Основні завдання та напрями прокурорського нагляду за дотриманням законності під час порушення кримінальної справи і в процесі провадження досудового розслідування.

Завданням прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового розслідування є сприяння розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій від злочинних посягань; виконанню вимог закону про невідворотність відповідальності за вчинений злочин; запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; охороні прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню.

Прокурор вживає заходів до того, щоб органи дізнання і досудового слідства додержували передбаченого законом порядку порушення кримінальних справ, розслідування діянь, що містять ознаки злочину, застосування технічних засобів, припинення та закриття справ, а також додержували строків провадження слідства та тримання під вартою; при розслідуванні злочинів неухильно виконували вимоги закону про всебічне, повне і об’єктивне дослідження всіх обставин справи, з’ясовували обставини, які викривають чи виправдовують обвинуваченого, а також пом’якшують і обтяжують його відповідальність; виявляли причини вчинення злочинів і умови, що сприяють цьому, вживали заходів до їх усунення.

Не менш як один раз на місяць прокурор перевіряє виконання вимог закону про приймання, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про злочини.

Особливої уваги потребує порушення кримінальної справи і відмови в порушенні кримінальної справи. Прокурор повинен наглядати за тим, щоб рішення про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи приймались із суворим додержанням закону. Порушення кримінальної справи в кожному випадку наявності ознак злочину – обов'язок органів дізнання, слідчого, прокурора і суду.

Тільки після порушення кримінальної справи припустиме провадження слідчих та інших процесуальних дій. Винятком є огляд місця події та накладання арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку з метою запобігти злочину; ці дії можуть проводитись до порушення кримінальної справи.

Закон передбачає, що за заявами і повідомленнями про злочини можуть бути витребувані необхідні матеріали та отримані пояснення, однак без провадження слідчих дій.

Копія постанови про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні справи направляється прокурору. Прокурор, перевіряючи законність порушення кримінальної справи чи відмови в ній, зобов'язаний оцінити законність і обґрунтованість прийнятого процесуального рішення як по суті, так і відповідно до норм матеріального і процесуального права.

У разі виявлення незаконної постанови про порушення кримінальної справи прокурор закриває справу, а у випадках, коли в цій справі ще не проводилось слідчих дій, прокурор скасовує цю постанову. Якщо прокурор виявив незаконність відмови в порушенні кримінальної справи, прокурор скасовує постанову слідчого або органу дізнання та порушує кримінальну справу (ст. 100 КПК).

Якщо матеріали про злочин перебувають на розгляді прокурора, то він сам вирішує питання про порушення кримінальної справи і в постанові вказує, кому доручає її розслідування. Він має право доручити перевірку матеріалів органам дізнання або особисто вимагати необхідні дані, якщо недостатньо підстав для порушення кримінальної справи.

Прокурор здійснює нагляд за законністю затримання (статті 106 і 115 КПК), законністю притягнення особи як обвинуваченого, перевіряє законність застосування примусових заходів щодо підозрюваного та обвинуваченого, обґрунтованість застосування інших процесуальних примусових заходів. Наприклад, відсторонення обвинуваченого від посади здійснюється тільки з санкції прокурора (ст. 147 КПК), поміщення обвинуваченого в лікувально-психіатричну установу в разі необхідності стаціонарного спостереження під час провадження судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК) здійснюється судом тільки за погодженням із прокурором. Санкція прокурора потрібна при здійсненні, наприклад, виїмки документів, що становлять державну або банківську таємницю (ст. 178 КПК), для етапування заарештованого до місця провадження слідства та в інших випадках, передбачених законом.

Прокурор наглядає за тим, щоб додержувались вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження обставин справи, забезпечувалось додержання прав і законних інтересів усіх учасників у справі.

Зокрема, прокурор не тільки наглядає за додержанням права обвинуваченого користуватись послугами захисника, але й сам має право визнати необхідним і допустити захисника до участі у будь-якій справі. Прокурор наглядає також за своєчасністю і правильністю визнання відповідних осіб потерпілими, цивільними позивачами, цивільними відповідачами, за виконанням вимог закону із забезпечення відшкодування матеріальної шкоди і застосування конфіскації майна.

Прокурорської санкції не потрібно, але під наглядом прокурора перебуває прийняте рішення слідчого про зупинення кримінальних справ (статті 206 – 209 КПК), ефективність розшуку обвинуваченого (ст. 139 КПК). Прокурор наглядає за додержанням строків розслідування та у разі неможливості закінчити слідство протягом двох місяців, продовжує ці строки (ст. 120 КПК).

Про кожний випадок зупинення чи закриття кримінальної справи прокурор повідомляється копією постанови особи, яка веде розслідування. Визнавши незаконним зупинення чи закриття справи, прокурор відміняє таку постанову і дає вказівку про продовження розслідування.

Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, у зв'язку з дійовим каяттям, з примиренням обвинуваченого з потерпілим, із застосуванням примусових заходів виховного характеру, з передачею особи на поруки або із закінченням строків давності (статті 7 – 11 КПК) допускається тільки зі згоди прокурора й остаточно вирішується судом.

Прокурорський нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства є надійною гарантією суворого додержання законності.

Повнота розкриття злочину передбачає невідкладний початок розслідування, проведення його оперативно і в максимально короткий строк. Повнота розкриття злочину означає, що у справі виявлено всіх осіб, які вчинили злочини, всі злочинні діяння і причини та умови, які цьому сприяли. Тому прокурор зобов'язаний наглядати за своєчасністю порушення кримінальної справи; своєчасним виїздом на місце пригоди, виявленням та закріпленням слідів злочину і затриманням злочинця, застосуванням у всіх можливих випадках криміналістичної техніки, залученням спеціалістів до розслідування злочинів. Він зобов'язаний координувати і спрямовувати зусилля органу дізнання та слідчого, здійснюючи процесуальне керівництво із взаємодії в розкритті злочинів.

Нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства здійснюється прокурором також із тим, щоб затримання громадян за підозрою у вчиненні злочинів проводилось тільки в порядку і за умовами, що встановлені в законі (ст. 106 КПК). Перевірка законності затримання осіб прокурор проводить не менш як один раз на 10 діб.

Затримання – це захід примусового характеру, що серйозно обмежує волю та права громадян. Тому при вирішенні питання про затримання і його провадженні неприпустимі навіть дрібні порушення закону. Затримання осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, до порушення кримінальної справи неприпустимо.

Про кожний випадок затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, орган дізнання та слідчий зобов'язані скласти протокол із зазначенням підстав, мотивів, дня, години, року, місяця, місця затримання, пояснень затриманого, часу складання протоколу про роз'яснення підозрюваному права мати побачення із захисником з моменту затримання. Протокол підписується особою, яка його склала, і затриманим. Копія протоколу з переліком прав та обов'язків повинна негайно вручатись затриманому і направлятись прокурору. Прокурор має право витребувати матеріали, що стали підставою для затримання.

Здійснюючи нагляд за законністю затримання, прокурор повинен перевірити, чи виконані вимоги закону про негайне повідомлення родичів про затримання особи.

Прокурор також здійснює нагляд за точним додержанням порядку звільнення осіб, які затримані за підозрою у вчиненні злочинів. Вони звільняються, якщо: не підтвердилась підозра у вчиненні злочину, немає необхідності застосування до затриманого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту або закінчився встановлений законом строк затримання. Встановивши незаконність затримання, прокурор зобов'язаний негайно звільнити затриманого і вирішити питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у цьому незаконному затриманні.

Здійснюючи нагляд за законністю розслідування кримінальних справ, прокурор слідкує за тим, щоб нікого не було незаконно піддано кримінальній відповідальності або іншому обмеженню в правах, незаконно усунуто з посади, позбавлено можливості виїхати в іншу місцевість, розпоряджатися своїм майном тощо.

Закон встановив процесуальні гарантії, тобто засоби, якими забезпечуються права і законні інтереси учасників процесу. Їх неухильне додержання належить до повноважень прокурорського нагляду.

Незаконне притягнення особи до кримінальної відповідальності не тільки грубо порушує її права, а й перешкоджає виявленню та покаранню справжніх злочинців, що дає їм можливість вчинювати нові злочини. Нікого не може бути притягнуто як обвинуваченого не інакше, як на підставі та в порядку, що встановлено законом. Тому, прокурор перевіряє обґрунтованість і законність притягнення осіб як обвинувачених, з додержанням встановленого кримінально-процесуальним законом порядку (статті 131 – 132 КПК).

Прокурор здійснює нагляд за тим, щоб нікого не було заарештовано без згоди прокурора і санкції судді або без рішення суду. Недоторканність особи передбачена як одне з основних прав громадян, що гарантовані Конституцією.

Нагляд прокурора за точним виконанням законів при арешті обвинувачених має подвійне завдання. З одного боку, прокурор не повинен допускати жодного випадку незаконного арешту, бо такий арешт є не тільки грубим порушенням законності, а й завдає серйозного збитку інтересам громадян. З іншого, прокурор повинен вживати заходів до того, щоб на волі не лишались особи, які вчинили небезпечні злочини, перш за все рецидивісти. Залишення на волі небезпечних злочинців створює об'єктивні умови для вчинення ними нових злочинів і ухилення від слідства та суду.

Прокурор здійснює нагляд за тим, щоб органи дізнання та слідчі вживали всіх необхідних заходів до виявлення злочинів і осіб, що їх вчинили, щоб по нерозкритих злочинах, після виконання невідкладних слідчих дій, орган дізнання продовжував здійснювати оперативно-розшукові заходи, повідомляючи слідчого про результати.

Кримінально-процесуальний закон регламентує строки проведення дізнання, досудового слідства й утримання обвинуваченого під вартою. Прокурор наглядає за тим, щоб ці строки неухильно додержувались, а за наявності підстав для їх продовження дає вказівки для своєчасного порушення клопотань про продовження строків.

Прокурор здійснює нагляд за виконанням вимог закону про участь захисника у досудовому слідстві. Він звертає увагу на допуск захисника відповідно до закону, особливо у випадках, якщо участь захисника є обов'язковою; на неухильне додержання права обвинуваченого користуватись послугами вибраного ним захисника; на забезпечення участі захисника на прохання обвинуваченого; на створення умов захиснику для здійснення ним своїх прав.

Прокурор здійснює нагляд за тим, щоб при розслідуванні злочинів неухильно виконувались вимоги закону про всебічне, повне й об'єктивне дослідження всіх обставин справи, а також реалізувались інші принципи кримінального процесу.

Неухильне додержання цих важливих вимог і принципів кримінального процесу є важливим завданням прокурора в процесі нагляду за виконанням законів органами досудового розслідування. А це, в свою чергу, передбачає нагляд за суворим додержанням встановлених кримінально-процесуальним законодавством принципів, загальних підстав проведення розслідування, а також правил здійснення окремих слідчих дій, що передбачені кримінально-процесуальним законом: допиту, очної ставки, огляду, експертизи, пред'явлення особи та предметів для впізнання, здійснення виїмки, обшуку тощо.

Прокурор зобов'язаний наглядати й за тим, щоб неухильно додержувались права обвинуваченого, захисника, потерпілого, цивільного позивача і відповідача, їх представників, інших учасників процесу і громадян, щоб слідчий і особа, яка здійснює дізнання, виконували покладені на них законом обов'язки, роз'яснювали учасникам процесу їхні права і забезпечували можливість здійснення цих прав.

Одним із завдань нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства є виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину і вжиття необхідних заходів до їх усунення (ст. 23 КПК).

Закон зобов'язує прокурора при вивченні справ з обвинувальним висновком перевіряти, чи виявлено причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, чи вжито заходів до їх усунення (п. 10 ст. 228 КПК). Якщо ці обставини не з'ясовано чи з'ясовано неповно, то прокурор може повернути справу слідчому зі своєю письмовою вказівкою для додаткового розслідування. Однак прокурор повинен звертати увагу на перевірку виконання цієї вимоги закону органом дізнання і слідчим ще у ході розслідування справи. Прокурор також перевіряє, чи виявлено вказані обставини і по закритим кримінальним справам (за винятком справ, що виключають провадження в кримінальній справі через відсутність події злочину).

Прокурор повинен усувати випадки, коли слідчі виявляють причини та умови, що сприяли вчиненню злочину, тільки в кінці розслідування. Залишаючись не встановленими і не усунутими, ці причини та умови сприяють вчиненню нових злочинів. Тому важливо одразу ж після виявлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину, вжити заходів до їх усунення.

Якщо керівники підприємств, установ і організацій не виконують вимоги слідчого про усунення причин і умов, що сприяли вчиненню злочинів, то прокурор сам вживає заходів до своєчасного та якісного розгляду подання і за необхідності вирішує питання про вжиття заходів до посадових осіб, які не реагують на подання органу дізнання та слідчого.

Перевірки своєчасності розгляду подання органу дізнання та слідчого, законності вжитих заходів по ньому прокурор здійснює за отриманими скаргами і заявами громадян, інформацією слідчого, а в ряді випадків і за своєю ініціативою.

У разі прийняття рішення про направлення справи до суду слідчий складає обвинувальний висновок, який разом із справою направляється прокурору. Прокурор, одержуючи від слідчого справу, зобов'язаний перевірити: чи мала місце подія злочину; чи має діяння, яке ставиться у вину обвинуваченому, склад злочину; чи були додержані під час провадження дізнання і досудового слідства вимоги про забезпечення права підозрюваного та обвинуваченого на захист; чи немає в справі обставин, що тягнуть за собою закриття справи; чи пред'явлено обвинувачення по всіх установлених злочинних діяннях обвинуваченого; чи притягнуті як обвинувачені всі особи, що викриті у вчиненні злочину; чи правильно кваліфіковано дії обвинуваченого за статтями кримінального закону; чи додержано вимог закону при складанні обвинувального висновку; чи правильно обрано запобіжний захід; чи вжито заходів до забезпечення відшкодування збитків, заподіяних злочином, і можливої конфіскації майна; чи виявлено причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, і чи вжито заходів до їх усунення; чи додержано органами дізнання або досудового слідства всіх інших вимог кримінального-процесуального законодавства (ст. 228 КПК).

У разі виявлення порушень закону прокурор повинен дати письмову вказівку щодо їх усунення. Якщо виявлені порушення вплинули на повноту, всебічність і об'єктивність розслідування, істотно порушили права і законні інтереси учасників процесу, справу має бути повернено на додаткове розслідування.

Перевіривши справу, що надійшла з обвинувальним висновком, прокурор приймає одне з таких рішень: 1) визнавши, що є всі достатні підстави для направлення справи в суд, затверджує обвинувальний висновок або складає новий обвинувальний висновок; 2) повертає справу слідчому із своїми письмовими вказівками для проведення додаткового слідства; 3) закриває справу, склавши про це постанову відповідно до вимог закону.

Прокурор має право змінити складений слідчим список осіб, які підлягають виклику в судове засідання, а також скасувати чи замінити раніше обраний запобіжний захід або обрати запобіжний захід, якщо його не було обрано, чи поставити у випадках, передбачених ст. 155 КПК, перед судом питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Якщо прокурор не погоджується з обвинувальним висновком, він має право скласти новий, а раніше складений обвинувальний висновок із справи вилучається (статті 229 – 230 КПК).

При вирішенні питання про затвердження обвинувального висновку прокурор має право своєю постановою виключити з обвинувального висновку окремі пункти обвинувачення, а також застосувати закон про менш тяжкий злочин (при цьому в разі необхідності складається новий обвинувальний висновок). Однак, якщо необхідно змінити обвинувачення на більш тяжке або таке, що істотно відрізняється за фактичними обставинами від раніше пред'явленого обвинувачення, прокурор повинен повернути справу слідчому для пред'явлення нового обвинувачення.

Прокурор має право скасувати, змінити чи обрати новий запобіжний захід (окрім запобіжного заходу у вигляді взяття під варту).

Прокурор, затвердивши обвинувальний висновок, складений слідчим, або склавши новий обвинувальний висновок, направляє справу до суду, якому вона підсудна, і повідомляє суд про те, чи вважає він за потрібне підтримувати державне обвинувачення. Одночасно з цим прокурор повідомляє обвинуваченого, до якого суду направлено справу (ст. 232 КПК).

Норма закону про те, що прокурор при направленні справи до суду повідомляє суд, чи вважає за потрібне підтримувати державне обвинувачення, є застарілою, оскільки відповідно до вимог Конституції (статті 121, 129) підтримання державного обвинувачення в суді є функцією прокуратури, а змагальність сторін – однією із основних засад судочинства. Пленум Верховного Суду України у постанові «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 1 листопада 1996 р. № 9 зазначив, що участь прокурора у суді у справах, направлених до суду з обвинувальним висновком, необхідно вважати обов'язковою.

Прокурор має право відкликати із суду кримінальну справу, по якій попередній розгляд ще не відбувся (ст. 232 КПК).

Контрольні питання:

1. Проаналізуйте сутність прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового розслідування.

2. Які існують форми та методи прокурорського нагляду за виконанням законів органами досудового розслідування?

3. Які повноваження має прокурор на стадії порушення кримінальної справи?

4. Які повноваження має прокурор по здійсненню нагляду за дотриманням законності при провадженні досудового розслідування?

5. Які вказівки прокурора є обов’язковими для виконання органами досудового розслідування?

6. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за законністю затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину.

7. Яка періодичність перевірок прокурором виконання вимог закону про прийняття, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про злочини, перевірок законності затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочинів?

8. На проведення яких слідчих та інших процесуальних дій необхідна згода прокурора?

9. Які повноваження прокурора при надходженні до нього кримінальних справ з обвинувальним висновком?

Дата добавления: 2015-10-02