Вплив промисловості на якість поверхневих вод

Вплив промисловості на якість води аналізується в декількох аспектах: по-перше оцінювалось промислове навантаження у межах басейнових систем шляхом визначення частки площі зайнятої промисловими підприємствами; по-друге характеризувались основні види промислового забруднення довкілля та рівень скиду стічних вод у водойми [33].

Промислове забруднення території річкового басейну визначається: викидами в атмосферу забруднюючих речовин від стаціонарних джерел; відведенням використаних стічних вод у природні водотоки; утворенням промислових відходів та їх складуванням тощо [38].

Кількість шкідливих речовин, що відходять від стаціонарних джерел забруднення у районі досліджень складає десятки тисяч тонн на рік. З них біля 30 % уловлюється (знешкоджується). В багаторічному аспекті помітне зменшення кількості викидів та сповільнення темпів їх знешкодження. Майже 50 % шкідливих речовин, що надходять від стаціонарних джерел забруднення викидається в атмосферне повітря, решта викидів потрапляє у водні потоки [39].

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення з розрахунку на один квадратний кілометр площі у районах і містах обласного підпорядкування у межах досліджуваної частини басейну Верещиці складають від 0,4 – 0,5 т/км² (Комарно) до 2 – 4 т/км² (Городок) [4].

Основними забруднювачами водних ресурсів є організація комунального господарства та промисловості. Кожен рік у водні потоки досліджуваної частини басейну Верещиці потрапляє мільйони тонн стоків від точкових джерел забруднення. Стоки потрапляють безпосередньо у головні притоки Верещиці, через Берестину. Високий рівень скидів (десятки мільйонів тонн за рік) стічних вод для басейну Верещиці.

Таким чином, територія досліджень характеризується значною кількістю виробництв – забруднювачів навколишнього природного середовища. Розміщення їх у межах річкової долини Верещиці (відстійники на заплаві річки, водосховища в межах русла і заплави, відвали гірських порід та інші) визначає екологічний стан водного об’єкту. Тому головним завданням природоохоронної політики регіону повинно бути прогнозування наслідків техногенного впливу на довкілля. Зокрема будівництво промислових об’єктів здійснювати з урахуванням змін, які можуть відбутися у природному середовищі в результаті їх функціонування [2].

У Городоцькому районі розроблена програма соціально-економічного розвитку. Програму розвитку промислового виробництва було розроблено на основі фактичних показників випуску продукції в натуральному та вартісному вимірі, досягнутих на минулі роки, з урахуванням ефективного використання діючих виробничих потужностей, залучення тимчасово невикористовуваних і створення нових (табл. 2.1). Інформаційною основою розрахунків стали матеріали статистичної звітності, окремі вибіркові спостереження, річні звіти та бізнес –плани промислових підприємств. Головною метою програми є досягнення стабілізації в основних галузях народного господарства району, розвиток малого та середнього підприємництва, сприяння зайнятості населення, задоволення потреб громадян у праці. Протягом 2002 року в економіці району продовжувалася позитивна динаміка зростання в основних галузях матеріального виробництва [7].

Дата добавления: 2015-08-17