Господарський вплив на якість поверхневих вод

Конференція ООН з навколишнього середовища та розвитку в Ріо-де-Женейро вказала на необхідність ліквідації протиріччя між зростаючим споживанням природних ресурсів та їх вичерпанням, погіршення її якості, оголосивши тим самим початок нової ери економічного розвитку, безпечного для навколишнього середовища, зокрема й водних ресурсів [47].

Кінець ХХ та початок ХХІ століття характеризується значними негативними змінами природного середовища, викликаними безконтрольним використання природних ресурсів, у тому числі й водних, людиною. Поверхневі води є найбільш незахищеною ланкою гідросфери, тому в багатьох країнах світу спостерігається загальний дефіцит, поступове виснаження і зростаюче забруднення поверхневих вод. До причин, які викликають ці явища, належать необроблені належним чином скидні води та промислові відходи, втрата природних водозбірних площ, зникнення лісових масивів, неправильні методи ведення сільського господарства, екологічно необґрунтовані гідротехнічні та меліоративні заходи [49].

Вперше негативний вплив господарської діяльності на водні ресурси помітили у ХІХ столітті населення тих країн, де почався бурхливий розвиток капіталізму, спричинений промисловою революцією. Цей процес супроводжувався стихійною концентрацією промисловості та трудових ресурсів. У місті Городок, через яке протікає річка Верещиця теж інтенсивно розвивається промисловість. Це є однією з причин значного погіршення санітарно-гігієнічних умов проживання у робітничих кварталів міста та швидкого забруднення джерел питної води [41].

Це може призвести до епідемії холери, яка виникає в наслідок забруднення питної води фекальними стоками. Ці проблеми нарешті привернули увагу людства до проблем якості води та стало поштовхом до її дослідження [41].

Контроль за водокористуванням в межах басейново-річкової системи Верещиця веде Львівське управління водного господарства по формі 2ТП (водгосп). Водогосподарський облік ведеться на основі норм водопостачання та інших нормативних документів [34].

Знезараження питної води здійснюється рідким хлором або хлорним вапном. Слід зауважити, що майже всі хлораторні не відповідають діючим нормативним вимогам, обладнання замортизоване та морально застаріле. Контроль за якістю питної води здійснюється районною санепідемслужбою.

Внаслідок тривалої експлуатації (понад 40-50 років) значна частина водопровідних мереж та замортизованого і морально застарілого енергоємного обладнання вимагають заміни [48].

Дата добавления: 2015-08-17