Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Еко-підприємства Німеччини.

Структура и задачи | Тісна прив’язка до Німеччини | Gt;> Далі: AHK Ukraine - Ваш партнер в Україні | Про проект | Наша місія - це вироблення альтернативного погляду на ключові проблеми суспільного та економічного розвитку України. | Зайнятість у сільському господарстві й суміжних галузях виробництва | Сільськогосподарські землі | Використання сільськогосподарських земель | ТВАРИННИЦТВО | Рибне господарство |


В кінці 2009 р. в Німеччині 21.047 сільськогосподарських підприємств вели екологічний спосіб сільського господарства на загальній площі 947.115 га., відповідає 5,7 % усіх сільськогосподарських підприємств та 5,6 % усіх сільськогосподарських угідь.

Більшість сільськогосподарських еко-підприємств об’єднані у союзи. Сюди відносяться Bioland і Demeter, найбільші та найдавніші об’єднання, Naturland, Biokreis, ECO-VIN-Bundesverband Ökologischer Weinbau, Gäa, Ecoland і Biopark.

Представники еко-союзів, харчової та переробної галузей і торгівлі заснували у 2002 р. «Союз екологічної харчової промисловості» (BÖLW), яка є найвпливовішою організацією всієї біо-галузі.

Регламенти біо-союзу в певній мірі є жорсткішими за вимоги ЄС для екологічного сільського господарства. Нижче наведені кількість підприємств та площа угідь у 2009 та 2010 рр., абсолютні та відносні зміни відповідно до еко-союзів.

Джерело: BÖLW

Завантажити «Числа, дані, факти: біогалузь 2010», BÖLW, німецькою мовою http://www.boelw.de/uploads/media/pdf/Dokumentation/Zahlen__Daten__Fakten/ZDF2010gesamt.pdf

Джерела:

http://www.bmelv.de/cln_154/SharedDocs/Standardartikel/Landwirtschaft/Oekolandbau/OekologischerLandbauDeutschland.html

http://www.oekolandbau.de/service/oekolandbau-in-zahlen/

Загальна інформація  

Приблизно 30 % території Німеччини покрите лісами. Ліси виконують важливі функції, будучи постачальником екологічно чистої деревної сировини, фактором для поліпшення якості ґрунту, атмосферного повітря, води й клімату, місцем проживання різноманітних видів фауни й флори, і не в останню чергу улюбленим місцем людей для відпочинку й проведення дозвілля.

Породами, що найбільше часто зустрічаються, є ялина й сосна. Найважливішим видом листяних дерев - бук. Лісові площі розподіляються між більш ніж 1 млн. власників. Приблизно 44 % лісової площі є приватною власністю. Таким чином, приватні лісгоспи являють собою переважну форму власності. Приватні лісгоспи в Німеччині - це в основному дрібні підприємства. Лише 11,9 % площі часток лісових володінь входить у лісгоспи розміром понад 1 тис. га, у той час як загальна площа підприємств розміром менш 20 га охоплює понад половину площі (57,2 %) часток лісових володінь.

Германія володіє найбільшими запасами деревини в Європі (малюнки, розподіл лісових площ у Німеччині, лісові запаси в країнах Європи) обсягом в 3,4 млрд. кубометрів.

Щорічний потенціал освоєння оцінюється в приблизно 80 млн. кубометрів, якщо лісокористування залишиться незмінним. Фактичний обсяг споживаної деревини оцінюється в 65 млн. кубометрів (у відношенні колишніх федеральних земель був зроблений підрахунок на базі федеральної інвентаризації лісів на 1987 і 2002 рр., для нових земель зазначені приблизні дані). Тим самим ще не вичерпані резерви для збільшення використання деревних ресурсів в енергетичних і неенергетичних цілях без загрози для стійкого ведення лісового господарства.

Приблизно дві третини заготовленого лісу у вигляді пиломатеріалів, плит і модульних елементів конструкції надходять у будівельний сектор. Частина, що залишився, іде в паперову промисловість або на деревне паливо. Використання деревини сприяє стійкому веденню лісового господарства, тому що продаж деревини створює економічну базу, забезпечуючи понад 90 % доходів лісгоспів.

Імпорт і експорт неопрацьованих лісоматеріалів, відходів деревини й напівфабрикатів з деревини (у тис. кубометрів)

  Імпорт Експорт
    20062)     20062)
Неопрацьовані лісоматеріали 2 347 3 421 3 452 5 621 6 889 6 783
У т.ч. неопрацьовані матеріали
хвойних порід   2 707 2 659 4 289 5 175 5 165
листяних порід           1 521
деревне паливо            
Відходи деревини1)       4 231 4 202 4 653
Напівфабрикати з
- деревини хвойних порід 4 520 4 264 4 228 5 526 6 624 7 283
- деревини листяних порід            
- древостружковихплит 2 501     3 220 3 486 3 542
- твердихдревоволокнистих плит         2 503 2 405
- МДФ плит         1 170 1 107
- клеєної фанери   1 142        

1 - тирса, деревина, призначена для дефібрування, інші види

2 - попередні дані

Джерело: Федеральне статистичне відомство

РОЗВИТОК ЛІСІВНИЦТВА Німеччина володіє понад 11 млн. гектар цінного, багатого на різноманітні види лісу з постійно зростаючими запасами деревини, найбільшими у Європі. Загальний обіг лісової та деревообробної галузі оцінюється у 160 млрд. євро. Понад 1,2 млн. осіб задіяні в цій сфері. Хартією про деревину (від 28.09.05) і Стратегією щодо лісів 2020 Федеративне міністерство з продовольства, сільського господарства та захисту споживачів відстоює інтенсивніше використання деревини, стале господарювання лісом та збереження біологічного різноманіття лісів. Важливо роль тут також відіграє мисливство, особливо щодо збереження життєвого простору місцевих видів тварин та рослин і лісі та луках. Більше семи мільйонів гектарів лісових площ сертифіковані за PEFC (Programme for the Endorsementof Forest Certification Schemes). Тобто, близько 70 відсотків німецьких лісів управляються відповідно до стандартів, які виходять за жорсткі правові вимоги. Сертифікація щодо сталого розвитку лісів дає можливість споживачам бачити простий знак, щоб підтримувати екологічно безпечні вироби з деревини. Німеччина встановила чіткий сигнал проти надмірної експлуатації лісів, яка мають місце в багатьох регіонах світу. Лише 360 мільйонів га лісу світу, близько восьми відсотків площі, сертифіковані, з яких 225 млн. га, у відповідності до критеріїв PEFC. PEFC Німеччина e.V. заснований в 1999 році. Система сертифікації базується на міжнародних резолюціях Конференції міністрів по захисту лісів в Європі (Гельсінкі, 1993, 1998 році в Лісабоні, у Відні в 2003). Мова йде про вдосконалення сталого лісокористування з урахуванням економічних, екологічних і соціальних стандартів. Поруч з лісозаготівлею перевіряються використання пестицидів, використання лісових доріг та збереження біорізноманіття, наприклад, через зберігання спілої деревини в лісі. Дотримання стандартів контролюється регулярним лісовим аудитом. Детальніше: www.pefc.de Заходи підтримки лісового господарства. Нові лісонасадження. До підтримки нових лісонасаджень на сільськогосподарських або інших угіддях належать: · Закладка культур (насіння, насадження, підготовка культур), · Догляд за культурами протягом перших п’яти років, · Компенсація втрат надходжень з сільськогосподарських земель і зв’язку з лісонасадженням до 15 років, як і додаткові насадження. Наближене до природи ведення лісового господарства Сюди належать: · Підготовча робота (дослідження, експертизи), · Переведення одномасного лісового насадження і стабільні листяні та мішані ліси; · Лісогосподарські заходи для молодих насаджень; · Вапнування ґрунтів; · Оформлення наближених до природи узлісь; · Захист лісів без інсектицидів; · Залучення коней для їзди. Лісогосподарські об’єднання Сюди належать окремо: · Перші інвестиції (перші купівлі приладів, машин та техніки для лісового господарства, приміщення первинної обробки деревини, склади) · Ведення справи (витрати на персонал та поїздки, господарські витрати, страхові платежі та інше) або як альтернатива – · Мобілізаційна винагорода за деревину (підтримуватимуться витрати на збут деревини фіксованою сумою за кожен кубометр збутої кількості дерева. Лісогосподарська інфраструктура Сюди належать окремо: · Будівництво доріг та капітальний ремонт лісогосподарських шляхів), · Споруди для консервування деревини (перші інвестиції у зберігання деревини і необхідна для консервування обробка). Фінансування окремих заходів здійснюється у формі виплат, розмір яких залежить від конкретних заходів і становить від 30 до 90 відсотків субсидуючих витрат. Німецький Бундестаг 17 червня 2010 р. прийняв другий закон про внесення поправок до федерального закону про ліс. Таким чином було модернізовано Закон з 1975р. та адаптовано до сучасних умов. Мета поправок полягає у поліпшенні умов для лісового господарства та моніторингу лісів і зменшенні бюрократизму. А саме: · Виключення понять «Плантації з коротким оборотом рубки»та агролісові ділянки · Роз’яснено, що використання лісів, зокрема, у розумінні ризиків, притаманних лісу на свій страх і ризик (межа відповідальності поводження власника лісу) · Узгодження визначення державних лісів, щоб зрозуміти організаційно-правовий розвиток федерального управління лісами та управління лісами федеративних земель · Дозволено продаж деревини лісовими союзами їх членам · Узгоджено вимоги до інвентаризації лісів з вимогамис учасного моніторингу лісів, наприклад, щодо формування звіті про зміни клімату. Логотип міжнародного року лісів 2011 (малюнок зправа) Офіційний старт міжнародного року лісів в Німеччині 21 березня 2011 р., з міжнародного дня лісу. Галузь сільськогосподарської техніки – курс на зростання   Виробники сільськогосподарської техніки Німеччини пережили рецесію попереднього року. Товарообіг галузі у 2010 р. виріс на 2 % і становить 5,77 млрд. євро. VDMALandtechnik (Об’єднання німецьких машинобудівельних підприємств, сільськогосподарська техніка) з огляду на вищі показники замовлень (+40 %) та доходів у сільському господарстві оцінює ріст товарообігу на 10% до 6,4 млрд. євро. Проте, навіть такий показник на 15 % нижче рекордного рівня 2008 року. Рис. Товарообіг галузі сільськогосподарської техніки, млрд. євро Аналіз даних обігу у 2010 р. показує різнобічний розвиток. Лідерами нового підйому стали трактори. Уже з 2 кварталу 2010 р. розширилось знову виробництво. Так, у 2010 р. було вироблено 53.450 тракторів, що на 15 % більше ніж у попередньому році. Чотири з п’яти вироблених у Німеччині тракторів були продані у інші країни. Дещо повільніше розвивається кон’юнктура збиральних машин. Через низький попит таких важливих ринків як Німеччина, Франція, Україна та Росія вже другий рік поспіль виробництво комбайнів та техніки для зеленого корму йде на спад. Ситуація стабілізується через певне зростання продажів силосозбиральних комбайнів. Для актуального сезону виробництво збиральних машин знову стане запитуваним. Також виготовлення агрегатів для обробки ґрунту, висадки, удобрення та захисту рослин набирає обертів після падіння у 2010 календарному році. Обсяг ринку Німеччини складає 3,95 млрд. євро на рівні попереднього року, при чому обороти тракторів на 6 % вищі, а сільськогосподарських машин на 4 % нижчі. Таким чином, німецький ринок на сьогодні є кон’юнктурним передовиком в Європі і з огляду на значні замовлення залишиться ним у наступні місяці. Частка вартості експорту у загальному виробництві у 2010 р. становить 70 %. На найважливішому ринку для експорту, Франції, було продано на 15 % менше техніки, ніж у попередньому році. Більшість ринків центральної та східної Європи відчутно оживають. Джерело: http://www.vdma.org/wps/portal/Home/de/Branchen/L/LT/Presse/Presseinformationen/LT_A_20110201_CG_Deutsche_Landtechnikindustrie_auf_Wachstumskurs_de?WCM_GLOBAL_CONTEXT=/wps/wcm/connect/vdma/Home/de/Branchen/L/LT/Presse/Presseinformationen/LT_A_20110201_CG_Deutsche_Landtechnikindustrie_auf_Wachstumskurs_de Перелік виробників сільськогосподарської техніки Німеччини -http://blt.josephinum.at/index.php?id=522 В рамках програми сприяння інвестиціям BMELV опублікувало положення від 26 липня 2010 р. про підтримку інноваціям в аграрній техніці. Положення покликане об’єднати намагання економіки та науки розвивати інновації в аграрній сфері, а саме багатообіцяючою є інформаційна та комунікаційна техніка для регулювання, управління, нагляду та автоматизації виробництва сільськогосподарської продукції та менеджменту у та між підприємствами. В рамках програми сприяння інноваціям у напрямку аграрна техніка нині діє 35 проектів, зокрема 3 у сфері покращення ефективності використання енергії в сільському господарстві та харчовій промисловості і 32 – у сфері посилене використання електроніки в сільському та лісовому господарстві (перелік: http://www.fisaonline.de/index.php?lang=dt&act=projects&view=current&fw_id=18&fwa_id=550)
Харчова промисловість. Загальна інформація.
 
З грошовим оборотом в 149,1 млрд. євро за рік (2009 р.) харчова промисловість, як і в попередні роки (156,3 млрд. євро в 2008 р.), вважається однією з важливіших галузей економіки Німеччини. Її частка в загальному обігу переробної промисловості становить 9,1 % у 2008 року. Таким чином, вона займає четвертий ранг серед галузей з найбільшим оборотом після автомобільної індустрії (19,5%), машинобудування (13,7%) і хімічної промисловості (10,3%). В межах Європи Німеччина посідає другу позицію після Франції за оборотом у 2007 р. На 3, 4 і 5 позиціях слідують Італія, Великобританія та Іспанія. В сумі ці 5 країн мають близько 70 % оборотів харчової промисловості на індустрії напоїв ЄС. Частка вартості експорту харчової промисловості в валовому продукті Німеччини за даними статистики зовнішньої торгівлі становила у 2009 р. 26,3 %, що відповідає 39,3 млрд. євро (дані BVE, 2010).З номінальним приростом у близько 10% на рік в останні роки експорт став суттєвим фактором німецької харчової промисловості. Близько 83 % експорту німецьких продуктів харчування спрямований на країни-члени ЄС, які є, таким чином, головним ринком збуту. Географічна близькість, схожі збутові структури та звички споживачів формують сприятливі калькуляційні передумови збуту на внутрішньому ринку ЄС. До найбільших ринків поза ЄС відносяться Росія, США і Швейцарія. Значний експортний потенціал представляють східноєвропейські країни-сусіди і вже декілька років поспіль азіатські країни з перехідною економікою. Зростаючий добробут цих країн сприяють росту попиту на високоякісні та вартісні продукти. Структура галузі в Німеччині Характерним для структури галузі є (традиційно зумовлено) висока частка малих та середніх підприємств (KMU- kleineund mittlere Unternehmen). Так, 90 % усіх підприємств продовольчого бізнесу підпадають під визначення KMU, у яких працює менше 250 працівників. Це є 5.800 підприємств з близько 535.000 працівниками (у 2009 р.), що відповідає 13 % підприємств всіє переробної промисловості та 9 % зайнятих в Німеччині. З урахуванням невеличких підприємств (цехів) з менш ніж 20 працівників число підприємств зростає до майже 32.000 та 826.000 працівників. Хоча їх частка є суттєвою в офіційній статистиці вони не беруться до уваги. В KMU працює 50 % робочої сили цієї галузі. Більші підприємства з від 250 до 999 працівників складають 9 % усіх підприємств харчової галузі і десь третину всіх зайнятих та оборотів. У великих підприємствах з понад 1.000 працівників (1,3 % підприємств) попри 30 % частки оборотів працює тільки 19 % робочої сили. Сюди припадають національні та транснаціональні концерни як Oetker-Gruppe, Südzucker, Nestlé, Kraft, Unilever і Danone. Різні галузі та розміри підприємств харчової промисловості напряму впливають на виробничий процес. При цьому, автоматизація індустріального виробництва продуктів харчування відграє важливу роль. Рівень автоматизації при виробництві молочних продуктів, напоїв, хлібних виробів, у порівнянні з переробкою м’яса є дуже високим. Це пояснюється фізичними характеристиками сировини. Машинально оброблюються переш за все рідини. У порівнянні з цим м'ясо як сировина з його різноманітними формами (м’язи, кістки) значно складніше обробляти. Недоліком автоматизованого обробітку є недостатня гнучкість пристроїв. Не враховуючи інвестиційні витрати, саме це відлякує малі підприємства з незначними обсягами виробництва. І взагалі, частково не вистачає технологій для нестандартизованого сировинного матеріалу, до яких відноситься і сировина для виробництва продуктів харчування. Щоб мінімізувати втрати сировини на устаткуванні, важливим є наявність сенсорної техніки управління. Через високі витрати це доступно лише великим підприємствам. У майбутньому особливо запитуваними будуть машинобудівельники з метою пошуків оптимальних рішень для устаткування галузей харчової промисловості. При цьому, ставиться за мету зменшення витрат, підвищення ефективності устаткування та імплементація нових технологій. Саме з затратних причин частка виробників продуктів харчування ручної та непостійної продукції залишиться значною. Структура галузі Європи Структура галузі в ЄС, як і в Німеччині, сильно фрагментована і чітко визначається KMU. З 308.00 підприємств 99,1 % належать до категорії KMU (2007 р.). Ці здійснюють 48,5 % оборотів та надають 63 % робочих місць харчової галузі (2009 р.). Як і в Німеччині провідні підприємства є інтернаціональними. На європейському ринку вони сформували певне володіння над ситуацією на ринку. Десять найбільших концернів здійснюють оборот, який відповідає усій німецькій харчовій та харчосмаковій промисловості. Серед 20 найбільших підприємств європейської харчової галузі лише 2 (Südzucker і Oetker-Gruppe) німецькі, 6 з Нідерландів, по 3 з Великобританії і Франції. Таблиця: Ранжування найважливіших підприємств харчової галузі Європи(CIAA 2009) Джерело: http://www.biotechnologie.de/BIO/Redaktion/PDF/de/2010__bmbf__ernaehrungssektor,property=pdf,bereich=bio,sprache=de,rwb=true.pdf Структура роздрібної торгівлі харчовими продуктами Поруч з виробництвом харчових продуктів значну роль у ланцюзі створення вартості відіграє торгівля. Вона знаходиться у безпосередньому контакті з споживачем і визначає інновації через специфічні вимоги. Вже декілька років поспіль помічається сильна концентрація підприємств в німецькій роздрібній торгівлі. Близько 72 % ринку обслуговує лідер з продажів Edeka, а також Rewe, Lidl & Schwarz, Aldi і Metro. На європейському та міжнародному рівнях ці, а особливо Lidl & Schwarz і Aldi, належать до найсильніших мереж за обсягами. В Тор-10 європейських підприємств роздрібної торгівлі п’ять є німецькими: Metro, Lidl & Schwarz, Aldi, Rewe і Edeka. Три перших у світовому порівнянні відносяться до кращої десятки світу. В 2008 році загальний оборот роздрібної торгівлі продуктами харчування складав 153,2 млрд. євро, що на 3,4 % більше за попередній рік. Інновації та харчова промисловість З 2005 до 2009 року витрати на дослідження та розвиток з боку підприємств постійно зростають, а саме з 48,4 млрд. євро до 57,3 млрд. євро. Це відповідає 4 % обороту. У харчовій промисловості ці витрати складають 330 млн. євро, що відповідає 0,21 % усіх інвестиції у дослідження та розвиток. В економіці Нідерландів ці витрати складають 0,5 %, у Франції – 0,3%. Близько 9% підприємств харчової та тютюнової галузей постійно здійснюють інвестиції в інновації, 12 % - лише час від часу. Аналіз продукт-інвестиції харчової промисловості показує, що з 1995 до 2001 року було випущено 3.427 нових продуктів (300-600 щорічно). Що говорить проте, що попри низькі витрати на дослідження та розвиток на ринку з’являються багато нових продуктів. Патентна активність німецьких підприємств Відповідно до кількості зареєстрованих патентів (Patent Cooperation Treaty Anmeldungen) Німеччина з 6146 патентами по всьому світі займає третє місце після США (15923) і Японії (14605). У Європі, залишаючись на першому місці, випереджаєФранцію (2468), Англію(1645) і Нідерланди (1024) (ОЕСР, 2009). З акцентом на харчову промисловість в Німеччини з 2002 по 2006 рр. також найкращі позиції (Eurostat, 2010). Це число патентних заявок, хоча і поза США, але випереджає Японію і значно далі Франції, Великобританії та Нідерландів. Рис. Кількість патентних заявок у харчовій промисловості у 2002-2006 рр.(Eurostat, 2010) Джерело: http://www.biotechnologie.de/BIO/Redaktion/PDF/de/2010__bmbf__ernaehrungssektor,property=pdf,bereich=bio,sprache=de,rwb=true.pdf Найбільше число реєстрацій підприємств Німеччини від великих, наукомістких фірм і перш за все у сегментах „Functional Food, Food Processing und Food Packaging“.   Джерело: http://www.biotechnologie.de/BIO/Redaktion/PDF/de/2010__bmbf__ernaehrungssektor,property=pdf,bereich=bio,sprache=de,rwb=true.pdf
© AgroUA.net 2002-2011. Партнерство
  Німецько-українськийаграрнийдіалог     Посольство Федеративної Республіки Німеччина Київ  
Контроль продуктів харчування в Німеччині Цільовий контроль слугує захистом здоров’я споживачів. Економіка, служби, а також споживачі активно залучаються у цей процес. Першочерговим завданням відповідних економічних кіл є турбота про належний склад, характеристики та маркування ними введеними в обіг продуктів харчування. Завданням відповідних служб є перевірка на можливість продуктів харчування перебувати в обігу через регулярний контроль та цільовий відбір проб. Але й споживачі можуть активно долучатись до безпеки продуктів харчування. Державний контроль продуктів харчування Державний нагляд за продуктами харчування є завданням федеративних земель (список інтернет-сторінок відповідних міністерств (http://www.bmelv.de/cln_181/SharedDocs/Standardartikel/Ernaehrung/SichereLebensmittel/Kontrolle-Krisenmanagement/Laenderministerien.html;jsessionid=27098B9C9B09EE6DB55FC45EC78DBF31). В відповідних міністерствах федеративних земель розробляються програми досліджень, які здійснюються ветеринарними та службами нагляду за продуктами харчування міст та округів. Федеральне відомство з захисту споживачів та безпеки продуктів харчування (BVL, www.bvl.bund.de) при цьому виконує лише функцію координуючого та дорадчого органу. Федеративними програмами контролю є: · Моніторинг продуктів харчування, в рамках якого аналізуються продукти харчування на вміст шкідливих для здоров’я речовин та організмів (залишків пестицидів, діоксин, сполуки хлору, важких металів, нітрати, продукти обміну пліснявих грибів, мікотоксини). Детальніше: (http://www.bvl.bund.de/DE/01__Lebensmittel/01__Sicherheit__Kontrollen/03__Monitoring/lm__monitoring__node.html); · Федеративний план нагляду, BÜP (http://www.bvl.bund.de/cln_028/DE/01__Lebensmittel/01__Sicherheit__Kontrollen/031__BUEp/lm__buep__node.html__nnn=true); · Багаторічний національний план контролю, MNKP – встановлений річний план державного контролю дотримання законодавчих норм, є своєрідною комбінацією контролю продукції та підприємств. На відміну від моніторингу є більш ризикоорієнтованим, тобто вибір досліджуваних проб та підприємств здійснюється на основі аналізу ризиків. Детальніше: (http://www.bvl.bund.de/DE/01__Lebensmittel/00__mnkp/lm__mnkp__node.html). В рамках щорічного моніторингу зоонозів збирається інформація про наявність збудників зоонотичних хвороб у продуктах харчування та серед поголів’я худоби. Детальніше: http://www.bvl.bund.de/cln_028/nn_1083362/DE/01__Lebensmittel/01__Sicherheit__Kontrollen/06__Zoonosen__monitoring/lm__zoonosen__monitoring__node.html__nnn=true Контроль здійснюється в підприємствах виробництва та переробки продуктів харчування, споживчих товарів та косметичних засобів, в роздрібній торгівлі та на митних контрольних пунктах. Також заклади гастрономії та громадського харчування регулярно перевіряються. Терміновий контроль при невідкладних ситуаціях Відповідні ветеринарні та служби нагляду за продуктами харчування в містах та округах встановлюють кількість вибіркових проб залежно від ступеня ризику. Щоб встановити останній, охоплюються підприємства та сортуються за категоріями ризику. Частота контролю залежить від виду та обсягу виробництва, досвіду у внутрішньому контролі підприємства, виду та походження продукції, гігієни продукції, виробництва та персоналу, кваліфікації та кількості персоналу, відповідності припису споживання продукції певними особливо чутливими категоріями споживачів, виду та кількості попередніх порушень підприємства. Як тільки стають відомими невідкладні проблеми, терміново здійснюється контроль та можливі випливаючи заходи. Контроль продуктів харчування здійснюється ветеринарними лікарями, харчовими хіміками та відповідними кваліфікованими контролерами. Під розписку вони беруть проби, які відсилають у лабораторію для аналізу та відгуків. В цілому щорічно лабораторії федеративних земель досліджують близько 400.000 проб. Вид відбору проб як правило визначається законодавством, щоб отримати стандартизовані дані. Проби досліджуються на різноманітні складові речовини, бактерії та на дотримання законодавчо встановлених граничних норм. Продукти з невідповідностями, які шкодять здоров’ю споживачів, відкликаються з торгівлі. Окрім цього контролюються упаковка та маркування продуктів. Власний контроль економіки Підприємства, які виробляють, переробляють, продають продукти харчування, зобов’язані через власний контроль документувати якість використаної сировини. Усі підприємства повинні вести облік, у кого вони купували продукти та добавки та кому вони продали їх далі. Якщо випливають з якогось продукту харчування ризики, то так протягом короткого часу можна відстежити, на якому місці виник цей ризик (наприклад забруднення). Таким чином через внутрішню документацію при державному нагляді відбувається «Контроль контролю». Так можуть допомогти споживачі Якщо споживачу відомо, що на підприємстві, які виготовляє, перероблює, продає продукти харчування, є недоліки в гігієні або продукти харчування неправильно відзначення або комбіновані, він може проінформувати про це місцевий контролюючий орган. Якщо споживач придбав продукт, який зіпсування до закінчення дати споживання чи збереження або має такі недоліки, то потрібно також залучати місцеві контролюючі органи. Джерело: http://www.bmelv.de/cln_181/SharedDocs/Standardartikel/Ernaehrung/SichereLebensmittel/Kontrolle-Krisenmanagement/Lebensmittelueberwachung.html Інформація про харчову цінність продуктів харчування Харчова цінність та інформацію про важливість для здоров’я все частіше знаходиться на етикетках продуктів харчування та у рекламі. Регламентом ЄС 1924/2006 встановлюються єдині для всього ЄС вимоги щодо позначення харчової цінності продуктів харчування. Регламент повинен враховувати суттєво зростаючий інтерес споживачів до харчової цінності та показники, які сприяють здоров’ю. Якщо продукт рекламується з такими властивостями, то споживачі мають бути впевненими, що ці вислови відповідають дійсності і підтверджені науковими даними. Лише тоді такі позначення мають інформаційну вагу для споживача. Регламентом встановлюються чіткі критерії для учасників ринку, щоб забезпечити чесні умови конкуренції в цій сфері. Для акторів економіки це означає більше правової безпеки. Також твердження про сприятливі для здоров’я характеристики, а саме зменшення ризику розвитку хвороби, які теперішнім законодавством заборонені, повинні увійти у вжиток в майбутньому за спеціальних передумов та попереднього допуску. Детальніше про регулювання Нові регулювання діють, коли виробники вирішують добровільно використовувати інформацію про поживну та сприятливу для здоров’я цінність продуктів харчування..
Графік впровадження положень Регламенту (EG) № 1924/2006
Термін Захід
30. грудня 2006 Регламент (EG) 1924/2006 про показники щодо харчової цінності та пов’язаних зі здоров’ям показників харчових продуктів опубліковується на офіційному бюлетені Європейського Союзу
19. січня 2007 Регламент вступає в силу
1. липня 2007 Застосування Регламенту, вносяться заявки на допуск певних показників, сприятливих для здоров’я, до Федеративного відомства з захисту споживачів та безпеки продуктів харчування
31. січня 2008 Держави-члени передали Комісії списки ("Списки окремих держав") показників, які пов’язані з здоров’ям, разом з для них діючих передумов і з посиланням на відповідне наукове забезпечення
19. січня 2009 Щонайпізніше до цього часу Коміся встановлює специфічний профіль харчової цінності, включаючи виключення та умови. Наукові основи розробляються перед тим Європейським агентством з питань харчової безпеки (EFSA)
31. липня 2009 Витік загальний перехідний строк для продуктів харчування, які були випущені в оборот до 1 липня 2007 р. або були промарковані і не відповідаю Регламенту.
19. січня 2010 Минув перехідний строк для застосування відомостей, які стосуються харчової цінності, які до 1 січня 2006 р. на законній основі використовувались у державах-членах ЄС і не включені у додатки до Регламенту
31. січня 2010 Щонайпізніше до цього часу Комісія висуває всесоюзний список допущених пов’язаних зі здоров’ям відомостей, який вона склала на основі «списків окремих держав» та слухань EFSA
Близько січня 2011 (24 місяці після прийняття профілю харчової цінності і умов його застосування) Закінчився перехідний строк Übergangsfriщодо профілю харчової цінності (з урахуванням регулювань статті 4, абзац 1)
19. січня 2022 Минає перехідний термін для продуктів з вже перед 1 січня 2005 р. існуючими торговими марками або марочними іменами, які не відповідають Регламенту

Текст Регламенту: Verordnung (EG) Nr. 1924/2006.

Джерело: http://www.bmelv.de/cln_181/SharedDocs/Standardartikel/Ernaehrung/SichereLebensmittel/Kennzeichnung/Naehrwertinformationen.html

Зміст основних регулювань Регламенту ЄС про показники щодо харчової цінності та пов’язаних зі здоров’ям показників харчових продуктів

Загальні положення

Регламентом встановлені єдині критерії на європейському рівні, яких потрібно дотримуватись при добровільному застосуванні відомостей про поживну цінність продуктів харчування. Таким чином переслідується ціль забезпечення захисту споживачів від введення в оману, а також покращення вільного обігу товарів на внутрішньому ринку, підвищення правової безпеки економічних акторів, забезпечення чесної конкуренції в сфері продуктів харчування.

Позначення харчової цінності є позначенням, яким роз’яснюється, переконується або не безпосередньо виражається, що певний продукт харчування володіє особливими поживними властивостями через його низький або зменшений вміст енергії, або його наявний, відсутній, зменшений чи підвищений вміст на поживні речовини чи інші речовини. (наприклад: «легкий», «маложирний», «без цукру», «бідний на натрій», «високий вміст вітамінів», «збагачений вітаміном С»).

Показники, які пов’язані зі здоров’ям, є позначенням, яким роз’яснюється, переконується або не безпосередньо виражається, що існує певний взаємозв’язок між певною категорією продуктів харчування, продуктом харчування або його складовою з одного боку та здоров’ям з іншого (наприклад: «підсилює захисні сили організму», «кальцій зміцнює кістки», «страва з високо натурального зерна може підтримувати здоров’я Вашого серця та мінімізувати ризик сердечних захворювань»).

Позначення не повинні вводити в оману і бути зрозумілими для середньостатистичного споживача. Також такі інформація повинна спиратись на загальноприйняті наукові дані, через які повинна бути підтверджена. Речовина, яка є предметом позначення,повинна бути наявна в достатній кількості в кінцевому продукті або в протилежному випадку не бути присутньою, або достатньо зменшена і у формі, яка засвоюється організмом. З точки зору фізіології харчування необхідна для запевненої дії кількість повинна бути наявна у кількість, яку можна з’їсти у розсудливих межах. У напоях з вмістом алкоголю понад 1,2 Vol. -% заборонені будь-які позначення, що стосуються здоров’я.


Дата добавления: 2015-08-10; просмотров: 91 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Забезпечення Німеччини продукцією рибництва| Концепція профіль харчової цінності

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.01 сек.)