Поняття та види господарських товариств.

Види

А)Господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об'єднали свою господарську діяльність.
Господарські об'єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.

Б) Державне (комунальне) господарське об'єднання - об'єднання підприємств, утворене державними (комунальними) підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або, у визначених законом випадках, рішенням міністерств (інших органів, до сфери управління яких входять підприємства, що утворюють об'єднання), або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.

Організаційно-правові форми об'єднань підприємств

Господарські об'єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об'єднання підприємств, передбачені законом.
Майнові відносини в об'єднанні підприємств
1)Учасники об'єднання підприємств можуть вносити на умовах і в порядку, передбачених його установчими документами, майнові внески (вступні, членські, цільові тощо).
2)Майно передається об'єднанню його учасниками у господарське відання або в оперативне управління на основі установчого договору чи рішення про утворення об'єднання. Вартість майна об'єднання відображається у його балансі.
3)Господарське об'єднання має право утворювати за рішенням його вищого органу управління унітарні підприємства, філії, представництва, а також бути учасником (засновником) господарських товариств. Утворені господарським об'єднанням підприємства діють відповідно до положень цього Кодексу, інших законів та статуту підприємства, затвердженого об'єднанням.
4)Об'єднання підприємств не відповідає за зобов'язаннями його учасників, а підприємства-учасники не відповідають за зобов об'єднання, якщо інше не передбачено устан договором або статутом об'єднання.
37. Виробничі кооперативи: поняття, види, особливості створення та діяльності.

Виробничим кооперативом визнається добровільне об'єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої або іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об'єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності.

Виробничий кооператив є юридичною особою і діє на основі статуту.

Виробничі кооперативи створюються та здійснюють свою діяльність за такими принципами:

· добровільність членства громадян у кооперативі та вільний вихід з нього;

· особиста трудова участь членів кооперативу у діяльності підприємства;

· відкритість і доступність членства для тих, хто визнає статут кооперативу та бажає брати участь у його діяльності на умовах, встановлених статутом кооперативу;

· демократичний характер управління кооперативом, рівні права членів кооперативу при прийнятті рішень;

· розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх трудової та майнової участі в діяльності кооперативу;

· контроль членів кооперативу за його роботою в порядку, визначеному статутом.

Засновниками (членами) виробничого кооперативу можуть бути громадяни, іноземці та особи без громадянства. Чисельність членів виробничого кооперативу не може бути меншою, ніж три особи. Рішення про створення виробничого кооперативу приймається його установчими зборами. Виробничий кооператив вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з дня його державної реєстрації.

38. Фермерське господарство: поняття та його місце серед інших суб’єктів підприємництва.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

1)Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.
2)Фермерське господарство має своє найменування, печатку і штамп.
3) Фермерське господарство діє на основі Статуту. У Статуті зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

4)Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство.

5)Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

7) Майно фермерського господарства належить йому на праві власності.

8)Фермерське господарство несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах майна, яке є власністю фермерського господарства.
39. Іноземні підприємства та підприємства з іноземною інвестицією: поняття, організаційно-правові форми, особливості створення та діяльності.

Підприємство, створене відповідно до вимог цього Кодексу, в статутному капіталі якого не менш як десять відсотків становить іноземна інвестиція, визнається підприємством з іноземними інвестиціями.

1)Підприємство набуває статусу підприємства з іноземними інвестиціями з дня зарахування іноземної інвестиції на його баланс.

2)Іноземною інвестицією є цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соц ефекту.

3)Іноземні інвестиції можуть вкладатися в об'єкти, інвестування в які не заборонено законами України.
4)Підприємства з іноземними інвестиціями мають право бути засновниками дочірніх підприємств, створювати філії і представництва на території України і за її межами з додержанням вимог законодавства України та законодавства відповідних держав.
5)Законом можуть бути визначені галузі господарювання та/або території, в яких встановлюється загальний розмір участі іноземного інвестора, а також території, на яких діяльність підприємств з іноземними інвестиціями обмежується або забороняється, виходячи з вимог забезпечення національної безпеки.

6)На тер Укр підпр з іноз інвестиціями створюються і діють у формах, передбачених законодавством Укр
7) Установчі документи підприємств з іноземними інвестиціями повинні містити відомості, передбачені законодавством України для відповідних організаційно-правових форм підприємств, а також відомості про державну належність їх засновників (учасників).
Іноземним підприємством є унітарне або корпоративне підприємство, створене за законодавством України, що діє виключно на основі власності іноземців або іноземних юридичних осіб, або діюче підприємство, придбане повністю у власність цих осіб.
40. Господарська діяльність відокремлених структурних підрозділів підприємств.

Відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Діяльність філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємств, утворених за законодавством інших держав, здійснюється на території України відповідно до законодавства України.

У межах внутрішньої структури підприємства існують виробничі та функціональні під­розділи апарату управління. Структурним підрозділом підприємства є його ланка, яка має чітко визначені функції у виробничому процесі, відмінні від функцій інших ланок, і в силу цього входить у ціле як організаційно відокремлена від інших підрозділів частина підприєм­ства. Положення про структурний підрозділ є локальним нормативним актом, включає:- загальні положення про правовий статус структурного підрозділу, які визначають підста­ви призначення та звільнення з посади керівника структурного підрозділу, вимоги до керів­ника структурного підрозділу, порядок заміщення керівника під час його відсутності, норма­тивні та локальні документи, які регулюють роботу підрозділу;
- визначення завдань та функцій підрозділу, напрямів діяльності підрозділу, перелік кон­кретних видів виробничо-господарської діяльності, закріплених за даним структурним під­розділом;-визначення прав та обов'язків структурного підрозділу стосовно інших підрозділів під­приємства та сторонніх підприємств;-визначення відповідальності керівника структурного підрозділу за несвоєчасне чи неякіс­не виконання структурним підрозділом його функцій, або невикористання наданих йому прав;

Поняття та види господарських товариств.

ЗУ про ГТ Стаття 1. Господарські товариства

Дата добавления: 2015-08-17