка-Незнайка (дістає ляльку) і плаче: вона хотіла підкувати чобіток, а коваль їй відмовив.
Давайте дізнаємося, чому? Бере ляльку і йде до коваля:
¾ Ой ковалю, ковальочку,
Підкуй мені чобіточки!
¾ Почекай-но, Ясочко-Незнайко,
Нехай вуглі розпалю.
Куй, куй, чобіток,
Подай, Ясочка, молоток.
Не подаси молотка
¾ Не підкую чобітка.
-На!
Стук-тук! Стук-тук!
Пш-ш-ш, Чш-ш-ш!
Коваль пропонує Незнайці повторити, як шипить вогонь, вона не може. Ось чому коваль не хоче підкувати чобітки. Виявляється, що молоток не простий, а чарівний, і якщо ви хочете, щоб він швидше підкував чобітки, то треба правильно вимовити, як шипить вогонь: пш-ш-ш. (Вихователь нагадує, що в українській мові звук ш вимовляється твердо, показує артикуляцію звука: діти витягують губи вперед, зуби злегка розтулюють. Кінчик язика піднятий до піднебіння за зуби. Бічні краї Його притиснуті до верхніх кутніх зубів. Голосові зв'язки розімкнені, ш вимовляється без голосу, а видихуваний струмінь повітря теплий). Діти, разом з Незнайкою вимовляйте звук ш. Ось і Ясочка-Незнайка правильно вимовила звук ш і підкував їй коваль чобітки. Ой, діти, погляньте, дівчинка знову плаче. Чому ж ти плачеш, Ясочко-Незнайко? Вона боїться, що мишки, яка з'явилася в коморі, перегризе її чобітки. А щоб мишка 11 і чого більше не пошкодила, треба промовити скоромовку: «Для мишки немає звіра, страшнішого від кішки». (Вихователь пояснює дітям, що скоромовку треба промовляти з острахом, начебто зараз з'явиться кішка і з'їсть мишку.) Діти промовляють її. Давайте подаруємо Ясочці-Незнайці кішку. Для того щоб вона з'явилася, треба назвати слова зі звуком ш, які є у скоромовці (вправа «Виділи у скоромовці слова зі звуком ш»). (Вихователь промовляє скоромовку.) Якщо діти правильно називають слова, з'являється кішка.
Індивідуальні заняття слід проводити з дітьми, які мають значні порушення у звуковимові чи в інших чинниках звукової культури мовлення і відстають від передбачених показників становлення та розвитку звукової сторони мовлення. Такі заняття плануються двічі-тричі на тиждень поки діти не оволодіють правильною вимовою звуків. Тривалість індивідуального заняття 5-10 хв. Індивідуальне заняття з виховання звукової культури мовлення має таку саму структуру, як і групове. Наприклад, індивідуальні заняття на постановку звука р у середній групі дошкільного закладу.
Перше заняття.
1. Гімнастика язика. Звуконаслідувальні вправи: цокання язиком (як цокають копита), почергове підтягування й відривання язика від твердого піднебіння; звуконаслідування індика (бл-бл-бл) - язик висунути вперед між губами і зубами.
2. Дихальні вправи - дмухання на пелюстки квітів, тоненькі папірці, кульбабку тощо. При цьому кінчик язика піднятий до альвеол, дитина довго з силою дмухає, що сильніше дмухає, то далі розлітаються предмети.
Друге заняття.
1. Повторюють вправи попереднього заняття.
2. Вправа «зупинити конячку» (тпру, тпру); діти промовляють звукр, губи при цьому вібрують.
Вправа «зупинити коника» трр (язик біля альвеол), спочатку промовляється пошепки із сильним дмуханням повітря на широкий кінчик язика; потім звук промовляється голосніше.
Наслідування тріскотінню сороки (Тр... тр... тр!), ворони (Карі карі), гуркіт мотору літака (рррррр).
Гра «Коники».
Скоромовка «На траві дрова». Індивідуальне заняття на постановку звука ж.
Показ артикуляції звука (положення язика, губ, зубів, струменя повітря під час видиху при вимові звука ж).
Дихальні вправи.
Розглядання та звуконаслідування жука (жжжжж).
Рухливі ігри «Жуки і бджоли», «Квіти і бджоли».
На індивідуальних заняттях (з 2-3 дітьми) можна заучувати скоромовки. Наприклад, індивідуальне заняття в середній групі (4 дітей). Тема: Заучування скоромовки «Ґава ґаву запитала». Матеріал: дві іграшкові ґави, лялька-хлопчик, скоромовка. Словник: скоромовка, Швидкомовко.
Хід заняття: вихователь розставляє на столі дві іграшкові ґави і пропонує послухати скоромовку, яку приніс їм Швидкомовко:
Ґава ґаву запитала:
— Ти на ґанок не літала?
— Не літала я на ґанок.
— То й проґавила сніданок!
(Промовляє текст скоромовки двічі у повільному темпі, інтонаційно виділяючи кожний звук.) Потім звертається до дітей із запитанням: «Який звук найчастіше зустрічається у скоромовці?», пропонує ще раз послухати її. Вихователь пропонує дітям підійти до столу, взяти в руки ґав і промовляти їх слова. (Вихователь читає слова автора.) Спочатку діти промовляють слова скоромовки повільно, потім темп прискорюється. Наприкінці заняття вводиться елемент змагання: хто найшвидше і правильніше промовить нову скоромовку.
Для закріплення правильної вимови звуків засобів виразності впродовж режимних моментів можна проводити ігри за змістом невеликих фольклорних текстів: «Павлику, равлику», «Впізнай, хто сказав», «Уяви, що ти...», «Зозулю, зозулю», «Мурашка, мурашка». Наприклад, гра «Мурашка, мурашка».
Мета: вправляти дітей у правильній вимові звука ш, диференціювання звуків ш, с.
Хід гри: діти стають у коло, взявшись за руки. Одна дівчинки або хлопчик (Мурашка) присідає в середині (вибирається за допомогою лічилки, яку теж підбирають до поставленої мети). Діти ходять по колу і промовляють примовку:
Мурашка, Мурашка, Садова кашка, Дай мені кваску, А я тобі медку.
На останні слова Мурашка схоплюється на ноги й намагається когось схопити за руку. Той, кого вона схопила за руку, йде в коло, стає Мурашкою і гра починається знову.
Закріплення правильної вимови звуків відбувається також і в театрально-ігровій діяльності. Розгляньмо гру-драматизацію за колисанкою «Люлі, люлі».
Мета: удосконалювати правильну вимову звука ш, розрізняти звуки ш, с, розвивати інтонаційні засоби виразності: вміти проспівати колисанку лагідно, в повільному темпі.
| Матеріал: лялька, колиска, костюми пташок, Сонця, Роси, Листочків. Хід гри: вихователь співає колисанку: Люлі, люлі, наша донечко Справлю тобі колисочку. Та й повішу на дубочку. Сонце зійде, обігріє, Роса впаде та й скупає, Листок впаде та й накриє, | (Діти колисають колиску.) (Хтось один із дітей (Сонце) проходить біля колиски, піднімає руки вгору, начебто обігріває ляльку.) (Пробігає дівчинка і поступово присідає біля колиски.) (Діти кружляють біля колиски і накривають ляльку своїми листочками.) |
| Будуть пташки прилітати Та й будуть співати, Дитиночку маленечку Будуть присипляти. Колишися, колисонько, із дуба, із дуба, Колишися в колисоньці, донечко люба, Колишися, колисонька, з орішка, орішка, Колишися в колисоньці, мамина потішка | (Діти-пташки прилітають і підспівують вихователю.) (Діти разом із вихователем співають.) |
Крім занять та ігор вихователь планує двічі на тиждень індивідуальну роботу з однією й тією самою дитиною. Наприклад:
1. Понеділок. Перша половина дня. Прогулянка: з метою закріплення правильної вимови звука с у словах повторити скоромовку Г. Храпач «Спить сам собі сом»:
Спить сам собі сом.
Спати самому солодко сому.
2. Четвер. Друга половина дня: повторити потішку В. Гринько «Ців-ців-ців» для закріплення орфоепічних норм рідної мови (дзвінкі приголосні не приглушувати в кінці слова) та розвитку інтонаційних засобів виразності: вміти розказати потішку з відновленою силою голосу (голосно), темпом мовлення (швидко), з інтонацією радості:
Ців-ців-ців!
Ців-ців-ців!
Налетіло горобців.
Горобцева пісня ця
Без початку, без кінця:
Ців-ців-ців!
Ців-ців-ців!
Погодуйте горобців!»
Наприкінці кожного кварталу вихователь проводить контрольні заняття на перевірку різних чинників звукової культури мовлення. Наприклад, контрольні завдання для середньої групи.
1. Дидактична гра «Добери картинки».
Мета: перевірити правильну вимову звуків ш, ч, р та вміння розрізняти ці звуки на слух.
Матеріал: зайчик Шустрик, Чебурашка, Буратіно, предметні картинки, предмети.
Хід гри: до дітей прийшов на гостини зайчик Шустрик. Він знайомиться з дітьми: «Мене звати Шустрик». (Виділяє перший звук ш) У дитячому садку Шустрику дали завдання принести картинки, у назвах яких є звук ш (пісенька листя), а він не знає, як це зробити і просить дітей допомогти йому. Діти знаходять предметні картинки зі звуком ш, промовляють і виділяють цей звук. Із таким самим проханням звертається Чебурашка. Він спочатку запитує в дітей, яким звуком починається його ім'я, а потім пропонує знайти картинки зі звуком ч. Буратіно сам промовляє: «А я Буратіно, Буратіно!» Звергнеться до дітей з проханням знайти слова зі звуком р. Після виконання кожного завдання діти пригадують імена дітей і дорослих зі звуками ш, ч,р.
2. Дидактична гра «Допоможемо Незнайку».
Мета: перевірити вміння розрізняти на слух тверді й м'які приголосні звуки.
Матеріал: предметні картинки, на яких зображено сир, сік, сіно, сани, вікно, ведмедика, ніс, поні, лиса, ліс, рака, буряк та ін.; Незнайко.
Хід гри: Незнайко просить допомогти йому знайти потрібні картинки, слова-назви яких починаються на твердий чи м'який звук. Спочатку діти знаходять картинки, слова-назви яких мають м'які звуки. Незнайко співає пісеньку (сь-сь-сь) і запитує, які слова починаються цим звуком (сік, сіно, сани, сир). Потім діти знаходять картинки, слова-назви яких починаються на тверді звуки.
1. Дидактична вправа «Чиї сніжинки полетять далі?»
Мета: перевірити вміння правильно вдихати і видихати повітря.
Матеріал: ватні кульки-сніжинки для кожної дитини.
Хід вправи: за вказівкою вихователя двоє дітей дмухають на сніжинки (два-три рази). Вихователь повідомляє, чиї сніжинки полетіли найдальше.
Контрольні завдання для середньої групи.
1. Дидактична гра «Можна їздити чи ні?»
Мета: Перевірити вміння вимовляти і розрізняти звуки с, з, с', з'.
Матеріал: предметні картинки.
Хід гри: на столі коробка з предметними картинками, у назвах яких є звуки с, с', з, з'. Діти по черзі підходять до столу, беруть картинку, називають, що на ній зображено і чи можна на цьому їздити. Наприклад: «Це сани. На санях можна їздити»; «Це замок. На замку не можна їздити».
Аналогічно проводять ігри «Можна їсти чи ні?», «Літає чи бігає?»
2. Розповідь «Дощик».
Мета: перевірити засвоєння темпу мовлення (швидкий, помірний, повільний).
Хід заняття: вихователь тримає у руках ляльку-хлопчика Андрійка і розповідає дітям: «Зібрався Андрійко на прогулянку, виглянув у вікно: «Щось похмуро надворі, сонечко сховалося. Треба тепліше одягнутись», - подумав хлопчик. Раптом він почув, як щось тихо стукає по підвіконню. Пішов дощ. Це краплини ще невеликого дощу так стукають. Діти, як падають перші краплі дощу?». Діти промовляють у повільному темпі: кап-кап- кап. «Потім дощик пішов швидше. Як почали падати дощові краплини? (Швидше.) А потім став швидко падали на землю.) Залишився Андрійко вдома, чекає, коли закінчиться дощ. Чує: кап-кап-кап-кап-кап-кап. Діти, який іде дощ? Потім повільніше: кап-кап-кап-кап. А тепер який дощ? Прислухався Андрійко, чи йде ще дощ, і почув: кап... кап.... Чи йде дощ, діти?
Отже, у дошкільному навчальному закладі використовують різноманітні види занять, які становлять систему виховання звукової культури мовлення дітей.
Дата добавления: 2015-11-04; просмотров: 158 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Картка обстеження звуковимови | | | Корекція мовлення у спеціальному дошкільному закладі |