 Німеччина – країна ідей. Освіта й наука, дослідження та розробки набувають головного значення. У Європі без кордонів і в світі з глобалізованими ринками освіта дає інструменти для використання шансів відкритих кордонів і всесвітньої наукової мережі. Німецька система освіти й вищої школи перебуває зараз у процесі глибоких перетворень, який саме показує перші успіхи: Німеччина – це одна з найулюбленіших країн студентства, край міжнародних досліджень найвищого рівня та патентного розвитку.
 В Німеччині нараховується 394 заклади вищої освіти, з яких 104 університети, 6 педагогічних вищих шкіл, 14 теологічних вищих шкіл, 51 вища школа мистецтва, 189 загальних вищих шкіл прикладного напрямку (Fachhochschulen) та ін.
Німеччина приваблює на навчання молодь з усього світу. Приблизно 240 000 іноземних студенток і студентів навчаються в німецьких вищих навчальних закладах – на 70 відсотків більше, аніж у 1995 році. Зараз більш ніж кожен десятий студент – іноземець, переважно з Китаю та Росії. Німеччина за своєю гостинністю до іноземних студентів посідає третє місце після США та Великої Британії. Крім того, майже 25 000 іноземних учених є співробітниками німецьких ВНЗ, а ще 23 000 зарубіжних науковців одержують підтримку німецьких дослідних установ.
Таким успіхом у інтернаціоналізації німецька вища школа завдячує спільним зусиллям університетів, дослідних установ і політиків. Надається підтримка міжнародному обмінові студентами, докторантами і науковцями шляхом здійснення цільових проектів, стипендіями та заохочувальними преміями. Ці заходи супроводжуються програмами підвищення навчальних успіхів та соціальної інтеграції іноземних студентів. Німецькі ВНЗ успішно залучають студентів і молодих науковців з усього світу. Також система німецьких шкіл за кордоном, партнерські стосунки між німецькими й зарубіжними вищими школами – зокрема в Сингапурі (ТУ Мюнхена), в Каїрі (Університети Ульма і Штуттґарта) і в Сеулі (Веймарська вища музична школа) та дедалі більша кількість філій німецьких вищих шкіл за кордоном сприяють цьому.  Основну відповідальність за такі зарубіжні ініціативи часто бере на себе Німецька служба академічного обміну – DAAD. Вона також брала участь у заснуванні багатьох сотень відділень при німецьких вищих школах, де викладання ведеться іноземною мовою (найчастіше англійською). До тих, хто найбільше сприяє транскордонній науковій кооперації, належить Фонд імені Александера фон Гумбольдта. Своєю «Ініціативою в зовнішній науковій політиці», започаткованій у 2009 році, Федеральне міністерство закордонних справ зміцнило інструментарій, що існує задля підтримки наукового обміну, й розширило його новими засобами, щоб іще поліпшити транскордонну мережу зв’язків Німеччини як осередку науки та досліджень. Наприклад, щойно засновані Будинки німецької науки та інновацій за кордоном ще дужче показали помітність німецької науки. За участі німецьких вищих шкіл разом із їхніми партнерами за рубежем виникають провідні центри наукових досліджень і навчання. Також розширюється можливість одержання стипендій для іноземних студентів і доступ до вивчення німецької мови в усьому світі.
З 2010 року більшість німецьких вищих шкіл перейде на міжнародно визнану систему навчання із закінченням його званнями бакалавра та магістра. Це передбачає підписана європейськими державами «Болонська заява». Завдяки цьому має полегшитися не лише студентський обмін на континенті. Європа хотіла б стати ще цікавішою для всіх іноземців, хто прагне академічної освіти.
 Те, що вже давно заведено в мистецьких і музичних вищих школах, дедалі частіше стає практикою і в інших університетах. Донедавна лише небагато ВНЗ могли вибирати собі студентів. На спеціальності, які вимагають обмежень у допуску до навчання – зараз по всій країні сюди належать медицина, фармацевтика, психологія, ветеринарія і стоматологія – місця в університетах розподіляються центральною установою (ZVS). Але дедалі більше ВНЗ видають обмеження щодо окремих спеціальностей і користуються можливістю перевіряти кандидатів у студенти за допомогою тестів або співбесід.
 У 2005 році, після рішення Федерального конституційного суду, було скасоване ще одне табу: безоплатне навчання. Доти в Німеччині вища освіта оплачувалася (майже) винятково державою. Нині п’ять федеральних земель запровадили плату за навчання, хоча й дуже помірну порівняно із закордоном, починаючи з першого семестру. З тих студентів, хто надто довго навчається, або за другу вищу освіту плату за навчання беруть і в інших федеральних землях.
Глобалізація ставить нові вимоги і перед німецькою наукою та вищою школою. Цілою низкою реформ політики й вищі навчальні заклади запровадили ініціативу, щоб припасувати систему вищої освіти до нових міжнародних вимог. Ці нововведення саме зараз принципово змінюють академічний ландшафт у Німеччині. Чи то перехід на різні рівні вищої освіти, як, наприклад, бакалавр і магістр, чи запровадження плати за навчання і вступних тестів, чи поява приватних академічних навчальних закладів або посилене стратегічне партнерство між вищими школами та позауніверситетськими інститутами – вища освіта зазнає великих змін.
Мета реформ полягає в тому, щоб зміцнити освіту й дослідницьку роботу в міжнародній конкурентній боротьбі, що дедалі загострюється. Змінені закони про вищу освіту дають університетам більше можливостей для дії, визначним професорам більше платять за їхні зусилля. Університети зі світовими іменами намагаються відшліфувати свій профіль, а різні рейтинги про якість і популярність вищих шкіл додатково підігрівають конкуренцію.
Цій самій меті успішно служить запроваджена 2006 року так звана «ініціатива щодо переваг» для заохочення наукових досліджень найвищого рівня в німецьких вишах. Основна відповідальність за цю ініціативу лягає на Німецьке науково-дослідне товариство (ННДТ), яке і є головним її фінансистом. До 2017 року вищі навчальні заклади, вибрані незалежним експертним журі, одержуватимуть майже 2,7 мільярда євро. Завдяки цілеспрямованій підтримці нових, орієнтованих на дослідження структур та міждисциплінарній співпраці не лише в самих університетах, але й поміж ними, позауніверситетськими дослідними закладами й економікою «ініціатива щодо переваг» здійснила великий структурний вплив.
За рахунок цих коштів матимуть підтримку післядипломні школи для академічної молоді, провідні центри з певних дослідних дисциплін (скупчення переваг), а також скеровуватиметься дослідницький профіль дев’яти найкращих університетів. До цієї «еліти» належать Університет ім. Людвіґа Максиміліана (УЛМ) і Технічний університет (ТУ) міста Мюнхена, ВТШ міста Карлсруе, Рейнсько-Вестфальська вища технічна школа (РВВТШ) міста Ахена, а також університети в Констанці, Ґьоттінґені, Гайдельберґу, Фрайбурґу і Вільний університет Берліна. Ці «маяки науки» своїми дослідженнями мають справити й міжнародний вплив.
 Якщо за вищу освіту відповідають виключно вищі навчальні заклади, то дослідницька робота здійснюється в Німеччині й поза університетами. Отож дослідницька активність німецької економіки висока: Німеччина посідає третє місце в світі після США та Японії щодо подання заяв на тріадні патенти. Подавши понад 26 500 заяв до Європейського патентного відомства, Німеччина значно випереджає інші європейські країни. «Сіменс», «Бош» і «БАСФ» завдяки своїм 5000 міжнародним патентним заявкам 2008 року належать до першої п’ятірки з 35 000 заявників. А щодо патентів у галузі нано-, біо- і новітніх технологій, а також відновлюваних видів енергії Німеччина разом зі США та Японією – одна з найактивніщих країн світу. Вона посідає чільне місце в світі щодо тріадних патентів на зменшення кількості шкідливих викидів автотранспортом, маючи третину цих патентів.
Важливою відмінністю освіти в вищих школах прикладного напрямку є їх практична орієнтованість. Освіта у класичних університетах тісно пов’язана з науково-дослідницькою роботою.
Дослідження найвищого ґатунку здійснюються в сотнях наукових інститутів, об’єднаних у таких організаціях, як Співтовариство імені Гельмгольца, Товариство імені Фраунгофера або Співтовариство імені Лейбніца. Саме в позауніверситетських дослідних інститутах визначні науковці мають такі оптимальні умови для праці, які можуть запропонувати лише небагато установ у всьому світі.
 Тут працюють найпродуктивніші німецькі дослідники, з’являються найоригінальніші публікації. Особливо це стосується 77 Інститутів імені Макса Планка (ІМП). Чи йдеться про пошук води на Марсі, чи здійснюється дослідження людського геному або поведінки людини – повсюди, де розробляється наукова цілина, задіяні Інститути імені Макса Планка. 17 Нобелівських премій і багато інших міжнародних нагород завоювали науковці ІМП після заснування товариства у 1948 році. 2007 року Нобелівську премію з хімії присуджено директору ІМП Ґергарду Ертлю. Привабливість Товариства імені Макса Планка полягає в його розумінні дослідництва: інститути, що входять до його складу, самостійно визначають всю тематику, одержують найкращі умови для праці та вільні у виборі своїх співробітників. Стати директором Інституту імені Макса Планка – вершина кар’єри для багатьох учених.
Що рідко буває в Товаристві імені Макса Планка, життєво необхідне для інститутів Товариства імені Фраунгофера: тісна співпраця з промисловістю. Понад 80 науково-дослідних закладів проводять прикладні дослідження, передусім у галузі інженерних наук. Експерти Товариства імені Фраунгофера однією ногою стоять у лабораторії, а іншою – у фабричному цеху, бо замовлення їм надходять, як правило, від підприємств, власниками яких є переважно середній клас.
86 інститутів Співтовариства імені Лейбніца ведуть перед не лише у природничих науках, але й роблять важливий наголос на гуманітарних, соціальних та економічних науках. Інститут дослідження економіки «ifo», який регулярно оприлюднює індекс підприємницького клімату, належить до цього об’єднання так само, як і Німецький музей у Мюнхені – один з найзначніших у світі природничо-технічних музеїв, Інститут тропічної медицини імені Бернгарда Нохта в Гамбурґу або Інститут німецької мови в Маннгаймі, який веде наукове спостереження за розвитком німецької мови.
Під дахом Співтовариства імені Гельмгольца об’єднані 16 німецьких науково-дослідних закладів високих технологій – великі, часто екстремально дорогі установи, відомі в усьому світі, як, наприклад, Товариство досліджень важких іонів (ТДВІ), Німецький центр ракових досліджень (НЦРД), Німецький електронний синхротрон у Гамбурґу (НЕС) чи Інститут полярних і морських досліджень імені Альфреда Веґенера. Щороку інститути імені Гельмгольца приваблюють тисячі зарубіжних дослідників, які користуються інколи навіть єдиним у світі унікальним обладнанням для фізичних чи медичних експериментів.
Наукові дослідження – важливий ключ до інновацій, а інновації – мотор зростання. Тому цілеспрямованою підтримкою Федеральний уряд прагне просунути науку й дослідження вперед. З 2010 і до 2013 року федеральні кошти в дослідження та розвиток освіти мають зрости на 12 мільярдів євро. Мета полягає в тому, щоб щонайпізніше в 2015 році в цю галузь спрямовувалися десять відсотків внутрішнього валового продукту.
Аграрна освіта Німеччини має кластерний характер. Так, в центрі такого регіонального кластеру, який концентрується на певній дослідницькій темі, знаходиться факультет аграрних наук класичного університету, а саме:
- 11 факультетів сільськогосподарських наук та садівництва (Університет ім. Гумбольдта, м. Берлін; Університети міст Бонн, Гіссен, Геттінген, Галлє, Ганновер, Хоенхайм, Кассель, Росток, Науковий центр з продовольства, природокористування та навколишнього середовища Вайєнштефан при Технічому університеті Мюнхена).
- 3 лісогосподарських факультети в Університетах Дрездена, Фрайбурга та Геттінга.
- 3 підрозділи наук про харчування та технологій виробництва продуктів харчування в університетах Хоенхайм, Єна та Потсдам. Факультети в Бонні, Гісені, Халлє, Кілі та Вайєнштефан також охоплюють сферу харчових технологій.
- Вища ветеринарна школа Ганновера та 4 факультети ветеринарної медицини в Університетах Гіссена, Лейпціга, Вільного університету (Берлін) та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, які також пересікаються з аграрними науками (вирощування та годівля тварин).
- Відділення аграрних та лісогосподарських наук 17 вищих шкіл прикладного напрямку.
- 2 інститути Товариства ім. Макса Планка, 2 центри Товариство Гельмгольца, 8 інститутів Наукового товариства ім. Готфріда-Вільгельма Лейбніца.
- 7 Федеративних науково-дослідних інститути Федеративного міністерства з продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів.
- 31 Науково-дослідних інститути федеративних земель Баден-Вютенберга, Баварії, Бранденбурга, Гессена, Мекленбурга - Передньої Померанії, Нижньої Саксонії, Рейнланд-Пфальцу, Тюрінгії.
Лінки
www.daad.de, www.studieren-in.de
Інформація про можливості навчання у ВНЗ і про стипендії (кількома мовами) www.humboldt-foundation.de Інформація Фонду ім. Гумбольдта про можливості фінансової підтримки (німецькою і англійською мовами)
www.hochschulkompass.de Ця веб-сторінка інформує про навчання у ВНЗ і міжнародну кооперацію (німецькою і англійською мовами)
www.das-ranking.de Банк даних із докладними рейтингами вищих шкіл (німецькою і англійською мовами) www.dfg.de Інформація про програми підтримки ННДТ (німецькою і англійською мовами)
www.research-in-germany.de Об’єднаний портал німецьких дослідних установ з докладною інформацією про науку (німецькою і англійською мовами)
www.euraxess.de Інформаційно-консультативна платформа для зарубіжних дослідників, які прагнуть перебування в Німеччині (німецькою і англійською мовами)
За матеріалами http://www.tatsachen-ueber-deutschland.de
|
Федеративні науково-дослідні інститути
| Установа
| Завдання
| Контакти
|  Інститут імені Юліуса Куна, Федеративний науково-дослідний інститут культурних рослин
| Дослідження та надання консультацій Федеративному міністерству з продовольства, сільського господарства та захисту прав споживачів (BMELV) у сфері генетики рослин, рослинництва, захисту та здоров’я рослин.
| Julius Kühn-Institut (JKI), Bundesforschungsinstitut für Kulturpflanzen Erwin-Baur-Str. 27 06484 Quedlinburg Telefon: 03 94 6 / 47 -0 Fax: 03 94 6 / 47 -255 Internet: www.jki.bund.de E-Mail: poststelle@jki.bund.de
|  Інститут імені Фрідріха Льофлера, Федеративний науково-дослідний інститут здоров’я тварин
| В центрі уваги діяльності FLI здоров’я та добробут сільськогосподарських тварин, захист людей від інфекцій, які переносять тварини. Дослідження ведуться за фаховими спрямуваннями фізіологія, етологія, епідеміологія, імунологія, вірусологія, бактеріологія і паразитологія включно з суміжними науками.
| Friedrich-Loeffler-Institut (FLI), Bundesforschungsinstitut für Tiergesundheit Südufer 10 17493 Greifswald-Insel Riems Telefon: 03 83 51 / 7 -0 Fax: 03 83 51 / 7 -151 Internet: www.fli.bund.de E-Mail: poststelle@fli.bund.de
|  Інститут імені Макса Рубнера, Федеративний науково-дослідний інститут харчування та продуктів харчування
| MRI переймає функції досліджень та надання консультацій BMELV у сфері продовольства, технології виробництва (біо-) продуктів харчування, мікробіології та біотехнологій, безпеки та якості продуктів харчування.
| Max Rubner-Institut (MRI), Bundesforschungsinstitut für Ernährung und Lebensmittel Haid-und-Neu-Str. 9 76131 Karlsruhe Telefon: 07 21 / 66 25 -0 Fax: 07 21 / 66 25 -111 Internet: www.mri.bund.de E-Mail: poststelle@mri.bund.de
|  Інститут ім. Йоганна Гайнріха фон Тюнена, Федеративний науково-дослідний інститут сільських територій, лісів та рибництва
| vTI займається дослідженнями та надає консультації BMELV у сфері сільських територій, лісів та рибництва.
| Johann Heinrich von Thünen-Institut (vTI), Bundesforschungsinstitut für Ländliche Räume, Wald und Fischereii Bundesallee 50 38116 Braunschweig Telefon: 05 31 / 5 96 -0 Fax: 05 31 / 5 96 -10 99 Internet: www.vti.bund.de E-Mail: info@vti.bund.de
| Заклади Наукового товариства ім. Готфріда-Вільгельма Лейбніца
Мова йде про самостійні правові дослідницькі заклади загальнодержавних наукових інтересів, які в однаковій мірі фінансуються як федеративним бюджетом, так і бюджетами федеративних земель.
| Установа
| Завдання
| Контакти
|  Німецький науково-дослідний інститут харчової хімії (DFA)
| Хіміко-аналітичні, біологічні та мікробіологічні дослідження продуктів харчування, їх складу та оцінки, дії допоміжних і харчових добавок, впливів на середовище та продукти харчування зокрема.
| Lichtenbergstraße 4 85748 Garching Telefon: 0 89 / 28 91 41 70 Fax: 0 89 / 28 91 41 83 Internet: www.dfal.de E-Mail: lebensmittelchemie@lrz.tum.de
|  Центр ім. Лейбніца з дослідження аграрних ландшафтів (ZALF)
| Дослідження екосистем аграрних ландшафтів та розробки економічно та екологічно виправданих систем землекористування.
| Eberswalder Straße 84 15374 Müncheberg (Mark) Telefon: 03 34 32 / 8 20 Fax: 03 34 32 / 8 22 23 Internet: www.zalf.de E-Mail: zalf@zalf.de
|  Інститут ім. Лейбніца з агротехніки Потсдам-Борнім (ATB)
| Фундаментальні дослідження в усіх сферах аграрної техніки
| Max-Eyth-Allee 100 14469 Potsdam-Bornim Telefon: 03 31 / 5 69 90 Fax: 03 31 / 5 69 98 49 Internet: www.atb-potsdam.de E-Mail: atb@atb-potsdam.de
|  Інститут овочівництва та декоративного квітникарства (IGZ)
| Створення основ для екологічно орієнтованої продукції овочівництва та декоративного квітникарства
| Theodor-Echtermeyer-Weg 1 14979 Großbeeren Telefon: 03 37 01 / 7 81 31 Fax: 03 37 01 / 7 85 51 Internet: www.igzev.de E-Mail: igzev@igzev.de
|  Дослідницький інститут біології сільськогосподарських тварин (FBN)
| Фундаментальні дослідження у сфері біології сільськогосподарських тварин
|
Wilhelm-Stahl-Allee 2 18196 Dummerstorf Telefon: 03 82 08 / 6 85 Fax: 03 82 08 / 6 86 02 Internet: www.fbn-dummerstorf.de E-Mail: fbn@fbn-dummerstorf.de
|  Інститут ім. Лейбніца з аграрного розвитку в Центральній та Східній Європі (IAMO)
| Супроводження перехідного процесу аграрного сектору у колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи при змінених політичних та економічних рамкових умовах.
| Theodor-Lieser-Straße 2 06120 Halle/Saale Telefon: 03 45 / 2 92 80 Fax: 03 45 / 2 92 81 99 Internet: www.iamo.de
| |
З урахуванням рекомендацій Вченої Ради з розвитку аграрних наук Німеччини в контексті суміжних наук (садівництво, лісове господарство, продовольство) від 10 листопада 2006 року Федеративне міністерство освіти та досліджень (BMBF) при взаємній згоді з Федеративним міністерством з продовольства, сільського господарства та захисту споживачів та федеративними землями оголосило про підтримку напрямку «Мережі компетенцій у аграрних та продовольчих дослідженнях». Така ініціатива враховує різні важливі інноваційні сфери (рослинництво, технології у навколишньому середовищі, біотехнології) Hightech-стратегії Федеративного уряду і таким чином долучитися до реалізації Hightech-стратегії з захисту клімату.
В розумінні Hightech-стратегії Федеративного уряду в рамках мереж компетенції дослідницькі проекти повинні бути налаштовані на весь сільськогосподарський ланцюг створення вартості від сировини (природних ресурсів) до виготовлення високоякісної сировини (продукти харчування, корми, біомаса) для споживача. Метою є розбудова ґрунтовних та орієнтованих на проблему досліджень в аграрній та продовольчій сферах і пов’язати їх як з освітою, так і з трансфером в економіку та суспільством. Таким чином, повинні виникнути орієновані на проблематику мережі компетенцій з міжнародним нахилом і привабливістю та вносити свою частку у вирішенні суспільних проблем.
З такою метою з 27 поданих заявок у першому вибірковому колі залишилось 9 фіналістів, з яких наступні 5 на 5 років фінансуватимуться BMBF:
FoCus - Food Chain Plus: Ланцюг створення вартості продуктів харчування
 Координатор: Університет в м. Кіль,Факультет аграрних наук та наук про продовольство
Метою мережі є розбудова орієнтованої на систему та сектор дослідницької експертизи з сфері досліджень молока для аналізу ланцюга створення вартості від сировини вздовж усього ланцюга процесів до оцінки впливів вироблених продуктів на здоров’я кінцевих споживачів. Особливе значення займає інтеграція превентивних підходів досліджень про харчування у ланцюзі створення якості. Аналіз ланцюга створення вартості молока формує тематичний центр.
Бюджет мережі складає 6,1 мільйонів євро.
Детальніша інформація: http://www.focus.uni-kiel.de/
| PHÄNOMICS – системний біологічний підхід відображення генотипу-фенотипу ВРХ та свиней
 Координатор: Ростокський університет,Факультет аграрних та природничих наук, Інститут тваринництва та технологій
Дослідницька група цієї мережі компетенції здійснює дослідження в сфері охоплення та генерації ознак продуктивності та функціональності, структурного та функціонального геномного аналізу та біоінформатики. Системний біологічний підхід слугує моделюванню проявів ознак та їх племінному використанню у таких видах тварин як свині та ВРХ. Вже розвинутий науковий потенціал підсилюватиметься згідно мети та синергетично взаємопов’язуватиметься, щоб покращити конкурентоспроможність німецьких досліджень у племінній справі і відкрити наступні інноваційні потенціали та потенціали у створенні цінностей у цій сфері.
Бюджет мережі складає 7 мільйонів євро.
Детальніша інформація: http://www.phaenomics.auf.uni-rostock.de/
| WeGa- мережа компетенцій у ланцюгу створення цінностей у садівництві
 Ефективність ресурсів і забезпечення якості у садівництві
Координатор: Лябніц-Університет. Ганновер, Інститут біологічних виробничих систем
Німецьке садівництво постійно розбудовує своє значення в виробництві продукції рослинництва. Інтенсивність виробництва досягло у сільському господарстві частки садівничої продукції (5,23 мільярдів €) близько 40 % виручки з реалізації продукції рослинництва. Це є результатом господарювання близько 27 000 підприємств на близько 1,3 % сільськогосподарських земель. Оптимізація садівничих виробничих процесів з метою покращення ефективного використання ресурсів та забезпечення та підвищення якості базується на прогресі орієнтованих на системність технологій та процесів у рослинництві.
Бюджет мережі складає 4,9 мільйонів євро.
Детальніша інформація: http://www.wega-online.org/
| CROP.SENSe.net
Мережа комплексної сенсорики для досліджень у рослинництві, вирощуванні та управлінні посівами.
 Координатор: Боннський університет (Рейнський університет Фрідріха Вільгельма в Бонні
З заснуванням мережі з сенсорних систем у сільському господарстві стане можливим актуальна відповідність рослинницької продукції зростаючому попиту на рослинницьку продукцію (Продукти харчування та корми, сировина та енергія) в умовах зміни умов виробництва (Клімат, доступність ресурсів). Таким чином, повинна забезпечуватись одночасно продуктивність та максимальне збереження природних ресурсів. Важливою передумовою досягнення цієї мети є розвиток нових сенсорних систем для охоплення даних про стан рослин з метою подальшого використання у селекційній справі та управлінні посівами.
Бюджет CROP.SENSe.net становитиме 9,7 мільйонів євро.
Детальніша інформація: http://www.cropsense.uni-bonn.de/
| SYNBREED: Інноваційний кластер «Синергетичне рослинництво та тваринництво»
 Координатор: Мюнхенський технічний університет, Науковий центр з продовольства, природокористування та навколишнього середовища
Метою інноваційного кластеру є поєднання досліджень та навчання в сфері розведення тварин та селекції тварин, які відображають ключові технології для вирішення важливих завдань на майбутнє (зростаючий попит на сільськогосподарську продукцію, брак ресурсів, зміна кліматичних зон). Інноваційні можливості селективних робіт та племінної справи через покращення комплексів важливих ознак охоплюють увесь сільськогосподарський ланцюг створення якості від характеристики та використання генетичних ресурсів до виробництва високоякісної продукції, а саме продукти харчування, корми та носії енергії. Майбутнє підвищення продуктивності в значній мірі можливе через прогрес селективних робіт та племінної справи. Через розвиток синергетичних методів та запровадження спільної платформи технологій можливим є досягнення передумов для функціонального аналізу біорізноманіття рослин та тварин та племінних і селекційних стратегій.
Бюджет мережі складає 12,8 мільйонів євро.
Детальніша інформація: http://www.synbreed.tum.de/
| Джерела: http://www.bmbf.de/de/11963.php, http://www.ptj.de/kompetenznetze
Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 73 | Нарушение авторских прав
mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)
|
daad.org.ua 
