Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Система моніторингових спостережень – один із заходів покращення якості води в річках басейну Верещиці.

Господарський вплив на якість поверхневих вод | Вплив промисловості на якість поверхневих вод | Вплив комунального господарства на якість поверхневих вод | Середня кількість речовин в стічній воді в розрахунку на одного жителя міста Городка 2012 рік [63]. | Оцінка ефективності очисних споруд | Вплив сільського господарства на якість поверхневих вод | Аналіз забруднень поверхневих вод в р. Верещиця | Середні показники вмісту хімічних елементів на фоні ГДК для кожної точки окремо. | Сумарна оцінка якості поверхневих вод посезонно. | Заходи щодо запобігання забрудненню річкових вод |


Читайте также:
  1. A. Организация, деятельность которой направлена на систематическое получение прибыли от пользования имуществом, продажи товаров, выполнения работ или оказания услуг.
  2. I. Религиозная система древнего Двуречья
  3. I. Система цен на акции
  4. II. Система показателей, характеризующих доходность акции
  5. III. МИРОВАЯ СИСТЕМА СОЦИАЛИЗМА
  6. ISTJ – Инспектор / Опекун / Систематик, ЛСИ
  7. IV. Повторение, обобщение и систематизация полученных знаний

У системі моніторингу довкілля чільне місце належить моніторинговим дослідженням поверхневих вод (річок, озер, ставків, каналів, боліт, водосховищ, лиманів, морів тощо).

Моніторингом стану поверхневих вод називаємо систему спостережень, збору, накопичення, обробки, аналізу, збереження, передавання та використання різної інформації про стан поверхневих вод і його тенденції з метою прогнозування змін гідрологічної та гідро екологічної ситуації, обґрунтування системи водозахисних заходів, забезпечення раціонального управління водно-ресурсним потенціалом регіону, запобігання прояву небезпечних явищ і процесів природної і техногенної генези – повеней і паводків, селів, підтоплень і руйнування споруд, будівель, комунікацій та угідь [31].

Базовими принципами моніторингу стану поверхневих вод є:

1) Комплексність і системність – охоплення моніторингом усіх видів поверхневих вод, а також природних та антропогенних чинників, що впливають на їхній гідро екологічний стан;

2) Постійність і неперервність моніторингу – система спостережень повинна відображати циклічність, континуальність, неперервність, пульсаційність і дискретність природних і техногенних процесів, що відбуваються у природно-господарських водних системах упродовж значних інтервалів часу;

3) Інтердисциплінарність – залучення до реалізації моніторингу поверхневих вод висококваліфікованих фахівців з різних галузей науки і господарства;

4) Централізоване координування програм моніторингу;

5) Стандартизація програм моніторингу – забезпечення зіставлення моніторингової інформації на усіх просторових рівнях (локальному, регіональному, національному, глобальному) і в часі;

6) Метрологічне забезпечення ідентичності результатів, отриманих у різних пунктах моніторингових спостережень;

7) Забезпечення стеження як за фоновими, так і за екстремальними та особливо небезпечними явищами і процесами, прояв яких зумовлений впливом гідрокліматичних чинників і водного середовища на екологічно напружених територіях [37].

Генеральним завдання моніторингу поверхневих вод є оцінка стану водних об’єктів і прогноз його можливих змін при флуктуації кліматичних умов та інтенсивності господарської діяльності.

Головними завданнями водогосподарського моніторингу є:

- спостереження за станом і контроль рівня забруднення поверхневих вод за фізичними, хімічними, токсикологічними та радіологічними показниками;

- стеження за динамікою вмісту забруднюючих речовин і виявлення умов, за яких спостерігаються значні коливання концентрації та рівня забруднення водного середовища;

- пошук закономірностей розвитку процесів накопичення, концентрації, розсіювання забруднюючих речовин у донних відкладах і самоочищенню поверхневих вод;

- встановлення закономірностей внесення речовин через поперечні перерізи та гирла річок і складання балансів хімічних речовин у водних об’єктах.

Метою моніторингу підземних вод є отримання вичерпної інформації щодо стану, запасів, тенденції змін різноманітних параметрів водного середовища у часі та просторі, прогнозних оцінок якості і кількості підземних водних ресурсів та обґрунтування системи заходів їхнього раціонального використання, охорони і відтворення [16].

Головними завданнями моніторингу підземних вод є:

- стеження за гідрохімічним і гідродинамічним режимом підземних вод у природних та антропогенно порушених умовах;

- накопичення, збереження, аналіз та узагальнення гідрогеологічної інформації, оцінка стану та визначення запасів підземних вод;

- виявлення закономірностей багаторічного природного та зміненого діяльністю людини рівневого, гідрохімічного, бактеріологічного режимів і балансу підземних вод;

- встановлення та оцінювання причин і чинників просторово-часових змін стану та якості підземних вод;

- гідрогеологічне та гідро екологічне прогнозування;

- систематичне та оперативне інформування управлінських структур щодо гідроекологічного стану підземних вод з метою попередження виникнення надзвичайних ситуацій;

- розробка науково-обгрунтованих заходів, орієнтованих на вирішення проблем управління підземними водами [31].

 


Дата добавления: 2015-08-17; просмотров: 169 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Способи очищення стічних вод| Аналіз стану умов праці

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)