Алгоритм здійснення фармацевтичної опіки відвідувача аптеки з симптомами застуди

Хворим на цукровий діабет рекомендувати засоби в лікарській формі без цукру.

Жарознижуючі середники рекомендувати не приймати регулярно з метою профілактики наступного підвищення температури тіла. У дітей зниження температури тіла слід починати з фізичних методів охолодження – обтирання водою кімнатної температури, але не спиртовими розчинами чи оцтом). Не давати дітям з метою зниження температури тіла препарати ацетилсаліцилової кислоти в зв’язку з ризиком розвитку синдрому Рея.

Деконгестанти не приймати більше 2 тижнів.

Особам з обтяженим алергологічним анамнезом слід з обережністю призначати багатокомпонентні препарати на рослинній основі, оскільки можливий розвиток алергічних реакцій до окремого компоненту.

Перелік фармакологічних груп препаратів і лікарських форм, які використовуються при синдромах простуди поданий у таблиці 81.

ТАБЛИЦЯ 81

Кашель вологий	Відхаркуючі середники на основі рослинних компонентів, інгаляції з ефірними маслами, розтирання грудної клітки з використанням бальзамів, що містять ефірні масла
Кашель сухий	Протикашльові середники і секретолітики на рослинній основі; комбіновані; центральної дії й ін..
Головний біль, лихоманка, недомогання	Комбіновані препарати для лікування простуди
Насморк, закладеність носа	Препарати для лікування насморку, рослинні відхаркуючі препарати, інгаляції з ефірними маслами
Біль в горлі	Препарати для лікування болю в горлі (пастилки, таблетки, аерозолі й ін..

Кашель – це складний рефлекторний акт, який виникає як захисна реакція у відповідь на подразнення дихальних шляхів будь-яким агентом (мокрота, слиз, чужорідні тіла і т.д.) і направлений на видалення його з респіраторного тракту. Це найчастіша скарга при простуді й захворюваннях органів дихання. Але можливе виникнення кашлю і у цілком здорових людей - при подразненні дихальних шляхів пилом, різкими запахами, при вдиханні холодного чи сухого повітря. Кашель буває сухим (без виділення мокроти) і вологим (з виділенням мокроти).

Самолікування можливе за допомогою ОТС-препаратів тільки при ГРЗ-простуді і нетяжкій формі гострого бронхіту. При всіх інших випадках необхідна участь лікаря. Особливо треба пам’ятати про туберкульоз легень. Відповідальне самолікування можливе при кашлі з приводу гострих респіраторних захворювань, ларингіту (гавкаючий кашель, подряпування в горлі), трахеїту (болючий кашель з металевим відтінком), гострого бронхіту на початкових етапах – глибокий, болючий кашель, при вдиханні подразнюючих речовин (за умов відсутності ураження загального стану).

Для симптоматичного лікування кашлю використовують наступні фармакотерапевтичні групи препаратів, що відпускаються як безрецептурні лікарські засоби:

1) Муколітичні засоби - прямої дії (ацетилцистеїн) і непрямої дії (амброксол, бромгексин, карбоцистеїн), експекторанти – (гвайфенезин, ердостеїн, алтея лікарська, листя евкаліпту, подорожник великий, корінь солодки, листя плюща), комбіновані препарати (аджиколд рослинний сироп, актифед експекторант, антитусин, атма, бро-зедекс, бронхіал з різними рослинами відхаркувальної дії і вітаміном С, бронхипрет, бронхомед, бронхосан, бронхофіт, геломиртол, гербіон сироп подорожника, гриппал з квітками липи і вітаміном С, грудний еліксир, доктор кашель, доктор МОМ, евкабал, екстра терм, інгалін, колдакт бронхо, кука, лінкос, лоркоф, мукалітан, мілістан від кашлю, пекторал, пектусин, пертусин, плантіс iмуно+плюс, седорил АСГ, стоптусин, суприма-бронхо, таблетки від кашлю, траві сил, трайфед, цетрасепт з ісландським мохом.

2) Протикашльові препарати - наркотичні (кодеїн + терпінгідрат + натрію гідрокарбонат або кодеїн з екстрактом термопсису сухого і коренем солодки) і ненаркотичні протикашльові засоби (бутамірат, окселадин, преноксдіазин, а також комбіновані протикашльові засоби: алекс плюс, бронхобрю, бронхолітин, бронхоцин, вокасепт, глікодин, комбігрип, кофекс, стодаль, тос-май, тофф плюс, туссин плюс, стоптусин.

При визначенні провізором фармакотерапевтичної групи ЛП, лікарської форми та шляху введення слід пам’ятати, що

- протикашльові засоби не призначаються при виділенні великої кількості харкотиння;

- кодеїн, декстрометорфан при тривалому вживанні або у більших дозах пригнічують ЦНС і дихання, не призначають дітям до 2 років, вагітним і годуючим жінкам;

- окселадин (тусупрекс), бутамірат і декстрометорфан викликають кволість, головокружіння і не призначаються водіям і особам, котрі повинні бути уважними;

- бутамірат у великих дозах може викликати блювання, пониження АТ, діарею, пригнічує ЦНС, його у препаратах не призначають дітям до 2 років, вагітним і годуючим жінкам;

- лібексин вживають, не розжовуючи, – через втрату чутливості слизової рота і глотки (має анестезуючі властивості), він викликає сухість в роті і глотці. Його призначають при низькому АТ;

- лікування ацетилцистеїном слід починати з невисоких доз (100-200 мг), оскільки можливий непередбачуваний ефект у вигляді гіперсекреції;

- ацетилцистеїн (АЦЦ) може викликати легеневі кровотечі, порушу­вати функцію печінки і нирок, у хворих на БА викликати бронхоспазм;

- ацетилцистеїн протипоказаний у 1 триместрі вагітності;

- розчин АЦЦ не поєднувати в одному шприці з антибіотиками, при пероральному вживанні антибіотики слід приймати через 2 год;

- амброксол і бромгексин можуть підвищити активність трансаміназ печінки, не сумісні з лужними розчинами, кодеїновими препаратами й холінолітиками;

- амброксол протипоказаний у 1 триместрі вагітності;

- карбоцистеїн не рекомендують особам з ерозивно-виразковими пораженнями ШКТ;

- відхаркувальні засоби не поєднують з протикашльовоми, антигістамінними (згущення харкотиння!); сечогінними, послаблюючими (обезводнення!) засобами;

- відхаркувальні препарати рефлекторної дії при перевищенні дози викликають блювання, протипоказані при захворюваннях шлунка;

- відхаркувальні засоби запивають лужним питтям в додатковій кількості (на 15 – 20 % рідини більше, ніж фізіологічні потреби);

- слід попередити, що клінічний ефект від відхаркувальних засобів наступає на 6-7 день, а в перші 2-3 дні вживання препаратів кашель і виділення харкотиння посилюються;

- при гострому процесі перевагу треба віддавати рослинним препаратам, бо рослинні відвари здійснюють регенерацію слизової бронхів завдяки мікроелементам, біогенним стимуляторам;

- при передозуванні йодидів розвивається йодизм (риніт, сонливість), гіпертиреоз (особливо після 40 років);

- лікування ацетилцистеїном треба починати з невисоких доз (100–200 мг), тому що ефект високих доз може бути непередбачуваним і приводити до вираженої гіперсекреції;

- при пероральному прийомі ацетилцистеїну антибіотики треба приймати через 2 год;

- бромгексин та амброксол не сумісні з лужними розчинами, з препаратами, які містять кодеїн, з холінолітиками;

- амброксол збільшує ступінь проникнення антибіотиків в бронхіальний секрет та слизову оболонку бронхів;

- карбоцистеїн не призначають особам з ерозивно-виразковими ураженнями шлунково-кишкового тракту;

- відхаркувальні лікарські засоби не призначають лежачим хворим.

Побічні властивості: диспепсії, алергії, пониження АТ. Крім того кодеїн­вмісні засоби викликають закрепи, пригнічення дихального центру, залежність.

Риніт (насморк) -це один з симптомів ГРЗ, але також може бути проявом

1) алергії;

2) самостійним захворюванням, яке потребує консультації лікаря;

3) аденоїдів;

4) чужерідного тіла в носовому ході (з гнійними виділеннями, кро­вотечами);

5) синуситу (гострого чи хронічного) – затруднене носове дихання, біль, субфебрилітет;

6) озени (смердючий насморк) – хронічне захворювання з різкою атро­фією слизової – густі виділення, що зсохлися в смердючі кірки, свер­біння в носі, різке зниження нюху;

7) інфекційних захворювань (грип, дифтерія і т.д.).

Дата добавления: 2015-10-24