Читайте также:
|
Господарське товариство як суб'єкт цивільних правовідносин має право володіти, користуватися та розпоряджатися належному йому на праві власності майном. ЦК України не містить вичерпний перелік підстав набуття права власності на майно, а називає лише основні:
1) передача учасниками майна у власність в якості вкладу до статутного (складеного) капіталу, з якого і починається формування майнової бази товариства. Після реєстрації товариства майно, яке передане учасниками до статутного (складеного) капіталу переходить у власність товариства, а учасник набуває право власності на частку у статутному (складеному) капіталі.
Але потрібно розрізняти передачу речі в якості вкладу і майнового права на таку річ (скажімо, річ передається у користування). В першому випадку право власності на річ переходить від учасника до товариства, в другому - право власності на річ залишається в учасника, до товариства переходить лише право користування цією річчю.
2) Крім майна, яке передане учасниками до статутного (складеного) капіталу, як правило, є майно, яке виготовлене чи придбане в процесі діяльності товариства.
3) Господарське товариство - це підприємницька юридична особа, яка створюється задля отримання прибутку. Доходи, отриманні в процесі діяльності господарського товариства, теж належать на праві власності господарському товариству. Прибутком учасника такі доходи можуть стати лише після прийняття господарським товариством рішення про розподіл прибутку і виплату дивідендів.
4) Будь-які інші підстави набуття майна, що не заборонені законом.
В якості вкладу можуть виступати речі, майнові та інші відчужувані права, які підлягають грошовій оцінці. Виключення з цього правила встановлюються законом стосовно того, що в певних випадках вкладом можуть бути права, які не підлягають грошовій оцінці.
За загальним правилом, оцінка вкладу здійснюється самими учасниками, але в певних випадках закон може встановити обов'язковість перевірки такої грошової оцінки, яка здійснюється експертизою44. Права та обов’язки учасників господарських товариств.
Зу про ГП Права учасників товариства
Учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства;
г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом. Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.
Обов'язки учасників товариства а) додержувати установчих документів товариства і виконувати рішення загальних зборів та інших органів управління товариства б) виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами;
в) не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства г) нести інші обов'язки, якщо це передбачено цим Законом, іншим законодавством України та установчими документами.
45. Управління діяльністю господарських товариств.
Стаття 89 ГКУ: Управління господарським товариством1. Управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.2. Посадовими особами товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії (ревізор), а у разі створення ради товариства (спостережної ради) - голова і члени цієї ради. Обмеження щодо поєднання однією особою зазначених посад встановлюються законом.3. Посадовими особами господарського товариства не можуть бути особи, службову або іншу діяльність яких визнано Конституцією України (254к/96-ВР) та законом несумісною з перебуванням на цих посадах, а також особи, яким перебування на відповідних посадах заборонено рішенням суду.4. Посадові особи відповідають за шкоду, заподіяну ними господарському товариству, в межах і порядку, передбачених законом та установчими документами товариства.5. Господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі,46. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань майна (капіталів).
Залежно від об’єкта об’єднання при створенні господарських товариств, вони поділяються на дві групи:
товариства – об’єднання майна (капіталів);
товариства – об’єднання підприємницької діяльності (осіб).
До першої групи господарських товариств належать акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю.
До другої групи господарських товариств відносяться повні та командитні товариства.
Кожна із цих груп господарських товариств має свої особливості створення та діяльності.
Особливості створення та діяльності господарських товариств – об’єднань майна (капіталів):
1) засновниками цих товариств можуть бути будь-які учасники цивільних відносин (фізичні та юридичні особи, держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади); ці товариства можуть бути утворені одним засновником, який стає їх єдиним учасником;
2) ці товариства створюються і діють виключно як корпоративні підприємства;
3) при створенні цих товариств формується статутний фонд (статутний капітал), мінімальний розмір якого встановлюється законом: - для акціонерного товариства він складає 1250 мінімальних розмірів заробітних плат, - для товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю – 100 мінімальних розмірів заробітних плат;
4) у статутному фонді цих товариств визначаються частки їх засновників (учасників);
5) ці товариства є власниками належного їм майна (засновники або учасники, які внесли свої вклади у статутний фонд цих товариств, перестають бути власниками зроблених ними вкладів, а набувають корпоративні права у товариствах);
6) для управління діяльністю цими товариствами утворюються органи управління (вищий орган управління, виконавчий та контрольно-наглядові органи);
7) взаємовідносини між цими товариствами та їх учасниками базуються на засадах участі, це означає, що їх учасники не зобов’язані брати особистої трудової участі, або участі в управлінні цими товариствами (брати трудову участь, або участь в управлінні цими товариствами, є правом їх учасників, а не обов’язком);
8) участь в управлінні діяльністю цих товариств залежить від розміру часток їх учасників у статутному фонді (статутному капіталі),- кількість голосів у вищому органі управління цих товариств є пропорційною до розміру частки у статутному фонді;
9) розмір доходу (дивідендів) учасників цих товариств залежить виключно від величини їх часток у статутному фонді (статутному капіталі);
10) ці товариства за своїми зобов’язаннями несуть повну відповідальність усім належним їм майном, а їх учасники, за загальним правилом (окрім товариств з додатковою відповідальністю), відповідальності за їх зобов’язаннями не несуть.
47. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань осіб (діяльності).
Особливості створення та діяльності господарських товариств – об’єднань підприємницької діяльності (осіб):
1) засновниками цих товариств можуть бути лише особи, зареєстровані як суб’єкти підприємницької діяльності (ця вимога поширюється також на учасників цих товариств, за винятком вкладників командитних товариств);
2) ці товариства створюються і діють виключно як корпоративні підприємства;
3) при створені цих товариств формується статутний фонд (статутний капітал), мінімальний розмір якого законом не встановлено, він визначається самими засновниками;
4) у статутному фонді цих товариств визначаються частки їх засновників (учасників);
5) ці товариства є власниками належного їм майна (засновники або учасники, які внесли свої вклади у статутний фонд цих товариств, перестають бути власниками зроблених ними вкладів, а набувають корпоративні права у товариствах);
6) для управління діяльністю цих товариств органи управління не утворюються, оскільки ведення їх справ покладається на учасників;
7) взаємовідносини між цими товариствами та їх учасниками передбачають особисту участь учасників в управлінні (веденні справ) діяльністю товариств (за винятком вкладників командитних товариств), однак не вимагають особистої трудової участі в їх діяльності;
8) участь в управлінні діяльністю цих товариств не залежить від розміру часток їх учасників у статутному фонді (статутному капіталі),- вони мають рівні права у веденні справ товариств (за винятком вкладників командитних товариств);
9) розмір доходу (дивідендів) учасників цих товариств залежить виключно від величини їх часток у статутному фонді (статутному капіталі);
10) ці товариства за своїми зобов’язаннями несуть повну відповідальність усім належним їм майном, а їх учасники за зобов’язаннями товариств несуть додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення (за винятком вкладників командитних товариств).
48. Довірчі товариства.
Про довірчі товаристваКабінет Міністрів України; Декрет
Стаття 1. Довірче товариство та правові основи його діяльностіДовірче товариство - товариство з додатковою відповідальністю, яке здійснює представницьку діяльність відповідно до договору, укладеного з довірителями майна щодо реалізації їх прав власників. Майном довірителя є кошти, цінні папери та документи, які засвідчують право власності довірителя. Довіритель майна - юридична особа або громадянин, які передають довірчому товариству повноваження власника належного їм майна відповідно до умов укладеного між ними договору. Довірче товариство має розрахунковий рахунок, який відкривається комерційним банком, що обслуговує здійснення довірчих операцій і забезпечує відповідальне зберігання власних коштів довірчого товариства та майна довірителів. Стаття 2. Особливості створення довірчого товариства Установчий договір має передбачати домовленість про відповідальність щодо обов'язків перед комерційним банком та довірителями майна, про право довірених осіб на підпис чеків, проведення інших операцій або отримання документів, що знаходяться на відповідальному зберіганні в комерційному банку.Статутний фонд довірчого товариства повинен становити не менше 1 млн. українських карбованців і формується виключно за рахунок коштів та цінних паперів учасників.У тримісячний термін після реєстрації довірчого товариства кожен засновник зобов'язаний повністю внести свій вклад. Якщо засновники довірчого товариства не внесли свого вкладу до статутного фонду, комерційний банк припиняє ведення рахунків цього товариства Учасники довірчого товариства відповідають за його зобов'язаннями своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум - додатково належним їм майном у п'ятикратному розмірі до внеску кожного учасника. Стаття 4. Операції довірчого товариства Довірче товариство здійснює такі довірчі операції: для громадян - збереження та представницькі послуги для обслуговування майна довірителів;для юридичних осіб - розпорядження майном, агентські послуги, ведення рахунків для власників їх цінних паперів та управління голосуючими акціями, переданими довірчому товариству шляхом участі в загальних зборах акціонерного товариства.Довірчі товариства отримують за умовами укладеного договору право на участь в управлінні акціонерним товариством від імені його акціонерів або державних органів приватизації, які володіють акціями товариств, створених шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства.Джерелом прибутків довірчого товариства є плата, яку отримують довірені особи за здійснення довірчих операцій. Розмір плати, якщо інше не передбачено законодавством, встановлюється в договорі між довірителями майна та довіреною особою.
1. Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.
2. Акціонерне товариство не відповідає за зобов'язаннями акціонерів.. Акціонери не відповідають за зобов'язаннями товариства і несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних їм акцій. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій товариством або іншими акціонерами.
Акціонери, які не повністю оплатили акції, у випадках, визначених статутом товариства, відповідають за зобов'язаннями товариства у межах неоплаченої частини вартості належних їм акцій.
3. Акціонерне товариство може бути створене шляхом заснування або злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариства, державного (державних), комунального (комунальних) та інших підприємств у акціонерне товариство. Товариство створюється без обмеження строку діяльності, якщо інше не встановлено його статутом. Товариство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дати його державної реєстрації в установленому законодавством порядку.
4. Повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство). Товариство може мати скорочене найменування українською мовою, повне та скорочене найменування іноземною мовою (мовами).
Стаття 4. Акціонери товариства1. Акціонерами товариства визнаються фізичні і юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства. Акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа. Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів - юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна й та ж особа.
2. Будь-які обов'язки акціонерів, що суперечать закону, не можуть визначатися статутом або іншими документами товариства.
Стаття 5. Типи акціонерних товариств Акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.
Кількісний склад акціонерів приватного акціонерного товариства не може перевищувати 100 акціонерів. Публічне акціонерне товариство може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.
50. Заснування акціонерного товариства
Засновниками акціонерного товариства визнаються держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, а також фізичні та/або юридичні особи, що прийняли рішення про його заснування.Засновниками акціонерного товариства можуть бути одна, дві чи більше осіб. Засновниками може укладатися засновницький договір, у якому визначаються порядок провадження спільної діяльності щодо створення акціонерного товариства, кількість, тип і клас акцій, що підлягають придбанню кожним засновником, номінальна вартість і вартість придбання цих акцій, строк і форма оплати вартості акцій, строк дії договору.
Для створення акціонерного товариства засновники повинні провести закрите (приватне) розміщення його акцій, установчі збори та здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.
У разі заснування акціонерного товариства його акції підлягають розміщенню виключно серед його засновників шляхом приватного розміщення. Публічне розміщення акцій товариства може здійснюватися після отримання свідоцтва про реєстрацію першого випуску акцій.
Особливості створення акціонерного товариства шляхом злиття, поділу, виділу чи перетворення підприємницького (підприємницьких) товариств, державного (державних) та комунального (комунальних) підприємств у акціонерне товариство визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а за участю державних та (чи) комунальних підприємств - Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Фондом державного майна України.
Створення акціонерного товариства здійснюється за такими етапами:
1) прийняття зборами засновників рішення про створення акціонерного товариства та про закрите (приватне) розміщення акцій;
2) подання заяви та всіх необхідних документів на реєстрацію випуску акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
3) реєстрація Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку випуску акцій та видача тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій;
4) присвоєння акціям міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;
5) укладення з депозитарієм цінних паперів договору про обслуговування емісії акцій або з реєстратором іменних цінних паперів договору про ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
6) закрите (приватне) розміщення акцій серед засновників товариства;
7) оплата засновниками повної вартості акцій;
8) затвердження установчими зборами товариства результатів закритого (приватного) розміщення акцій серед засновників товариства, затвердження статуту товариства, а також прийняття інших рішень, передбачених законом;
9) реєстрація товариства та його статуту в органах державної реєстрації;
10) подання Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій;
51. Капітал акціонерного товариства.
Мінімальний розмір статутного капіталу акціонерного товариства становить 1250 мінімальних заробітних плат виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення (реєстрації) акціонерного товариства. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів.
Власний капітал (вартість чистих активів) товариства - різниця між сукупною вартістю активів товариства та вартістю його зобов'язань перед іншими особами
Статутом акціонерного товариства може бути передбачено створення спеціального фонду для виплати дивідендів за привілейованими акціями. Порядок формування та використання такого фонду (z1205-11) встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Збільшення статутного капіталу
Статутний капітал товариства збільшується шляхом підвищення номінальної вартості акцій або розміщення додаткових акцій існуючої номінальної вартості у порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
.Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства із залученням додаткових внесків здійснюється шляхом розміщення додаткових акцій.
Збільшення статутного капіталу акціонерного товариства без залучення додаткових внесків здійснюється шляхом підвищення номінальної вартості акцій.
Зменшення статутного капіталу
Статутний капітал акціонерного товариства зменшується в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, шляхом зменшення номінальної вартості акцій або шляхом анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості, якщо це передбачено статутом товариства.
Після прийняття рішення про зменшення статутного капіталу акціонерного товариства виконавчий орган протягом 30 днів має письмово повідомити кожного кредитора, вимоги якого до акціонерного товариства не забезпечені заставою, гарантією чи порукою, про таке рішення.
52. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається наглядовою радою.
Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, рішення про вчинення такого правочину приймається загальними зборами за поданням наглядової ради.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 25 відсотків, але менша ніж 50 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається простою більшістю голосів кціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій.
Рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова артість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 і більше відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності акціонерного товариства, приймається більш як 50 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості.
Якщо на дату проведення загальних зборів неможливо визначити, які значні правочини вчинятимуться акціонерним товариством у ході поточної господарської діяльності, загальні збори можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть вчинятися товариством протягом не більш як одного року з дати прийняття такого рішення, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної сукупної вартості.
Правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість
Особою, заінтересованою у вчиненні акціонерним товариством правочину, вважаєтьсяпосадова особа органів товариства; член її сім'ї - чоловік (дружина), батьки (усиновителі), опікун (піклувальник), брат, сестра, діти та їхні чоловіки (дружини); юридична особа, в якій частка, що належить посадовій особі органів
товариства, членам її сім'ї, становить 25 і більше відсотків; акціонер, який одноосібно або разом із членами сім'ї володіє 25 і більше відсотками простих акцій товариства, якщо зазначена особа (особи - разом або окремо) відповідає принаймні одній із нижченаведених ознак:
1) є стороною такого правочину або є членом виконавчого органу юридичної особи, яка є стороною правочину; 2) отримує винагороду за вчинення такого правочину від товариства (посадових осіб товариства) або від особи, яка є стороною правочину; 3) внаслідок такого правочину придбаває майно; 4) бере участь у правочині як представник або посередник (крім представництва товариства посадовими особами).
53. Права та обов’язки акціонерів
Акціонери зобов'язані:
- дотримуватися статуту, інших внутрішніх документів акціонерного товариства;
- виконувати рішення загальних зборів, інших органів товариства;
- виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі пов'язані з майновою участю;
- оплачувати акції у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені статутом акціонерного товариства;
- не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію про діяльність товариства.
Права акціонерів - власників простих акцій:
- участь в управлінні акціонерним товариством;
- отримання дивідендів;
- отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості;
- отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариства.
Правовий режим акцій і дивідендів. Викуп акцій товариством.
Акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера
щодо цього акціонерного товариства. Усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі. Акціонерне товариство може здійснювати розміщення акцій двох типів - простих та привілейованих. Статутом товариства може передбачатися розміщення одного чи кількох класів привілейованих
акцій, що надають їх власникам різні права.
Товариство не може встановлювати обмеження щодо кількості акцій або кількості голосів за акціями, що належать одному акціонеру. Прості акції товариства не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.
.Частина привілейованих акцій у розмірі статутного капіталу акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.
Дивіденд - частина чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу. За акціями одного типу та класу нараховується однаковий розмір дивідендів.
Товариство виплачує дивіденди виключно грошовими коштами.
Дивіденди виплачуються на акції, звіт про результати розміщення яких зареєстровано у встановленому законодавством порядку.
Виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів.
55.Управління акціонерним товариством
Акціонерному товариству притаманний корпоративний характер управління, тому воно є підприємством з найбільш складною управлінською структурою, ланками якої є:
· вищий орган – загальні збори акціонерів,
· виконавчий орган – правління,
· контрольні органи – спостережна рада (контроль за діяльністю правління і захист інтересів акціонерів у перерві між загальними зборами акціонерів) і ревізійна комісія
Залежно від змісту функції загальних зборів можна поділити на організаційні та фінансово-господарські. Організаційні функції — це:
· засновницькі (визначення організаційної структури товариства; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій, представництв; припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу);
· нормотворчі (внесення змін до статуту товариства; затвердження статутів та положень дочірніх підприємств, філій, представництв, правил процедури та інших внутрішніх документів товариства);
· "посадові" (обрання та відкликання членів органів управління товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства; винесення рішень про їх притягнення до матеріальної відповідальності).
До фінансово-господарських функцій належать визначення найважливіших господарських питань (основних напрямів діяльності товариства і порядку покриття його збитків) і затвердження таких господарсько-правових актів, як плани та звіти про їх виконання; звіти правління про річні результати діяльності товариства; звіти і висновки ревізійної комісії; порядок розподілу прибутку; договори (угоди), укладені на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства.
Спостережна рада акціонерного товариства є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов’язковим.
Ревізійна комісія обирається з числа акціонерів, які не є посадовими особами товариства. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджують загальні збори акціонерів згідно зі статутом товариства.
56.Виділ та припинення акціонерного товариства.
Припинення акціонерного товариства
Акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Добровільне припинення акціонерного товариства здійснюється за рішенням загальних зборів у порядку, передбаченому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених Цивільним кодексом України (435-15) та іншими актами законодавства. Інші підстави та порядок припинення акціонерного товариства визначаються
законодавством.
Виділом акціонерного товариства визнається створення дного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов'язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.
З акціонерного товариства може виділитися лише акціонерне товариство.
Наглядова рада акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, виносить на затвердження загальних зборів акціонерів питання про виділ, порядок і умови виділу, створення нового товариства (товариств), конвертацію частини акцій товариства, з якого здійснюється виділ, в акції створюваного товариства (розподіл акцій створюваного товариства серед акціонерів товариства, з якого здійснюється виділ, та/або придбання акцій створюваного товариства самим товариством, з якого здійснюється виділ) і порядок такої конвертації (розподілу та/або придбання), затвердження розподільного балансу.
57. Порядок розрахунків у господарській діяльності
За загальним правилом на території України всі юридичні особи усіх форм власності, а також фізичні особи -громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, здійснюють між собою розрахунки у безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, що затверджуються Національним банком України. Готівкові розрахунки здійснюються через касу підприємства готівковими грошовими коштами і, як правило, для обслуговування населення – виплати заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги тощо. Суб’єкти господарювання зобов’язані зберігати свої кошти на рахунках в банках, через які вони повинні здійснювати між собою розрахунки.
Безготівкові розрахунки – це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках в банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунка платника (покупця) і переказуються на рахунок отримувача коштів (продавця).
Платіжне доручення – форма безготівкових розрахунків, за якою клієнт видає своєму банкові письмове доручення про перерахування іншому суб’єкту певної суми грошей.
Розрахунки платіжною вимогою-дорученням:
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 98 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Заснування господарських товариств. | | | Розрахунки чеками |