Читайте также:
|
На підприємствах співіснують фінансова, кадрова, адміністративна, інвестиційна та інші політики. Інноваційна та маркетингова політика зустрічається рідше, а якщо взяти логістичну політику, то такий термін ще не набув широкого вжитку. Логістику слід розглядати в контексті маркетингу, це частина маркетингу. Тому логістика не лише проголошує пріоритет споживачу, але і гармонізує інтереси постачальника і споживача. Вона орієнтується на задоволення попиту з мінімальними сукупними витратами, які супроводжують матеріальний потік, за рахунок організаційно-управлінських координуючих.
Якщо позиції підприємства на конкурентному ринку є стійкими, а його діяльність прибутковою, то в більшій чи меншій мірі підприємство використовує у своїй діяльності логістично-маркетингові підходи. Інтеграція логістичної політики із маркетинговою веде до об’єднання чи взаємодоповнення їхніх відповідних функцій. Прояв інтеграції цих функцій можна побачити на етапі збуту готової продукції. Питання кому, як і скільки збувати доповнюється технічним забезпеченням збуту, а також контролем запасів продукції із попитом на неї. Інтеграція цих функцій доцільна тому, що логістика є основною складовою маркетингової політики.
Результатом інтеграції логістики в єдину політику є: по-перше - мінімізація загальних витрат при заданому рівні обслуговування клієнта; по-друге - максимізація корисності маркетингу і логістики (формальної корисності, корисності місця і часу); по-третє - прискорення матеріального потоку, а відтак підвищення реакційної здатності економічних систем, побудованих на логістичних засадах, активізуючи таким чином базові чинники конкурентних переваг.
Відповідно ефективність логістичної політики проявляється у:
- збільшенні частки конкретного підприємства на ринку, та підвищення конкурентоспроможності його продукції; - налагодженню тісних зв’язків із постачальниками, що сприяє економії на утриманні запасів; - безвідходному і безперебійному виробництві; - якісному обслуговуванні та, відповідно, збільшенні потоку споживачів.
Логістичну політику можна віднести до ряду політик, які використовує керівництво підприємства при управлінні його діяльністю. Поступове правильне впровадження цієї політики відобразиться на результаті діяльності підприємства.
Відповідно маркетингова політика із логістичною політикою підприємства можуть суперечити. Ці протиріччя переважно стосуються рівня сервісу і витрат на цей сервіс; складування готової продукції і витрат, пов’язаних із утриманням запасів; вибір каналів розподілу та ін. Джерелом таких протиріч є логістична політика спрямована на мінімізацію витрат підприємства, а маркетингова – на максимальне задоволення потреб споживачів, яке несе за собою значні витрати.
Логістична політика відіграє важливу роль у стратегічному розвитку підприємства. Оскільки при її впровадженні забезпечується стратегічний маркетинговий план для підприємства, маркетингові стратегії на певний період, приймаються логістичні рішення в сфері постачання, виробництва, збуту, налагоджуються співпраця із клієнтами та підприємствами, які допомагають у здійсненні підприємницької діяльності. За відсутності цих політик, підприємство не зможе повноцінно існувати на конкурентному ринку та утримувати стабільність, оскільки не володітиме інформацією, яку надає і якою управляє маркетингова та логістична політика.
На підприємстві не існує окремої логістичної служби. Всі канали збуту продукції, механізм функціонування закупівельно-збутової логістики відслідковуються та здійснюються керівником підприємства.
Дата добавления: 2015-10-24; просмотров: 181 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Оцінка рівня управління операційною діяльністю підприємства та обґрунтування пропозицій щодо напрямів удосконалення | | | РОЗДІЛ 4. УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЮ ПІДСИСТЕМОЮ ПІДПРИЄМСТВА |