Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Київська академія - центр становлення й розвитку української науки та культури

Персоналії | Архітектура та живопис | Зі спогадів сучасників про дзвіницю | ЛЕКЦІЯ 18. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ НА УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XVII — XVIII ст. | Особливості розвитку культури | Освіта і книговидання. Києво-Могилянська академія | Література | Публіцистично-богословські твори. | Козацькі літописи | Архітектура українського бароко |


Читайте также:
  1. E. У продуктах та готових стравах не повинно бути токсичних речовин в шкідливих для організму концентраціях
  2. Fox идет в торговые центры в поисках менее перенасыщенной среды
  3. Greenpeace угнездилась в самом центре рынка убеждений.
  4. I. . Психология как наука. Объект, предмет и основные методы и психологии. Основные задачи психологической науки на современном этапе.
  5. I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
  6. I. ЦЕНТРАЛЬНАЯ НЕРВНАЯ СИСТЕМА
  7. II. Основы психологии как науки и психологические особенности развития, формирования личности ребенка.

Києво-Могилянська академія протягом тривалого часу була єдиним вищим всестановим навчальним закладом України, Східної Європи та всього православного світу. Повний курс навчання в Києво-Могилянській академії тривав 12 років. Однак

студенти мали право навчатися в ній стіль­ки, скільки бажали. Всього в академії було вісім класів, а кількість предметів сягала 30 й більше. У перших чотирьох класах академії вивчали мови: українську, церков­нослов'янську, грецьку, латинську й польську. Всі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови: саме наукова діяльність викладачів академії, а та­кож її студентів сприяла розвиткові того­часної книжної (літературної) української мови. Згодом в академії викладали росій­ську, французьку, німецьку, гебрейську мо­ви. Студенти оволодівали поетичним і рито­ричним мистецтвом, вивчали класичну грецьку й римську, а частково й середньо­вічну літератури, історію, географію. З ча­сом було впроваджено курси математики та медицини. Надавалася художня й музична освіта. У вищих класах два роки вивчалася філософія.

В історії Києво-Могилянської академії було кілька періодів піднесення. Перший пов'язаний з діяльністю Петра Могили. Розквітові Києво-Могилянської академії сприяла підтримка гетьмана Івана Мазепи. Новий етап розвитку академії пов'язаний з діяльністю Р. Заборовського. У другій по­ловині 18 ст. Київську академію заходами імперського уряду було перетворено на ста­новий духовний навчальний заклад, а 1817 р. взагалі закрито.

Київська академія мала вирішальне значення для становлення й розвитку української науки, культури й літератур­ного процесу в 17-18 ст. У ній сформу­вався один із центрів філософської думки слов'янського світу. Філософські праці Й. Кононовича-Горбацького, І. Гізеля, Й. Кроковського, Ф. Прокоповича, М. Козачинського, Г. Кониського залишили яскра­вий слід в українській культурі. Філософом світового рівня був вихованець академії Г. Сковорода.

Києво-Могилянська академія давала студентам і медичні знання. Офіційно клас медицини було відкрито лише в 1802 р. А втім, чимало випускників Києво-Моги­лянської академії, маючи добрі знання лати­ни, і раніше студіювали медицину в захід­ноєвропейських університетах. Вихованці академії стали знаними медиками, заснов­никами лікувальних закладів не лише в Україні, а й у Білорусі, Росії, Грузії. Так, доктором медицини Лейпцигського універ­ситету був українець Нестор Амбодик-Максимович (1743-1812). Він працював у гос­піталях Петербурга й Кронштадта, був ос­новоположником вітчизняного акушерства, ботаніки й фізіотерапії. Данило Самойлович (1742-1805), доктор наук з епідеміоло­гії, військовий лікар діючої армії в російсь­ко-турецькій війні, який народився на Чер­нігівщині, був почесним членом двадцяти академій. Вперше обґрунтував можливість та необхідність протичумного щеплення.

В академії навчалися літописці С. Величко, Г. Граб'янка, П. Симоновський, іс­торики М. Бантиш-Каменський, М. Берлінський, художники І. Мигура, Г. Левицький, Л. Тарасевич, композитори М. Березовський, А. Ведель, архітектор І. Григорович-Барський. її вихованцями були гетьмани України: Юрій Хмельницький, Іван Виговський, Петро Дорошенко, Павло Тетеря, Іван Брюховецький, Іван Самойлович, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол.

Київська академія сприяла станов­ленню української літературної мови, тут склалася поетична школа, представ­лена іменами К. Саковича, Л. Барановича, І. Максимовича, Д. Туптала, Ф. Прокопо­вича, Г. Кониського, М. Довгалевського, Г. Сковороди. Професори академії написали десятки курсів поетики, в яких розробили теорію українського поетичного мистецтва.

У Київській академії виник і розви­нувся український театр. Для нього писа­лися драми, діалоги й інтермедії. Так, у 1704—1705 pp., викладаючи в академії пое­тику, Ф. Прокопович створив першу істо­ричну драму на теми рідної історії - тра­гікомедію «Володимир».


Дата добавления: 2015-07-25; просмотров: 77 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Малярство.| Розвиток природничих наук. Розвиток філософських ідей

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)