Підстави та процесуальний порядок прийняття рішення про складання обвинувального висновку та направлення кримінальної справи до суду.

Закінчивши досудове слідство і виконавши зазначені вище вимоги закону (статті 217 – 222 КПК), слідчий складає обвинувальний висновок.

Обвинувальний висновок — це процесуальний документ, у якому на основі оцінки зібраних у справі доказів підбиваються підсумки досудового слідства і формулюється обвинувачення особі чи особам. Обвинувальний висновок згідно закону складається з описової і резолютивної частини.

Описова частина обвинувального висновку складається з шести елементів:

1) указівку на приводи і підстави до порушення кримінальної справи;

2) виклад фактичних обставин справи, як їх встановлено на досудовому слідстві (місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, відомості про потерпілого);

3) докази, які зібрано в справі. Кожне твердження слідчого повинно бути підтверджене посиланням на матеріали справи із вказівкою на конкретні аркуші, на яких містяться докази;

4) дані про особу обвинуваченого (дані про судимість, про поведінку на роботі та вдома та інші відомості, які можуть вплинути на міру покарання);

5) показання обвинуваченого по суті пред’явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки;

6) вказівку на обставини, які обтяжують та пом’якшують його покарання.

Резолютивна частина обвинувального висновку містить три елементи:

1) анкетні даних обвинуваченого;

2) формулювання обвинувачення;

3) юридичну кваліфікації злочину.

Таким чином, у резолютивній частині містяться юридичні висновки, юридичні обґрунтування вимог прокурора. Фактичні обставини наводяться у стислій формі.

Складаючи резолютивну частину, слід пам’ятати, що вона повинна:

1) повністю випливати з описової частини;

2) не повторювати всіх обставин справи, а давати їх юридичне формулювання;

3) містити індивідуалізоване обвинувачення стосовно кожного обвинуваченого.

Обвинувальний висновок підписує слідчий із зазначенням місця і часу його складання.

Якщо обвинувальний висновок складено мовою, якою не володіє обвинувачений, його має бути перекладено рідною мовою обвинуваченого або іншою мовою, якою він володіє. Переклад обвинувального висновку приєднується до справи (ст. 223 КПК).

До обвинувального висновку додаються:

1)список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркушів справи, де викладено їхні показання або висновки;

2)довідка про перебіг справи та про застосування запобіжного заходу із зазначенням часу і місця тримання під вартою кожного з обвинувачених, якщо їх заарештовано;

3)довідки про речові докази, про цивільний позов, про заходи, вжиті для забезпечення цивільного позову і можливості конфіскації майна;

4)довідка про судові витрати в справі за час досудового слідства з посиланням на відповідні аркуші справи.

У списку осіб, які підлягають виклику в судове засідання, з метою нерозголошення відомостей про осіб, щодо яких у порядку, передбаченому статтями 52¹ та 52³ КПК, застосовані заходи безпеки, замість їх справжніх прізвища, ім'я і по батькові зазначається псевдонім, а замість адреси – назва органу, який здійснює заходи безпеки, та його адреса (ст. 224 КПК).

Склавши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві (ст. 225 КПК). Для того щоб обвинувальний висновок отримав юридичну силу, він має бути затверджений прокурором.

Дата добавления: 2015-10-02