РОЗДІЛ 1

ДРАМАТУРГІЯ ТА ТЕАТР МОЛЬЄРА

Курсова робота

з історії режисури

студентки 1 курсу РТБ

Іващенко Ю.О.

КИЇВ 2013

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1 РАННІ РОКИ………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 2 Життя у провінції…………………………………………………………7

РОЗДІЛ 3 Парижський період……………………………………………………..10

3.1 «Смішні манірниці"(1659) ……………………………………………………………..11

3.2 «Сганарель або уявний рогоносець (1660)…………………………………………..12

3.3 «Школа чоловіків» (1661)……………………………………………………………13

3.4 «Надокучливі» (1661). …………………………………………………………………14

3.5 «Школа дружин» (1662)……………………………………………………………….16

3.6 «Критика «Школи дружин» (1663)……………………………………………………17

3.7 «Тартюф» (1664)………………………………………………………………………..18

3.8 «Дон Жуан, або Кам'яний гість» (1665). ……………………………………………...22

3.9 «Мізантроп» (1666)……………………………………………………………………..24

3.10 «Скупий» (1668) ……………………………………………………………………….26

3.11 «Міщанин в дворянстві» (1670)……………………………………………………27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………………..30

ДЖЕРЕЛА………………………………………………………………………………….32

ДОДАТКИ………………………………………………………………………………….33

ВСТУП

У історії театру за Мольєром закріплена роль великого реформатора комедії. Він дав цьому жанру глибокий громадський зміст, сатиричну спрямованість і яскраву театральну форму. Виходячи з фарсових традицій французького народного театру і досвіду італійських комедіантів-імпровізаторів, Мольєр використав досягнення літературної класицистскої комедії і, натхненний передовими ідеями гуманізму, створив жанр високої комедії. Тим самим він синтезував прогресивні риси попередньої комедіографії і відкрив шляхи для подальшого розвитку західноєвропейської драматургії.Після того, як католицька реакція знищила великий театр італійського і іспанського Відродження, а пуританська англійська революція приховала з лиця землі театри Лондона і прокляла Шекспіра, Мольєр знову підняв прапор гуманізму і повернув європейському театру народність та ідейність.Він сміливо накреслив шляхи для усього подальшого розвитку драматургії і не лише зімкнув своєю творчістю дві великі культурні епохи - епоху Відродження і епоху Просвітництва, але і передбачив багато із засадничих принципів критичного реалізму.У чому ж невичерпна сила Мольєра? Сила Мольєра - в його прямому зверненні до своєї сучасності, в нещадному викритті її соціальної потворності, в глибокому розкритті в драматичних конфліктах основних протиріч часу, в створенні яскравих сатиричних типів, що утілюють собою найголовніші вади сучасного йому дворянсько-буржуазного суспільства.Звичайно, Мольєр не ставив перед собою якої-небудь політичної мети, він не усвідомлював ще неминучості антагонізму між народом і абсолютизмом, не міг зробити народний тип головним героєм своїх комедій. Але коли Мольєр виступав проти вад сучасного суспільства, він захищав інтереси народу; коли він виражав свої критичні переконання на сучасність, він діяв, наслідуючи здорові судження народу; коли йому треба було протиставити своїм сатиричним персонажам натуру здорову, розумну і діяльну, він знаходив їх найчастіше в середовищі народу. Нам пам'ятні чудові слова Л. Н. Толстого: «Мольєр чи не самий всенародний і тому прекрасний художник нового мистецтва»[1, 161].Джерелом величі Мольєра були прекрасне знання дійсності і гаряча любов до народу, з яким він спілкувався і в житті і з підмостків театру. Мольєр був найбільшим письменником свого віку; місце в академії було йому забезпечено, якби він тільки кинув сцену. Мольєр не зміг піти з сцени, він не міг засудити театр, бо усі роки його свідомого життя були присвячені театральному мистецтву, сцені, яка була єдиною школою устоїв, де тільки і можна було батожити розбещеність, пожадливість, неуцтво, жорстокі пристрасті і тупе себелюбство, де можна було жити, борючись за великі і благородні ідеали гуманізму. Цій боротьбі було віддано все - одна, але полум'яна пристрасть підкорювала усе життя Мольєра.

РОЗДІЛ 1

Дата добавления: 2015-09-02