Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Критичний утопічний соціалізм: сутність, представники та їх концепції у різних країнах.

Яке з наведених нижче визначень предмету економічної науки належить Д.Рікардо. Відповідь обгрунтуйте. | Економічний романтизм: сутність, етапи, представники та їх внесок у розвитик економічної теорії. | Наведіть теоретичні положення Ж.-Б.Сея про три фактори виробництва, вартість та доходи. Чому, на вашу думку, К.Маркс назвав Сея «вульгарним економістом»? | Історична школа політичної економії в Німеччині: предмет, метод, етапи розвитку, представники та їх внесок у розвиток економічної теорії. | Охарактеризуйте теоретико-методологічні джерела марксизму, предмет і методологію дослідження. Чому, на вашу думку, цей напрямок називають «економічною теорією робочого класу»? | Визначіть основні ідеї «Капіталу» К.Маркса. | Що ви знаєте про «маржинальну революцію», коли вона відбулася і хто із вчених виборював право на науковий пріоритет у її здійсненні? | Чому перший етап «маржинальної революції» має назву суб'єктивного? Які його теоретичні школи та їх представників ви знаєте? | Характеристика другого етапу маржиналізму: школи (кембриджська, американська), представники та їх ідеї. Чому він отримав назву «неокласичного»? | Яке із наведених нижче визначень предмету економічної науки належить А. Маршалу. Відповідь обґрунтуйте. |


Читайте также:
  1. Американський монетаризм як одна із шкіл сучасного неолібералізму. Чиказька школа, її представники та їх ідеї.
  2. Англійська (лондонська) школа неолібералізму: представники та їх ідеї.
  3. Визначіть особливості третього (індустріального) періоду класичної школи політичної економії: представники, головні твори та їх значення для розвитку економічної науки.
  4. Дайте загальну характеристику КШПЕ: предмет та метод дослідження, основні етапи розвитку та їх видатні представники.
  5. Деякі представники розстріляного відродження
  6. Економічний романтизм: сутність, етапи, представники та їх внесок у розвитик економічної теорії.
  7. Завдання і зміст словникової роботи в різних вікових групах дошкільного закладу

Утопічні ідеї не базуються на пізнанні екон дійсності, а змальовують умоглядну модель якогось «справедливого» суспільства майбутнього. Проте, описуючи цю модель, її автори не можуть ігнорувати екон лад утопічного суспільства.

Розвиток капіталізму покликав до життя явища.ю що свідчили про недосконалість нового екон устрою. Капіталізм та наслідки його панування в усіх сферах суспільного життя суворо критикували не тільки його противники, а й прихильники.

Одним із перших науково обґрунтованих соціалістичних доктрин, що базувались на критиці приватної власності, на концепції її трансформації, були ідеї соціалістів-утопістів Сен-Сімона, Фур’є та Оуена.

Головною особливістю утопічного соціалізму було те, що його автори намагалися вирішити проблеми побудови справедливого суспільства негайно, спираючись на тогочасні суспільні інституції – державу, науку, мораль, політику та тогочасну екон базу. Вони вірили, що суспільство можна вдосконалити, впливаючи на людську свідомість, використавши силу держави.

Утопічний соціалізм з’являється майже одночасно в трьох своїх різновидах: у Франції – сенсімонізм та фур’єризм, а в Англії – оуенізм.

Анрі Клод де Рубруа Сен-Сімон ( 1760-1825) «Про промислову систему», «Про стару і нову політичну систему», «Катехізис промисловців», «Нове християнство» написані під враженням від тих змін, які несло з собою народження нового капіталістичного індустріального ладу.

Сен-Сімон, як і інші утопісти, вирішує питання докорінної перебудови суспільства. На його думку, суспільство, цілісна система політики, економіки і знання, у своєму історичному розвитку проходить 3 формації: рабовласницьку, феодальну та індустріальну. Кожна з них хар-ся відповідним рівнем розвитку знань, політики та господарства, що у свою чергу проходять 2 стадії: органічну, чи врівноважену, та критичну, коли попередню рівновагу порушено.

Капіталістичне суспільство Сен-Сімон розглядає як проміжну стадію між феодалізмом та індустріалізмом. Капіталізм поєднує ознаки розкладу попереднього періоду та елементи нового – індустрію. Головною вадою капіталістичної системи він вважав відсутність у ній організуючої, об’єднуючої основи.

Усе сучасне йому суспільство він поділяє на 2 класи: на індустріалів (елемент майбутнього) та власників (непродуктивний клас, елемент феодалізму), між якими точиться боротьба за екон владу.

Екон формою нового суспільства, що вирішить проблему узгодження 3 складових суспільного розвитку, на думку Сен-Сімона, стане асоціація. Формування асоціацій відбуватиметься створенням промислових угрупувань на базі існуючих капіталів та виробництв. Це буде об’єднання промисловців, торгівців, банкірів, фермерів, робітників та вчених. Завдяки асоціації приватна власність трансформується в колективну. Асоціація ліквідує також і конкуренцію. Промисловістю керуватимуть з одного центру за одним планом, що його розроблятимуть учені.

Політичний устрій суспільства Сен-Сімон обмежує колективним управлінням асоціацією вповноваженими індустріалами. Виконавчу владу буде доручено палаті депутатів. Політика не зникне, а змінить свою сутність - вона стане позитивною наукою про виробництво. Екон уряд прийде на зміну політичному, відбуватиметься управління речами замість управління людьми.

Шарль Фур’є (1772-1837) – «Теорія чотирьох рухів і загальних доль» (1808), «Трактат про домашню і землеробську асоціації» (1828), двотомна збірка статей «Фальшива промисловість, роздроблена, відразлива, брехлива, і протиотрута – промисловість природна, злагоджена, приваблива» (1835), в якому відображено основні його екон погляди. Основним змістом його праць є ідея соціальної гармонії, що можлива лише в суспільстві, побудованому на засадах справедливості і рівності.

Фур’є стверджує, що асоціації – єдиний суспільний лад, для якого із самого початку створено людину.

Характеризуючи цивілізацію, він наголошує на ролі виробництва. Він уважає, що його роздробленість зумовлена формою власності, і є причиною панування торгівлі.

Фур’є формулює цілком логічне для свого часу вчення про концентрацію та централізацію виробництва – їх розвиток призведе до нової фази, яку він називає «промисловим або торговельним феодалізмом», тобто до панування об’єднаного капіталу над усім суспільством.

Господарську систему нового суспільства він бачив як сукупність окремих, економічно відособлених одиниць – фаланг, хоча й підкреслював, що для загальносуспільних великомасштабних робіт будуть створюватись міжфагангові «промислові армії».

Екон основою майбутнього ладу Фур’є вважає суспільну власність на засоби виробництва. Власність усуспільнюється не державою, а окремими товариствами – фалангами, які і стають реальними власниками. Але і в фалангах зберігається приватна власність.

Основною рушійною й організуючою силою суспільства Фур’є вважає сильну владу, яку на період формування нового суспільства буде репрезентувати держава. Саме держава примусить робітників і капіталістів до спільних дій із трансформування суспільства, сприятиме організації фаланг. Він вважав, що з часом усе світове господарство перетвориться на систему фаланг.

Роберт Оуен (1771-1858) - «Про формування людського хар-ру» (1813), «Доповідь графству Ленарк» (1820), «зауваження про вплив промислової системи» (1815), «Виклад раціональної системи суспільства» (1830).

Роберт Оуен був одночасно і теоретиком, і практиком. Він виступав за створення нового суспільства за допомогою просвітництва та законодавства. В основу його програми покладено теоретичну систему, провідною ідеєю якої є формування соціального середовища, сприятливого для ефективної праці та всебічного розвитку людини. Під середовищем він розуміє сусп-екон відносини, що впливають на поведінку людини. Основними складовими суспільного середовища, за Оуеном, є інституціональні та екон компоненти.

Критикуючи капіталізм, Оуен характеризує цого як нераціональну систему, що породжує суперечності, злидні, нові форми рабства та війни. Причиною недоліків капіталізму він уважає приватну власність, релігію та шлюб, освячений церквою.

Шляхи реформування капіталізму: створення соц середовища – провідна ідея усіх практичних заходів Оуена. Сприяння у здійсненні цієї ідеї він очікував то від хазяїв, то від держави, то від кооперації. Виховання через асоціацію, що об’єднується на підставі екон кооперування праці, рівноправної участі у виробництві та розподілі, Оуен оголосив наріжним каменем своєї доктринию.

Комуністичне суспільство – головна мета теоретичної системи Олена. Реорганізацію всього суспільства на комуністичних засадах він уявляв як створення окремих громад. Він не визнавав приватної власності взагалі, тому в громадах немає місця капіталістам та капіталістичному прибутку. Не передбачено також винагороди за здібності і талант, усі спільно працюють і всі спільно використовуються результатами своєї праці.

Але Оуен зрозумів, що суспільство не готове до глибоких перетворень, і обмежився організацією асоціацій, але своїх утопій не зрікся.

Висновок: можна, не вагаючись, стверджувати, що створені Сен-Сімоном, Фур’є та Оуеном моделі «справедливого» суспільства різнились між собою. За Сен-Сімоном, соціалізм – це колективізм, що передбачає соціалізацію суспільних відносин. Фур’є, Оуена та їх послідовників називають асоціоністами, оскільки вони шукали вирішення всіх проблем сучасного їм капіталізму у створенні асоціацій.


Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 92 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Які ви знаєте програми виходу зі світової економічної кризи? Яка з них вважається економістами більш тривалою за терміном здійснення, але й більш ефективною, і чому?| Визначить причини виникнення критичного напрямку політичної економії на початку XIX ст. Поясніть його критичну та соціальну спрямованість, назвіть головні школи та представників.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)