Підстави та процесуальний порядок прийняття рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Питання про закриття кримінальної справи за статтями 7 – 10 КПК може вирішувати тільки суд за наявності таких обставин: звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання внаслідок зміни обстановки; закриття кримінальної справи у зв'язку з дійовим каяттям; з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим; із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру; з передачею особи на поруки; із закінченням строків давності.

До направлення кримінальної справи до суду особі повинно бути роз'яснено сутність обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття справи з цих підстав.

Направлення кримінальної справи до суду із зазначених підстав не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі провадження у справі продовжується в звичайному порядку.

Прокурор або слідчий у разі винесення постанови про направлення справи до суду, повинні ознайомити обвинуваченого, його захисника, потерпілого або його представника з цією постановою, а в разі їх вимоги – з усіма матеріалами справи та роз'яснити їхні права.

Звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання внаслідок зміни обстановки (ст. 7 КПК).

Якщо особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а на час розслідування справи внаслідок зміни обстановки діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною, прокурор, а також слідчий за згодою прокурора складає мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки.

Зміна обстановки може означати соціально-економічні або організаційно-господарські зміни в масштабі всієї держави, окремого регіону чи конкретного підприємства, установи, організації. Вона може полягати, наприклад, у переході від воєнного часу до мирного, скасуванні надзвичайного стану, через що діяння втратило суспільну небезпечність, а особа припинила бути суспільно небезпечною.

Зміна обстановки може стосуватися також умов життя особи, яка вчинила злочин, і бути пов'язаною з її спеціальним статусом (скажімо, призив на строкову військову службу), станом здоров'я (одержання особою каліцтва, що позбавило її можливості самостійно пересуватись) тощо.

Суд має право звільнити підсудного від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа припинила бути суспільно небезпечною. Крім того за цими підставами суд може закрити справу, яка надійшла з обвинувальним висновком.

Суд своїм вироком може звільнити від покарання особу, яка вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо визнає, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 7² КПК).

Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора за наявності підстав, зазначених у ст. 45 КК України, мають право своєю мотивованою постановою направити кримінальну справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, а суд у судовому засіданні може винести постанову про закриття справи. Таке ж рішення суд може прийняти у справі, яка надійшла з обвинувальним висновком.

Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям такі: а) злочин вчинено особою вперше; б) це злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості; в) особа після вчинення злочину щиро покаялась; г) активно сприяла розкриттю злочину; ґ) повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого, підсудного з потерпілим (ст. 8 КПК).

Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора має право за наявності підстав, зазначених у ст. 46 КК України, винести мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.

У зв’язку із примиренням сторін суд може закрити справу не тільки у разі надходження справи із обвинувальним висновком.

Підставою закриття справи є додержання сукупності передбачених нею умов: а) особа вчинила злочин вперше; б) це злочин невеликої тяжкості або необережний середньої тяжкості; в) винний примирився з потерпілим; г) відшкодував завдані ним збитки або усунув заподіяну шкоду.

Примирення винного з потерпілим означає досягнення між ними угоди, в якій фіксується, що потерпілий помирився з своїм кривдником, задоволений вжитими останнім заходами з відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди і внаслідок цього не заперечує проти звільнення винного від кримінальної відповідальності (чи просить про таке звільнення). Примирення має бути добровільним, а не зробленим потерпілим через його залякування з боку особи, яка вчинила злочин, її родичів чи інших осіб. Мотиви примирення можуть бути різними як у потерпілого (прощення, задоволення поведінкою правопорушника після злочину, жалість до його малолітніх дітей тощо), так і у винного (розкаяння, сором за вчинене, боязнь майбутнього покарання тощо). Ініціатива примирення може виходити від особи, яка вчинила злочин, потерпілого, сторонніх осіб (родичів, знайомих та ін.), а також від правоохоронного органу чи суду.

Процедура примирення у справах приватного обвинувачення продовжує функціонувати і з введенням інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Водночас положення ст. 46 КК України мають поширюватись і на справи приватного обвинувачення, якщо на цьому наполягає потерпілий (інакше не буде примирення, що пов'язане з відмовою потерпілого від обвинувачення винної у вчиненні злочину особи).

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 9 КПК).

Якщо неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості і якщо його виправлення можливе без застосування покарання прокурор, а також слідчий за згодою прокурора виносять мотивовану постанову про направлення справи до суду для вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. У цьому разі неповнолітньому пред'являється обвинувачення і після винесення постанови пред'являються всі матеріали справи. Справа зі списком осіб, які підлягають виклику до суду, надсилається до суду прокурором.

За вказаною підставою суд може закрити справу не тільки у випадку, якщо надійшла справа із зазначеною постановою, але й якщо надійшла справа із обвинувальним висновком.

Досягнення завдань і цілей кримінального процесу не завжди пов'язане з притягнення винної у вчиненні злочину особи до кримінальної відповідальності, особливо що стосується неповнолітніх.

Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру належить до виключної компетенції суду і є його правом, а не обов'язком. Таке звільнення може бути застосовано за наявності одночасно трьох умов: а) неповнолітній вчинив злочин уперше; б) це злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості; в) виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання.

Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше більш м'яке покарання. До таких злочинів належать, зокрема, хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК), побої (ч. 1 ст. 126), умисне легке тілесне ушкодження (ст. 125).

Особливо ретельно суд має дослідити питання щодо можливості виправлення неповнолітнього без застосування покарання. Мають бути встановлені й оцінені дані, які характеризують особу до і після вчинення нею злочину (поведінка, ставлення до праці, розкаяння у вчиненому тощо).

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки (ст. 10 КПК).

Якщо особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася прокурор, а також слідчий за згодою прокурора мають право своєю мотивованою постановою направити справу до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу підприємства, установи чи організації за їхнім клопотанням про це, прийнятим на загальних зборах. Протокол загальних зборів додається до справи. За клопотанням колективу слідчий, прокурор інформують такий колектив про обставини вчиненого злочину невеликої або середньої тяжкості.

За вказаною підставою суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у справах, які надійшли не тільки з постановою, але й з обвинувальним висновком. Суд, прокурор, слідчий зобов'язані повідомити колектив про передачу їм особи на поруки.

Сутність передбаченого ю статтею виду звільнення полягає в тому, що особа умовно не притягається до кримінальної відповідальності та передається на поруки колективу підприємства, установи або організації для її виправлення шляхом застосування заходів виховного характеру, але остаточне вирішення цього питання залежить від подальшої поведінки особи. Відповідно до ст. 47 КК України на неї покладаються обов'язки, які водночас є умовами остаточного вирішення цього питання, – не ухилятися від заходів виховного характеру та не порушувати громадського порядку.

Якщо протягом року з дня її передачі на поруки особа не виправдає довіру колективу і порушить зазначені вище умови, колектив може відмовитись від поручительства. Суд за наявності прийнятого на загальних зборах рішення, про відмову від поручительства за взяту ними на поруки особу, вирішує питання про кримінальну відповідальність цієї особи.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності (ст. 11¹ КПК).

Прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком.

Якщо в ході дізнання та досудового слідства протягом строків, зазначених у частині першій статті 49 Кримінального кодексу України, не встановлено особу, яка вчинила злочин, прокурор або слідчий за згодою прокурора направляє кримінальну справу до суду для вирішення питання про її закриття за підставою, передбаченою частиною другою цієї статті. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно з законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі, згідно з частиною четвертою статті 49 Кримінального кодексу України, не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

Контрольні питання:

1. Охарактеризуйте сутність закінчення досудового слідства.

2. Яку систему слідчих дій встановлено на етапі закінчення досудового слідства?

3. Назвіть порядок ознайомлення потерпілого з матеріалами закінченої кримінальної справи.

4. Який порядок ознайомлення обвинуваченого з матеріалами закінченої кримінальної справи?

5. Які передбачені підстави та процесуальний порядок відмови в задоволенні клопотання обвинуваченого?

6. Назвіть значення, структура та зміст обвинувального висновку.

7. Які підстави для закриття кримінальної справи передбачені законодавством?

8. Охарактеризуйте реабілітуючи підстави для закриття кримінальної справи.

9. Сутність нереабілітуючих підстав для закриття кримінальної справи.

10. Назвіть умови і процесуальний порядок прийняття рішень слідчого під час провадження за справами про дії неосудних або обмежено осудних осіб.

11. Назвіть підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

12. Дайте характеристику загальних умов та загального порядку звільнення особи від кримінальної відповідальності.

13. Назвіть підстави закриття кримінальної справи, за якою досудове слідство зупинено.

14. Зміна обстановки як підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності.

15. Який порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.

Дата добавления: 2015-10-02