Тема заняття № 1: Поняття та ознаки обєктивної сторони злочину

1. Назаренко на легковому автомобілі їхав ділянкою дороги зі швидкістю 72 км/год., в той час як швидкість руху на ній була обмежена до 50 км/год., про що повідомляв відповідний знак. Коли у 10 метрах перед автомобілем на вулицю вибіг 7-річний хлопчик, Назаренко не встиг зупинити автомобіль, стався наїзд. Ударом автомобіля потерпілому було заподіяно забій головного мозку, від якого настала смерть. За висновками судової автотехнічної експертизи, гальмівна система автомобіля знаходилась в несправному стані (відсутні гальмівні колодки задньої осі). Окрім того, було встановлено, що Назаренко самовільно встановив на автомобілі державний номерний знак, який виготовлено не фабричним способом, в його автомобілі не працювало електроосвітлення.

Що таке об’єктивна сторона злочину? Зверніться до ст. 286 КК України і опишіть, які ознаки характеризують об’єктивну сторону цього злочину. Чи є в описаному діянні об’єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 286 КК України? Якщо так, в чому вона виражається в даному випадку? До якого виду діянь належить те, що було вчинено Назаренко?

2. Костюка було засуджено за ст. 187, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 115 та ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 152 КК України за те, що він під час розбійного нападу на Гришину, намагався з користі вбити її і зґвалтувати, проте довести злочинний намір до кінця не зміг, оскільки його дії було припинено сторонніми громадянами.

У справі було встановлено, що Костюк, маючи умисел заволодіти індивідуальним майном шляхом вбивства потерпілої з користі, у лісосмузі напав на Гришину заду, вихопив з її рук господарську сумку й заволодів останньою, заподіявши при цьому потерпілій ударами металевої труби по голові, обличчю і грудях перелом кісток черепа, забиття головного мозку, численні рани голови. Крім того, Костюк повалив потерпілу на землю, намагаючись зґвалтувати, проте не зміг цього зробити, оскільки його дії було перепинено Короленком і Азімовим.

Місцевий суд указав, що Костюк вчинив замах на зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки.

Апеляційний суд зазначив, що тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала інвалідність потерпілої, було заподіяно їй під час розбою і у зв’язку із замахом на її вбивство з користі, а не в процесі вчинення дій, спрямованих на її зґвалтування, тому останні дії необхідно кваліфікувати як замах на зґвалтування без обтяжуючих обставин.

Дослідіть об’єктивну сторону вчинених Костюком злочинів. Що таке причинний зв’язок, яке його значення? Проаналізувавши ситуацію, з’ясуйте, чи не припустився місцевий суд помилки при дослідженні причинного зв’язку? Які є види причинного зв’язку?

3. Класний керівник технікуму Демченко звільнила від навчання кількох студентів технікуму у зв’язку зі святкуванням дня народження її дочки й запросила їх до себе додому. Там студенти вживали спиртні напої, а після цього вони з класним керівником пішли купатися на ставок. Під час купання студент Крупка невдало стрибнув у воду і пошкодив собі шийний відділ хребта. Рішенням медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) йому було встановлено 100 % втрати працездатності та визнано інвалідом I групи.

Що таке причинний зв’язок? Яке значення він має серед ознак, що характеризують об’єктивну сторону злочину? Визначте, чи є причинний зв’язок між діянням класного керівника Демченко та тяжким тілесним ушкодженням, отриманим Крупкою? Якщо це так, який вид цього причинного зв’язку має місце у даному випадку?

4. Набоков та Муромцев вживали спиртні напої у квартирі Набокова. Пізно вночі Муромцев, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, почав збиратися додому. Набоков вимагав продовжити вживання спиртного і, не дозволяючи Муромцеву вийти, закрив двері. На цьому ґрунті між Набоковим та Муромцевим виникла сварка, що переросла в бійку, після якої Набоков впав на підлогу, почав кашляти й блювати, а через деякий час заснув. Муромцев, переконавшись, що той живий та дихає, підклав йому під голову згорнуту ковдру “щоб не захлинувся” і пішов з квартири.

Вранці Набокова знайшли мертвим. Судово-медична експертиза констатувала, що смерть настала від асфіксії: від пошкодження органів черевної порожнини, яке сталося внаслідок ударів твердим тупим предметом, вночі у Набокова почалася блювота і він захлинуся. Муромцева було притягнуто до кримінальної відповідальності та засуджено за умисне вбивство.

Що таке причинний зв’язок? Яке його значення у складі злочину? Чи є причинний зв’язок між діями Муромцева та смертю Набокова? Чи вірний висновок зробив суд?

5. Грабарь вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) за наступних обставин: о 9 год. ранку вихопив з рук 62-річної Осипової сумку, в якій знаходилися продукти харчування загальною вартістю 123 грн., гаманець із грошима (276 грн.), упаковка ліків (вартістю 124 грн. 80 коп.) та деякі інші речі (вартістю 84 грн. 60 коп.) й з викраденим втік. Під час вирішення питання про можливість порушення щодо Грабаря кримінальної справи потерпіла Осипова стверджувала, що грабіж заподіяв їй значну матеріальну шкоду (ч. 3 ст. 186 КК), оскільки вона хворіє на цукровий діабет, а без викрадених злочинцем пігулок в неї могло б настати ускладнення хвороби, оскільки придбати ліки вона не мала можливості до наступного отримання пенсії.

Що таке суспільно небезпечні наслідки як ознака, що характеризує об’єктивну сторону злочину? Зверніться до ст. 186 КК України, з’ясуйте, чи є підстави вважати заподіяні вчиненим Грабарем грабежем суспільно небезпечні наслідки Осиповій „значною матеріальною шкодою” та кваліфікувати злочин за ч. 3 ст. 186 КК України? До якого виду наслідків належить шкода, заподіяна злочином Осиповій?

6. Внуковій, яка перебувала у кафе, раптово стало зле. Вона прийняла пігулку та закрила очі, щоб перепочити. Це побачив Сидоров. Вважаючи, що Внукова втратила свідомість, або спить, перебуваючи у стані сп’яніння, він підійшов до неї ззаду та швидко зірвав з її шиї золотого ланцюжка, вартістю 1560 грн. Заволодівши таким чином ювелірним виробом він швидко вибіг з кафе. Внукова відчула, як щось різко здавило їй шию, але коли почала озиратися, то злочинця вже не побачила.

При розслідуванні злочину між слідчим та начальником слідчого відділу виникла суперечка. Слідчий вважав, що Сидоров скоїв викрадення майна таємним способом, а тому його дії слід кваліфікувати як крадіжку. На думку начальника слідчого відділу злочин є грабежем, бо спосіб викрадення був відкритим для оточуючих.

Що таке спосіб як ознака, що характеризує об’єктивну сторону злочину? Яке місце він посідає серед ознак об’єктивної сторони?

7. Знайдіть у Кримінальному кодексі України і випишіть у робочий зошит по п’ять статей, в яких обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину виступає:

1) місце вчинення злочину; 2) час вчинення злочину. Поясніть свій вибір. Яке значення в об’єктивній стороні злочину відіграють ці ознаки?

8. Знайдіть у Кримінальному кодексі України й випишіть у робочий зошит по п’ять статей, в яких обов’язковою ознакою об’єктивної сторони злочину виступає:

1) спосіб вчинення злочину; 2) знаряддя та засоби вчинення злочину. Поясніть свій вибір. Яке значення в об’єктивній стороні злочину відіграють ці ознаки?

9. Зверніться до Особливої частини КК України та знайдіть по 2-3 приклади злочинів, що можуть вичинятися:

а) лише шляхом дії;

б) лише шляхом бездіяльності;

в) як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності.

Випишіть в робочий зошит диспозиції відповідних статей (частин статей) і обґрунтуйте свій вибір.

10. У Розділах II, VI Особливої частини КК України вкажіть злочини, які можуть бути вчинені лише шляхом бездіяльності і обґрунтуйте свій вибір.

Дата добавления: 2015-10-02