Читайте также:
|
Глюкокортикостероїди. Ці препарати володіють вираженою протиалергічною дією, здійснюючи вплив на всі ланки патогенезу алергічної реакції. В той же час препарати даної групи володіють значною кількістю побічних дій, в зв’язку з чим в будь-якій лікарській формі (навіть для місцевого застосування) повинні призначатися виключно за рецептом після консультації лікаря!
Фармакодинаміка. Глюкокортикоїди мають значну протизапальну дію, гальмуючи усі фази запалення. Це пов'язано з їх здатністю впливати на утворення медіаторів запалення, на судинний компонент, а також на клітини, що беруть участь у запаленні. Під впливом дії глюкокортикоїдів звужуються дрібні судини, зменшується проникність стінки капілярів й ексудація. У зоні запалення зменшується накопичення лейкоцитів, знижується активність макрофагів і фібробластів. Гормони індукують синтез у лейкоцитах спеціальних білків ліпокортинів, які пригнічують активність фосфоліпази А2. Пригнічується синтез арахідонової кислоти і відповідно зменшується продукція простаноїдів (простагландинів, тромбоксану), лейкотрієнів і фактора, що активує тромбоцити (ФАТ). Глюкокортикоїди стабілізують клітинні та лізосомні мембрани, запобігають звільненню лізосомних ферментів з протеолітичною активністю, у результаті пригнічується альтеративна фаза запалення.
Імунодепресивна дія глюкокортикоїдів пов'язана з пригніченням активності Т-і В-лімфоцитів, зменшенням продукції інтерлейкінів та інших цитокінів, зниженням вмісту комплементу в крові, циркулюючих лімфоцитів та макрофагів, а також пригніченням фактора — інгібітора міграції (МІФ). Протиалергічна дія глюкокортикоїдів зумовлена стабілізацією клітинних мембран базофільних гранулоцитів, які містять медіатори алергії.
Механізм протишокової дії глюкокортикоїдів полягає у збільшенні реакції судин на ендо- та екзогенні судинозвужувальні речовини, зростанні концентрації катехоламінів у тканинах, зменшенні вивільнення біогенних амінів, що перешкоджає подальшому розширенню судин, зниженню артеріального і венозного тиску, посиленні скорочень серця. Різновидом протишокової дії можна вважати антитоксичний ефект глюкокортикоїдів. Крім того, це важливий компонент антистресової дії препаратів.
Фармакокінетика. T1/2 природніх кортикостероїдів в плазмі – близько 1,5 год., синтетичних – 1,5 – 4 год. Тривалість дії глюкокортикостероїдів визначається T1/2 в тканинах. Для кортизолу цей показник складає 8-12 год., для дексаметазону – до 3 діб. Як правило, ті глюкокортикостероїди, які швидко виводяться з крові, швидко виводяться й з тканин. Близько 70% ендогенних кортикостероїдів метаболізується в печінці, де утворюються неактивні водорозчинні кон’югати, які виводяться з сечею.
Показання до системного призначення кортикостероїдів в алергології:
1. Тяжкі алергічні реакції, що створюють загрозу для життя, - астматичний статус, анафілактичний шок, синдром Лайєла.
2. Алергічні реакції, які не формують загрози життю, однак суттєво погіршують стан хворого, - тяжкий алергічний контактний дерматит, сироваткова хвороба, тяжкий сезонний алергічний риніт, приступи бронхіальної астми.
3. Тяжкі хронічні алергічні захворювання при неефективності інших методів лікування; на початку терапії іншими лікарськими середниками, поки їх дія ще не розвинулась; при тяжких загостреннях.
4. Якщо раніше тривало призначались кортикостероїди, то при загостренні їх зазвичай також призначають.
Порівняльна характеристика різних глюкокортикостероїдів для системного призначення і їх побічні ефекти приведена у розділі 3.
Побічні дії глюкокортикоїдів для системного використання описані у розділі 10.5.
Для ліквідації шкірних алергічних реакцій широко застосовуються ГКС місцевої дії. В основному це гелі, лосьйони, мазі і креми (табл.59)
ТАБЛИЦЯ 59
| Кортикостероїди для місцевого застосування | ||
| Міжнародна назва | Торгова назва, форма випуску | |
| I | ||
| Бетаметазону дипропіонат 0,05% | Дипролен (крем, мазь, гель) | |
| Клобетазолу дипропіонат 0,05% | Темоват (крем, мазь) | |
| Дифлоразону диацетат 0,05% | Псоркон (мазь) | |
| Улобетазолу пропіонат 0,05% | Ультрават (крем, мазь) | |
| II | ||
| Амцинонід 0,1% | Циклокорт (мазь) | |
| Бетаметазону дипропіонат 0,05% | Альфатрекс (мазь) Максиват (мазь) | |
| Дезоксиметазон 0,05—0,25% | Топікорт (гель, крем, мазь) | |
| Дифлоразон 0,05% | Флорон (мазь) Максифлор (мазь) | |
| Флуоцинонід 0,05% | Лідекс (крем, мазь, гель, розчин) | |
| Галцинонід 0,1% | Галог (крем, мазь, розчин) | |
| III | ||
| Амцинонід 0,1% | Циклокорт (лосйон) | |
| Бетаметазону бензоат 0,025% | Бенізон (гель) Утикорт (гель, мазь) | |
| Бетаметазону дипропіонат 0,05% | Альфатрекс (крем, лосйон) Дипрозон (крем) Максиват (лосйон) | |
| Бетаметазону валерат 0,1% | Бетатрекс (мазь) Валізон (мазь) | |
| Дифлоразону диацетат 0,05% | Флорон (крем) Максифлор (крем) | |
| Флутиказону пропіонат 0,05% | Кутіват (мазь) | |
| Мометазону фуроат 0,1% | Елокон (мазь) | |
| Триамцинолону ацетонід 0,5% | Аристокорт (крем, мазь) Кеналог (крем, мазь) | |
| IV | ||
| Амцинонід 0,1% | Циклокорт (крем) | |
| Бетаметазону бензоат 0,025% | Бенізон (мазь) | |
| Дезоксиметазон 0,05% | Топікорт LP (крем) | |
| Флудроксикортид 0,05% | Кордран (мазь) | |
| Флуоцинолону ацетонід | Синалар (0,025% мазь) Флуонід (0,025% мазь) Синалар HP (0,02% крем) | |
| Галцинонід 0,025% | Галог (крем, мазь) | |
| Мометазону фуроат 0,1% | Елокон (крем, лосйон) | |
| Триамцинолону ацетонід 0,1% | Аристокорт (мазь) Кеналог (мазь) | |
| V | ||
| Алклометазону дипропіонат 0,05% | Акловат (крем, мазь) | |
| Бетаметазону бензоат 0,025% | Бенізон (крем) Утикорт (крем, лосйон) | |
| Бетаметазону валерат 0,1% | Бета-Вал (крем) Бетатрекс (крем, лосйон) Валізон (крем, лосйон) | |
| Клокортолону пивалат 0,1% | Клодерм (крем) | |
| Десонід 0,05% | ДезОвен (мазь) Тридезилон (мазь) | |
| Флудроксикортид 0,05% | Кордран (крем, лосйон, 0,025% мазь) | |
| Флуоцинолону ацетонід 0,025% | Флуонід (крем) Синалар (крем) Синемол (крем) | |
| Флутиказону пропіонат 0,05% | Кутиват (крем) | |
| Гідрокортизону бутират 0,1% | Локоїд (крем, мазь) | |
| Гідрокортизону валерат 0,2% | Весткорт (крем, мазь) | |
| Триамцинолону ацетонід 0,1% | Аристокорт (крем) Кеналог (крем, лосйон, 0,025% мазь) | |
| VI | ||
| Бетаметазону валерат 0,01% | Валізон (крем) | |
| Десонід 0,05% | ДезОвен (крем, лосйон) Тридезилон (крем) | |
| Флуметазону пивалат 0,03% | Локортен (крем) | |
| Флуоцинолону ацетонід 0,01% | Флуонід (крем, розчин) Синалар (крем, лосйон) | |
| Триамцинолону ацетонід 0,025% | Аристокорт (крем) Кеналог (крем, лосйон) | |
| VII | ||
| Бетаметазону валерат 0,2% | Целестон (крем) | |
| Дексаметазон 0,1% | Декадерм (гель) | |
| Фторметолон 0,025% | Оксилон (крем) | |
| Гідрокортизон 1% и 2,5% | Гітон (крем, мазь, лосйон) ЛактиКер (лосйон) Прамозон (крем, мазь, лосйон) Синакорт (крем) | |
| Метилпреднізолон 0,25% | Медрол (крем) | |
Примітка. Препарати розміщені у списку за вираженістю фармакодинамічного ефекту – від максимального до мінімального.
У порівнянні з ГКС для системного застосування препарати місцевої дії їх майже не мають. Вони обмежуються шкірними проявами.
ІІ. Антигістамінні препарати (блокатори Н1-гістамінорецепторів). Основним медіатором алергії є гістамін. Власне ефекти гістаміну визначають більшість клінічних проявів алергічних реакцій.
Фармакологічні властивості гістаміноблокаторів обумовлені їх здатністю блокувати рецептори до гістаміну, внаслідок чого зменшується вираженість проявів алергічних реакцій. Крім основного, протиалергічного ефекту, препарати даної групи можуть володіти седативним (пригнічення ЦНС) та М-холінолітичним (атропіноподібним) впливом.
На сучасному етапі антигістамінні препарати поділяють на три покоління. В основу класифікації закладені: тривалість дії, фармакокінетичні особливості, негативні реакції.
ТАБЛИЦЯ 60
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 85 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Надання допомоги при набряку Квінке | | | Порівняльна характеристика антигістаміних препаратів ІI покоління |