Забезпечення Німеччини продукцією рибництва

- 1000 т ваги улову -

Показник						Зміни у порівнянні з попереднім роком, %
Вилов всього	309,4	321,1				-10,8
в державних межах	123,6	110,7				-11,4
за кордоном	147,8	170,1				-12,4
Внутрішнє рибальство	38,0	40,3
Імпорт	1795,0	1909,7				-7,5
Експорт всього*	886,2	952,3				-18,7
Внутрішнє використання	1218,2	1278,5				0,9
Корм	2,8	4,5
Споживання	1215,4	1274,0				0,9
Споживання на душу населення (в кг)	14,7	15,5	15,5	15,5	15,7	1,3
Рівень самозабезпечення (у відсотках **)	25,4	25,2	25,8	24,0	21,2	-11,7

* Включно причалювання німецьких кораблів в іноземних портах

** Частка внутрішнього виробництва у внутрішньому споживанні

Джерело: portal-fischerei.de

Як з точки зору обсягу виробництва та отриманих доходів аквакультура є найбільш дохідною галуззю німецького внутрішнього рибальства. У коропових ставках, проточних та рециркуляційних системах і в загороджених сітках в 2009 році було вирощено в цілому близько 44 000 тонн риби вартістю близько 200 млн. €. У цьому сегменті райдужна форель, більш ніж 25 000 т, є найбільш вигідним видом. Другий за значимістю цільовий видів в аквакультурі в плані обсягу виробництва був короп. Близько 13 000 т отримано з коропових ставків, що значно нижче середнього для останнього десятиліття. Причиною цьому є високі втрати у зв'язку з коі-вірусом герпесу. Вилов риби з озер і річок становив в 2009 році майже 12 700 тонн.

Джерело: Jahresbericht zur Deutschen Binnenfischerei 2009

Виробництво продукції птахівництва в Німеччині досягнуло чергового рекордного значення Експансіоністські тенденції німецького ринку м'яса птиці в 2010 році залишились незмінними. І виробництво, і споживання знову зросли. Баланс забезпечення м’ясом птиці на 2010 рік показує валове внутрішнє виробництво в 1.587,7 тонн. Таким чином, досягнуто вже четвертий рік поспіль рекордний результат. З 2009 по 2010 рік, валове внутрішнє виробництво зросло на 8,8%, з 2006 року за підрахунками зростання становить 34,0%. У цей же період споживання збільшилося на 14,4%. Споживання м'яса птиці на душу населення в минулому році досягло 19,3 кг, що на 500 грамів більше, ніж у 2009 році. Експорт збільшився, імпорт залишився високим. Експорт м'яса птиці набуває значення в останні роки. У 2010 році Німеччина експортувала 683 100 тонн, що на 11,9% більше, ніж у 2009 році і на 56,1% більше, ніж у 2006 році. Незважаючи на це збільшення продовжує домінувати імпорт м'яса птиці (863 200 т.), який на період з 2009 по 2010 роки зріс тільки на 3,3%. Рівень самозабезпечення (співвідношення між споживанням і валовим внутрішнім виробництвом) в 2010 році становив 100,7%, хоча імпорт перевищує експорт м'яса. Це означає, що достатньо утримується тварин, щоб задовольнити миттєвий попит на м'ясо птиці в Німеччині, однак ще не достатньо внутрішнього забою. Ринок курячого м’яса залишається двигуном зростання. Зростання споживання в 2010 році відбулося в основному через розширення ринку курятини. MEG (Marktinfo Eier & Geflügel) розрахував зростання внутрішнього споживання на 2010 рік на 6,3%. Це відповідає споживанню на душу населення у 11,4 кг. Хоча споживання курячого м'яса в Німеччині значно збільшилося в останні роки, рівень ЄС (близько 17 кг) залишається недосяжним. Таким чином, існує додатковий потенціал для зростання. Споживання м'яса індички в Німеччині в 2010 році зменшилось на 200 г близько до 6,0 кг на душу населення. Німецькі виробники яєць втратили частку ринку. В 2010 році німецьке виробництво яєць знизилось середньорічно на 6,1% до 9,69 млрд.яєць. Це на 18% менше,ніж у 2008році, коли у Німеччині було ще класичне утримання в клітках. Апетит споживачів на яйця у 2010 році був незмінним. Середнє споживання на душу населення збільшилося на 4 штуки до 214шт. Споживання, таким чином, значно стабілізувалось з 2005 року (205 яєць), проте до рівня 1970-х років (близько 300 яєць) ще далеко. Щоб задовольнити потреби в 2010 році тимчасово різко зріс імпорт товарів. Загальний обсяг імпорту яєць і яєчних продуктів склав 10,45 млрд. яєць, що на 10,2% більше, ніж у 2009році. У тойжечас, зрісекспорт на 3,6% до 2,59млрд. яєць.У світлі зниження виробництва і зростання імпорту знизився рівень самозабезпечення до 54,9%. П'ять років тому він ще був близько 70%. Утримання на підлозі домінує – особливо у невеликих групах. В Німеччині птахівництво «одужало», проте рівень 2008 року не досягнуто. Майже кожна п'ята курка утримується у невеликій групі на підлозі. В грудні 2010 року зареєстровано 1139 господарств з 36,7 млн. місць, в грудні 2009 року, було тільки 1111 господарств, але з 37,3 місцями. Тим не менш, завантаження потужностей збільшилося з 71,9% до 81,4%. Так, було більше курей в приміщеннях. З 29,9 млн. курей було перевищено на 11% показник попереднього року. Проте це нижчі показники до початкового рівня у 2008 році, коли в грудні ще було 31,7млн. курей. На утримання на підлозі припадає 62,8% місць і 63,5% курей-несучок. Частка невеликих груп з 6,68 млн. місць утримання більша на 18,2% ніж очікувалося. Після 2006 року, після довгих дискусій щодо політичних рішень на користь малих груп, розвинулась жвава інвестиційна діяльность. За останні три роки в Німеччині були створені понад 6 мільйонів місць у невеликих групах утримання. Якщо будівництво одного місця утримання у невеликій групі коштує близько 30 євро, то це буде відповідати загальному обсягу інвестицій понад € 180 мільйонів. За матеріалами: Marktinfo Eier & Geflüge Скотарство Джерело: http://www.aid.de/landwirtschaft/rinder.php В кінці 2008 р. в Німеччині нараховувалось близька 13 млн. голів ВРХ. Майже 47 % складає порода німецька голштинська (чорно- і червоно-ряба), 29 % симентальська, 12 % інші породи молочного, м’ясного та подвійного напрямків і 12 % з схрещування. AG Deutsche Rinderzüchter e. V. (ADR – Союз німецьких скотарів) зареєстрував 41 породу ВРХ. В рамках дворічного дослідження ADR (3 листопада 2008 р. - 3 листопада 2010 р.) розраховано, що помітним є зростання схрещувань у молочному поголів’ї, яке складає 2,9%. Нижче наведені частки порід у молочному стаді станом на 3 листопада 2010 р з урахуванням схрещувань та порід подвійної продуктивності. Таблиця: Розраховані частки порід у молочному поголів’ї на 3 листопада 2010 р.

Порода	Кількість корів на 03.11.2010, голів	Ріст/спад до 03.11.2008, %	Частка породи у поголів’ї молочних корів
Чисті породи
Голштинська чорно-ряба	2 240 022	-1,3	53,6
- німецька чорно-ряба старих племінних напрямків	10 237	-10,8	0,2
Голштинська червоно-ряба	311 237	-8,1	7,4
Червоно-ряба подвійної продуктивності	68 131	-12,8	1,6
Англерська	15 380	-4,1	0,4
Інші молочні породи	4 100	+1,0	0,1
Симентальська	1 245 881	-1,4	0,1
Бура	198 064	-4,7	4,7
Фордервальдська	15 817	-6,3	0,4
Франконська	6 242	-10,6	0,1
Інші раси подвійної продуктивності	21 280	+10,5	0,5
Чисті породи всього	4 136 391	-2,3	98,9
Схрещування
Між молочними породами	49 868	+17,7	1,2
Інші схрещування	69 539	-3,1	1,7
Схрещування всього	119 407	+4,6	2,9
Чисті породи + схрещування	4 255 798	-2,1	101,8
Різниця до молочних корів (приналежність до породи цього надлишку невідома)	74 119	-37.0	1,8
Молочні корови	4 181 679	-1,1	100,0

Джерело: ADR

Здоров’я та розведення тварин

Інфекційні хвороби тварин можуть мати суттєвий вплив на суспільство, економіку та навколишнє середовище. Нещодавні приклади цьому є пташиний грип та «новий грип» (також відомий як «свинячий грип»). Через глобалізацію та зміну клімату зростає небезпека, що збудники тваринних інфекцій далі поширюються та представляють собою зростаючу небезпеку для людини. Федеративне міністерство освіти та досліджень (BMBF) розпочало разом з 15 європейськими партнерами науковий наступ у боротьбі з хворобами тварин. Цей науковий наступ під назвою EMIDA (Emerging and Major Infectious Disea-ses of Animals) має на меті в рамках європейського дослідницького проекту розробити ефективні методи контролю за хворобами свійських тварин, заходи боротьби проти поширення збудників хвороби та нові вакцини і альтернативи антибіотикам для тварин. EMIDA є як доповнюючий європейський захід національним дослідження FUGATO (Funktionelle GenomAnalyse im Tierischen Organismus), основні напрямки дослідження яких спрямовані на аспекти здоров’я сільськогосподарських тварин з нахилом на розведення, селекцію та генетику тварин, а саме ознак здоров’я тварин та якості продукту. Ці ознаки, як правило, мають комплексний та мультифункціональний тип, характеризуються низькою спадковістю, тому генетичний успіх через традиційні програми розведення є обмеженим. З цієї причини в основі підходу є інтеграція функціональної генетики (транскриптоміка, протеоміка, метаболоміка) та практики розведення тварин, що має зробити можливим цільову селекцію за ознаками зі слабкою спадковістю. Дослідження переходу до людини зоонотичних хвороб лежить в основі національної дослідницької платформи зоонозів (http://www.zoonosen.net). Зоонози є інфекційні хвороби, які спричинені бактеріями, паразитами, грибами, пріонами або вірусами, можуть передаватись взаємно між тваринами та людьми.   У фокусі дослідження: · ізоляція та характеристика збудників; · розробка та валідація інфекційних моделей; · епідеміологічні дослідження збудників; · механізми патогенезі; · діагностика зоонозів; · імунна реакція, імунітет та розробка вакцин; · терапевтика і заходи терапії; · профілактика зоонозів; · розробка систем швидкого розпізнавання; · розробка стратегій оздоровлення; · проведення оцінки ризиків.

© AgroUA.net 2002-2011. Партнерство

Генетичні ресурси у тваринництві в Німеччині, 2005-2006 рр.

ВРХ
Підприємства, які утримують ВРХ, всього	175 900
з них з молочними коровами	105 80
з них з коровами для вирощування телят (корів-матерів)	46 400
Кількість молочних корів	4 081 200
Кількість корів занесених до племінної книги (НВ)	2 419 177
НВ-частка, %	59,3
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %	62,5
Кількість НВ-корів 3 найбільших порід	2 252 568
Частка НВ-корів 3 найбільших порід, %	93,11
Кількість НВ-корів порід під загрозою	18 353
Частка НВ-корів порід під загрозою, %	0,76
Кількість корів-матерів	659 900
Кількість корів-матерів занесених до племінної книги (НВ)	53 662
Частка НВ-корів-матерів, %	8,13
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %	31,03
Кількість НВ-корів-матерів 3 найбільших порід	27 696
Частка НВ-корів-матерів 3 найбільших порід, %	51,61
Кількість НВ-корів-матерів порід під загрозою	4 787
Частка НВ-корів-матерів порід під загрозою, %	8,92
Свині
Підприємства, які утримують свиней
всього	82 400
з них з племінними свинями	30 900
Кількість свиней на відгодівлю	10 560 100
Кількість племінних свиноматок	2 483 900
Кількість свиноматок занесених до племінної книги (НВ)	38 581
Частка НВ-свиноматок, %	1,55
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %
Кількість НВ-свиноматок 3 найбільших порід	33 788
Частка НВ-свиноматок 3 найбільших порід, %	82,89
Кількість НВ-свиноматок порід під загрозою
Частка НВ-свиноматок порід під загрозою	1,48
Вівці
Підприємства, які утримують овець	29 200
Кількість овець-матерів	1 602 900
Кількість племінних овець занесених до племінної книги (НВ)	92 160
НВ-частка, %	5,75
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %	32,2
Кількість НВ-овець 3 найбільших порід	34 598
Частка НВ-овець 3 найбільших порід, %	37,54
Кількість НВ-овець порід під загрозою	47 508
Частка НВ-овець порід під загрозою, %	51,55
Коні
Підприємства, які утримують коней	64 100
Кількість коней всього	500 400
Кількість племінних коней занесених до племінної книги (НВ)	> 110 000
НВ-частка, %	21,98
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %	9,01
Кількість НВ-тварин 3 найбільших порід	77.180
Частка НВ-тварин 3 найбільших порід, %	> 70
Кількість НВ-тварин порід під загрозою	6.221
Частка НВ-тварин порід під загрозою, %	5,67
Кози
Кількість кіз	180 000
Кількість кіз занесених до племінної книги (НВ)	13 862
НВ-частка, %	7,70
Кількість порід
Кількість порід під загрозою
Частка порід під загрозою, %	11,54
Кількість НВ-тварин 3 найбільших порід	10 888
Частка НВ-тварин 3 найбільших порід, %	78,55
Кількість НВ-тварин порід під загрозою	4 465
Частка НВ-тварин порід під загрозою, %	32,21

Джерело: http://www.bmelv.de/SharedDocs/Downloads/Broschueren/TiergenetischeRessourcen.pdf?__blob=publicationFile

Бджільництво У Німеччині приблизно 81000 бджолярів утримують близько 900000 бджолиних сімей. Кожен бджоляр утримує всередньому дев'ять колоній. Але менше ніж один відсоток бджолярів працюють на професійній основі. Німецьке бджільництво за кількістю сімей в утриманні: · 10-20 сімей: 80% бджолярів · 21-50 сімей: 18%бджолярів · більше 50 сімей: 2% бджолярів Селекційною роботою займаються 19 Союзів федеративних земель, які об’єднані в Німецький союз бджолярів. Завантажити інструкцію з племінної справи Німецького союзу бджолярів: http://www.deutscherimkerbund.de/phpwcms_ftp/ZRL18_11_2001.pdf Нижче зазначені Союзи бджолярів та відповідно кількість членів і сімей бджіл, що утримуються. Рис. Кількість бджолярів та сімей бджіл станом на 31.12.2010 Джерело: http://www.deutscherimkerbund.de/index.php?zahlen-daten-fakten

Рис. Кількість сімей бджіл та виробництво меду в Німеччині станом на 31.12.2010 р.

Джерело:http://www.deutscherimkerbund.de/index.php?zahlen-daten-fakten

Посилання за темою:

Інститут бджільництва - Länderinstitut für Bienenkunde Hohen Neuendorf e.V. http://www2.hu-berlin.de/bienenkunde/

Інститут бджільництва - Bieneninstitut Kirchhain www.bieneninstitut-kirchhain.de

Органічне сільське господарство   Екологічне (органічне) сільське господарство в різних його формах має давню традицію. Так, в 1924 році було запроваджено біологічно-динамічний спосіб ведення господарства. Основна ідея екологічно сільського господарства є господарювання в відповідності з природою. Сільськогосподарське підприємство сприймається як організм зі складовими людина, тварина, рослина, земля. За методикою екологічного сільського господарства переслідується мета досягти закритий кругообіг поживних речовин на підприємстві, за власних баз кормів та поживних речовин, зберегти родючість ґрунтів та, особливо, відповідно до виду ставлення до тварин. На передньому плані знаходяться такі заходи: · Відмова від захисту рослин на базі хімічно-синтетичних засобів, вирощування більш стійких сортів у відповідній сівозміні, застосування корисних комах, птахів та інших організмів, механічна боротьба з бур’янами (зрубувати та прополювати); · Відмова від застосування мінеральних добрив, які швидко розщеплюються, застосування органічно зв’язаного азоту переважно у формі гною та компостів, сидеральне удобрення застосування натуральний засобів удобрення повільної дії; · Догляд за родючістю ґрунтів через чітке управління вмістом гумусу; · Різноманітна сівозміна з багатьма проміжними культурами; · Відмова від використання хімічно-синтетичних регуляторів росту; · Регламентована кількість худоби на одиницю площі; · Годівля тварин переважно кормами власного виробництва, обмежене придбання кормів; · Переважна відмова від антибіотиків. Нормативні акти ЄС щодо екологічно сільського господарства. Постановою 834/2007 від 28 червня 2007 про екологічне/біологічне виробництво та маркування продуктів екологічного/біологічного виробництва визначено як потрібно виробляти сільськогосподарську продукцію та продути харчування, які позначаються як еко-продути. Постанова тісно пов’язана з базовими вимогами IFOAM, Міжнародного союзу рухів екологічного сільського господарства, який об’єднує близько 750 союзів та об’єднань у 100 країнах. Постанова ЄС про екологічне сільське господарство захищає споживачів ЄС від ошуканства та нечесної конкуренції. ЇЇ стандартам повинні відповідати осі вироблені та продані еко-продукти. Маркування продуктів харчування не повинне викликати оманливий ефект.

EU-Bio-Logo Джерело: Комісія ЄС	Державна біо-клеймо Німеччини Джерело: BMELW

З 1 липня 2010 Європейська Комісія запровадила новий логотип для позначення запакованих біо-продуктів харчування, які відповідають вимогам ЄС. Німецькі виробники можуть також додатково до ЄС-Біо-логотипу використовувати німецьке біо-клеймо та позначеня приватних біо-союзів. Для третіх країн використання ЄС-Біо-логотипу є факультативним. Додатково до ЄС-Біо-логотипу можуть застосовуватись позначення походження у формі «Сільське господарство ЄС», «Сілське господарство не ЄС».

Нормативні акти ЄС для екологічного сільського господарства мають приписи для виробників та переробників, як вони мають здійснювати процес виробництва і які речовини при цьому можуть використовуватись. Що не зазначено чітко у так званих «Позитивних списках», не може використовуватись у виробництві. Лише коли частка еко- складників становить щонайменше 95 %, продукт може маркований як «біо» або «еко».

Контроль

Еко-продукти, як і традиційні, піддаються загальним нормативним приписам щодо продуктів харчування та кормів і перевіряються передбаченими механізмами контролю. Країни-члени ЄС самостійно приймають рішення щодо системи контролю еко-продуктів, а саме чи здійснюють контроль державні установи, чи через приватну систему, яка контролюється державою. В Німеччині функціонує саме остання форма. Через федеративну структуру в Німеччині 16 установ з нагляду відповідають за 23 на сьогодні допущені, діючі на ринку контролюючі пункти. Приватні контрольні пункти на місцях перевіряють та здійснюють нагляд за дотриманням нормативних актів ЄС для екологічного сільського господарства. Між підприємством, яке підлягає контролю, та контролюючим пунктом підписується договір про контроль. Підприємства зобов’язуються виконувати вимоги європейського законодавства, яким відповідають програми контролю стандартів відповідних контролюючих пунктів. Сільськогосподарські підприємства, переробники та імпортери щонайменше раз на рік перевіряються контролюючим пунктом, при потребі, частіше.

Витрати на здійснення контролю несуть підприємства, які піддаються контролю. Інспекція це перш за все контроль процесів, які в окремих випадках доповнюються елементами контролю кінцевої продукції. Орієнтовано на ризики, вибірково і за обґрунтованої підозри беруться проби ґрунтів та рослин та здійснюється аналіз залишків.

Виробники та переробники повинні точно зазначати на яких площах, у яких будівлях і на якому устаткуванні здійснюється виробництво. Підприємства зобов’язані, усі засоби виробництва та вироблену продукцію, яка надходить на підприємство, на усіх рівнях переробки точно визначати та документувати. Усе, що продається підприємством, повинне також бути занесене у книги – що, скільки, куди. Таким чином, будуть відстежуватись еко-продуктів.

З січня 2010 року для пунктів контролю в Німеччині обов’язковим є детальні заходи забезпечення якості методів еко-контролю.

Дата добавления: 2015-08-10