Ухвалено

на засіданні кафедри кримінального права та кримінології ННІПМК ХНУВС “15” грудня 2010 року

Протокол № 21

© Ємєльянов В.П., Васильєв А.А., Житний О.О., Канібер Ю.М., Ященко А.М.

© Харківський національний університет внутрішніх

1. Загальні методичні вказівки

У роботі з вивчення дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина) важливе місце належить практичним заняттям, у ході яких під контролем викладача курсантами (студентами) обговорюються заздалегідь підготовлені ними рішення завдань (казусів). Вони є активною формою опанування навчального матеріалу, яка дає можливість набути навичок практичного застосування положень кримінального законодавства до конкретних життєвих ситуацій, закріпити теоретичні знання з предмету, навчитись викладати свої думки в письмовій формі та доповідати їх усно, належним чином обґрунтовувати власні висновки.

Перед викладенням рішення студент повинен коротко та самостійно доповісти зміст завдання. Чітке викладення змісту завдання свідчить про належне його засвоєння, навчає стисло й чітко передавати свої думки.

Студенту слід звернути увагу, що рішення кожного завдання повинно бути підготоване ним у письмовій формі, із належним мотивуванням, докладною аргументацією, посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Якщо це необхідно при розв’язанні завдання, слід звертатися до роз’яснень, що містяться в постановах Пленуму Верховного Суду України, міжнародних угод, законів чи підзаконних нормативно-правових актів, з обов’язковим посиланням на них (назва, пункт, стаття, частина тощо). При використанні положень, що містяться в літературі (науково-практичних коментарях до КК, монографіях, наукових публікаціях) слід послатися на це джерело з використанням загальноприйнятих стандартів (автор, назва, рік і місце видання, сторінка).

Абсолютно неприпустимим варіантом рішення є коротка, лаконічна відповідь (наприклад: „діяння не є злочином”, „слід застосувати ту чи іншу статтю КК” тощо). Такі рішення, навіть якщо вони взагалі й вірні, визнаватимуться незадовільними.

Приклади практичних завдань взято з матеріалів слідчої й судової практики, деякі з них мають умовний характер. З етичних міркувань справжні прізвища осіб, що фігурували у справах, покладених в основу завдань, не наводяться.

Обставини, викладені у фабулі завдання, слід вважати такими, що доведені в установленому законом порядку. Довільна зміна умови студентом не допускається. У тому разі, коли інформація, що міститься в завданні, дозволяє знайти кілька варіантів кримінально-правової оцінки вчиненого (що не виключено), студент повинен проаналізувати їх, обов’язково зазначаючи, з яких конкретних обставин випливатиме те чи інше рішення.

Викладач оцінює повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію тощо. Отримані оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Збірник практичних завдань з дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина) розроблений кафедрою кримінального права та кримінології Навчально-наукового інституту права та масових комунікацій ХНУВС на основі Робочої навчальної програми з дисципліни «Кримінальне право» та Навчально-методичних матеріалів до семінарських та практичних занять з дисципліни «Кримінальне право» (Загальна частина).

Дата добавления: 2015-10-02