Читайте также:
|
|
Першу відому нам, але вичерпну характеристику цьому до- кументові дав, наскільки нам відомо, ще Гольденвейзер. Вона така: оскільки «питання державного ладу відродженої Української Народної Республіки були цілком не з’ясовані, <...> Директорія за прикладом більшовиків віддала перевагу запровадженню арис тократії навиворіт. І втіленням цього псевдонародного принци пу повинен був стати своєрідний представницький орган — Тру довий Конгрес» 1.
Пояснюємо: в основу виборчої системи, яка мала призвес- ти до створення цієї «аристократії навиворіт», було покладено принцип вибору делегатів по куріях. Подібний принцип діяв у Російській імперії після революції 1905 р., і за його скасування відчайдушно боролися всі без винятку течії загальноросійсько- го демократичного руху аж до 1917 р. В даному випадку такий виборчий принцип формально «фаворитизував» робітництво, оскільки надавав пролетарям «трохи більше представництво, ніж це їм на основі їх відсотку серед населення могло належа тися».
Інструкцією встановлювався і квотний принцип представ- ництва — по 1 представникові від 200 до 2000 «душ трудових се лян» і по 2 представники — від сіл з населенням більше 200 осіб. Критерії, за якими «трудові селяни» відсепаровувалися від «не- трудових», не встановлювалися. Визначили лише, що таких пред- ставників має бути 377: по 50 — від Київщини та Харківщини, 47 — від Поділля, по 46 — від Волині та Полтавщини, 42 — від
1 Гольденвейзер А. Из киевских воспоминаний. — С. 49.
Чернігівщини, 37 — Херсонщини, 31 — Катеринославщини, по 14 — від Таврії, «Холмщини, Підляшшя та Поліської округи».
Встановили квоти і для «робітництва»: 3 особи — від Таврії, 4 — від «Холмщини, Підляшшя і Поліської округи», по 8 осіб — від Поділля та Полтавщини, 9 — від Чернігівщини, по 11 — від Харківщини та Херсонщини, 12 осіб від Київщини — загалом 88 осіб. Робітники найбільш пролетаризованого району — До- нецько-Криворізького — до списку не потрапили. «Робітникам інтелектуальної праці», до якої зарахували тих, хто «не визискує чужу працю і не володіє майном, яке приносить нетрудові дохо ди», надали аж 33 місця. Між іншим, якщо взяти до уваги, що 1 делегата від цієї соціальної категорії обирали 50 його колег, це означає, що весь інтелектуальний потенціал, на який міг теоре- тично розраховувати новий режим, становив аж 1650 осіб — це на країну із більш як 30-мільйонним населенням! Нарешті,
«робітникам та служачим пошт і телеграфів» виділили по 10 мандатів, 65 місць надали депутатам від щойно народженої ЗУНР, отже загалом їх мало бути 5931.
На думку Стахіва, найбільші преференції за такої схеми дістала «трудова інтелігенція», якій гарантувалося більш як 6% мандатів. Він також зауважив, що організаторам Конгресу практично не було потрібно позбавляти права голосу представ- ників т. зв. «нетрудових клясів». Останні, за його словами, були
«зникаючою меншістю», але їх відсутність на Конгресі давала можливість противникам УНР стверджувати, що це державне утворення «по суті тільки інший рід большевиків — україн ських» 2. Розподіл по станових виборчих куріях забезпечував селянству, тобто УПСР та «Селоспілці», 2/3 голосів на Конг- ресі. Згідно з іншою думкою, «у висліді цього закону лівобереж не козацтво, що було найсвідомішою і найбільш заслуженою історичною верствою, яка дала Котляревського, Гребінку, Гу лакаАртемовського, КвіткуОснов’яненка, Куліша, Білозірсько го, Стороженка та інших культурних діячів, було виключено з Конгресу як поміщицьке, Симиренки й Харитоненки — як буржуї, капіталісти. Отже, Симиренки, Чикаленки та інші, які організували український національний рух і підтримували його матеріяльно, були позбавлені громадянських і політичних
1 Директорія... — Т. ІІ. — С. 406—409, 410—412.
2 Стахів М. Україна в добі Директорії УНР. — Т. 1. — С. 155—156.
прав на користь московського робітництва в Україні. Це дава ло московським і польським колам аргументи перед західними державами, що влада Директорії УНР — це, по суті, тільки інший, український, вид большевиків» 1.
10 січня Директорія та створене при ній Центральне інфор- маційне бюро повідомили «товаришів селян та робітників» про сам факт скликання Конгресу в Києві 19 січня. Повідомили і про те, що ТКНУ «буде найвища влада в Україні», який «буде вироблять всі закони для нашої землі, заводитиме добрі порядки, дбатиме про те, щоб в нашій землі не було ні бідних, ні багатих, ні панів, ні рабів, а щоб були всі рівні, всі вільні і всі забезпечені землею і добрим заробітком». Обирати на Конгрес закликали лише «вкраїнських соціалістів» та «тих, що йшли боротися про ти гетьмана і поміщиків» 2.
Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Про «закони» Директорії | | | Як працював Трудовий Конгрес? |