Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю

При вживанні цукрознижуючих засобів провізор рекомендує разом з лікарем здійснювати профілактику гіпоглікемічних станів – строге дотримання регулярності вживання препаратів і їжі – не пізніше, ніж через годину після використання препарату.

Перед їжею вживають карбутамід, глібенкламід, глімеперид, гліпізид, репаглінід; під час чи після їжі – метформін, акарабозу; під час їжі – гліквідон, гліклазид.

При відпуску L-тироксину вказують про доцільність прийняття зранку, натще. Доза титрується: поступово збільшують до максимальної переносимої (1,5-2 мкг/кг маси). Контролюють ЧСС, рівень ХС. У літній період дозу зменшують через спеку і погану переносимість препарату, взимку, навпаки, збільшують. Слід пригадати пацієнтові про несумісність його з антибіотиками про посилення ефекту L-тироксину саліцилатами, фуросемідом і навпаки, зниження ефекту – рифампіцином, карбамазепіном. При сумісному прийомі з непрямими антикоагулянтами – посилюють їх дію.

При відпуску мерказолілу слід нагадати хворому, що до початку лікування і кожні 2 тижні перші 2 місяці лікування і щомісячно при прийомі підтримуючої дози мерказолілу необхідно проводити загальний аналіз крові. Підвищення температури тіла, поява болю в горлі під час лікування вимагає негайного звернення до лікаря та проведення загального аналізу крові. Незначна лейкопенія на початку лікування не є перешкодою до призначення мерказолілу, оскільки для тиреотоксикозу характерна незначна лейкопенія, а в міру досягнення еутиреозу прояви лейкопенії зникнуть.

Фармацевтична опіка при відпуску ЛЗ для лікування дефіциту йоду. Після народження дитини проведення профілактичних заходів залежить від характеру вигодовування. У разі грудного вигодовування, що є ідеальним на першому році життя, проводиться йодна профілактика матері-годувальниці. У молозиві у перші дні після пологів міститься в середньому 8-40 мкг% йоду, на 5-й день – 2-3 мкг%. У подальшому вміст цього мікроелемента залежить від йодного забезпечення матері.

При штучному вигодовуванні слід звертати увагу на кількість йоду в адаптованих сумішах. Оптимальним є вміст йоду для доношених дітей – до 10 мкг/ 100 мл, а для недоношених – до 20 мкг/ 100 мл суміші.

Слід зазначити, що фізіологічним є вживання відповідної добової дози йоду щоденно! «Сезонних ритмів» в йодній профілактиці, на відміну від прийому багатьох вітамінних комплексів, не існує. Навпаки, соціологічні дослідження демонструють навіть зниження вживання морепродуктів улітку, а рослинна та тваринна їжа, як уже зазначалося раніше, не здатна забезпечити надходження в організм добової дози йоду.

Припинення йодної профілактики, масової чи індивідуальної, призводить до швидкого відновлення йодного дефіциту та зростання кількості йододефіциту.

Неприпустимо використовувати для йодної профілактики біологічно активні добавки, які не мають чітко визначеної і головне – контрольованої кількості йоду у своєму складі, і у разі їх вживання людина, особливо дитина, може отримувати або недостатню, або надмірну дозу йоду, що в обох випадках є нефізіологічним і небезпечним. У 2002 р. науковий комітет з харчування Європейської комісії здоров’я та захисту споживача опублікував висновок, згідно з яким «вживання збагачених йодом препаратів морських водоростей, особливо висушених продуктів, може спричинити небезпечне надмірне надходження йоду» з ризиком виникнення порушення функції ЩЗ.

Йодна профілактика в регіонах із високим антропогенним забрудненням оточуючого середовища проводиться на загальних засадах.

Передозування йоду, як і його дефіцит, спричиняє виникнення цілого ряду патологічних станів, у т.ч. порушення функції ЩЗ.

Ні в якому разі не можна використовувати для профілактики та лікування йододефіциту спиртовий розчин йоду, який призначений для зовнішнього застосування та має надвисоку концентрацію йоду.

У разі прийому високих доз йоду може виникнути гостре отруєння – йодизм. Для нього характерні специфічний запах із рота, зміна кольору слизових оболонок, спрага, блювання жовтуватими або синіми масами, пронос, слабкість, запаморочення, субфебрильна температура. Може виникнути асептичне запалення слизових оболонок: ринорея, кон’юнктивіт, гнійничкові висипи, слинотеча тощо. Невідкладна допомога: дати випити водний розчин крохмалю або муки, промити шлунок тіосульфатом натрію.

Протипоказаннями до проведення індивідуальної та групової, а не масової, йодної профілактики є тиреотоксикоз різного ґенезу та індивідуальна непереносимість препаратів йоду, яка зустрічається вкрай рідко.

Для подолання йодного дефіциту в масштабах популяції необхідні спільні зусилля громадськості, влади та фахівців. Безумовно, роль у цьому процесі медичних працівників важко переоцінити. Лікарі різних спеціальностей мають усвідомити, що йодний дефіцит притаманний Україні в цілому, а не окремим її регіонам, як вважалося раніше. Дифузний нетоксичний зоб, порушення фізичного, інтелектуального та статевого розвитку дітей, передчасне переривання вагітності, народження неповноцінних малюків, висока поширеність вузлових форм зобу, гіпотиреозу, раку ЩЗ у дорослого населення – лише частина його наслідків. Для подолання цього негативного явища необхідна постійна йодна профілактика, особливо в періоди напруженого функціонування ЩЗ – дитинство, статеве дозрівання, вагітність та годування груддю.

Тести для самоконтролю

1. Який з перерахованих цукрознижуючих препаратів найбільш активує поглинання глюкози периферійними тканинами?

A. Глібенкламід

B. α-ліпоєва кислота

C. Гліклазид

D. Метформін

E. Розиглатазон

2. Невідкладну терапію гіпоглікемічної коми починають із введення:

A. Розчину натрію гідрокарбонату

B. Введення інсуліну 20 ОД в/в

C. 20% розчину глюкози

D. Регідратаційної терапії

E. 40% розчину глюкози

3. Допоможіть лікарю вибрати препарат для лікування гіпотиреозу:

A. Мерказоліл

B. Десмопресин

C. Соматотропін

D. Бромокриптин

E. L-тироксин

4. Критеріями ефективності медикаментозного лікування дифузного токсичного зобу мерказолілом є всі, крім:

A. Зменшення тремору рук

B. Зменшення вмісту Т3 і Т4

C. Зменшення пітливості

D. Зменшення тахікардії

E. Зменшення концентрації ТТГ

5. У жінки 27 років діагностовано ендемічний зоб, еутиреоз. З якого препарату слід розпочати терапію хворої?

A. Тироїдин

B. Мерказоліл

C. Йодид калію

D. L- тироксин

E. Панангін

6. Для ліквідації приступу гіпоглікемічного стану, окрім глюкози, найбільш ефективним є введення:

A. Адреналіну

B. Норадреналіну

C. Глюкагону

D. Дексаметазону

E. Все вище зазначене

7. Хвора Н., 18 років, хворіє на ЦД протягом 7 років. Яка цукрознижуюча терапія показана цій хворій?

A. Глібенкламід

B. Метформін

C. Інсулін

D. Розиглітазон

E. Гліклазид

8. Хвора на цукровий діабет ввела собі 30 ОД інсуліну, після чого в неї виникла слабість. Хвора зайшла в аптеку і звернулась за допомогою. В аптеці втратила свідомість, виникли судоми. Що слід увести хворій?

A. Інсулін

B. Глібенкламід

C. Метформін

D. Глюкозу

E. Бутамід

9. Хворій 65-ти років призначили глібенкламід. Вкажіть механізм гіпоглікемічної дії цього препарату:

A. Пригнічує глюконеогенез в печінці

B. Стимулює виділення ендогенного інсуліну β-клітинами

C. Посилює утилізацію глюкози периферичними тканинами

D. Пригнічує всмоктування глюкози в кишечнику

E. Пригнічує глюкозидазу і розпад полісахаридів

10. При кетоацидотичній комі вводять:

А. інсулін короткої тривалості дії в/м

В. тривалої дії п/ш

С. інсулін короткої тривалості дії в/в

D. метформін + діабетон

Е. комбінація інсуліну короткої та середньої тривалості дії

11. Хворий 65 років, хворіє на ЦД протягом 2 років, має надмір ваги 15 кг. Якому з цукрознижуючих препаратів слід надати перевагу з метою корекції вуглеводного обміну?

A. Інсулін

B. Репаглінід

C. Метформін

D. Гліквідон

E. Глібенкламід

12. Для синдрому гіперглікемії характерні всі вище перелічені симптоми, крім:

A. Полідипсії

B. Гіпокаліємії

C. Поліфагії

D. Поліурії

E. Глюкозурії

13. До основних причин виникнення синдрому гіпоглікемії належать всі, крім:

A. ускладнення цукрового діабету

B. ендогенного гіперінсулінізму

C. голоду лікування глюкокортикостероїдами

D. тяжкої органної недостатності (печінкова, серцева, ниркова недостатність)

14. Для синдрому гіпоглікемії характерні всі наступні симптоми, крім:

A. Раптових і скороминучих порушень зору

B. Зниження працездатності

C. Порушення сну

D. Невмотивованої раптової зміни настрою і поведінки

E. Все вище перелічене

15. Для якого синдрому характерні наступні ознаки: нервозність, порушення сну, серцебиття, втрата маси тіла за умов збереження апетиту, підвищена пітливість, зоб і екзофтальм?

A. Синдром гіпотиреозу

B. Синдром гіпоглікемії

C. Синдром гіперглікемії

D. Синдром гіперкортицизму

E. Синдром гіпертиреозу

16. Для якого синдрому характерні наступні ознаки: слабкість і сонливість, зниження пам’яті й мерзлякуватість, набряки, випадіння волосся, сухість шкіри, закрепи, збільшення маси тіла, ранній розвиток атеросклерозу, артеріальна гіпотензія, брадикардія?

A. Синдром гіпотиреозу

B. Синдром гіпоглікемії

C. Синдром гіпопітуїтаризму

D. Синдром гіперкортицизму

E. Синдром гіпертиреозу

17. Вкажіть рекомендовану дозу йодиду калію для профілактики йододефіцитного стану у вагітних:

A. 25 мкг

B. 100 мкг

C. 50 мкг

D. 200 мг

E. 200 мкг

18. Оберіть препарат-стимулятор постпрандіальної секреції інсуліну:

A. Репаглінід

B. Метформін

C. Глібенкламід

D. Гліклазид

E. Розиглітазон

19. Назвіть основний небажаний ефект препаратів, які уповільнюють абсорбцію глюкози в кишках:

A. Лактатацидоз

B. Гіпоглікемія

C. Остеопороз

D. Гіпокаліємія

E. Діарея, біль у животі

20. Який показник крові необхідно контролювати при лікуванні тиреотоксикозу мерказолілом:

A. Рівень еритроцитів

B. Протромбіновий індекс

C. Рівень трансаміназ

D. Рівень лейкоцитів

E. Рівень тригліцериду

21. Хворий Д., 54 років на цукровий діабет вживав для корекції гіперглікемії глібенкламід. Після вживання алкоголю з’явилися запаморочення, біль голови, різка слабість, нудота, парестезії, страх, спутана свідомість, холодний піт, артеріальна гіпотонія. Вкажіть причину цього стану:

A. Розвиток гіперглікемічної коми

B. Розвиток гіпоглікемічної коми

C. Розвиток алкогольної коми

D. Розвиток ішемічного інсульту

E. Розвиток серцевої недостатності

22. Показаннями до призначення інсуліну є наступні, крім:

A. Вагітність у хворих на цукровий діабет ІІ типу

B. Кетоацидоз

C. Оперативні втручання у хворих на цукровий діабет

D. Інсулінзалежний цукровий діабет

E. Інсуліннезалежний цукровий діабет

23. Вкажіть основний механізм дії метформіну:

A. Зниження інсулінорезистентності та збільшення утилізації глюкози м'язами, печінкою й жировою тканиною

B. Прискорення і збільшення секреції інсуліну

C. Уповільнення абсорбції глюкози в кишках

D. Збільшення рівня екзогенного інсуліну

E. Потенціювання дії інсуліну

24. До небажаних ефектів інсулінотерапії належать всі, крім:

A. Гіпоглікемії

B. Інсулінорезистентності

C. Ліподистрофії в місцях уведення

D. Остеопорозу

E. Алергічних реакцій

25. Ускладнення цукрового діабету, що характеризується порушенням структурно-функціонального і метаболічного стану в периферичних нервах називається:

A. Діабетичною ангіпатією

B. Діабетичною нейропатією

C. Діабетичною нефропатією

D. Діабетичною енцефалопатією

E. Діабетичною ретинопатією

26. Хворий В., 49 років, звернувся зі скаргами на спрагу, часте сечовипускання, слабкість, шкірний свербіж. При огляді підвищеної вгодованості, останній аналіз крові на цукор – 8,2 ммоль/л. Яка тактика найдоцільніша?

A. Призначення бігуанідів

B. Призначення похідних сульфанілсечовини

C. Дієтотерапія

D. Призначення інсуліну

E. Призначення засобів, що пригнічують всмоктування глюкози в кишечнику

27. Хвора С., 40 років, скаржиться на дратівливість, приступи серцебиття, перебої в роботі серця, пітливість, втрату маси тіла, безсоння, тремор рук, вип'ячування очей, відчуття жару. При обстеженні шкіра волога, еластична, гіперемована. Дифузне збільшення щитовидної залози; тахікардія, аритмія, екзофтальм. Визначте попередній діагноз.

А. Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

В. Гіпотиреоз

С. Кардіоневроз

D. Ревматизм

Е. Глаукома

28. Хвора Н., 26 років, скаржиться на постійну спрагу, сухість в роті, частий сечопуск, свербіж, підвищення апетиту, слабість, головний біль, втрату маси тіла, часте утворення фурункулів. Визначте попередній діагноз.

А. Цукровий діабет І типу

В. Гіпотиреоз

С. Кардіоневроз

D. Тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

Е. Цукровий діабет ІІ типу

29. Жінка 40 років з приводу захворювання щитоподібної залози приймає лікування. В аналізі крові різко зменшилась кількість лейкоцитів. Який засіб призвів до розвитку медикаментозного агранулоцитозу?

А. Метизол

В. Анаприлін

С. Тироксин

D. Резерпін

Е. Седасен

30. Хворий 28 років на роботі раптово втратив свідомість. Відомо, що він хворіє на цукровий діабет і отримує інсулін. Об'єктивно: шкіра волога, судомні скорочення м’язів, зіниці розширені, ЧП-84 за хв., АТ-130/80 мм рт.ст. Яку невідкладну допомогу потрібно надати хворому?

А. 40% розчин глюкози внутрішньовенно струменево

В. 5% розчин глюкози внутрішньовенно краплинно

С. Гідрокортизон внутрішньовенно

D. Адреналін підшкірно

Е. Глюкагон внутрішньом’язово

31. Який небажаний ефект може виникнути при прийомі ß- адреноблокаторів у хворих на цукровий діабет?

a. Гіпоглікемія;

b. Зупинка дихання;

c. Посилення тенденції до гіперкаліємії

Дата добавления: 2015-10-24