Читайте также:
|
|
Стаття Х.1
Спостерігають за реалізацією, сприяють і полегшують здійснення Конвенції такі органи:
а) Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій вищої освіти в Європейському регіоні;
б) Європейська мережа національних інформаційних центрів з питань академічного визнання і мобільності (Мережа ENIC), створена на основі Рішень, прийнятих 9 червня 1994 р. Комітетом міністрів Ради Європи і 18 червня 1994 р. Регіональним комітетом ЮНЕСКО для Європи.
Стаття Х.2
1. Цим засновується Комітет Конвенції про визнання кваліфікацій, належних до вищої освіти в Європейському регіоні (іменований далі "Комітет"). До складу Комітету входять по одному представникові від кожної Сторони.
2. В контексті статті Х.2 термін "Сторона" не використовується стосовно Європейського співтовариства.
3. Держави, згадані в статті XI. 1.1, і Найсвятіший Престол, якщо вони не є Сторонами цієї Конвенції, Європейське співтовариство, а також голова Мережі ENIC, можуть брати участь у засіданнях Комітету як спостерігачі. Представники урядових і неурядових організацій, що спеціалізуються в галузі визнання в цьому регіоні, також можуть бути запрошені на засідання Комітету як спостерігачі.
4. Голова Регіонального комітету ЮНЕСКО по виконанню Конвенції про визнання навчальних курсів, дипломів про вищу освіту і наукових ступенів у державах регіону Європи також запрошується взяти участь у засіданнях Комітету в якості спостерігача.
5. Комітет сприяє здійсненню цієї Конвенції і спостерігає за її реалізацією. У зв'язку з цим він може приймати більшістю Сторін рекомендації, декларації, протоколи і досвід, який себе зарекомендував, з метою орієнтації повноважних органів Сторін у ході реалізації ними Конвенції і при розгляді ними заяв про визнання кваліфікацій вищої освіти. Хоча вони не зв'язані з названими вище документами, Сторони будуть усіляко прагнути дотримуватися їх, доводити ці документи до відома повноважних органів і сприяти їхньому застосуванню. Перш ніж виносить свої рішення, Комітет запитує думку Мережі ENIC.
6. Комітет представляє доповідь відповідним органам Ради Європи і ЮНЕСКО.
7. Комітет підтримує зв'язки з регіональними комітетами ЮНЕСКО, які займаються питаннями застосування конвенцій про визнання навчальних курсів, дипломів і ступенів у галузі вищої освіти, прийнятих під егідою ЮНЕСКО.
8. Більшість Сторін Конвенції складає кворум.
9. Комітет приймає свої Правила роботи. Він проводить свої чергові засідання не рідше одного разу в три роки. Комітет збирається перший раз, коли дійсна Конвенція набере сили.
10. Секретарське забезпечення Комітету покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО.
Стаття Х.3
1. Кожна із Сторін призначає в якості учасника Європейської мережі національних інформаційних центрів, що займаються питаннями академічної мобільності і визнання (Мережа ENIC), національний інформаційний центр, створений або діючий відповідно до статті ІХ.2. У випадках, коли в одній зі Сторін відповідно до статті ІХ.2 створені або діють декілька національних інформаційних центрів, усі вони є учасниками Мережі, однак відповідні національні інформаційні центри мають тільки один голос.
2. Мережа ENIC у складі, обмеженому національним інформаційним центром Сторін цієї Конвенції, спостерігає за практичним здійсненням і сприяє застосуванню Конвенції з допомогою повноважних національних органів. Пленарне засідання учасників Мережі проводиться не рідше одного разу на рік. Вона обирає свого голову і президію відповідно до своїх повноважень.
3. Секретарське забезпечення Мережі ENIC покладається спільно на Генерального секретаря Ради Європи і Генерального директора ЮНЕСКО.
4. Сторони співробітничають через Мережу ENIC з національними інформаційними центрами інших Сторін, зокрема допомагаючи їм збирати всю корисну для національних інформаційних центрів інформацію в межах їхніх заходів, що стосуються академічного визнання і мобільності.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 102 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ВЛАСНИКАМИ ЯКИХ Є БІЖЕНЦІ, ПЕРЕМІЩЕНІ | | | Розділ XI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ |