Напрямки симптоматичного лікування хворих на геморой

Фармакотерапія геморою включає системне та місцеве лікування й переслідує наступні цілі:

1) зменшення симптомів гострого геморою;

2) попередження ускладнень;

3) профілактику загострень при хронічному перебігу;

4) передопераційну підготовку;

5) післяопераційну реабілітацію;

6) підвищення якості життя пацієнта.

Ефекти лікарських препаратів які застосовуються для лікування геморою:

1) усунення болю, ліквідація запалення;

2) тромболітична дія;

3) покращення мікроциркуляції у кавернозних сплетеннях;

4) зупинка кровотечі;

5) зменшення ламкості капілярної стінки;

6) підвищення тонусу вен гемороїдального сплетення та покращення кровоплину в цій ділянці;

7) усунення анального свербіжу;

8) нормалізація консистенції та транзиту кишкового вмісту.

Показанням для консервативного лікування є початкові стадії хронічного геморою та гострий перебіг захворювання.

! При появі симптомів захворювання необхідно відразу звертатись до спеціалістів, оскільки неправильне лікування геморою може призвести до розвитку життєвозагрожуючих станів: масивних кровотеч, некрозу гемороїдальних вузлів, гнійного парапроктиту!

Місцеве лікування значно зменшує дискомфорт та підвищує якість життя пацієнтів, а в деяких випадках при своєчасному призначенні дозволяє відтермінувати хірургічне втручання. Воно направлене на ліквідацію больового синдрому, тромбозу або запалення гемороїдальних вузлів, а також крововтрат (тромбоз та кровотеча вимагають обов’язкового звернення до лікаря для визначення тактики лікування).

Больовий синдром при геморої найчастіше пов'язаний із защемленням тромбованого гемороїдального вузла або виникненням гострої анальної тріщини. Тому для усунення больового синдрому показано застосування місцевих комбінованих знеболюючих препаратів.

Тромбоз гемороїдальних вузлів є показом до застосування препаратів, які містять прямі антикоагулянти, або комбінованих засобів, які містять гепарин. При місцевому застосуванні гепарин володіє протинабряковою та протизапальною дією, попереджує утворення нових тромбів, сприяє регенерації. Протипоказом до місцевого застосування гепарину є патологія згортальної системи крові та кровотечі з гемороїдальних вузлів.

Кровотеча - один із основних симптомів геморою, що потребує обов’язкового звернення до лікаря. Кровотеча, яка не припиняється протягом години, є ознакою гострого процесу. Для усунення симптомів застосовують свічки, які містять адреналін. Окрім цього застосовують такі місцеві гемостатичні матеріали, які у складі містять фібриноген та тромбін. При введенні в анальний канал вони розсмоктуються з уворенням фібринової плівки.

Одним з основних класів препаратів для лікування хронічного геморою та профілактики загострень є флеботропні препарати. Підвищуючи тонус вен, покращуючи мікроциркуляцію та перешкоджаючи пошкодженню судинної стінки вільними радикалами, вони діють патогенетично.

Венотоніки загальної дії можуть застосовуватись на будь-яких стадіях геморою як для профілактики загострень, так і для комплексного лікування гострого процесу.

При гострому геморої для усунення мікроциркуляторних розладів та нормалізації реологічних властивостей крові використовують дезагреганти (ацетилсаліцилова кислота) при відсутності кровотечі.

За наявності показань, при терапії геморою використовуются нестероїдні протизапальні засоби та ненаркотичні анальгетики. У механізмі виникненняя болю практично завжди домінує спазм анального сфінктера, пов'язаний з запальним процесом у гемороїдальному вузлі. Таким чином, для усунення больового синдрому показаним є застосування анальгетиків з вираженою протизапальною дією: диклофенак, німесулід, ібупрофен, кетопрофен. При больовому синдромі, обумовленому супутньою анальною тріщиною, ефективнішим вважається використання анальгетиків у поєднанні з спазмолітиками.

При ускладненні тромбозу гемороїдальних вузлів вираженим запальним процесом з переходом на підшкірну клітковину та періанальну ділянку, гострих анальних тріщинах, необхідно негайно звертатись до лікаря.

Дата добавления: 2015-10-24