Форми та методи прокурорського нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами досудового розслідування, прокурор використовує відповідні форми й методи.

Форми нагляду – це правові засоби реалізації повноважень прокурора. Вони визначені законом, а також наказами й інструкціями Генерального прокурора України, якими на основі закону врегульовано організацію і діяльність органів прокуратури. Методи нагляду – це вироблені прокурорською практикою способи, прийоми, шляхи реалізації повноважень прокурора. Іншими словами, форми нагляду – це те, що повинен робити прокурор, а методи нагляду – це те, яким чином він повинен виконувати покладені на нього функції.

Форми і методи прокурорського нагляду використовуються для виявлення, усунення і попередження порушень закону. Ці напрями прокурорської діяльності нерозривні, взаємообумовлені та являють собою ємний процес прокурорського нагляду в стадії досудового розслідування. Однак у теоретичному плані ці види діяльності можуть бути розділені, тому розгляд форм і методів нагляду в кожному із вказаних напрямів доречно побудувати таким чином: передусім показати, як ці форми і методи використовуються з метою виявлення порушень закону при розслідуванні злочинів, а потім – як вони використовуються для їх усунення.

Отже, для виявлення порушень закону при розслідуванні злочинів прокурор застосовує такі форми нагляду і методи їх здійснення:

1) Ознайомлення з матеріалами розслідування, що може здійснюватись: шляхом заслуховування доповіді слідчого про хід розслідування як у цілому по справі, так і за окремими епізодами (план і тактика розслідування тощо); при ознайомленні з наглядовим провадженням по справі, в якому повинні знаходитись копії важливих документів; з допомогою безпосередньої перевірки, вивчення кримінальної справи;

2) Безпосередня участь у розслідуванні злочинів. Прокурор, беручи участь у провадженні дізнання і досудового слідства, може бути присутнім при виконанні важливих слідчих дій або брати активну і безпосередню участь в їх проведенні. Активна участь прокурора у проведенні процесуальної дії може полягати в постановці ним питань допитуваному, пред'явленні обвинуваченому документів, інших речових доказів тощо. В обох випадках прокурор наглядає за тим, щоб слідчий точно додержувався вимог кримінально-процесуального закону. Своїми порадами і вказівками прокурор допомагає слідчому провести слідство тактично правильно і більш ефективно.

Слід мати на увазі, що участь прокурора в слідчій дії не підсилює доказового значення його результатів, не є додатковою формою закріплення отриманих показань обвинувачених, потерпілих, свідків.

Безпосередня участь прокурора в розслідуванні злочинів може полягати і в самостійному провадженні слідчих дій по справах, що перебувають у провадженні слідчого. Наприклад, якщо у справі необхідно виконати кілька слідчих дій одночасно, найважливіші може проводити прокурор. Іноді прокурор проводить слідчу дію, що раніше її виконував слідчий. Найчастіше це буває тоді, коли прокурор має сумніви в правильності проведення слідчої дії або хоче уточнити найбільш важливі деталі. Прокурор нерідко здійснює слідчі дії, від результатів яких, на його думку, залежить встановлення істини по справі.

Необхідність провадження слідчої дії особисто прокурором виникає й у разі, якщо обвинувачений або інші особи з тих чи інших причин відмовляються давати показання слідчому.

Як часто і за яких обставин прокурору слід особисто брати участь у розслідуванні злочинів – залежить від ситуацій, що конкретно склалися в процесі слідства.

3) Розгляд скарг на дії та акти слідчого і органів дізнання. Відповідно до статей 234 і 235 КПК прокурор зобов'язаний розглядати скарги на дії та акти слідчих і органів дізнання. Перевіряючи їх, прокурор ознайомлюється з кримінальними справами, опитує заявників, інших осіб, отримує пояснення від працівників органів дізнання і слідчих. У разі виявлення порушень закону прокурор вживає заходів до їх усунення.

4) Вимога провадження органами вищого рівня перевірок діяльності органів слідства і дізнання з розслідування злочинів. За наявності даних про серйозні недоліки в роботі органів досудового розслідування із розкриття і розслідування злочинів прокурор має право доручати від керівникам органів досудового слідства та дізнання проведення у підвідомчих їм підрозділам перевірок з метою усунення порушень закону. Може бути проведено перевірку повноти реєстрації та законності вирішення заяв і повідомлень про злочини, додержання законності в діяльності з розкриття, розслідування злочинів.

5) Участь у судовому розгляді кримінальних справ. Ця форма діяльності прокурора формально перебуває за межами нагляду за додержанням законів в стадії досудового розслідування. Проте вона є ефективним засобом виявлення порушень закону, що допускаються органами дізнання і слідчими при розслідуванні кримінальних справ. У ході судового розгляду кримінальної справи виявляються процесуальні помилки і порушення, що були допущені в стадії досудового розслідування. Про ці недоліки прокурор доводить до відома відповідного органу дізнання і досудового слідства.

Виявити недоліки досудового розслідування прокурор може і шляхом ознайомлення з рішеннями суду про порушення закону в цій стадії, а також шляхом ознайомлення з виправдувальними вироками, рішеннями суду про припинення справи або направлення її на додаткове розслідування.

6) Узагальнення практики розслідування злочинів. Узагальнюючи практику розслідування за відповідний період або за окремими категоріями кримінальних справ, прокурор виявляє типові помилки і порушення закону, що допускаються слідчими та органами дізнання. Матеріали узагальнення використовуються для вироблення заходів із удосконалення якості розслідування.

7) Вказівки органам дізнання і досудового слідства. Відповідно до ст. 227 КПК прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів при розслідуванні злочинів, може в межах своєї компетенції давати письмові вказівки органу дізнання і досудового слідства в будь-якій кримінальній справі, що перебуває в їх провадженні. До них належать вказівки: про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікації злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочини, у тому числі щодо видачі особи (екстрадиції). Крім того, прокурор має право доручити органам дізнання виконання постанов про затримання, привід, взяття під варту, проведення обшуку, виїмки, розшук осіб, які вчинили злочини, виконання інших слідчих дій, а також дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, по справах, що перебувають у провадженні прокурора або слідчого прокуратури. Також доручає органам дізнання проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили злочини за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави.

Вказівки прокурор дає в письмовій формі, вони повинні бути чіткими і конкретними. Письмові вказівки прокурора є процесуальними документами і тому додаються до кримінальної справи, а їх копії зберігаються в наглядовому провадженні.

Слідчий зобов'язаний виконати вказівки прокурора, однак з основних питань слідства, які конкретно вказані в законі, він може оскаржити ці вказівки прокурору вищого рівня, не приступаючи до їх виконання (ч. 2 ст. 114 КПК). Це право слідчого не можна розглядати як обмеження повноважень прокурора. Навпаки, це право є не лише гарантією процесуальної самостійності слідчого, а й гарантією прийняття прокурором законного й обґрунтованого рішення по справі.

Прокурор повинен враховувати думку слідчого, критично зважуючи його аргументи. Зі свого боку, слідчий зобов'язаний глибоко вивчити і проаналізувати вказівки прокурора. Такий підхід до спірних питань, що виникають, повинен сприяти швидкому усуненню суперечностей. Вважається, що надання справи прокурору вищого рівня в порядку ч. 2 ст. 114 КПК має бути не правилом, а винятком, і має місце тоді, коли слідчий, не зважаючи на обговорення спірного питання, твердо переконаний у правильності своєї позиції.

Що ж до органів дізнання, то для них всі вказівки прокурора обов'язкові, оскарження їх прокурору вищого рівня не може зупинити виконання отриманих від прокурора вказівок.

8) Відміна незаконних і необґрунтованих постанов слідчого та осіб, які провадять дізнання.

Постанови слідчого та осіб, що провадять дізнання, повинні бути законними й обґрунтованими. Постанови, що не відповідають закону, не можуть лишатися в силі, прокурор зобов'язаний відмінити їх своєю мотивованою постановою. В постанові прокурора вказуються причини відміни постанови слідчого, конкретизується, що і в який термін необхідно виконати для усунення припущених помилок і порушень закону.

9) Усунення слідчого або особи, яка провадить дізнання, від подальшого розслідування, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи.

Питання про те, за які порушення законів особа, яка провадить дізнання, або слідчий підлягає усуненню, прокурор вирішує в кожному конкретному випадку, виходячи з конкретних обставин справи і характеру порушення. Однак, очевидно, що усунення особи від провадження дізнання або досудового слідства може мати місце лише у випадках грубого порушення закону. Для усунення особи від провадження розслідування прокурор виносить мотивовану постанову, в якій повинен бути описаний факт грубого порушення закону, що послужив підставою для прийняття прокурором такого рішення.

Крім того, прокурор усуває слідчого у разі його відводу або самовідводу за підставами, передбаченими законом (ст. 60 КПК).

Розглядаючи заяву про відвід або самовідвід, прокурор повинен докладно перевірити мотиви таких заяв, що надійшли. Для цього він відбирає у слідчого й інших осіб пояснення, вимагає необхідні документи, вивчає матеріали кримінальної справи тощо. За результатами перевірки прокурор виносить мотивовану постанову про усунення слідчого від подальшого розслідування або про відмову в задоволенні заяви про відвід або самовідвід. Про прийняте рішення повідомляється заявнику.

10) Затребування з органів дізнання кримінальної справи і передача її слідчому або передача справи від одного органу досудового слідства іншому, від одного слідчого іншому.

З метою забезпечення найбільш повного й об'єктивного розслідування прокурор має право вилучити будь-яку справу від органу дізнання і передати її слідчому, а також передати справу від одного органу досудового слідства іншому і від одного слідчого іншому.

Рішення прокурора про направлення справи для розслідування в той чи інший слідчий орган або про передачу справи для розслідування тому або іншому слідчому обов'язкове для виконання.

За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчому прокуратури може бути передана справа про будь-який злочин (ч. 1 ст. 112 КПК).

Прокурор не повинен допускати випадків закінчення слідчими ОВС кримінальних справ, підслідних слідчим прокуратури. Таке порушення закону тягне повернення судом кримінальної справи на додаткове розслідування. Тому якщо справа, підслідна слідчому прокуратури, перебуває в провадженні слідчого ОВС, прокурор вилучає її і передає слідчому прокуратури.

11) Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства, прокурор в межах своєї компетенції порушує кримінальну справу або відмовляє в її порушенні; закриває або зупиняє провадження по кримінальних справах; дає згоду на закриття кримінальних справ слідчим в тих випадках, коли це передбачено законом; затверджує обвинувальні висновки і направляє кримінальні справи до суду (п. 11 ст. 227 КПК).

Ці права прокурора підтверджують сформульоване вище положення про те, що повноваження прокурора мають владно-розпорядчий характер і остаточне рішення по кожній справі приймає прокурор. При цьому він або затверджує відповідний процесуальний акт слідчого чи особи, що провадить дізнання, або погоджується з цим актом, якщо закон не вимагає його затвердження прокурором, або відміняє будь-яке рішення по справі, винесене органом розслідування.

12) Для попередження порушень законів при розслідуванні кримінальних справ важливе значення має така форма прокурорської діяльності, як згода (санкція) прокурора на провадження деяких слідчих і процесуальних дій органів дізнання і слідчого. Санкція прокурора обов'язкова для відсторонення обвинуваченого від посади та проведення обшуку, крім обшуку житла чи іншого володіння особи. Прокурор продовжує строк розслідування, дає згоду або подає до суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а також про продовження строку тримання під вартою (п.п. 6, 7, 7-1 ст. 227 КПК).

Відмовляючи в провадженні вказаних дій за мотивами їх необґрунтованості, невідповідності закону, прокурор тим самим попереджає порушення закону. До прийняття рішення про відмову в санкціонуванні він зобов'язаний ретельно вивчити матеріали справи, вислухати особу, що проводить дізнання, або слідчого про те, чому він прийняв рішення, з якими не може погодитись прокурор. За необхідності прокурор дає вказівку особі, яка веде розслідування, про провадження додаткових слідчих дій.

13) У разі необхідності прокурор може внести начальнику слідчого підрозділу подання про усунення порушень законів при розслідуванні злочинів і вимагати усунення причин і умов, що сприяли цим порушенням. Прокурор зобов'язаний добиватись того, щоб внесені ним подання не тільки розглядались відповідними органами, а й щоб останні вживали відповідні заходи, спрямовані на усунення вказаних недоліків.

14) Ужиття заходів про притягнення до відповідальності слідчих і посадових осіб органів дізнання.

Встановивши факти порушення законності під час розслідування кримінальних справ слідчими або посадовими особами органів дізнання, прокурор може порушити питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Слідчі та посадові особи органів дізнання можуть притягуватись до дисциплінарної відповідальності не тільки за відповідні дії, а й за бездіяльність, в результаті якої допущено порушення законності (наприклад, тяганина в розслідуванні кримінальних справ, невиконання важливих слідчих дій тощо). Дисциплінарне переслідування проти вказаних осіб прокурор порушує як винесенням постанови про порушення дисциплінарного провадження, так і шляхом указівки на це в поданні, що він вносить за фактами порушення законності при розслідуванні злочинів. Якщо слідчим чи посадовою особою органу дізнання при розслідуванні кримінальної справи вчинено злочин, прокурор притягує таку особу до кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку.

Отже, нагляд за додержанням законності в діяльності органів дізнання та досудового слідства в процесі розслідування кримінальних справ – один із важливих напрямів у діяльності прокурора, важлива галузь вищого нагляду за точним виконанням законів у державі.

Дата добавления: 2015-10-02