Читайте также:
|
|
Портрет | Ім'я | Народження | Дата смерті | Місце смерті | Вік | Обставини смерті | Діяльність | |
Яловий Михайло Омелянович (Юліян Шпол) | 1895 06 05 с.Дар-Надежда Полтавська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | Заарештовано в другій половині квітня 1933. Звинувачено в шпигунській діяльності, «шумськізьмі» та підготовці замаху на П. Постишева, засуджено до 10 років таборів. 9 жовтня 1937 р. особливою трійкою УНКВД Ленінградської обл. засуджено до розстрілу. | Письменник. Член «Гарт»у, ВАПЛІТЕ (перший президент) | |||
Хвильовий (Фітільов) Микола Григорович | 1893 12 13 м. Тростянець | 1933 05 13 | Харків | В атмосфері тотального цькування і переслідування, покінчив життя самогубством, каталізаторами стали арешт Михайла Ялового та Голодомор | Письменник, публіцист. Провідний письменних неоромантичного стилю. Один з основоположників пореволюційної української прози. | |||
Підмогильний Валер'ян Петрович | 1901 02 02 c. Писарівка Катерино славська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | 11 січня 1935 визнав, що належав до «групи письменників-націоналістів з терористичними настроями у ставленні до вождів партії». Визнав тому, що, на його думку, «політика колективізації привела українське село до голоду». Закритий суд позбавив волі «терміном на десять років з конфіскацією особистого майна». 1937 р. особливою трійкою УНКВД Ленінградської обл. засуджено до розстрілу. | Прозаїк, перекладач. Один з найвидатніших прозаїків і зачинатель психологічного реалізму в літературі українського відродження. | |||
Косинка (Стрілець) Григорій Михайлович | 1899 11 29 с. Щербанівка Київська губернія | 1934 12 15 | Київ | На поч. 1930-х рр. видання творів було заборонено. В листопаді 1934 заарештований. Під час судового процесу в грудні 1934 був звинувачений у приналежності до контрреволюційної терористичної організації і засуджений до розстрілу. | Прозаїк. Член АСПИС (1923-24), «Ланка» і«МАРС». Майстер імпресіоністичної новели. | |||
Куліш Микола Гурович | 1892 11 18 нс Чаплинка Таврійська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | На першому всесоюзному з'їзді радянських письменників, був оголошений буржуазно-націоналістичним драматургом. У грудні 1934, після похорону свого друга Івана Дніпровського, був заарештований органами НКВС. | Драматург, режисер, громадський діяч, газетяр іредактор, педагог. Творець модерної української драматургії. | |||
Плужник Євген Павлович | 1898 12 26 нс Кантемирівка Воронезька губернія | 1936 02 02 | Соловки | У грудні 1934 заарештований НКВС. Звинувачений у приналежності до націоналістичної терористичної організації. В березні 1935 виїздною Військовою колегією Верховного суду СРСР разом з іншими письменниками засуджений до розстрілу (змінено на довготривале табірне ув'язнення). | Поет, письменник, драматург, перекладач. Входив до АСПИС, «Ланка» та «МАРС». Поезії притаманний глибокий ліризм, драматизм почуттів, майстерна поетична мова. | |||
Семенко Михайль (Михайло) Васильович | 1892 12 31 с. Кибинці Полтавська губернія | 1937 10 23 | Київ | Заарештований 26 квітня 1937 р. Обвинувачений в «активнiй контрреволюцiйнiй дiяльностi». Серед іншого йому закидали спробу скинути Радянську владу в Украïнi за допомогою нiмецьких фашистiв. На допитах 4, 7 та 8 травня 1937, «зiзнався» у всiх звинуваченнях. 23 жовтня 1937 р. військовою колегією Верховного Суду СРСР на закритому засіданні засуджений до розстрілу. | Поет, теоретик літератури. Лідер українськогофутуризму (панфутуризму), організатор футуристичних угруповань, редактор багатьох видань. Модернізував українську лірику урбаністичною тематикою. | |||
Поліщук Валер'ян Львович | 1897 10 01 нс с. Більче Волинська губернія | 1937 10 09 | Сандармох | У листопаді 1934 року заарештований органами ДПУ. 27-28 березня 1935 виїзна сесія Військової колеґії Верховного Суду СРСР засудила його на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував наСоловках, 9 жовтня 1937 року йому було винесено смертний вирок. | Письменник, літературний критик, публіцист. | |||
Филипович Павло Петрович | 1891 09 02 с.Кайтанівка Київська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | Заарештований в cepпні 1935 і суджений разом із Зеровим з початком 1936 за приналежність до шпигунсько-терористичної організації, що нею мав бути нібито семінар української літератури в Київському ІНО. 3асуджений на 10 років заслання в концтабори, перебував на Ведмежій Горі, потім наСоловках. Розстріляний 1937. | Поет, літературознавець. Лідер неокласиків. | |||
Зеров Микола Костянти нович | 1890 04 26 м. Зіньків | 1937 11 03 | Сандармох | Наприкінці 1934 звільнено з ун-ту. У ніч із 27 на 28 квітня 1935 заарештований під Москвою. 20 травня відпроваджено доКиїва. Звинувачення: керівництво контрреволюційною терористичною націоналістичною організацією. Військовий трибунал Київського військового округу розглянув судову справу на закритому судовому засіданні 1-4 лютого 1936 року без участі звинувачених й захисту. Засудив до 10 р. ув'язнення. Розстріляний 1937. | Поет, літературознавець, перекладач. Лідернеокласиків, глибокий аналітичний критик, полеміст, майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії | |||
Драй-Хмара (Драй) Михайло Опанасович | 1889 10 10 Малі Канівці Полтавська губернія | 1939 01 19 | Колима | Заарештований 21 березня 1933, звинуваений в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому ун-ті. Через брак доказів 11 травня 1933 випущений, 16 липня 1934 справа припинина. Звільнений під підписку про невиїзд. Другий арешт (6 вересня 1935) призвів до заслання на Колиму на 5 р. Вбитий на засланні. | Поет, літературознавець, перекладач. Неокласик. Володів 19 мовами. | |||
Свідзинський Володимир Євтимович | 1885 10 08 нс с. Маянів,Подільська губернія | 1941 10 18 | Непокрите | 27 вересня 1941 Свідзінського заарештовано. Спалено живцем разом з іншими в'язнями в покинутій господарській будівлі у селі Непокритому під Салтовом, Харківська область | Поет, перекладач. | |||
Йогансен Майк (Михайло) Гервасійович | 1896 10 28 нс Харків | 1937 10 27 | Київ | 18 серпня 1937 року заарештований. 24 жовтня було обвинуваченно в участі у антирадянській націоналістичній організації з 1932, яка ставила своєю метою повалення радвлади методами терору й збройного повстання, завербував чотири особи для участі в повстанні, погодився особисто взяти участь у виконанні теракції проти керівників компартії і радянського уряду. Військова Колегія Верховного Суду СРСР 26 жовтня засудила до розстрілу. | Письменник. Поет, автор пригодницьких романів. Один із засновників «Гарту» і ВАПЛІТЕ. | |||
Фальківський (Левчук) Дмитро Никанорович | 1898 11 03 с. Великі Лепеси (нині в межах м. Кобрин) | 1934 12 16 | Київ | Попри революційне минуле, офіційна критика ставилася недовірливо до його творчості. Коли в зв'язку з убивством С. Кірова було посилено терор, його разом з Г. Косинкою, О. Влизьком, К. Буревієм та іншими розстріляно в групі двадцять вісьмох. | Поет, прозаїк, перекладач, сценарист. Належав до літературної групи «Ланка» (пізніше МАРС) | |||
Досвітній Олесь (Скрипаль -Міщенко Олександр Федорович) | 1891 11 00 Вовчанськ | 1934 03 03 | Харків | 7 грудня 1933 звинувачено у «приналежності до української контрреволюційної організації, яка намагалася повалити Радянську владу». 19 грудня заарештовано. Додано «участь в терористичній діяльності, зокрема підготовку замаху на Постишева». Судова «трійка» на закритому засіданні 23 лютого 1934 засудила до розстрілу. 3 березня Колегія ОДПУ залишила вирок без змін. | Прозаїк, публіцист, сценарист, організатор кіновиробництва. Член «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП, а з 1932 член Спілки радянських письменників. | |||
Влизько Олекса Федорович | 1908 17 02 нс ст. Боровйонка Крестецького повітНовгородська губернія | 1934 12 14 | Київ | Після вбивства Кірова у грудні 1934 заарештований разом із численною групою діячів української культури, серед якихКосинка, Фальківський, Буревій, Антін, І. Крушельницькі, Мисик та ін. За приналежність до контрреволюційної терористичної організації виїзна сесія Військової колеґії Верховного Суду СРСР на закритому засіданні 14 грудня винесла смертний вирок. | Письменник. Літературний шлях позначений динамічними шуканнями, різнорідністю форм, жанрів, тем. Класицизм, футуризм, «виробнича поезія» й агітка, і передусім активний вітаїстичний романтизм. | |||
Шкурупій Гео (Георгій) Данилович | 1903 04 20 м.Бендери | 1937 08 12 | Ленінград | Арештований 3 грудня 1934 за звинуваченням у приналежності до «київської терористичної організації ОУН».Двічі судимий. 27 квітня засуджений на 10 років таборів із подальшим трирічним обмеженням у політичних правах та конфіскацією майна. Покарання відбував на Соловках. Дружину з сином як родину ворога народу виселили з Києва. 25 листопада 1937особлива трійка переглянула справу і засудила до розстрілу. | Письменник, сценарист. Один з лідерівпанфутуристів. | |||
Слісаренко (Снісар) Олекса Андрійович | 1891 28 03 нс х. Канівцевий Харківська губернія | 1937 03 11 | Сандармох | У квітні 1934 арештований ГПУ УРСР, у квітні 1935 військовий трибунал засудив до 10 років позбавлення волі. Покарання відбував на Соловках. У жовтні 1937 окрема трійка Управління НКВД РРСФР по Ленінградській області переглянула справу і засудила до розстрілу. | Письменник. Цікавився футуризмом, був членомСпілки пролетарських письменників «Гарт»,ВАПЛІТЕ. Після «самоліквідації» ВАПЛІТЕ разом з Йогансеном заснував «Техно-мистецьку групу А». | |||
Ірчан Мирослав (Баб'юк Андрій Дмитрович) | 1897 08 14 с. П'ядики Галичина | 1937 11 03 | Сандармох | 28 грудня 1933 його в приміщенні ЦК КП(б)У після тривалої розмови з Постишевим заарештували за приналежність до націоналістичної укр. контрреволюційної організації. 28 березня року судова трійка і Колегія ГПУ «дали» 10 років Соловків. 9 жовтня 1937 судова трійка УНКВС Ленінградської обл. засудила до розстрілу. | Письменник, публіцист, драматург, перекладач,літературознавець, журналіст, історик, видавець. | |||
Бузько Дмитро Іванович | 1891 Новомиргород | 1937 11 14 | Одеса | 16 липня 1937 на зборах Одеської організації Спілки письменників у своєму виступі, обмовився, що помилятися можуть всі, навіть сам «великий, мудрий Сталін». На тих зборах «за контрреволюційний виступ» його виключають з СП, а 20 жовтня арештований і звинувачений в тому, що «у 1918—1920 рр. займав ряд посад у петлюрівських організаціях, був учасником націоналістичної організації, вів контрреволюційну агітацію на зборах письменників». 1 листопада трійка НКВСзасудила до розстрілу. | Прозаїк, сценарист. Автор науково-фантастичного роману. Був членом літературного об'єднання українських футуристів «Нова генерація» | |||
Ярошенко Володимир Мусійович | 1898 05 23 нс с.Івахники Полтавська губеря | 1937 10 23 | Київ | У лютому-травні 1933 перебував під арештом за підозрою в належності до української націоналістичної контрреволюційної організації. У листопаді 1936 заарештовано вдруге, обвинувачено в належності до української націоналістичної терористичної організації і в липні 1937 засуджено до розстрілу. | Письменник, байкар, драматург, літературний критик, сценарист. перекладач. | |||
Вороний Марко Миколайович | 1904 03 18 Чернігів | 1937 03 11 | Сандармох | 19 березня 1935 заарештований. Військовий трибунал Київського військового округу на закритому судовому засіданні 1-4 лютого 1936 засудив до 8 р. таборів. Покарання відбував у м. Кемь, потім наСоловках. Особливою трійкою управління НКВС Ленінградської області 9 жовтня 1937 засуджений дорозстрілу. | Поет, перекладач, дитячий поет. | |||
Вражливий Василь (Штанько Василь Якович) | 1903 с.Опішня Полтавська губернія | 1937 12 08 | Соловки | Арештований під час масових арештів після вбивства Кірова у грудні 1934. Засудили 27—28 березня 1935 на 10 років концтаборів. Відбував заслання на Соловках. Постановою «трійки» УНКВС Ленінградської області повторно засуджений до розстрілу. | Прозаїк, перекладач. Належав до «Плугу», потім увійшов до ВАПЛІТЕ, а після її ліквідації — «Пролітфронту». | |||
Пилипенко Сергій Володимирович | 1891 07 22 нс Київ | 1934 03 | Київ | 21 серпня 1933 виключено з партії. 29 листопада арештували. Звинувачення: «активний учаскик контрев. УВО, яка прагнула повалити Радвладу на Україні шляхом збройного повстання, особисто очолював терор. трійку в організації замаху на Голову РНК УРСР Чубаря». Трійка 23 лютого 1934 порушила клопотання перед Колегією ОДПУ про розстріл, що був затверджений 3 березня. | Письменник, літературний критик, байкар. Засновник і голова «Плугу». | |||
Буревій Кость Степанович | 1888 08 02 Великі Меженки Воронезька губернія | 1934 12 15 | Київ | З 1932 не міг знайти роботу. 13-15 грудня 1934 виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР у Києві за звинуваченнями «в організації підготовки терористичних актів проти працівників Радянської влади» було засуджено до розстрілу. | Письменник, драматург, театрознавець,літературний критик. Активний учасник літературної дискусії 1925—1928. | |||
Микитенко Іван Кіндратович | 1897 09 06 Рівне Херсонська губернія | 1937 10 04 | Київ | 1937 виведений із складу секретаріату, Правління й президії СРПУ, знятий з посади головного редактора журналу «Радянська література», а 3 жовтня виключений з партії. 4 жовтня 1937 пішов в НКВС. Дані про подальшу долю дуже суперечливі, можливо самогубство. Начебто 18 жовтня знайдено його тіло | Прозаїк, драматург. Один з керівників ВУСПП, а в 1932 член оргкомітету Спілки письменників СРСР. | |||
Капельгород ський Пилип Йосипович | 1882 11 27 Городище Полтавська губернія | 1938 05 | Полтава | 19 березня 1938 року був заарештований, а 5 квітня 1938 р. «особливою трійкою» НКВС по Полтавській області було засуджено до розстрілу на підставі вигаданих звинувачень у націоналізмі. | Письменник, публіцист, сатирик і гуморист, один із зачинателів української радянської літератури. | |||
Поліщук Клим Лаврінович | 1891 11 25 Краснопіль Волинська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | У 1924 з дружиною приїхава в УРСР. 1930 заарештовано дружину, а потім і його. 2 січня 1931 року вони були засуджені до 10 років ув'язнення в таборах. Відбували покарання на Соловках. 9 жовтня 1937 справу було переглянуте і засуджено до розстрілу. | Письменник, публіцист, автор історичних романів. | |||
Епік Григорій Данилович | 1901 01 17 Кам'янка Катерино славська губернія | 1937 11 03 | Сандармох | Заарештований 5 грудня 1934 за приналежність до контрреволюційної націоналістичної організації, що планувала терористичні акти проти керівників Компартії та уряду. Він без спротиву визнав свою вину. На початку 1935 написав листа на ім'я наркома В. Балицького, в якому розкаювався за злочинні наміри всієї групи і визнавав, що їх усіх варто постріляти, «як скажених псів». Листа на пленумі правління Спілки письменників України зачитав Постишев. У жовтні 1937 засуджено до розстрілу. | Письменник, перекладач, публіцист. Входив до Спілки селянських письменників «Плуг», згодом пристав до ВАПЛІТЕ. | |||
Бобинський Василь Петрович | 1898 09 11 Кристинопіль | 1938 01 02 | РРФСР | Заарештовано НКВС 1933 як члена УВО і 1934 засуджено до трьох років концтаборів. Працював на будівництві каналу Волга — Москва. 1937 знову заарештовано. Засуджено до розстрілу. | Поет, перекладач. Писав еротичну лірику. Член«Західна Україна» та ВУСПП. | |||
Загул Дмитро Юрійович | 1890 08 28 Міліїве Буковина | 1944 літо | Колима | Арештований у лютому 1933, в травні крема трійка ГПУ ухвалила ув'язнити на 10 років в концтаборах за належність до контрреволюційної організації, яка готувала збройне повстання проти радянської влади. Покарання відбував на Забайкаллі (станція Урульга). 1943термін ув'язнення продовжено. Помер за нез'ясованих обставин. | Поет, літературознавець, критик, публіцист,перекладач, педагог, громадський діяч. Поет-символіст. | |||
Соколовський Олександр Олександрович | 1896 09 08 Конотоп | 1938 08 22 | Київ | Як колишній есер, арештовувався 1920 і 1924. Востаннє заарештований 29 жовтня 1937 року. Було висунуто звинувачення в тому, що нібито 1932 він увійшов до складу антирадянської есерівської організації, а 1936 був перевербований в антирадянську українську націоналістичну організацію і очолив терористичну групу, яка ставила за мету насильницьке повалення радвлади. Засуджено до страти. | Письменник-романіст. Член Спілки письменників СРСР з 1934 року. | |||
Чечвянський (Губенко) Василь Михайлович | 1888 03 11 х.Чечва Полтавська губернія | 1937 07 15 | Київ | Арештований 2 листопада 1936 у Харкові. «Зізнався», що є учасником контрреволюційного підпілля з 1933, «будучи зв'язаним з активними ворогами Радянської влади» Хвильовим, Вишнею, Кулішем, Вражливим, Поліщуком. Перевезений в Київ. Засудженний до розстрілу 14 липня. | Письменник-гуморист. Член літературних організацій «Плуг» і ВУСПП. | |||
Юрій Вухналь (Іван Дмитрович Ковтун) | 1906 10 05 Чорнобаївка Харківська губернія | 1937 07 15 | Харків | Арештований 2 листопада 1936. Йому було пред'явлено звинувачення: «участь в українській націоналістичній терористичній організації, яка готувала терористичні акти проти керівників ВКП(б) і Радянського уряду». Винним себе не визнав. Військова Колегія Верховного Суду СРСР 14 липня 1937засудила до розстрілу. | Письменник. Писав романи, гуморески, фейлетони, нариси. Належав до літературних організацій «Плуг», «Молодняк», ВУСПП. | |||
Дмитро Тась (Могилянський Дмитро Михайлович) | 1901 01 28 Чернігів | 1938 02 28 | Московська область | Заарештований органами НКВС 28 січня 1938 року. 25 лютого засуджений до розстрілу, вирок виконано 28 лютого 1938 року, імовірно в Московській області. | Письменник, публіцист. Лірика Тася відзначається досконалістю форми. Критик Яків Савченко вважав його разом із Дмитром Фальківським представниками неосимволізму в українській літературі. | |||
Курбас Лесь (Олександр -Зенон Степанович Курбас) | 1887 02 25 м. Самбір | 1937 11 03 | Сандармох | Були висунуті звинувачення в «похмурості», викривленні оптимістичної радянської дійсності. Звільнено з посади директора театру. Заарештовано, вислано на будівництво Біломорсько-Балтійського каналу на Медвежу Гору, потім на Соловки. 1937 після повторного суду було розстріляно. | Режисер, актор, теоретик театру, драматург,публіцист, перекладач. Творець модерного українського театру. | |||
Бойчук Михайло Львович | 1882 10 30 с.Романівка Галичина | 1937 07 13 | Київ | 25 листопада 1936 органи НКВС заарештували, а 13 липня разом з учнями І. Падалкою та В. Седляромрозстріляли. Його дружину стратили 11 грудня також як «шпигунку» і «дружину керівника націоналістичної терористичної організації серед художників». Долю цих чотирьох розділила більшість учнів Михайла Бойчука. | Художник, маляр-монументаліст, педагог. Засновник школи українського моументального живопису, лідер бойчукістів. | |||
Падалка Іван Іванович | 1894 11 15 с.Жорнокльови Полтавська губернія | 1937 07 13 | Київ | 13 липня 1937 Військова Колегія Верховного Суду СРСР засудила його як «учасника націонал-фашистської терористичної організації, що ставив за мету відторгнення України від СРСР та реставрацію капіталізму» до вищої міри покарання — розстрілу. Розстріляний разом з В. Седляром та їхнім вчителем М. Бойчуком. | Художник. Бойчукіст. Брав участь у багатьох міжнародних виставках. | |||
Седляр Василь Теофанович | 1899 04 12 с.Жоржівка Полтавська губернія | 1937 07 13 | Київ | Розстріляний 13 липня 1937 в Києві разом з Іваном Падалкою та їхнім вчителем Михайлом Бойчуком. | Художник. Працював у ділянкахмонументального і станкового малярства, станкової та книжкової графіки, декоративно-ужиткового мистецтва. |
Воєнно - комуністичний наступ 30-х років, що прийшов на зміну українському відродженню 20-х років, відзначався крайньою ідеологізаціїю в усіх сферах життя суспільства, суворим контролем за діяльністю високоінтелектуальних осіб, діячів культури та мистецтва, забороною різних релігійних течій, руйнуванням храмів, відкиданням тих напрямів суспільної, історичної, філософської думки, що виходили за рамки ідеологічних догм, переслідування інакомислячих. Значна частина української інтелігенції загинула в сталінських тюрмах і канцтаборах. У 1933 році був засланий на Соловки М.Ірчан, у цьому ж році було арештовано М.Ялового, О.Вишню (П.Губенка). Його чекали звинувачення в причетності до «Української військової організації», арешт у 1933 році та 10 років поневірянь у таборах. Вражений арештами своїх друзів, трагічно закінчує своє життя М.Хвильовий.
Раніше на уроках української літератури не вивчали життя і творчість письменників, які підіймали у своїй творчості ідею національного визволення України. «Розстріляне відродження...» Застінки, ГУЛАГ, Сибір - те, що випало на їх долю, це знущання над дорогоцінним скарбом - людським життям.
Упродовж багатьох років - понад півстоліття - ім'я Миколи Хвильового якщо й нагадувалось, то лише з характеристикою «ворога народу». Письменника обвинувачували в націоналізмі, ворожості офіційному курсу партії. Перестає виходити журнал «ВАПЛІТЕ». Хвильовий вимушений писати покаянні листи, клястися у вірності комуністичній ідеології. Читати ці документи, зокрема статі, спрямовані проти товарищів по перу, гірко і сьогодні. Та вони дають уявлення, в яку безвихідь «героїчного терпіння» він був загнаний.
Останньою спробою відстояти незалежність стала нова літературна організація «Пролітфронт» і видання впродовж 1930 року однойменного журналу. Для М.Хвильового давно вже стали зрозумілими помилки в національній політиці, що привели до голоду в Україні. Письменник болісно переживав і суперечності в особистій долі, численні компроміси, на які потрібно було йти, щоб не порвати остаточно з більшовицькою партією. М.Хвильовий часом втрачав надію і знову її здобував.
Постріл 13 травня 1933 року був трагічною крапкою в історії українського відродження пореволюційних років. Проте все, здійснене ним, зосталося в скарбниці української культури. Це одна з неперевершених її сторінок, запорука майбутнього розвитку, вимріяного М.Хвильовим.
У 1934 році заарештовані і розстріляні Г.Косинка, Д.Фельківський, К.Буревій. Репресій зазнали 97 із 193 членів спілки письменників України, створеної у 1934 році. Серед них М.Зеров, Л.Гомін, М.Куліш та інші. Правду життя показував глядачам Лесь Курбас разом зі своїм творчим колективом «Березіль», але хвиля терору поглинула митця, як і багатьох інших.
Серйозні втрати були й серед майстрів пензля та різця. Арешту за професійні погляди зазнали В. Седлер, І. Падалка та ін.
Саме про цих людей прийнято говорити, що вони символізують «розстріляне відродження».
Деякі з письменників, котрим пощастило вижити (П. Тичина, М. Рильський, В. Сосюра, П. Панч, Ю. Яновський та ін.), змушені були пристосовуватися до нових умов, ставати на шлях конформізму. Цьому процесові активно сприяли різні творчі спілки (письменників, композиторів, художників), організовані у середині 30 - х років. Фраза «національна за формою і соціальна за змістом культура» мала прикрити нав'язування ідеологічних стандартів, де національному відводилася тільки роль декоруму. Усе це негативно позначилось на культурі, літературі та мистецтві, руйнувало творчий потенціал народу, збіднювало його духовне життя.
Дата добавления: 2015-10-28; просмотров: 141 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Меч заостряется 6 страница | | | БЛАГОДАРНОСТИ |