Вплив комунального господарства на якість поверхневих вод

Городоцькі міські КОС працюють неефективно. Відсутні контроль технологічних процесів очищення СВ, експлуатаційна документація, посадові інструкції, не укомплектований штат ІТР і робітників. Потрібні суттєві роботи ремонту, переобладнання, налагодження основного й допоміжного технологічного обладнання.

Кожний напрям діяльності різнопланового ЖКГ обумовлює негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Таблиця 2.1.

Виробництво найважливіших видів промислової продукції у Городоцькому районі [62].

№ п/п	Види продукції	Одиниці виміру
	Вапно будівельне	т
	Гіпс будівельний	т
	Гіпс медичний	т
	Мука вапнякова	т	д/в	д/в
	Констр. та дет.зб. з/бет.	м^3
	Товарний бетон	м^3
	Хліб	т
	Ковбаса	т			д/в
	Вода мінеральна	тис.ум.дал		д/в
	Блоки дерев’яні	тис.м	д/в
	Цегла	тис.шт.
	Черепиця пазова	тис.м^2	д/в
	Бруківка	м^2	д/в
	М’ясо, в тому числі субпродукти І категорії	т	д/в	д/в

д/в — дані відсутні.

Водопостачання і водовідведення. Однією з обов’яз­кових умов гармонійного людського розвитку є забезпе­чення населення прісною водою для споживання і гос­подарських потреб. Однак через бездумні темпи її витра­чання планета скоро потерпатиме від спраги. Нестача прісної води спричинена її забрудненням, а не висна­женням природних запасів [52].

Людина повинна отримувати чисту, знезаражену воду, бо саме водне середовище_є_дуже_сприятливим_для_розмноження_патогенних_мікроорганізмів. Непоправ­ної шкоди здоров’ю можуть завдати і хімічні сполуки, тому основне завдання ВКГ — забезпечення населених пунктів доброякісною питною водою у достатній кіль­кості, що передбачає механізований забір води з джере­ла, її очищення, знезараження та спеціальне оброблен­ня і доставку споживачам мережею водопровідних труб. У містах це завдання покладено на служби централізо­ваного господарсько-питного постачання.

Цей вид водопостачання порівняно з місцевим (де­централізованим) зручніший і відчутно поліпшує сані­тарний рівень та епідемічне благополуччя населених пунктів. Його перевагами є: можливість обирати найліп­ше джерело води і забезпечувати його санітарну охоро­ну; постачати населенню потрібну кількість якісної пи­тної води; вести належний технологічний і гігієнічний контроль за режимом підготовки та якістю питної води [55].

За умов низької якості водопровідних мереж відчут­но погіршується і якість питної води. Суттєво впливають на якість очищеної води знезаражування, зберігання та рівень експлуатації. Поліпшенню сприяє раціоналіза­ція конструктивних елементів водопровідної мережі, а в період експлуатації — удосконалення гідравлічних па­раметрів мережі, старих трубопроводів та арматури, за­стосування захисних поверхонь труб та арматури, про­мивання та прочищання мережі.

Водопровідно-каналізаційні господарства з метою доведення питної води до нормативних вимог застосову­ють безпечніші та ефективніші методи, ніж знезара­ження хлором, наприклад озонування води. Новим є за­стосування гіпохлориту натрію, який активно очищує воду в процесі її аерації.

Водовідведення стоків і використаної води здійсню­ють через систему інженерних споруд для збору, транс­портування і очищення стічних вод. Елементами кана­лізаційних систем є: внутрішні будинкові чи цехові ка­налізаційні споруди; зовнішня внутрішньоквартальна каналізаційна мережа; зовнішньовулична каналізацій­на мережа; насосна станція; напірні трубопроводи очи­сних споруд; місця випускання стічних вод у водойму [59].

Побутові стічні води містять 60% органічних і 40% мінеральних забруднень. Метод і ступінь їх очистки виз­начають залежно від місцевих умов з урахуванням мо­жливого використання очищених стічних вод для проми­слових і сільськогосподарських потреб. Існують методи механічної, хімічної та біологічної очистки стічних вод [56].

Унаслідок витоків (втрат) питних вод із водопровід­ної мережі (до 30% видобутку) відбуваються суфозійні процеси у підстиляючих ґрунтах, які інколи спричиня­ють техногенні провали земної поверхні та стимулюють активізацію карстових процесів.

Якість води більшості поверхневих джерел питного водопостачання за окремими компонентами не відпові­дає вимогам ГОСТу 2874-82 «Вода питна» і ДСанПІНу за № 383 від 23.12.1996 р. «Вода питна. Гігієнічні вимо­ги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання», тому значна частина населення, особливо південних та південно-східних районів Украї­ни, споживає воду, яка не відповідає нормативам, що призводить часом до епідемічних захворювань [57].

Зношеність водопровідних мереж, заростання вну­трішніх поверхонь трубопроводів синьо-зеленими водо­ростями та корозія труб зумовлюють погіршення якості води при транспортуванні від джерел водовидобутку до споживача.

При прогнозуванні надходження забруднюючих речовин від комунального господарства враховують такі фактори:

1) розміщення джерел забруднення, місце їх випуску;

2) кількість жителів і ступінь благоустрою населеного пункту (наявність водопроводу, каналізації);

3) об’ємом водовідведення з показом кількості очищених і неочищених стічних вод;

4) хімічний склад очищених і неочищених стічних вод;

5) ефективність очищення.

Хімічний склад стічних вод на прогнозний період визначають виходячи із складу цих вод на сучасному рівні і ефективності очищення на прогнозований період [1].

В таблиці 2.2 наведена середня кількість речовин в стічній воді в розрахунку на одного жителя міста Городка за 2009 рік.

Таблиця 2.2

Дата добавления: 2015-08-17