Норма повернення капіталу

Визначення загальної ставки капіталізації залежить від того, виходячи з яких умов формується фонд заміщення. На практиці при оцінці нерухомості формування фонду заміщення частіше всього відбувається прямолінійним поверненням капіталу, який ще має назву “метод Рінга”. Визначення ставки капіталізації по нормі віддачі та лінійному фонду заміщення припускає повернення капіталу рівними частинами на протязі терміну володіння активу. Норма повернення капіталу в цьому випадку являє собою щорічну долю початкового капіталу, що відраховується у безвідсотковий фонд відшкодування. Ця доля при 100%-у повернення капіталу розраховується як відношення одиниці до числа років, необхідних для повернення вкладеного капіталу:

H = 1 ∕ n (10)

де: n — час амортизації, що обчислюється в роках.

Час, який необхідний для повернення вкладеного капіталу, можна зрівняти з залишковим терміном економічного життя – часом, що визначається від моменту обстеження об’єкту до завершення терміну його економічного життя. Термін економічного життя – це час, на протязі якого покращення вносять вклад у вартість об’єкта, що перевищує витрати на покращення.

Таблиця 8

Показник	Підстава	Числове значення
Рік введення в експлуатацію	Дані Замовника
Фактичний вік (років), ТФ	Дані Замовника
Норма амортизаційного відрахування (%), А	Єдині норми аморт. Відрахувань	1,2
Нормативний строк життя поліпшення (років), ТН	100/А
Фізичний знос поліпшення (%), ЗФіз	Натурний огляд
Ефективний вік поліпшення (років), ТЕ	ТН × ЗФіз
Залишковий строк економічного життя (років), ТЗ	ТН – ТЕ

Таким чином, норма повернення капіталу становить:

(1 ∕ 80) × 100% = 1,25%.

На підставі наведених вище даних визначається сумарна норма доходу на інвестований капітал і загальна ставка капіталізації.

Дата добавления: 2015-07-20