Читайте также:
|
Основними симптомами, що зустрічаються при алергічному пошкодженні шкіри (алергодерматозах) та видимих слизових оболонок, є:
Свербіж – неприємне відчуття подразнення, печії чи поколювання в будь-якій ділянці шкіри чи слизової оболонки, що викликане стимуляцією нервових закінчень алергеном та нагромадженням у даних зонах різних хімічних медіаторів: амінів (гістамін, серотонін, ацетилхолін), протеаз та кінінів, цитокінів тощо.
Гіперемія шкіри чи слизових оболонок – переповнення (вище норми) кров’ю судин кровоносної системи шкіри чи слизових оболонок.
Розрізняють активну гіперемію, або артеріальну, що залежить від збільшення притоку артеріальної крові, і венозну (пасивну), обумовлену затрудненням відтоку венозної крові.
Набряк шкіри чи слизових оболонок – це надмірне накопичення плазми крові в позаклітинних просторах. Розрізняють гідростатичні набряки, при яких основну роль відіграє підвищення тиску в капілярі; гіпопротеїнемічні, основною причиною виникнення яких є зменшення вмісту в плазмі крові білків, особливо альбумінів, і зниження колоїдно-осмотичного (онкотичного) тиску крові із виходом рідини з кровоносного русла в тканини; мембранозні, поява яких обумовлена підвищенням проникності капілярів внаслідок їх токсичного пошкодження, запального процесу чи порушення нервової регуляції. В основному алергічні набряки є мембранозними.
Набряки можуть бути місцевими, тобто обмеженими певною ділянкою тіла чи органом, та загальними.
Шкірні висипання (кропив’янка) – міхурі білого або червоного забарвлення, що викликають відчуття печії та свербіжу й характеризуються раптовою появою та зникненням, як правило, без десквамації (злущування). Міхурі досить різні за формою, розміром; деякі з них мають в центрі заглиблення, однак абсолютно кожний міхур оточений зоною гіперемії.
Задишка - це збільшення частоти дихання, коли хворий не може зробити повноцінний видих повітря з грудної клітки. Крайнім проявом задишки є ядуха, коли пацієнт відчуває різку нестачу повітря, нерідко при цьому виникає відчуття страху смерті. Ядуха супроводжується ціанозом (синюшністю).
Чихання – цезахисний безумовний рефлекс людини, що забезпечує видалення із верхніх дихальних шляхів пилу, слизу та інших пошкоджуючих агентів шляхом форсованого видиху, переважно через носоглотку, після короткого глибокого вдиху.
Ринорея - це серозні виділення з носа,виділення водянистого характеру, обумовлені гіперемією слизової оболонки носа та вираженим діапедезом (проникненням) плазми в периваскулярний простір.
Сльозотеча – це надмірне виділення сльозної рідини внаслідок подразнення алергічним агентом.
Бронхоспазм є основним проявом респіраторної алергії, в основі його лежить тріада: скорочення (спазм) гладких м’язів бронхів дрібного калібру під впливом алергенів і медіаторів алергії; гіперсекреція слизу бронхіальними залозами – тягучої, важко викашлюваної рідини; набряк слизової бронхіального дерева тієї ж алергічної природи.
Зниження артеріального тиску (артеріальна гіпотонія) супроводжує тяжкі алергічні реакції (анафілактичний шок)і єреакцією судин на виділення великої кількості нейромедіаторів (гістаміну, брадикініну й інших активних речовин).
Тахікардія (збільшення частоти серцевих скорочень)виникаєяк компенсаторна реакція на артеріальну гіпотонію.
Гіпертермія (підвищення температури тіла)не є частою ознакою алергії, але може бути внаслідок виділення великої кількості гістаміну, припливу до шкіри артеріальної крові і локального набряку.
Основні синдроми при алергічних захворюваннях:
І. Шкірний синдром. Найчастіше зустрічається при алергічних проявах у вигляді висипів, свербіжу, набряку шкіри.
ІІ. Набряковий синдром як правило супроводжує шкірний і характеризується, крім того, набряком слизових носа, очей, рото- і носоглотки, що при набряку голосових зв’язок може закінчитися смертельно, коли вчасно не надати медичну допомогу.
ІІІ. Респіраторний синдром проявляється задишкою, бронхоспазмом, утрудненим диханням, чиханням, нападами кашлю, ядухою, дистанційними хрипами, свистом, виділенням харкотиння і є складовою приступу атопічної бронхіальної астми.Респіраторна алергіявикликається алергенами, що містяться в повітрі у вигляді газу або дрібнодисперсного пилу – аероалергенами.
ІV. Синдром гострої серцево-судинної недостатності – це крайній вираз алергічної реакції і є складовою анафілактичного шоку. Порушення гемодинаміки і дихання, які є складовими вище описаних двох синдромів, в своїй основі мають розслаблення тонусу артерій (внаслідок впливу простагландинів, лейкотрієнів, анафілаксину),активації кінінової системи. Паралельно з цимпідвищується судинна проникливість,зменшується об’єм циркулюючої крові, з нижується АТ, розвивається шок і синдром ДВЗ (дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові), а цидоз, тканинна гіпоксія ірозкриття артеріо-венозних шунтів.
V. Астеноневротичний синдром – це загальна слабість, сонливість, в’ялість, апатія, знижена працездатність, біль голови, артеріальна гіпотонія, як наслідок впливу гістаміну й інших медіаторів алергії на ЦНС.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Принципи фармацевтичної опіки хворих ендокринологічного профілю | | | Захворювання алергічної природи, які вимагають обов’язкового втручання лікаря. Підходи до медикаментозного лікування алергічних станів |